<< Предыдушая Следующая >>

18. Поняття та види соціального партнерства

Соціальне партнерство є системою відносин між роботодавцями, їх організаціями і об'єднаннями та найманими працівниками, профспілковими організаціями і їх об'єднаннями й органами виконавчої влади, що складаються у процесі співробітництва, пошуку компромісів і підготовки ними узгоджених рішень з питань соціально-трудових відносин. Соціальне партнерство розглядають також як складову предмета трудового права та принцип трудового права, на основі якого здійснюється колективно-договірне регулювання.

Соціальне партнерство спрямоване на: забезпечення соціального миру в суспільстві, зменшення гостроти соціальних конфліктів, сприяння погодженню інтересів роботодавців і найманих працівників; забезпечення активної ролі держави у переговорному процесі з питань встановлення умов праці, забезпечення взаємної зацікавленості найманих працівників і роботодавців у поліпшенні економічного становища і сприяння взаєморозумінню між ними, забезпечення належних умов праці і достатнього життєвого рівня працівників.

У науці трудового права виділяють 2 основних види соціального партнерства — біпартизм і трипартизм.

У тих країнах, де роль держави в регулюванні трудових відносин порівняно невелика (США, Канада, Великобританія та ін.), практикується двостороннє співробітництво соціальних партнерів (біпартизм). Колективні переговори ведуться між роботодавцями і організаціями найманих працівників, держава в такі переговори майже не втручається, хоча може виступати арбітром або посередником при виникненні соціальних конфліктів. Однак це не означає, що при двосторонньому співробітництві держава повністю самоусувається від регулювання трудових відносин. Вона регулює умови ведення колективних переговорів, здійснює частково організаційно-технічне забезпечення цих переговорів.

Тристороннє співробітництво (трипартизм) здобуло поширення у Франції, Німеччині, Австрії та багатьох інших країнах. У цьому виді соціального партнерства, крім об'єднань роботодавців і організацій найманих працівників, активну роль при проведенні колективних переговорів відіграє держава. Вона виступає посередником при проведенні колективних переговорів або є їх самостійною стороною в особі державних органів (як правило, це міністерства праці чи інші спеціально створені органи виконавчої влади). При тристоронньому співробітництві держава на законодавчому рівні встановлює ряд мінімальних соціальних гарантій. Крім того держава встановлює правила ведення колективних переговорів, порядок висування представників від сторін на переговори, відповідальність за недотримання вимог колективних договорів. Саме такий вид соціального партнерства набув поширення і в Україні.

19. Форми соціального партнерства

Одним із завдань соціального партнерства є пошук компромісних рішень і розв'язання проблем мирним шляхом, узгодження особистих та колективних інтересів.

Це завдання досягається за допомогою таких основних форм соціального партнерства: •

проведення спільних консультацій щодо регулювання со- ціально-трудових відносин; •

ведення колективних переговорів з укладення колективних договорів і угод; •

розгляд і вирішення розбіжностей, що можуть виникати між соціальними партнерами, та колективних трудових спорів (конфліктів); •

участь працівників в управлінні організацією.

Ці форми соціального партнерства здійснюються на основі взаємної поваги і довіри соціальних партнерів, їх рівноправності, всеохоплюючого характеру соціального партнерства, пріоритетності примирних методів і процедур у проведенні переговорів і консультацій, недопущення погіршення домовленостей, досягнутих на попередньому рівні соціальних договорів (угод), обов'язковості виконання досягнутих домовленостей, відповідальності соціальних партнерів за виконання прийнятих ними рішень і досягнутих домовленостей.

В Україні прийнято кілька нормативно-правових актів, які розкривають зміст форм соціального партнерства. Основними є закони України "Про колективні договори і угоди", "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", а також закони України від 3 березня 1998 р. "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", від 24 травня 2001 р. "Про організації роботодавців" та Указ Президента України від 29 грудня 2005 р. № 1871/2005 "Про розвиток соціального діалогу в Україні". Окремі питання участі працівників в управлінні організацією відображені у Господарському кодексі України. У додатку № 4 до Генеральної угоди, укладеної 19 квітня 2004 р. між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2004—2005 роки, передбачено порядок здійснення соціального діалогу, що визначає предмет та механізм проведення консультацій, переговорів, узгоджувальних нарад, робочих зустрічей та засідань відповідних тристоронніх органів соціального партнерства. Проте існує необхідність прийняття закону, який у комплексі визначив би поняття, засади, суб'єкти, види та форми соціального партнерства.

<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "18. Поняття та види соціального партнерства"
  1. Модуль З
    Тема 19 Предмет, метод, структура та завдання логіки Предметне визначення логіки як науки. Структура логіки. Емпірична й раціональна форми пізнання. Мислення і мова. Логіка як наука про закони та форми правильного мислення. Поняття логічної форми (структури) думки. Формалізація як основний метод логіки. Основні форми мислення: поняття, судження, умовивід. Основні етапи розвитку логіки
  2. РОЗДІЛ VI Поняття і види речових прав
    РОЗДІЛ VI Поняття і види речових
  3. Логічні основи доведення й спростування
    Поняття доведення. Структура доведення: теза, аргументи, демонстрація. Види доведення: пряме, непряме. Різновиди непрямого доведення: апагогічне, розділове доведення (методом виключення). Правила доведення. Помилки в доведенні. Поняття спростування. Способи спростування. Дискусія та дискурс. Логіка запитань і відповідей. 4 І ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ № з/п Назви тем і модулів
  4. Зміст і обсяг поняття
    Зміст поняття становлять усі його елементи, які можуть бути виділені у вигляді окремих понять. Зміст поняття пев- ною мірою збігається з його визначенням. У ньому можуть мис- литись або ознаки однієї категорії речей, явищ дійсності, або ознаки предметів інших категорій, наприклад, категорій речі, властивості, відношення, часу, простору тощо. Обсяг поняття — це всі інші поняття, для яких воно
  5. Підопригора О.А.. Основи римського приватного права: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. — К.: Вентурі. - 336 с., 1997

  6. Операції над поняттями й класами понять
    щгщУ Операція додавання понять. Сутність її полягає в об’єднанні двох або кількох множин, що становлять обсяги висхідних понять, в одну множину. Головна вимога до результату додавання — не донустити «подвійного рахунку» елементів додавання, що збігаються (вони враховуються лише один раз), тобто сума повинна складатися лише з різних складових обсягів обох понять. Таблиця З ТАБЛИЦЯ ДОДАВАННЯ
  7. ТЕМА 20 ПОНЯТТЯ (2 год.)
    План лекції 1. Поняття, їх різновиди та класифікація. 2. Зміст і обсяг понять. 3. Операції над поняттями й класами понять. 4. Визначення
  8. Литература
    Кнаак, Ф. Социальное партнерство: западный опыт // Вопросы экономики. - 1999. - № 5. - С. 28-36. Трудовой кодекс Российской Федерации: [Федер. закон: принят Государственной Думой 8 дек. 1995 г.: по состоянию на 3 янв. 2009 г.]. - СПб., 2007. Михеев, В.А. Основы социального партнерства: теория и практика. - М., 2001. Якимец, В.Н. Межсекторное социальное партнерство: возможности и ограничения. -
  9. Визначення понять
    Визначенням, або дефініцією, називають логічну операцію, що розкриває зміст поняття. Наприклад, «Холдингова компанія — це компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших компаній». Поняття, зміст якого визначається, називається визначуваним поняттям (definiendum, скорочено — Dfd), а поняття, за допомогою якого розкривається зміст визначуваного поняття, визначаючим поняттям (definience—
  10. Питання модульної контрольної роботи № З
    1. Дайте визначення предмета логіки як науки. 2. Охарактеризуйте структуру логіки. 3. Проаналізуйте поняття як форму мислення. Види понять. 4. Що таке зміст і обсяг поняття? 5. Проаналізуйте логічну операцію поділу понять. 6. Проаналізуйте логічну операцію обмеження понять. 7. Проаналізуйте логічну операцію визначення понять. 8. Які операції над класами понять ви знаєте? 9.
Портал "Изба-Читальня" © 2014
info@uchebnikfree.com
Рейтинг@Mail.ru