<<
>>

14.21. Із оперативного наказу народного комісара внутрішніх справ Союзу РСР № 00447 «Про операції по репресуванню колишніх куркулів, кримінальних злочинців та інших антирадянських елементів» (30 липня 1937 р.)

(Витяг)

30 липня 1937 р., м. Москва Цілком таємно

[...] Перед органами державної безпеки стоїть завдання самим безжалісним чином розгромити всю цю банду [див. попер. док.] антира- дянських елементів, захистити трудовий радянський народ від контрреволюційних підступів і, нарешті, раз і назавжди покінчити з їх підлою підривною роботою проти основ Радянської держави.

У відповідності з цим наказую з S серпня 1937 року у всіх республіках, краях і областях почати операцію по репресуванню колишніх активних антирадянських елементів і кримінальних злочинців [...]

При організації і проведенні операцій керуватися таким:

І.

Контингенти тих, хто підлягає репресії 1.

Колишні куркулі, які повернулися після відбування покарання і продовжують вести активну антирадянську підривну діяльність. 2.

Колишні куркулі, які втекли з таборів або трудпоселень, а також куркулі, котрі переховуються від розкуркулення і ведуть антирадянсь- ку діяльність. 3.

Колишні куркулі і соціально небезпечні елементи, які перебували в повстанських, фашистських, терористичних і бандитських формуваннях, відбули покарання, переховуються від репресій або втекли з місць позбавлення волі і поновили свою антирадянську злочинну діяльність. 4.

Члени антирадянських партій..., реемігранти, які переховуються від репресій, втекли з місць позбавлення волі і продовжують вести активну антирадянську діяльність. 5.

Виявлені слідчими і перевіреними агентурними матеріалами найбільш ворожі і активні учасники козачо-білогвардійських повстанських організацій, що нині ліквідуються, фашистських, терористичних і шпигунсько-диверсійних контрреволюційних формувань.

Репресуванню підлягають також елементи цієї категорії, які утримуються в даний час під вартою, слідство в справах котрих закінчено, але справи ще судовими органами не розглянуті. 6.

Найбільш активні антирадянські елементи із колишніх куркулів, карателів, бандитів, білих, сектантських активістів, церковників і інших, котрі утримуються нині в тюрмах, таборах, трудових поселеннях і колоніях і продовжують вести активну антирадянську підривну роботу. 7.

Кримінальні злочинці... які ведуть злочинну діяльність і мають зв'язки з злочинним середовищем ...

... також елементи цієї категорії, котрі утримуються в даний час під вартою, слідство в справах яких закінчено, але справи ще судовими органами не розглянуті. 8.

Кримінально-злочинні елементи, які перебувають в таборах і труд- поселеннях і ведуть в них злочинну діяльність. 9.

Репресії підлягають всі перераховані вище контингенти, які перебувають в даний момент на селі — колгоспах, радгоспах, сільскогоспо- дарських підприємствах і в місті — на промислових і торгових підприємствах, транспорті, в радянських установах і на будівництві.

II. Про міри покарання репресованих і кількості, що підлягають репресії 1.

Всі репресовані куркулі, кримінальні злочинці та інші антирадянські елементи розбиваються на дві категорії:

а) до першої категорії відносяться всі найбільш ворожі із перерахованих вище елементів. Вони підлягають негайному арешту і, після розгляду їх справ на трійках, — розстрілу.

б) до другої категорії відноситься решта менш активних, але все ж ворожі, елементи. Вони підлягають арешту і ув'язненню в табори на строк від 8 до 10 років, а найбільш злісні і соціально небезпечні із них — ув'язненню на ті ж строки в тюрми за постановою трійки. 2.

Згідно поданих облікових даних Наркомами республіканських НКВС і начальниками крайових і обласних управлінь НКВС затверджуються така кількість, що підлягає репресії: Українська РСР Перша категорія Друга категорія Всього 1. Харківська обл. 1500 4000 5500 2. Київська обл. # # # 3. Вінницька обл. # # # 4. Донецька обл. 1000 3000 4000 5. Одеська обл. 1000 3500 4500 6. Дніпропетровська обл. 1000 2000 3000 7. Чернігівська обл. 300 1300 1600 8. Молдавська АРСР 200 500 700

Примітка.

Пункти 2) та 3) — рознарядка на Київську та Вінницьку області в документі не вказується. 4.

Сім'ї засуджених по першій та другій категорії, як правило, не репресуються. Виняток складають:

а) Сім'ї, члени яких здатні до активних антирадянських дій. Члени такої сім'ї, з особливого дозволу трійки, підлягають поміщенню в табори чи трудпоселення;

б) Сім'ї осіб, репресованих по першій категорії, які проживають в прикордонній смузі, підлягають переселенню за межі прикордонної смуги всередині республік, країв і областей;

в) Сім'ї репресованих по першій категорії, які проживають в Москві, Ленінграді, Києві, Тбілісі, Баку, Ростові-на-Дону, Таганрозі і в районах Сочі, Гагри і Сухумі підлягають виселенню із цих пунктів в інші області за їх вибором, за винятком прикордонних районів. 5.

Всі сім'ї осіб, репресованих по першій і другій категоріях, взяти на облік і встановити за ними систематичний нагляд.

III. Порядок проведення операції 1)

Операцію почати 5 серпня 1937 року і закінчити в чотирьохмісяч- ний термін. [...] 2)

В першу чергу піддаються репресії контингенти, віднесені до першої категорії. [...] 3)

У відповідності з ситуацією і місцевими умовами територія республіки, краю і області ділиться на оперативні сектори.

Для організації і проведення операції по кожному сектору формується оперативна група, яку очолює відповідальний працівник НКВС республіки, крайового чи обласного Управління НКВС. 5)

На начальників оперативних груп покладається керівництво обліком і виявленням підлягаючих репресуванню, керівництво слідством, затвердження звинувачувальних вироків і приведення вироків трійок у виконання.

Начальник оперативної групи несе відповідальність за організацію і проведення операції на території свого сектору. 6)

На кожного репресованого збираються детальні установочні дані і компрометуючі матеріали. На основі останніх складаються списки на арешт, котрі підписуються начальником оперативної групи і в 2-х примірниках відсилаються на розгляд і затвердження Наркому внутрішніх справ, начальнику управління чи обласного відділу НКВС.

Нарком внутрішніх справ, начальник управління чи обласного відділу НКВС розглядає список і дає санкцію на арешт перерахованих в ньому осіб. [...]

IV. Порядок провадження слідства 1.

На кожного арештованого чи групу арештованих заводиться слідча справа, слідство проводиться прискорено в спрощеному порядку. В процесі слідства повинні бути виявлені всі злочинні зв'язки арештованого. 2.

По закінченню слідства справа направляється на розгляд трійки. До справи додаються: ордер на арешт, протокол обшуку, матеріали, вилучені при обшуку, особисті документи, анкета арештованого, агентурно-обліковий матеріал, протокол допиту і короткий звинувачувальний висновок. V.

Організація і робота трійок 1)

Затверджую такий персональний склад республіканських, крайових і обласних трійок [далі наводиться поіменний список по всіх республіках, краях і областях, який газета не публікує]. 2)

На засіданнях трійок може бути присутнім (там, де він не входить до складу трійки) республіканський, крайовий чи обласний прокурор. 3)

Трійка проводить свою роботу або знаходячись в пункті розташування відповідних НКВС, УНКВС чи обласних відділів НКВС, або виїжджає до місця розташування оперативних секторів. 4)

Трійки, в залежності від характеру матеріалів і рівня соціальної небезпеки арештованого, можуть відносити осіб, намічених до репре- сування по 2 категорії — до першої категорії і осіб, намічених до репре- сування по першій категорії — до другої. 5)

[...] Протокол засідання трійки направляється начальнику оперативної групи для виконання вироків. До слідчих справ додаються витяги з протоколів відносно кожного засудженого. VI.

Порядок виконання вироків 1.

Вироки виконуються особами по вказівках голів трійок, тобто наркомів республіканських НКВС, начальників управлінь чи обласних відділів НКВС. 2.

Вироки по першій категорії виконуються в місцях і в порядку по вказівці наркомів внутрішніх справ, начальників управлінь і обласних відділів НКВС. 3.

Відправка в табори осіб, засуджених по 2-й категорії проводиться на основі нарядів, повідомлених ГУЛАГом НКВС СРСР.

VII. Організація керівництва операціями і звітність

1. Загальне керівництво проведенням операцій покладено на мого заступника — Начальника головного управління державної безпеки Комкора тов. Фріновського. [...] 3.

Про хід і результати операції доповідати п'ятиденними зведеннями до 1, 5, 10, 15, 20, 25 числа кожного місяця телеграфом і детально поштою. 4.

[...] При організації і проведенні операцій забезпечити вичерпні заходи, щоб не допустити: переходу репресованих на нелегальний стан, втечі з місць проживання і особливо за кордон, утворення бандитських і грабіжницьких груп, виникнення будь-яких ексцесів. Своєчасно виявляти і швидко припиняти спроби здійснення будь-яких активних контрреволюційних дій.

Народний комісар внутрішніх справ Союзу РСР

Генеральний комісар державної безпеки Н. Єжов

Газета «Трул». — 1992. — 4 червня.

14.22. Із постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 31 липня 1937 року

Цілком таємно.

(Витяг з протоколу № 51 засідання Політбюро ЦК від 31.07.37 р.)

Питання НКВС

1. Затвердити поданий НКВС проект оперативного наказу про ре- пресування колишніх куркулів, кримінальних злочинців і антирадянських елементів. [...] 5.

Видати НКВС із резервного фонду РНК (СРСР) на оперативні витрати, пов'язані на проведення операції, 75 мільйонів карбованців, із яких 25 мільйонів — на оплату залізничних тарифів. 6.

Зобов'язати НКШС надати НКВС по його заявках рухомий склад для перевезення засуджених в середині областей і в табори. 7.

Всіх куркулів, кримінальних злочинців та інші антирадянські елементи, засуджені по другій категорії до ув'язнення в табори на строки, використовувати:

а) на триваючому нині будівництві ГУЛАГу НКВС СРСР;

б) на будівництві нових таборів в глибинних пунктах Казахстану;

в) для будівництва нових таборів, спеціально організованих для лісозаготівельних робіт силами засуджених. [...]

12. Запропонувати обкомам і крайкомах ВКП(б) і ВЛКСМ тих областей, де організуються табори, виділити в розпорядження НКВС необхідну кількість комуністів і комсомольців для укомплектування адміністративного апарату і охорони таборів (по заявках НКВС). 13.

Зобов'язати Наркомат оборони призвати із запасу РСЧА 240 командирів і політпрацівників для укомплектування кадрів начскладу воєнізованої охорони таборів, що формуються. 14.

Зобов'язати Наркомздрав виділити в розпорядження ГУЛАГу НКВС для таборів, що організуються, 150 лікарів і 400 фельдшерів. 15.

Зобов'язати Наркомліс виділити в розпорядження ГУЛАГу 10 визначних спеціалістів лісового господарства і передати ГУЛАГу 50 випускників Ленінградської Лісотехнічної Академії.

Секретар ЦК Й. В. Сталін

Газета «Трул». — 1992. — 4 червня.

<< | >>
Источник: А. С. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. М. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. І. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер — 656 с.. 2003

Еще по теме 14.21. Із оперативного наказу народного комісара внутрішніх справ Союзу РСР № 00447 «Про операції по репресуванню колишніх куркулів, кримінальних злочинців та інших антирадянських елементів» (30 липня 1937 р.):

  1. 12.1. Про зречення імператора Миколи II від престолу російського та про зняття з себе верховної влади (2 березня 1917 р.)
  2. 12.16. Маніфест Раднаркому радянської Росії до українського народу з ультимативними вимогами до Української Центральної Ради (S грудня 1917 р.)
  3. 12.22. IV Універсал Центральної Ради (9 січня 1918 р.)
  4. 13.1. Резолюція першого з'їзду Рад України про зрив роботи з'їзду Рад у Києві (11 грудня 1917 р.)
  5. 13.7. Декрет Всеросійського ЦВК про військовий союз радянських республік Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби проти імперіалістів (1 червня 1919 р.)
  6. 13.10. Постанова Президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету про завершення роботи та припинення діяльності Всеукраїнського революційного комітету і створення Ради Народних Комісарів УСРР (19 лютого 1920 р.)
  7. 13.16. Договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (30 грудня 1922 р.)
  8. 13.17. Нотифікація Уряду Української РСР про зовнішні зносини республіки, вручена Народним Комісаріатом Закордонних Справ УСРР іноземним представникам у Москві (23 липня 1923 р.)
  9. ПОДІЛ II Організація Радянської влади. Органи центральної влади
  10. 13.2S. Постанова ЦВК СРСР «Про утворення загальносоюзного народного комісаріату внутрішніх справ» (16 липня 1934 р.)
  11. 13.27. Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки (1937 р.)
  12. РОЗДІЛ V. Найвищі органи державної влади Молдавської автономної радянської соціалістичної республіки
  13. РОЗДІЛ VII. Місцеві органи державної влади
  14. 14.1. Постанова Всеукраїнського революційного комітету про поширення на Україну декретів РРФСР (27 січня 1920 р.)
  15. 14.15. Постанова і інструкція Раднаркому УСРР про застосування репресій до одноосібників за нездачу хліба під час голоднечі (11 листопада 1932 р.)
  16. 14.18. Розпорядження Наркомюсту УСРР прокурорам на місцях про репресивні заходи при проведенні хлібозаготівель (25 листопада 1932 р.)
  17. 14.21. Із оперативного наказу народного комісара внутрішніх справ Союзу РСР № 00447 «Про операції по репресуванню колишніх куркулів, кримінальних злочинців та інших антирадянських елементів» (30 липня 1937 р.)