13.17. Нотифікація Уряду Української РСР про зовнішні зносини республіки, вручена Народним Комісаріатом Закордонних Справ УСРР іноземним представникам у Москві (23 липня 1923 р.)

Міжнародні відносини Союзу, включаючи УСРР та інші перелічені вище Республіки, а також його зовнішні торговельні зносини, митна система, управління шляхами сполучень, поштою і телеграфом і укладення концесійних договорів, як загальносоюзних, так і від імені УСРР, віднині здійснюватимуться через уповноважені на те Основним законом СРСР органи центральної влади Союзу.

Згідно з викладеним вище, УСРР передала Союзу Радянських Соціалістичних Республік ведення всіх її міжнародних зносин і в тому числі проведення в життя всіх укладених нею міжнародних договорів і угод, які, так само як і концесійні договори, що набрали до цього часу чинності на території УСРР у відповідності з її законодавством, Союзом Радянських Соціалістичних Республік зберігатимуться на території УСРР в їх попередній силі, і здійснення зовнішніх торговельних зносин, які надалі проводитимуться внутрішніми і зарубіжними органами Народного Комісаріату Зовнішньої Торгівлі СРСР.

НКЗС УСРР має честь звернутися до Вас з проханням довести це повідомлення до відома Вашого уряду.

Українська РСР на міжнаролній арені: Збірник локументів (1917—1923 рр.).

13.18. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету про перетворення центральних установ (20 вересня 1923 р.)

Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет постановив: 1.

Народний Комісаріат Закордонних Справ УСРР реорганізувати в Управління Уповноваженого Народного Комісаріату Закордонних Справ СРСР на Україні, з передачею усіх справ і майна Уповноваженому НКЗС СРСР на Україні. 2.

Дипломатичні і консульські представництва УСРР за кордоном скасувати з 5 серпня шляхом об'єднання їх з представництвами РСФРР у представництва Союзу Соціалістичних Радянських Республік. 3.

Уповноваженим Народного Комісаріату Закордонних Справ УСРР в містах Одесі і Києві надалі називатися агентами Уповноваженого Нар- комзаксправ СРСР на Україні. 4.

Реорганізовуваним дипломатичним і консульським представництвам УСРР за кордоном передати всі закінчені справи, архівні матеріали і заключні фінансові звіти Уповноваженому Наркомзаксправ СРСР на Україні, поточні проваджувані справи, інвентар та інше майно — представництвам СРСР країни акредитування. 5.

Посади Уповноважених Народних Комісаріатів РСФРР при Рад- наркомі УСРР Фінансів, Праці реорганізувати в Народні Комісаріати Фінансів і Праці з покладенням на відповідних кол. Уповноважених виконання обов'язків відповідних Народних Комісарів Фінансів і Праці, з передачею їм усіх справ і майна, кошторисних асигнувань і всього складу службовців. 6.

Українську Раду Народного Господарства і Народний Комісаріат Державного Контролю перейменувати у Вищу Раду Народного Господарства УСРР і Народний Комісаріат Робітничо-Селянської Інспекції.

Голова Всеукраїнського

Центрального Виконавчого Комітету (підпис)

Секретар (підпис)

Українська РСР на міжнаролній арені: Збірник локументів (1917—192З рр.). — К., 1966. — С. 6З4.

13.19. Конституція Української Соціялістичної Радянської Республіки (1929 р.)

(Витяг)

ПОДІЛ І Засади

Виходячи з проголошених Жовтневою революцією прав трудящого й визискуваного народу та основних засад деклярації прав народів, а також основних принципів диктатури пролетаріяту, викладених в Конституції Української соціялістичної радянської республіки з 10 березня 1919 року, ця Конституція визначає основні завдання та форми організації диктатури пролетаріяту, що ставить перед собою за мету остаточно подолати буржуазію, знищити експлуатацію людини людиною та здійснити комунізм, коли не буде ні поділу на кляси, ні державної влади. 1.

Українська республіка є соціялістична держава робітників та селян. Вся влада в межах Української соціялістичної радянської республіки належить радам робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. 2.

Українська соціялістична радянська республіка заявляє про свою цілковиту солідарність з усіма радянськими республіками і, на підставі постанов VII Всеукраїнського з'їзду рад робітничих, селянських та черво- ноармійських депутатів і договору про утворення Союзу радянських соція- лістичних республік, творить з ними, на засадах цілковитої доброхітнос- ти та рівноправности, Союз радянських соціялістичних республік. 3.

Українська соціялістична радянська республіка входить до складу Союзу радянських соціялістичних республік як суверенна договірна держава і зберігає за собою право вільного виходу з Союзу.

Суверенітет Української соціялістичної радянської республіки обмежений лише в межах, зазначених в Конституції Союзу радянських со- ціялістичних республік і лише в предметах, що їх віднесено до компетенції Союзу радянських соціялістичних республік; поза цими межами Українська соціялістична радянська республіка здійснює свою державну владу самостійно. 4.

Вся земля, надри, ліси і води, а також фабрики, заводи, банки, залізничний, водний та повітровий транспорт і засоби зв'язку є соціялі- стичною державною власністю на підставах, визначених законодавством Союзу радянських соціялістичних республік і Української соціялістич- ної радянської республіки. Зовнішня торгівля визнається державною монополією. 5.

Українська соціялістична радянська республіка забезпечує політичні права для трудящих мас, без ріжниці статі, віри, раси і націо- нальности і цілком позбавляє цих прав експлуататорські кляси. 6.

Громадяни Української соціялістичної радянської республіки є тим самим громадянами Союзу радянських соціялістичних республік.

Громадяни інших соціялістичних радянських республік мають на території Української соціялістичної радянської республіки всі права і виконують всі обов'язки, встановлені для громадян Української соція- лістичної радянської республіки. 7.

Українська соціялістична радянська республіка, виходячи з солідар- ности трудящих всіх націй, надає всіх політичних прав чужоземцям, що перебувають на території Української соціялістичної радянської республіки для трудових занять і належать до робітничої кляси, а також до селянства, яке не вживає найманої праці, — на підставі постанов верховних органів Союзу радянських соціялістичних республік. 8.

В Українській соціялістичній радянській республіці церкву відокремлюється від держави і школу від церкви і волю релігійних визнань і антирелігійної пропаганди признається за всіма громадянами. 9.

Щоб забезпечити трудящим дійсну волю виявлення своїх думок, Українська соціялістична радянська республіка знищує залежність преси від капіталу і передає до рук робітничої кляси та селянства всі технічні і матеріяльні засоби до видання часописів, книжок та всіляких інших творів друку та забезпечує по всій країні їх вільне поширення. 10.

Щоб забезпечити трудящим дійсну волю зібрань, Українська соці- ялістична радянська республіка, визнаючи право громадян вільно влаш- товувати зібрання, мітинги, підходи і т. інш., дає до розпорядження робітничої кляси та селянства всі придатні для влаштування народніх зборів помешкання. 11.

Щоб забезпечити трудящим дійсну свободу спілок, Українська соціялістична радянська республіка, зламавши економічну і політичну владу заможних кляс і тим усунувши всі перешкоди, що до цього часу заважали в буржуазному суспільстві робітникам та селянам користуватися свободою організації і діяння, сприяє робітникам і селянам в справі їх об'єднування та організації. 12.

Щоб забезпечити трудящим масам дійсний доступ до знання, Українська соціялістична радянська республіка ставить за своє завдання дати їм повну, всебічну та безплатну освіту. 13.

В царині культурного будівництва Українська соціялістична радянська республіка ставить своїм завданням забезпечувати всіма засобами розвиток пролетарськими шляхами української національної культури й культури національних меншостей та рішуче боротися з націоналістичними забобонами. 14.

Українська соціялістична радянська республіка визнає працю за обов'язок для всіх громадян Республіки. 15.

З метою охоронити всіма засобами здобутки великої пролетарської революції Українська соціялістична радянська республіка визнає за обов'язок всіх громадян Республіки оборону соціялістичної батьківщини і встановлює загальну військову повинність.

Почесне право обороняти революцію зі зброєю в руках надається лише трудящим, а на нетрудові елементи покладається виконувати інші військові обов'язки. 16.

Українська соціялістична радянська республіка надає право пристановища всім чужоземцям, що зазнали переслідувань за революційно-визвольну діяльність. 17.

Керуючись інтересами трудящих, Українська соціялістична радянська республіка позбавляє окремих осіб та окремі групи прав, що вони ними користуються на шкоду інтересам соціялістичної революції. 18.

Прагнучи утворити вільну й доброхітну єдність трудящих всіх національностей, що залюднюють Українську соціялістичну радянську республіку, і визнаючи цілковите право всіх націй на самовизначення аж до відокремлення Українська соціялістична радянська республіка, беручи на увагу непохитно виявлену волю трудящих молдавського народу до оформлення свого державного буття в складі Української соц- іялістичної радянської республіки, об'єднується з ним на засадах утворення в складі Української соціялістичної радянської республіки Автономної молдавської соціялістичної радянської республіки.

Автономна молдавська соціялістична радянська республіка управляється на підставі її Конституції, яку остаточно, після ухвали її Все- молдавським з'їздом рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, затверджує Всеукраїнський з'їзд рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. 19.

Українська соціялістична радянська республіка, визнаючи, що права громадян не залежать від їх расової й національної належности, проголошує за цілком несполучне з основними законами Республіки будь-який утиск національних меншостей або обмеження їх рівноправ- ности.

Для найбільшого забезпечення інтересів національних меншостей, що становлять в тій чи іншій місцевості компактну більшість людности, можуть утворюватися за постановами вищих органів Республіки окремі національні адміністративно-територіальні одиниці, з забезпеченням права національностям, що становлять національні меншості в цих місцевостях. 20.

Мови всіх національностей, що живуть на території Української соціялістичної радянської республіки, рівноправні й кожному громадянинові, незалежно від його національної приналежности, забезпечується цілковиту можливість в його зносинах з державними органами і у зносинах державних органів з ним, у всіх прилюдних виступах, а також у всьому громадянському житті — вживати рідної мови. 21.

Затвердження й зміна цієї Конституції належить виключно Всеукраїнському з'їздові рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів.