<<
>>

Примітки

* Переклад А. Доршеля з видання "The Ecological Crisis as a Problem for Dicourse Ethics"//A. Qfsti (Hrsg.), Ecology and Ethics. A Report from Melbu Conference, 18th-23rd,1990, Trondheim: Nordland Akademie for Kunst og Vietenskap, 1992, S.
219—260. Перероблено видавцем цього тому.

450

Тут я хотів би пояснити значення "Принципу відповідальності" Ганса Ионаса для моєї спроби обґрунтування дискурсивної етики як етики відповідальності. Міжнародна конференція 1990 року за темою "Екологія і етика" зацікавила мене ще й тому, що я бажав запросити Ганса Ионаса як почесного гостя, що, на щастя, мені вдалося. Так, у Мельбу з'явилася нагода продовжити мій діалог з шановним Гансом Йонасом, і його позиція була знову плідною як виклик для дискурсивної етики.

Цій останній зустрічі вже передували деякі етапи діалогу: я познайомився з Гансом Йонасом під час моєї професури в зимовому семестрі 1966 — 1967 в New York School of Social Research. Коли вийшла його праця "Принцип відповідальності" (1979), я підтримав її в Funk-Kolleg Praktische Philosophie/Ethik (1981); на мою радість потім були ще різні нагоди для зустрічей і дискусій з Йонасом, а саме в Бонні 1985 і в Кілі 1989 p., що мало своє висвітлення в публікаціях: "Verantwortung heute — nur noch Prinzip Bewahrung und Selbstbeschr?nkung oder immer noch der Befreiung und Verwirklichung von Humanit?t?"//Th.Meyer/S.Miller (Hrsg.), Zukunftsethik und Industriegesellschaft, M?nchen, 1986, S. 15—40; пізніше у виданні: Apel, Diskurs und Verantwortung (zit.: DuV), Frankfurt a.M. 1988, S. 179—216. "Diskursethik als politische Verantwortungsethik in der gegenw?rtigen Weltsituation"//B.Engholm/W. R?hrich (Hrsg.), Ethik und Politik heute. Verantwortliches Handeln in der technisch-industriellen Welt, Opladen, 1990, S.37—55, bes.38, 44—47, 50 ff.

До нашого діалогу належить також моя стаття: "Kann der postkantische Standpunkt der Moral noch einmal in substantielle Sittlichkeit "aufgehoben" werden?//W.Kuhlmann (Hrsg.), Moralit?t und Sittlichkeit, Frankfurt a.M.

1986, bes. S.221 f,; пізніше, DuV, bes.S.108 ff.

1 I. Kant, Werke. Akademie-Ausgabe, Bd.VIII, Berlin, 1968, S.115.

2 Порівн.: J.v.Uexk?l, Theoretische Biologie, Fmkfurta.M. 1973, а також J.v.Uexk?l

/G.Krisyat, Streifz?ge durch die Umwelten und Menschen, Hamburg, 1956.

3 Порівн.: мою суперечку з цією позицією в DuV, a.a.O. (Fn.* zum Titel),

s.Sachregister; порів. а. K.-O.- Apel, A Planetary Macroethics for Humankind: The Need, the Apparent Difficultz, and the eventual Possibility //E.Deutsch (Hrsg.), Culture and Modernity, Transactions of the Vith East-West Philosopher's Conference, Honolulu 1991, S.352—376.

4 Порівн., наприкл.: R. Rorty, Contingency, Irony, and Solidarity, Cambridge,

Mass.1989, а також A.MacIntyre, Whose Justice? Wich Rationality? London 1988.

5 Порівн.: G. Maschke, Rezension von Hans Jonas, Das Prinzip Verant-wortung//Frankfurter Allgemeine Zeitung, 7.10.1980.

6 Порівн.: L. Kohlberg, The Philosophy of Moral Development, San Francisco 1981,

а також K.-O.- Apel, DuV, a.a.O. (Fn.*), S.306 ff. f?r eine Diskussion von Kohlberg

Theorie.

451

7 Порівн.: Н. Jonas; Das Prinzip Verantwortung, Frankfurt a.M., 1979.

8 Порівн.: A. Hylland, Power and realities in international relations concerning environmental protection, (Ms.1990), A. Ofsti, "Man" is not a Subject //A. Hylland (Hrsg.), Ecology and Ethics, a.a.O. (Fn.*), S.109—150, a також H. Lenk, Ecology and Ethics//ebd., S.177—213.

9 угод слід дотримуватись (лат). — Прим, перекл.

10 вільний вершник (англ). Тут — як заманеться. — Прим, перекл.

11 Порівн.: K.-O. Apel, Normative Ethics and Strategical Rationality: The Philosophical Problem of a Political Ethics//Graduate Faculty Philosophical Jornal. New School for Social Research, ІХЛ, 1982, S.81—108. Нова публікація в: R. Sch?rmann (Hrsg.), The Public Realm. Essays on Discursive Types im Political Philosophie, State University of New York Press, S.107—131.

12 Порівн.: H. Lenk, Ecology and Ethics, a.a.O.

(Fn.8); а також в цьому збірнику S.221 f.

13 Спроба відповіді на цю проблему міститься, на мою думку, в головній праці Ю.Габермаса "Теорія комунікативної дії" (2 т.), Frankfurt a.M., 1981. Порівн. також: К.-О. Apel, Types of Rationality Today: The Continuum of Reason between Science and Ethics//Th.Geraets (Hrsg.), Rationality Today, Ottawa, 1979, S.307-340; а також Apel K.-O. L??t sich ethische Vernunft von strategischer Zweckrationalit?t unterscheiden? Zum Problem der Rationalit?t sozialer Kommunikation//Archivio di Filosofia, Bd.LI/1983, S.373—434.

14 Арне Таесс репрезентує в своїх екософських працях цей альянс.

15 Порівн.: K.-O. Apel, DuV, a.a.O. (Fn*), S.154 ff.

16 Порівн.: W. Harich, Kommunismus ohne Wachstum? Baboeuf und der "Club of Rome", Reinbek, 1975.

17 Ці оцінювання цілком відрізняються й від політичних міркувань про рятувальне судно Ганса Ионаса (порівн. в цьому томі: Naturwissenschaft versus Natur-Verantwortung, S.210 f).

18 Щодо Макса Вебера порівн.: W. Schluchter, Wertfreiheit und Verantwortung sethik, T?bingen, 1971; а також W. Schluchter, Die Entwicklung des okzidentalen Rationalismus, T?bingen, 1979.

19 Порівн., наприкл.: B.H.P. Duerr (Hrsg.) Der Wissenschaft und das Irrationale (2 Bde), Frankfurt a.M., 1981, а також B.H.P. Duerr, Traumzeit. ?ber die Grenze zwischen Wildnis und Zivilisation, Frankfurt a.M., 1985.

20 Порівн., наприкл.: B.H. Pape (Hrsg.), Charles Peirce: Naturordnung und Zeichenproze?, Aachen, 1988; K.-O. Apel, Transzendental Semiotics and Hypo thetical Metaphysics of Evolution. A Peircean or Quasi-Peircean Answer to a Recurrent Problem of Post-Kantian Philosophy//K.L. Ketner (Hrsg.), Peirce and Contemporary Thought. Transactions of the Sesquicennial International Congress of Charles S.Peirce, Cambridge/Mass.(Erscheinen in Vorbereitung).

452

21 Порівн., наприкл.: U.Wolf, Brauchen wir eine ?kologische Ethik?//Probleme des Klasssenkampfs 69/87 (XVII.Jg.), S. 148—173.

22 Порівн.: M. Heidegger, ?ber den Humanismus, Frankfurt a.M., 1975, S.29.

23 Порівн.: A. Schweitzer, Gesammelte Werke, Bd.II, M?nchen (o.J.), S.387.

24 Порівн.: F. Ricken S.J., Anthropozentrismus oder Biozentrismus? Begr?ndungsprobleme der ?kologischen Ethik//Vierteljahresschrift Theologie und Philosophie LXII/1987, S.l—21, тут S.13.

25 Порівн.: K.M. Neyer-Abich, Wege zum Frieden mit Natur, M?nchen, 1984, S. 186.

26 щаблі природи (лат.). — Прим, перекл.

27 Порівн.: F. Ricken, Anthropozentrismus oder Biozentrismus?, a.a.O. (Fn.22); H. Jonas, Organismus und Freiheit, G?ttingen, 1973; Das Prinzip Verantwortung, a.a.O. (Fn.7), Kap.3.

28 H. Jonas, Prinzip Verantwortung, a.a.O. (Fn.7), S.90.

29 Порівн.: W. Kuhlmann, Some considerations about ecological ethics (Ms. 1990).

30 Порівн.: H. Jonas, Das Prinzip Verantwortung, a.a.O. (Fn.7), S.94; 165 ff.

31 в пошуках аргументу (англ.). — Прим, перекл.

32 Порівн. там само: S.36.

33 Мені здається, що Ионас не правий, коли у своїй суперечці з Кантом (loc.cit., S.167 ff.) намагається довести, що існує неодмінна відмінність між "категоричним імперативом" як формально-логічним, незмістовим принципом "самототожності розуму" і відповідним до цього субстанціальним принципом "поваги до гідності кожної особи "як мети самої по собі". На мій погляд, можна дати радикально трансцендентально-рефлексивне обґрунтування того, що другий принцип, насправді, неодмінно імпліцитно містить у собі самодостатність (Selbstkonsistenz) того, хто аргументує. Звичайно, можна припустити, що Кант цього не показав. Порівн. останню частину цієї статті.

34 Недавно Фр.А. фон Гайєк — Нобелівський лауреат з економічної теорії — обговорював проблему голодомору частини народів "третього світу" як можливе розв'язання проблеми перенаселення і наголошував на тім, що нам, принаймні, необов'язково заперечувати такий розвиток подій.

35 Порівн., зокрема:I. Kant. Akademie-Ausgabe, Bd.V, Berlin, 1968, S.46 f.; порівн.: K.-O. Apel, Diskursetik als Verantwortungsethik — eine postmetaphysische Transformation der Ethik Kants//R.

Fornet-Betancourt (Hrsg.), Ethik und Befreiung, Aachen, 1990.

36 в остаточному підсумку (англ.). — Прим, перекл.

453

37 Порівн.: J. Habermas, Was hei?t Universalpragmatik?//K.-0. Apel (Hrsg.), Sprachpragmatik und Philosophie, Frankfurt a.M., 1976, S.174—272.

38 Порівн.: /. Kant, Werke, Akademie-Ausgabe, Bd.VIII, Berlin, 1968, S.424—429.

39 правосуддя має відбутися, хоч би загинув увесь світ (лат.). — Прим, перекл.

40 Порівн., там само: S.378 f.

41 Н. Jonas, Das Prinzip Verantwortung, a.a.O. (Fn.7), S.84 ff.

42 Ebd., S.84ff.,177, 230 ff.

43 Див.: /. Kant, Werke, Akademie-Ausgabe, Bd.IV, Berlin, 1968, S.428.

44 Порівн.: /. Kant, Werke, Akademie-Ausgabe, Bd.VI, Berlin, 1968, S.443.

45 Порівн.: K.-O. Apel, Das Kommunikationsapriori und die Begr?ndung der Geisteswissenschaften//R. Simon-Sch?fer/W.Chr.Zimmerli (Hrsg.), Wissenschaftstheorie der Geisteswissenschaften, Hamburg, 1975, S.23—59; K.-O. Apel, Die Erkl?rem: Verstehen-Kontroverse in transzendentalpragmatischen Sicht, Frankfurt a.M., 1979/1984; K.-O. Apel, Types of Social Science in the Light of Human Cognitive Interest//S.C. Brown (Hrsg.), Philosophical Disputes in the Social Sciences, Sussex, 1979, S.3—50; K.-O. Apel The Common Presuppositions of Hermeneutics and Ethics: Types of Rationality Beyond Science and Technolology//J. B?rmark (Hrsg.), Perspektives in Metascience, G?teborg, 1979, S.39—56; K.O. Apel Transzendentalsemiotisk begrunnelse av pragmatisk spakfilosofi//Norsk Filosofis Tidskrift, XXII/1-2, 1987, S.l—28; K.-O. Apel, The Hermeneutik Dimension of Science and its Normative Fundndations//Man and World 25/1992, S.247—270 (нім. перекл. Die hermeneutische Dimension der Sozialwissenschaften und ihre normativen Grundlagen//^. O. Apel/M. Kettner, Mythos Wertfreiheit? (Erscheinen in Vorbereitung)).

46 Див.: /. Kant, Werke, Akademie-Ausgabe, Bd.XXVII I, Berlin, 1968, S.459.

47 Порівн.: F. Ricken, Anthropozentrismus oder Biozentrismus?, a.a.O. (Fn.22), S.4.

48 Порівн.: K.-O.

Apel, Transcendental Semiotics and Hypothetical Metaphysics of Evolutions, a.a.O. (Fn.18).

49 Порівн.: A. Dorschel, Ecology and Values, (Ma. 1990).

50 Порівн.: D. B?hler, In dubio contra projectum. Mensch und Natur im Spannungsfeld von Verstehen, Konsruhieren, Verantworten, in diesem Band.

51 Порівн.: R. Spaemann, Technische Eingriffe in die Natur als Problem der politischen Ethik//Scheidewege IX/1979, H.4, S.4, S.476—497.

52 Порівн.: H. Lenk, Verantwortung f?r die Natur. Gibt es moralische Quasirechte von oder moralische Pflichten gegen?ber nichtmenschlichen Naturwesen? //Allgemeine Zeitschrift f?r Philosophie VIII/3, 1983, S. 1—18, S.4.

53 Порівн.: A. Naess, The World of Concrete Conttens, in Inquiry XXVIII/1985, S.417—428.

454

54Порівн.: Н. Jonas, Pl?doyer f?r eine planetarische Zukunft//D. B?hler/R.

Neuberth (Hrsg.), Herausforderung Zukunftsverantwortung.Hans Jonas zu

Ehren, M?nster u.Hamburg 21993, S.101.

55Порівн.: N. Luhmann, Die Wirtschaft der Gesellschaft, Frankfurt a.M.,1968/Einleitung, а також N. Luhmann, ?kologische Kommunikation, Opladen, 1986.

56Порівн. щодо цього питання: K.-O. Apel, DuV, a.a.O (Fn.*), особл. S.103 ff., а також K.-O. Apel Diskursethik als Verantwortungsetik — eine postmetafysische Transformation der Ethik Kants, a.a.O. (Fn.31).

57Порівн.: W. Kuhlmann, Reflexive Letztbegr?ndung. Untersuchungen zur Transzendentalpragmatik, M?nchen, 1985; K.-O. Apel, Fallibilismus, Konsenstheorie der Wahrheit und Letztbegr?ndung//Forum f?r Philosophie Bad Homburg (Hrsg.,), Philosophie und Begr?ndung, Frankfurt a.M., 1987, S.116—211.

58Порівн.: D. B?hler, Philosophischer Diskurs im Spannungsfeld von Theorie und Praxis//K.-0. Apel/D. B?hler/K. Rebel (Hrsg.), Funkkolleg Praktische Philosophie /Etik, Weinheirn, Basel, 1984, S.313—355, особл. S.344 ff.

59Порівн.: K.-O. Apel, Fallibilismus, Konsenstheorie der Wahrheit und Letztbegr?ndung, a.a.O. (Fn.51), 1985, S.304 ff., 373 f.

60Порівн.: G. Skirbekk, The Beautz and the Beast//A.Ofsti (Hrsg.), Ecology and Ethics, a.a.O. (Fn.*), S.91—-107.

61Це було вже відомо Ч.Пірсу.

62людські умови (лат.).

63Порівн.: K.-O. Apel, Discourse Etics as a Response to the Novel Challenges of Today's Reality to Co-Responsibility//F. Gamwell/W. Schweiker (Eds.), Realism and Responsibility in Contemporary Ethics/Jornal of Religion, Suppl.vol, а також K.-O. Apel How to Ground a Universalistic Ethics of Co-responsibility for the Effects of Collective Actions and Activities? (Erscheinen in Vorbereitung).

<< | >>
Источник: A.M. Ермоленко. Комунікативна практична філософія. Підручник. — К.: Лібра. — 488 с. 1999

Еще по теме Примітки:

  1. § 19. Матеріализмь.
  2. § 22. М о и и з м ъ.
  3. § 26. Теологически направление в метафизики
  4. ПЕРЕДМОВА
  5. ВСТУП
  6. Примітки
  7. Примітки
  8. Примітки---------------------------------------------------------
  9. Примітки
  10. 5.3. Методологічні межі комунікативної філософії