<<
>>

12.13. Тлумачення Генерального Секретаріату Ill Універсалу Української Центральної Ради (12 листопада 1917 р.)

Офіційне пояснення

До Генерального Секретаріату надходять запитання про те, як треба розуміти ті або інші думки останнього Універсалу про Земельну справу.

...Оберігаючи все народне хозяйство: машини, ліси, будинки, лани, скот і інше, дбаючи про порядок на Україні, Універсал не дозволяє ніяких самочинних захватів земель і всякого добра, порубки лісів тощо, бо такі захвати і порубки неминуче зруйнують відтепер вже всенародне багатство, та викличують розруху та сварки в краю і серед селянства.

...Цілком виразно в Універсалі зазначено, що право власності скасовується тільки на землі нетрудових господарств, які б вони не були: чи то селянські, чи то козачі, чи якісь інші, остаються у власності теперішніх хазяйнів.

...Право власності на землі, які належать містам, містечкам і селам, або находяться під дачами, садибами, огородами, садами, під спробними полями і станціями, а також під копальнями, каменоломнями, заводами, фабриками і таке інше — Універсалом не касуються.

Взагалі Універсал не тільки не дає права розпоряджатися самовільно землями, сільськогосподарським реманентом, кіньми і т.

п., а призначаючи його добром всенародним передає під догляд і в розпорядження Повітовим та Губернським Земельним Комітетам при допомозі Комітетів волосних.

Київ. 12X1. 1917 р.

Хрестоматія з історії України. — К., 1993. — С. 193.

12.14. Закон про правонаступництво (2S листопада 1917 р.) I.

До сформування Федеративної Російської Республіки і утворення її конституції виключне і неподільне право видавати закони для Української Народної Республіки належить — Українській Центральній Раді. II.

1.

Всі закони і постанови, які мали силу на території Української Народньої Республіки до 27 жовтня 1917 року, оскільки вони не змінені і не скасовані Універсалами, законами і постановами Української Центральної Ради, мають силу і надалі, яко закони і постанови Української Народньої Республіки. 2.

Право видавати роспорядження в обсягу урядування, на основі законів, належить Генеральним Секретарям Української Народньої Республіки.

До видання таких роспоряджень, зостаються в силі роспорядження Російського Правительства, які були видані до 27 жовтня 1917 року, оскільки вони вже не змінені або не скасовані Українською Центральною Радою та Генеральним Секретарством. 1. До прийдучих змін законодавчим порядком полишаються в силі і всі державні уряди і установи, які зоставалися на території Української Народньої Республіки по день 7-го листопаду 1917 року з дотеперішнім їх ділокругом, урядженням і штатами, яко уряди і установи Української Народньої Республіки. 2.

Це положення, тим часом, до погодження з иншими частинами І Російської Адорації, має стійність і до урядів і установ, які обімають тільки почасти територію Української Народньої Республіки і тільки в тій мірі, в якій їх діяльність поширюється на Українську територію. 3.

Всі особи, які займали посади державної служби по день 7-го листопаду 1917 року на території Української Народньої Республіки, чи то за призначенням Російського Правительства чи то за обранням органами самоврядування, зостаються на своїх урядах, без особдивих прохань чи заяв.

З орігіналом протоколу згідно:

Заст. Голови Української Центральної Ради Мик. Шраг

Секретарь А. Постоловський

Ствердив: За Генерального Писаря України Ів. Мірний

Вісник Генерального Секретаріату Української Наролньої Республіки. — 1917. — № 3. — С. 1.

12.1S. Закон про утворення Генерального Суду (2 грудня 1917 р.)

Поки буде заложений Генеральний Суд Української Народньої Республіки на основі її конституції, яка буде ухвалена Українськими Установчими Зборами, Українська Центральна Рада ухвалила утворити Генеральний Суд на таких основах. 1.

Генеральний Суд складається в трьох департаментів —цивільного, карного і адміністративного і виконує на цілій території України всі функції, належні досі Правительствующему Сенатові в справах судових і в справах нагляду над судовими установами і особами судового відомства також тимчасового, до розв'язання питання про скасування всіх особливих судів, виконує функції Головного Воєнного Суду щодо справ, вирішених на території України. 2.

Генеральний Суд находиться в Київі. 3.

Члени Генерального Суду мають звання Генеральних Суддів. Вони вибираються Центральною Радою на внесення Генерального Секретаріату на час, поки буде заложений Генеральний Суд на основі конституції і в протязі сього часу мають права, зазначені в арт. 243 Учрежденія Судових Установленій. 4.

Провід в росправі Генерального Суду доручається даним складом присутности одному з присутних Генеральних Суддів. 5.

Провід над канцелярією роспорядною, господарською частиною Генерального Суду доручається одному з Генеральних Суддів по обранню Генерального Секретаря справ судових. 6.

При Генеральному Судді утворюється Прокураторія. Одному з Прокураторів Генеральний Секретар справ судових надає звання Старшого і доручає провід над Прокураторією. 7.

Від дня проголошення Генеральним Судом про початок своєї діяль- ности всі Судові установи на теріторії України повинні подавати Генеральному Судові всі справи, які до того дня мали подаватися до Прави- тельствующого Сенату. 8.

Генеральний Суд негайно по утворенню його персонального складу виробляє і подає на затвердження Центральній Раді через Генерального Секретаря справ судових свій докладний реглямент. Поки буде затверджений Реглямент, Генеральний Суд в своїй чинности пристосовується до законів, нормуючих чинність Правительствующого Сенату, і координує їх з нинішним законом про утворення Генерального Суду і ухвалами законодавчого органу України.

Реглямент Прокураторії Генерального Суду виробляється нею і затверджується Генеральним Секретарем справ судових. 9.

Декрети Правительствующого Сенату в справах, повсталих на території України і поданих йому до дня проголошення Генеральним Судом своєї діяльности, визначається Українською Народньою Республикою за правосильні і обов'язкові для Судових Установ України.

З оригіналом протоколу згідно:

Заст. Голови Української Центральної Ради Мик. Шраг

Секретар Центральної Ради А.2Постоловський

Ствердив: За Генерального Писаря України Ів.2Мірний

Вісник Генерального Секретаріату Української НаролньоїРеспубліки. —1917. — № 4. — С. 1.

<< | >>
Источник: А. С. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. М. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. І. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер — 656 с.. 2003

Еще по теме 12.13. Тлумачення Генерального Секретаріату Ill Універсалу Української Центральної Ради (12 листопада 1917 р.):

  1. Украинская революция (1917-1918 гг.)
  2. 12.1. Про зречення імператора Миколи II від престолу російського та про зняття з себе верховної влади (2 березня 1917 р.)
  3. 12.S. II Універсал Центральної Ради (3 липня 1917 р.)
  4. 12.7. Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового Уряду на Україні (4 серпня 1917 р.) 1.
  5. 12.9. Постанова Центральної Ради про склад і завдання правительства (9 вересня 1917 р.)
  6. 12.12. Ill Універсал Центральної Ради (7 листопада 1917 р.)
  7. 12.13. Тлумачення Генерального Секретаріату Ill Універсалу Української Центральної Ради (12 листопада 1917 р.)
  8. 12.16. Маніфест Раднаркому радянської Росії до українського народу з ультимативними вимогами до Української Центральної Ради (S грудня 1917 р.)
  9. 12.18. Нота Генерального Секретаріату урядам республік, утворених на території' Росії (S грудня 1917 р.)
  10. 12.25. Мирний договір між Українською Народною Республікою з одної, а Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною з другої сторони (9 лютого 1918 р.)
  11. 12.29. Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вольності УНР) (29 квітня 1918 р.)
  12. 13.1. Резолюція першого з'їзду Рад України про зрив роботи з'їзду Рад у Києві (11 грудня 1917 р.)
  13. 13.17. Нотифікація Уряду Української РСР про зовнішні зносини республіки, вручена Народним Комісаріатом Закордонних Справ УСРР іноземним представникам у Москві (23 липня 1923 р.)
  14. 16.28. Закон Української РСР «Про утворення союзно-республіканського Народного комісаріату закордонних справ УРСР» (4 березня 1944 р.)
  15. ГЛАВА 12 Верховна Рада Української РСР
  16. КОММЕНТАРИИ
  17. ПРИВЕТСТВИЕ УЧАСТНИКАМ МЕЖДУНАРОДНОЙ НАУЧНОЙ КОНФЕРЕНЦИИ «ИНФОРМАЦИОННО-ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЕ И ВОСПИТАТЕЛЬНЫЕ СТРАТЕГИИ В СОВРЕМЕННОМ ОБЩЕСТВЕ: НАЦИОНАЛЬНЫЙ И ГЛОБАЛЬНЫЙ КОНТЕКСТ» ОТ НАЦИОНАЛЬНОЙ КОМИССИИ РЕСПУБЛИКИ БЕЛАРУСЬ ПО ДЕЛАМ ЮНЕСКО Генеральный секретарь Национальной комиссии Республики Беларусь по делам ЮНЕСКО Е.И. Красовская
  18. РЕВОЛЮЦИОННАЯ БОРЬБА НА ЛЕВОБЕРЕЖЬЕ, В ПРИДНЕПРОВЬЕ И НА ЮГЕ УКРАИНЫ
  19. БОРЬБА ЗА УСТАНОВЛЕНИЕ СОВЕТСКОЙ ВЛАСТИ НА МЕСТАХ. РАЗГРОМ ЦЕНТРАЛЬНОЙ РАДЫ И КАЛЕДИНЩИНЫ
  20. 2. СОЗДАНИЕ СОВЕТСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО АППАРАТА