<<
>>

Карл-Отто Апель Ситуація людини як етична проблема І. Сучасна кризова ситуація людства. Ситуація людини загалом

Що мається на увазі, коли йдеться про "ситуацію людини"? Можна міркувати про сучасну ситуацію людства, а саме про той виклик моральному розуму, що постає в небезпеці ядерної всезнищуючої війни, або, може, ще й у більшій небезпеці руйнації людської еко- та біосфери.

Фактично уже цим окреслено обставини, які цілком зумовлюють становище людини, оскільки небезпека атомної війни так само, як і екологічна криза, стосується усього людства в цілому: тут уперше за всю історію людства є очевидною ситуація, в якій люди саме через спільну небезпеку змушені взяти на себе спільну відповідальність. Отже, можна (до будь-якого філософського аналізу та обгрунтування (Rechtfertigung) таких понять, як "мораль" та "відповідальність") відзначити те нове, що характеризує сучасне становище людини: нова проблема полягає, таким чином, у необхідності макроетики. Тут ідеться про те (якщо винести за дужки моральну відповідальність індивіда щодо свого ближнього, і навіть відповідальність політика в сенсі "державного розуму"), щоб організувати відповідальність людства за наслідки (побічні наслідки) своїх колективних дій у планетарному масштабі.

З огляду на це потребує попереднього обгрунтування теза, що сьогодні становище людини є етичною проблемою. А чи не була ситуація людини завжди етичною проблемою для людини?

Біблія пояснює, що насправді це становище конституюється гріхопадінням першої людини. Завдяки цьому люди

Переклад за виданням: Apel K.-O. Die Situation des Menschen als ethisches Problem//Apel K.-O. Diskurs und Verantwortung. — Frankfurt a.M.: Suhrkamp, 1988. — S.42—68.

232

пізнають відмінність між добром та злом. Кант витлумачив цю міфічну подію у своїй статті "Здогадний початок людської історії" уже з погляду теорії еволюції: як "перехід від простоти суто природного творіння в людстві, від опіки інстинктів до керування розумом, одним словом, від опіки з боку природи до стану свободи"1.

У світлі праць Якоба Уекскюля (Uexk?ll) та сучасної етології таке еволюційно-теоретичне тлумачення можна доповнити та поглибити так: завдяки винаходу знарядь праці та зброї людина подолала (aufgehoben) органічно притаманну відповідність між "світом видимим" (Merkwelt), що доступний її чуттєвому досвіду, і "світом, витвореним" (Wirkwelt) її власною діяльністю. Відтак наслідки (Wirkung) її дій виходять за межі можливостей контролю поведінки засобами, які мають чуттєво-емоційну специфіку (Verhaltensausloser).

Це стосується, зокрема, подразнень, що частково пов'язані з інстинктами. Уже кийок, з такої точки зору, можна тлумачити як технічну та й моральну революцію. Оскільки він взагалі вперше уможливлював Каїнове вбивство брата, а тому і той переляк від вчиненого, який став мотивом того, що лягло в основу релігійно-етичного усвідомлення гріха. Подібне усвідомлення гріха підтверджується в тотемізмі також і у ставленні мисливця щодо вбитої здобичі, а пізніше також і у ставленні селянина (Ackerbauers) до використання родючості землі. Адже завдяки відновленню родючості, а також відповідним ритуалам земля мала примиритися з тим, що її використовують.

Коротко кажучи, вихід "homo faber" за рамки попередніх (vormaligen), органічно зумовлених інстинктивних обмежень, його вторгнення в природне довкілля за допомогою знарядь праці і особливо його вторгнення у світ тварин і людей за допомогою смертоносної зброї — усе це мало призвести вже за доби міфологічної свідомості (im mythischen Zeitalter) до виникнення морального сумління і необхідності покаяння, віддяки та примирення. На основі такого міфічного розуміння моральних норм потім, за "вісьового часу" (Карл Ясперс), було спричинено перехід до "етики" в сенсі світових релігій та філософії. Наступної доби, доби науки й техніки, прірва між "світом створеним" людиною та його органічно зумовленим чуттєво-емоційним "світом видимим" досягла нового рівня.

233

Внаслідок просторової та темпоральної експансії (Reichweite) колективної діяльності людей (зокрема, воєнних дій, а також індустріально-технічної активності) людина вже не в змозі безпосередньо, чуттєво-емоційно, ставитися до результатів своєї діяльності.

Місце певною мірою ще інстинктивного ставлення до гріха має заступити тепер відповідальність розуму. "Homo sapiens" мусить уже зрозуміти, що "homo faber" далеко попереду від того, що людина вже вчинила і що може ще вчинити, що перед нею тепер (можливо, це останній шанс) постало завдання подолати (компенсувати) прірву, що виникла. А це означає: за допомогою "практичного розуму" дати відповідь на питання про те становище, яке людина сама технічним ratio і створила.

Завдяки цій, дещо драматизованій, ілюстрації можна, на мою думку, отримати перше уявлення про те, що теза, винесена в назву, стосується не тільки сьогоднішньої ситуації людства, а й зумовленого родовою історією становища людини взагалі — становища вільновідпущеника природи. Отже, людина полишила сферу детермінації природних законів зовнішньо як "homo faber" і внутрішньо як "homo sapiens", а тому мусить звернутися до принципів етики, тобто до принципів розуму. Останні завдяки звичному дотриманню цих нормативних принципів можуть нею витлумачуватися за аналогією до незмінних законів природи2.

Далі і йтиметься про суттєве, на мій погляд, щойно витлумачене уявлення (Repr?sentanz) актуальності проблематики сьогоднішньої кризової ситуації людства з огляду етичної ситуації людини взагалі; і нарис еволюції людських відносин з навколишнім і соціальним світом від становлення людини до екологічної і атомної кризи має принаймні окреслити рамки, в яких будуть виражені подальші експлікації тези, винесеної у заголовок.

<< | >>
Источник: A.M. Ермоленко. Комунікативна практична філософія. Підручник. — К.: Лібра. — 488 с. 1999

Еще по теме Карл-Отто Апель Ситуація людини як етична проблема І. Сучасна кризова ситуація людства. Ситуація людини загалом:

  1. ВСТУП
  2. Карл-Отто Апель Ситуація людини як етична проблема І. Сучасна кризова ситуація людства. Ситуація людини загалом
  3. Карл-Отто Апель Дискурсивна етика як політична етика відповідальності у ситуації сучасного світу
  4. Карл-Отто Апель Екологічна криза як виклик дискурсивній етиці ? І. Попередні зауваження