<<
>>

12.18. Нота Генерального Секретаріату урядам республік, утворених на території' Росії (S грудня 1917 р.)

Правительство Української Народної Республіки — Генеральний Секретаріат — розіслало 2S листопада всім правительствам новоутворених республік Росії, а саме: правительству Південно-Східного Союзу, правительству автономного Сибіру, крайовому Закавказькому комітетові, правительству автономного Криму, Білоруській Центральній раді, правительству автономної Молдавії та іншим, а також і Народній раді в Петербурзі, свою ноту з запрошенням утворити на засаді федералізму однорідно-соціалістичне Правительство.

Тепер, коли цілком виразно і певно вияснилась неможливість справної роботи Установчих зборів при відсутності загальновизнаної всеросійської власті, котра б порядкувала правомірно, установлення правительства, яке б спиралося на авторитет республік, що тепер утворюються, а також і на всю соціалістичну демократію Росії, є конечним.

Тим часом аж досі Генеральний секретаріат не одержав відповіді на свою ноту ані від Народної ради, ані від крайових правительств.

Єдиним винятком є Донське військове Правительство, котре через своїх представників заявило, що воно згоджується на запрошення Генерального секретаріату і на сформування однорідного соціалістичного правительства, утвореного притім на федеративних засадах.

Вітаючи таку заяву та обчислюючи потребу вести переговори по можливості спішно, Генеральний секретаріат примушений для того цілою низкою фактів, які мали місце в різних краях Росії, в той же час вважає конче потрібним вперед звернути увагу на ті основи будучої федеративної держави Російської, котрі український народ вважає обов'язковими для всіх частин Федеративної Росії.

До таких загальнодержавних підвалин Генеральний секретаріат за- числює: республіканський та справді демократичний політичний устрій кожної держави Росії, свобода особи, сумління, слова, друку, зборів, страйків, незайманість оселі та ін.

Одночасно Генеральний секретаріат стоїть на засаді цілковитого взаємного невтручання в політичне життя федеруючих республік, оскільки вони не виходять за межі вищезазначених підвалин.

Через це Правительство Української Народної Республіки вважає злочинними спроби зламати право на внутрішню незалежність кожної республіки Росії.

Генеральний секретаріат рішуче боротиметься в тому разі, коли б проти прав Української Республіки робилися які замахи, а також обіцяє свою піддержку проти узурпаторів прав усім щиро демократичним і вільним республікам Росії.

Коли таке розуміння підвалин федеративного устрою поділяється всіма республіками, коли і там можливі умови, що цілком допускають негайне переведення в життя згаданих політичних свобод, то Генеральний секретаріат не бачить ніяких реальних завад для діяльного формування разом зі всіма республіками Росії нового федеративного правительства, маючи на оці в найближчу чергу утворення сприятливих для праці Установчих зборів умов, а також для найскорішого переведення в життя загальноєвропейського демократичного миру.

Підписали: голова Генерального секретаріату В. Винниченко

Генеральний секретар міжнаціональних справ О. Шульгін

Заступник генерального писаря Ів. Мірний

Вісник Генерального Секретаріату Української Наролньої Республіки. — 1917. — 15 грулня. — С. 514—515.

12.19. Закон «Про порядок видання законів» (8 грудня 1917 р.) I.

До сформування Федеративної Російської Республіки і утворення її конституції, виключне і неподільне право видавати закони для Української Народної Республіки належить Українській Центральній Раді. II.

1) Всі закони і постанови, які мали силу на території Української Народної Республіки до 27 жовтня 1917 р., оскільки вони не змінені і не скасовані Універсалами, законами і постановами Української Центральної Ради, мають силу і надалі, як закони і постанови Української Народної Республіки. 2)

Право видавати розпорядження в обсягу урядування, на основі законів, належить Генеральним Секретарям Української Народної Республіки. 3)

До видання таких розпоряджень зостаються в силі розпорядження Російського Правительства, які були видані до 27 жовтня 1917 р., оскільки вони не змінені або не скасовані Українською Центральною Радою та Генеральним Секретаріатом.

III. 1)

До прийдучих змін законодавчим порядком полишаються в силі і всі державні уряди, і установи, які зостаються на території Української Народної Республіки по день 7 листопада 1917 року з дотеперішнім їх ділокругом, урядженням і штатами, яко уряди і установи Української Народної Республіки. 2)

Це положення тим часом, до погодження з іншими частинами Російської Федерації, має стійність і для урядів, і установ, які обіймають тільки почасти територію У.Н.Р., і тільки в тій мірі, в якій їх діяльність поширюється на українську територію. 3)

Всі особи, які займали посади державної служби по день 7 падолисту 1917 р. на території У.Н.Р., чи то за призначенням російського Правительства, чи то за обранням органами самоврядування, зостаються на своїх урядах, без особливих прохань чи заяв.

Заступник Голови Укр.Ц.Ради Мик.

Шраг

Секретар А. Постоловський

Ствердив: За Генерального Писаря України Ів. Мирний

Березіль. — 1991. — № 57. — С. 134—135.

12.20. Закон «Про Головну скарбницю і Держбанк УНР» (9 грудня 1917 р.)

I.

1. Всі державні податки і прибутки, які на підставі існуючих законів збираються на території Української Народньої Республіки, визнаються прибутком державного скарбу Української Народньої Республіки. 1. Для приняття і переховування прибутку державного скарбу і од- пуску сум на державні видатки закласти Головну Скарбницю Української Народньої Республіки. 2.

Всі істнуючі на території України губерніяльні і повітові казначейства стають скарбницями Української Народньої Республіки. 3.

Обов'язки Головної Скарбниці, до видання особливого Статуту і штатів цієї Скарбниці, доручити виконувати Київській Скарбниці. 4.

Доручити Генеральному Секретареві Фінансів виробити і внести на ухвалу Ради Статут і Штати Головної Скарбниці Української Народньої Республіки. III.

1.

«Кієвськую Контору Государственнаго Банка» перетворити в Українській Державний Банк, який має тимчасово керуватися уставом Государственнаго Банка (т. II, ч. 2 Св. зак. Рос. Имп.) — Цей же Банк має взяти на себе тимчасово всі функції Київської Контори Українського Державного Банку. 2.

Усі місцеві установи Государственнаго Банка на території Української Народньої Республіки стають відділами Українського Державного Банку. IV.

1.

Відділи «Государственнаго Дворянскаго Земельнаго Банка» та «Крестьянскаго Поземельнаго Банка» на території Української Народної Республіки скасувати, а служачих лишити за штатом у звичайному порядкові. 2.

Ліквідацію зазначених банків доручити Генеральному Секретарству фінансів в порозумінні з Генеральним Секретарством Земельних Справ. V.

1. Цукрову монополію, що заведена з 1-го листопада 1917 року на підставі закону з 14 вересня 1917 року визнати на території Української Народньої Республіки виключним правом Державного Скарбу Української Народньої Республіки.

З оригіналом протоколу згідно

Тов.

Голови Української Центральної Ради А. Ніковський

Секретарь Української Центральної Ради А. Постоловський

Ствердив в.о. Генерального Писаря Ів. Мірний

Вісник Генерального Секретаріату Української НаролньоїРеспубліки. — 1917. — № 6. — С. 2.

12.21. Закон

«Про випуск державних кредитових білетів УНР» (6 січня 1918 р.) 1.

Кредитові білети У.Н.Р. випускаються Державним Банком У.Н.Р. в розмірі строго обмеженому дійсними потребами грошового обміну під забезпечення тимчасово, до утворення золотого фонду, майном Республіки: нетрями, лісами, залізницями і прибутками У.Н.Р. від монополій, після одержання на відповідну суму зобов'язань Державної Скарбниці Республіки. 2.

Розмір випуску кредитових білетів не повинен ні в якому разі перевищувати половини річної суми прибутків від монополій. 3.

Випуски кредитових білетів можуть бути зроблені лише законо- датним шляхом. 4.

Кредитові білети У.Н.Р. випускаються в карбованцях, причому один карбованець містить 17,424 долі щирого золота і ділиться на 200 шагів. 5.

Українські кредитові білети ходять нарівні з золотою монетою, являються законним сплатним засобом і обов'язково повинні прийматися при всіх оплатах. 6.

Російські кредитові білети ходять на попередніх підставах. 7.

Розмін і обмін українських кредитових білетів на російські і навпаки, російських на українські, обов'язковий для всіх осіб, місць і установ без якого-небудь комісіонного за розмін і обмін винагородження. 8.

Обмін українських кредитових білетів одної вартості на другу, а також ветхих білетів на нові проводиться в установах Українського Державного Банку і Скарбницях. 9.

Одночасно з випуском в народний обмін кредитових білетів належить оголошувати про прикмети їх неплатности в разі їх попсу- вання. 10.

За фальшування українських кредитових білетів винуваті караються позбавленням прав і каторгою. 11.

Генеральному Секретарю фінансів надається право виробити зразки кредитових білетів У. Н .Р. і опис 'їх оголосити до загальної відо- мости.

Заступник Голови Української Центральної Ради Мих. Шраг

Секретар Української Ц. Ради А. Постоловський

Ствердив в.о. Генерального Писаря Ів. Мірний

Аорошенко А. Історія України. 1917—1923 рр.

Том 1. Аоба Центральної Рали // Березіль. —

1991. — № 10. — С. 133—134.

<< | >>
Источник: А. С. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. М. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. І. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер — 656 с.. 2003

Еще по теме 12.18. Нота Генерального Секретаріату урядам республік, утворених на території' Росії (S грудня 1917 р.):

  1. Распад Советского Союза и возрождение независимости Украины (1985-1991 гг.)
  2. Борьба прогрессивных сил за нейтралитет Японии
  3. Заключение «договора безопасности»
  4. § 2. Вызовы.
  5. 12.1. Про зречення імператора Миколи II від престолу російського та про зняття з себе верховної влади (2 березня 1917 р.)
  6. 12.S. II Універсал Центральної Ради (3 липня 1917 р.)
  7. 12.7. Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового Уряду на Україні (4 серпня 1917 р.) 1.
  8. 12.9. Постанова Центральної Ради про склад і завдання правительства (9 вересня 1917 р.)
  9. 12.12. Ill Універсал Центральної Ради (7 листопада 1917 р.)
  10. 12.13. Тлумачення Генерального Секретаріату Ill Універсалу Української Центральної Ради (12 листопада 1917 р.)
  11. 12.16. Маніфест Раднаркому радянської Росії до українського народу з ультимативними вимогами до Української Центральної Ради (S грудня 1917 р.)
  12. 12.18. Нота Генерального Секретаріату урядам республік, утворених на території' Росії (S грудня 1917 р.)
  13. 12.25. Мирний договір між Українською Народною Республікою з одної, а Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною з другої сторони (9 лютого 1918 р.)