<<
>>

10.7. Місцеве Положення про поземельний устрій селян, оселених на поміщицьких землях в губерніях: Київській, Подільській і Волинській (19 лютого 1861 р.)

(Витяг)

3. Громадська земля, височайше затверджена правилами 26 травня 1847 і 29 грудня 1848 року, яка визнана незмінною і недоторканною, залишається в попередньому її розмірі, в постійному користуванні тимчасово зобов'язаних селян кожної сільської громади за визначені в цьому Положенні повинності. 4.

Якщо з часу надання чинності височайше затверджених правил 1847 року громадська земля в будь-якому маєтку була зменшена в загальному її складі, то селянам дозволяється, як при перевірці на місці уставної грамоти... , так і потім, на протязі шести років від затвердження цього Положення клопотатися у мирового посередника про повернення в їх користування громадської землі, що відійшла від них... 5.

Клопотання про повернення в користування селян громадської землі, що надійшла від них, приймається тільки тоді, коли воно пред'явлено усією сільською громадою... і коли воно засновано на безумовному показанні дійсного зменшення кількості громадської землі після введення в дію височайше затверджених правил 1847 року.

14. Поміщик ні в якому разі не зобов'язаний збільщувати затверджений за селянами... громадський наділ новими до нього прирізками з панської землі... 38.

Громадська земля поділяється на корінний і додатковий наділ... 39.

До складу корінного наділу входять: 1) вся придатна земля, яка є під селянською садибною осілістю...; 2) ділянки польової... землі, що є в користуванні піших дворів; 3) крім того, з польової землі, що є в користуванні тяглових хазяїв, зараховується до корінного наділу, на кожний з тяглових дворів, по одній ділянці, яка дорівнює тому наділові, що встановлений в маєтку для піших дворів. 40.

Уся громадська земля, яка є в користуванні селян, крім корінного наділу, становить наділ додатковий...

151. За десятину польової землі (як корінного, так і додаткового наділу)...

призначається повинність: при відбуванні іздельної повинності — чоловічими пішими днями, а при відбуванні оброку грошима в такому розмірі: в 1-й місцевості з десятини 20 днів

в 2-й —"— —"— 20 —"

70 коп. 50 коп.

в 3-й —"— —"— 16

в 4-й —"— —"— 15

в 5-й —"— —"— 13 —"

в 6-й —"— —"— 12 —"—

60 коп. 50 коп. 35 коп.

в 7-й —"— —"— 9, 5 —" —

в 8-й —"— —"— 9,5 —" —

в 9-й —"— —"— 8, 5 —"—

або 3 крб. 30 коп. "— 3 крб. 10 коп. —

2 крб —

2 крб —

2 крб —

2 крб —

1 крб —

1 крб —

1 крб 233. Садибні ділянки, викуплені домохазяями і належні їм на правах власності, продаються на покриття недоїмок з торгів, і виручена сума, що залишилась після покриття недоїмки, видається домохазяям.

10.8. Про заборону української мови. Циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва (18 липня 1863 р.)

Давно вже йде суперечка в нашій пресі про можливість існування самостійної малоруської літератури. Приводом для цієї суперечки були твори деяких письменників, які відзначалися більш або менш чудовим талантом або своєю оригінальністю. За останній час питання про малоруську літературу набуло іншого характеру, внаслідок обставин чисто політичних, що не мають ніякого відношення до інтересів власне літературних. Попередні твори малоруською мовою були розраховані лише на освічені класи південної Росії, а тепер прихильники малоруської народності звернули свої погляди на масу неосвічену, і ті з них, які прагнуть здійснити свої політичні задуми, взялися, під приводом поширення грамотності і освіти видавати книги для початкового читання, букварів, граматик, географій і т. д. В числі подібних діячів було багато осіб, про злочинні дії яких проводилась слідча справа в особій комісії.

В С.-Петербурзі навіть збираються пожертви для видання дешевих книг на південноруському наріччі. Багато з цих книг надійшли вже на розгляд в С.-Петербурзький цензурний комітет. Не мало таких же книг буде представлено і в Київський цензурний комітет.

Цей останній відчуває деякі утруднення з розглядом згаданих видань через такі обставини: навчання в усіх без винятку училищах проводиться загальнорусь- кою мовою і вживання в училищах малоруської мови ніде не допущено; саме питання про користь і можливості вживання в школах цього наріччя не тільки не розв'язане, але навіть порушення цього питання прийнято більшістю малоросіян з обуренням, яке часто висловлюється в пресі. Вони досить грунтовно доводять, що ніякої окремої малоруської мови не було, немає і не може бути, і що наріччя їх, яке вживається простолюдом, є та ж російська мова, тільки зіпсована впливом на неї Польщі, що загальноруська мова так само зрозуміла для малоросів, як і для великоросів, і навіть значно зрозуміліша, ніж тепер створювана для них деякими малоросами, і особливо поляками, так звана українська мова. Особам того гуртка, який намагається довести протилежне, більшість самих малоросів докоряє в сепаратистських задумах, ворожих Росії і згубних для Малоросії.

Беручи до уваги, з одного боку, теперішнє тривожне становище суспільства, яке хвилюють політичні події, а з другого боку, маючи на увазі, що питання про навчання грамотності на місцевих наріччях не дістало ще достатнього розв'язання в законодавчому порядку, міністр внутрішніх справ визнав за необхідне, надалі до погодження з міністром народної освіти, обер-прокурором св. синода і шефом жандармів щодо друкування книг малоруською мовою, дати по цензурному відомству розпорядження, щоб до друку позволялись тільки такі твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства; пропускання ж книг малоруською мовою як духовного змісту, так і навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити... Це розпорядження було передано на височайше государя імператора розгляд і його величності бажано було удостоїти оноє монаршого схвалення.

Хрестоматія з історії Української РСР: У 3 т. — К., 1961. — Т. 2. — С. 275—276.

<< | >>
Источник: А. С. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. М. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. І. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер — 656 с.. 2003

Еще по теме 10.7. Місцеве Положення про поземельний устрій селян, оселених на поміщицьких землях в губерніях: Київській, Подільській і Волинській (19 лютого 1861 р.):

  1. ДАНИЭЛ ФИЛД 1861: «ГОД ЮБИЛЕЯ»4
  2. 7.2. Про етимологію понять «Січ» та «кіш» та їх значення
  3. 7.4. Про військовий та територіальний устрій Вольностей Запорозьких
  4. 8.12. Гадяцький трактат82
  5. 10.2. Положення про євреїв (13 квітня 1835 р.)
  6. 10.4. Маніфест 19 лютого 1861 р.
  7. 10.5. Положення про викуп селянами їх садиб та польових угідь (19 лютого 1861 року)
  8. 10.7. Місцеве Положення про поземельний устрій селян, оселених на поміщицьких землях в губерніях: Київській, Подільській і Волинській (19 лютого 1861 р.)
  9. 10.9. Положення про земські установи (1 січня 1864 р.)
  10. 11.2. Конституційний закон на зміну закону від 26 лютого 1861 р. про імперське представництво (21 грудня 1867 р.)
  11. 12.1. Про зречення імператора Миколи II від престолу російського та про зняття з себе верховної влади (2 березня 1917 р.)
  12. 12.9. Постанова Центральної Ради про склад і завдання правительства (9 вересня 1917 р.)
  13. 12.29. Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вольності УНР) (29 квітня 1918 р.)
  14. 13.1. Резолюція першого з'їзду Рад України про зрив роботи з'їзду Рад у Києві (11 грудня 1917 р.)
  15. 13.14. Постанова ВУЦВК про затвердження «Положення про прокурорський нагляд» (28 червня 1922 р.)
  16. 13.2S. Постанова ЦВК СРСР «Про утворення загальносоюзного народного комісаріату внутрішніх справ» (16 липня 1934 р.)