<<
>>

15.12. Конституційний закон Чехо-Словацької Республіки про автономію Карпатської України (22 листопада 1938 р.)

(в перекладі з чеської мови П. Стерчо)

ЗБІРНИК ЗАКОНІВ І РОЗПОРЯДКІВ Ч. 328 КОНСТИТУЦІЙНИЙ ЗАКОН ПІДКАРПАТСЬКОЇ РУСИ

Конституційний закон з дня 22-го листопада 1938 р.

чис. 328 Зб. з. і розп. про автономію Підкарпатської Руси.

Народне Згромадження, виходячи з дійсности, що південнокар- патські Русини прилучилися добровільно до Чехо-Словацької Республіки та що їхній території була загарантована якнайширша автономія так Сен-Жерменським договором з дня 10-го вересня 1919 року, як і § 3-ім Конституційної Грамоти, прийняло ось цей закон.

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ Зобов'язуючий текст § 1 і 4, стаття 2-га, закона ч. 328-1938 Зб. з. і розп.

ЧАСТИНА ПЕРША.

Вступні постанови

Артикул І.

Конституційний Суд рішає і про те, чи закони Сойму Підкарпатської Руси відповідають приписам Арт. І. закону з дня 29-го лютого 1920 р., ч. 121 Зб. з. і розп., що ним уводиться в силу Конституційна Грамота Чехо-Словацької Республіки.

Артикул II.

Члена (його заступника) Конституційного Суду, якого дотепер назначував Президент Республіки на внесок Сойму Підкарпатської Руси, назначує Уряд Підкарпатської Руси. Доки ця постанова не буде зреалізована, Конституційний Суд виконує свою діяльність у його дотеперішньому складі та на основі дотеперішніх зобов'язуючих приписів.

Артикул III. 1.

Закони, що їх проголошено до дня, в якому уконститується Сойм Підкарпатської Руси, зобов'язують і на території Підкарпатської Руси навіть тоді, коли вони відносяться до тих справ, що належать до законодавчої власти Сойму Підкарпатської Руси, якщо із самого закону не випливає інакше. 2.

Якщо в законах, прийнятих Народнім Згромадженням, говориться про подрібне упорядкування чи то окремим законом чи розпорядком, а йде про справи, що належать до компетенції законодавчих чи урядо- вих органів Підкарпатської Руси, тоді ці органи компетентні вирішувати такі справи.

3.

Урядову й виконну власть на території Підкарпатської Руси від 11-го жовтня 1938 року виконує в усіх справах, що належать до компетенції Підкарпатської Руси, тричленний Уряд Підкарпатської Руси, який являється складовою частиною Центрального Уряду (§ 70 Конст. Грамоти), аж до часу, коли буде утворений Уряд Підкарпатської Руси (згідно з Арт. V, ст. 4).

Артикул IV.

Постанови Артикулів І. до III. включно, як також і Арт. V, ст. 4-ої, частини першої та постанови частини другої цього Конституційного Закона являються складовими частинами Конституційної Грамоти. Впроваджуючі в силу закони, що згадані в цьому законі, не творять складової частини Конституційної Грамоти.

Артикул V. 1.

Вибори до першого Сойму Підкарпатської Руси будуть переведені до п'яти місяців від оголошення цього закону, згідно з приписами частини І. і III. закона з дня 14 квітня 1920 р., ч. 330 Зб. з. і розп. за текстом закона з дня 14 липня 1927 р. ч. 126 Зб. з. і розп. про вибори до краєвих і окружних представництв, з тою однак зміною, що активне виборче право мають ті особи, які в день виборів переступили 21-ий рік свого життя, що на кожних 20.000 мешканців кожної національностевої групи припадає один мандат і що обмеження пасивного виборчого права, що встановлені в § 6 цит. закона, не відносяться до цих виборів. 2.

Про важність виборів до першого Сойму Підкарпатської Руси рішає Виборчий Суд. 3.

Перше засідання Сойму Підкарпатської Руси скличе до місяця по виборах Президент Республіки до міста, що його визначить Уряд Підкарпатської Руси. Засіданням Сойму Підкарпатської Руси аж до вибору Президії керує уповноважнений тої партії, яка у виборах отримала найбільше число голосів. Поки Сойм не прийме власного правильника ведення нарад, наради мають бути ведені згідно з відносними приписами правильника нарад Палати Послів Народного Згромадження. 4.

Членів Уряду Підкарпатської Руси, який творить складову частину Центрального Уряду, іменує Президент Республіки на внесок Президії Сойму Підкарпатської Руси, якщо Сойм уконституований.

Артикул VI. 1.

Цей закон входить у силу з днем його оголошення. 2.

З днем оголошення цього конституційного закону тратять силу всі закони та приписи, що суперечать постановам цього закона та зміненій Конституційній Грамоті.

Артикул VII.

2. Цей закон переведуть в життя всі члени Уряду.

ЧАСТИНА АРУГА.

Зміна конституційної грамоти

Глава І. Загальні постанови

§ I. 1.

Підкарпатська Русь є автономною складовою частиною Чехо-Сло- вацької Республіки. 2.

Дефінітивну назву автономної території південнокарпатських Русинів установить закон Сойму Підкарпатської Руси.

§2. 1.

Урядову мову та мову навчання в школах на території Підкарпатської Руси встановить закон Сойму Підкарпатської Руси. 2.

Особи чеської національности, як також уряди, суди, корпорації, публічні органи та інші товариства з краю Чеського та Моравсько-Слезь- кого можуть у зносинах з урядами, судами та іншими публічними органами користуватися чеською мовою. Для дітей чеської та словацької народности зберігається право на школи з чеською або словацькою мовою навчання. 3.

Мовні права, заґарантовані меншинам у договорі між Великими Потугами, союзними і стоваришеними державами та Чехо-Словаччи- ною, підписаному в Сен-Жермені-ен-Лайе дня 10-го вересня 1919 р., залишаються без змін.

§ 3.

На території Підкарпатської Руси узаконюється крайова приналежність. Передумовою набуття крайової приналежности є право приналежносте до якоїсь громади на Підкарпатській Русі.

Глава II. Законодавча влада

§ R.

1. Народне Згромадження виконує законодавчу владу для цілої ЧехоСловацької Республіки в справах: 1. Консіитуційної Грамоти, її складових частин, як також і в справах компетенцій спільних законодавчих, урядових і виконних органів; 2. зносин Чехо-Словацької Республіки з чужиною, виповідження війни й заключення миру, торговельної та тарифної політики, експорту й імпорту; 3. народньої оборони; 4. державної приналежности, еміграції, іміграції, подорожніх пашпортів; 5.

валюти, мір і ваг, патентів, охорони торговельних взірців і знаків, мірялниц- тва й виготовлювання мап; 6. цлових, 7. транспорту; 8. пошти, телекомунікації, поштової щадниці й чекової служби; 9. спільного бюджету, державного довгу й ухвалювання позик на спільні потреби держави та їх уживання; 10. податків, данини й оплат, оскільки вони згідно з § 18. цього закону служать на покриття витрат на спільні цілі, засад непрямих податків узагалі; 11. монополів, спільних державних підприємств, інституцій і установ. Виїмок творять державні ліси й господарства, копальняні й за- лізовитопні підприємства, купальні, що їх власність і адміністрація переходить на ту країну, що на її території вони находяться; 12. правне нормування господарських і фінансових справ, що необхідні для збереження однакових обставин для конкуренційної підприємчивости.

2. Па підставі згоди Сойму Підкарпатської Руси в окремих випадках може Народне Згромадження вирішувати й інші питання спільного заінтересування.

§S.

1. Для правосильности рішення Народного Згромадження відносно зміни Конституційної Грамоти й конституційних законів узагалі, якщо та зміна відносилася б до державно-правного статусу Підкарпатської Руси, потрібно, щоб більшість, встановлена в Конституційній Грамоті, включала в собі і пропорційну кваліфіковану більшість членів палати послів, вибраних на території Підкарпатської Руси. 2. Для правосиль- ности законів у справах, наведених у § 4, ст. 1, ч. 1-12, необхідно, щоб більшість, встановлена в Конституційній Грамоті, включала в собі і пропорційну більшість членів палати послів, вибраних на території Підкарпатської Русі.

§6.

Члени обох палат Народного Згромадження, вибрані на території Підкарпатської Руси, мають право голосувати тільки в прийманні рішень у справах, наведених у § 4 цього закона.

§ 7.

1. Закон, прийнятий Народнім Згромадженням у справах наведених у § 4 цього закона, відноситься до Підкарпатської Руси тільки тоді, коли це в нім виразно сказано.

2. В такому випадку закон має бути оголошений також в оригінальному тексті в урядовій мові Підкарпатської Руси.

§ 8.

У Постійній Комісії членами та заступниками будуть пропорційно заступлені члени обидвох палат Народного Згромадження, вибрані на території Підкарпатської Руси.

§ W.

1. У всіх справах, ненаведених у § 4 цього закона, законодавчу владу на території Підкарпатської Руси виконує Сойм Підкарпатської Руси, вибраний загальним, безпосереднім, тайним голосуванням згідно з принципом пропорційного представництва. 2. Сойм Підкарпатської Руси установить устрій Підкарпатської Руси в рамках правного устрою Чехо-Словацької Республіки. 3. Зміна території Підкарпатської Руси, згідно з постановами § 3 Конституційної Грамоти, може бути переведена тільки за згодою дво-третинної більшости Сойму Підкарпатської Руси. 4. Для правосильности міжнародніх умов, що відносяться до культурних, релігійних і господарських справ лише Підкарпатської Руси та які по думці відст. 1 належать до компетенції Підкарпатської Руси, необхідно згоди Сойму Підкарпатської Руси. 5. Постанови § 47 і 48, відст. 1 і 3 Конституційної Грамоти відносяться аналогічно і до законів Сойму Підкарпатської Руси. 6. Постанови §§ 20, 23 до 26 включно Конституційної Грамоти відносяться і до членів Сойму Підкарпатської Руси на всій території Чехо-Словацької Республіки.

Глава III. Правляча та викопна влада

§ 10.

Більшість, потрібна по думці § 57 Конституційної Грамоти для вибору Президента Республіки, мусить включати в собі пропорційну більшість членів Народного Згромадження, вибраних на території Підкарпатської Руси. У випадку неможливости осягнути такої більшости, вибір відрочується на 14 днів, а якщо і тоді не дійшло б до згоди, вибір переводиться більшістю, означеною в § 57 Конституційної Грамоти.

§ 11.

1. Урядову й виконну владу на території Підкарпатської Руси в справах, наведених у § 4 цього закона, виконують органи Чехо-Словацької Республіки, за виїмком справ, уведених в § 4, відст.

1 чч. 4, 6, 7, 8, 10 і 12 цього закона. 2. На підставі взаємної згоди відповідних міністерств можна одностайно упорядкувати справи взаємного заінтересування.

§ 12.

1. У рішеннях Центрального Уряду Республіки та підписуванні її актів беруть участь члени Уряду Підкарпатської Руси тільки тоді, коли йде про справи, що відносяться також до Підкарпатської Руси. 2. Якщо якийсь розпорядок Уряду (§ 84 Конституційної Грамоти) відноситься також до Підкарпатської Руси, він має бути підписаний бодай одним членом Уряду Підкарпатської Руси.

§ 13.

1. Службовці центральної державної адміністрації на території Підкарпатської Руси будуть принимані до служби в першу чергу з-поміж громадян Підкарпатської Руси. 2. До спільних центральних урядів, інституцій і підприємств буде прийнято до служби число громадян Підкарпатської Руси пропорційне до населення Підкарпатської Руси. 3. На території Підкарпатської Руси буде розміщений контингент військових частин кожного роду зброї пропорційний до скількости населення. Громадяни Підкарпатської Русн будуть приділені в першу чергу до тих частин, які стаціонують на території Підкарпатської Руси й підпорядковані відповідному командуванню для Підкарпатської Руси.

§ 14.

1. Підкарпатській Русі, її інституціям і органам гарантується пропорційне представництво у всіх спільних центральних інституціях, радах, комісіях, комітетах і под. 2. Підкарпатській Русі, її інституціям і органам гарантується пропорційне представництво в міжнародніх організаціях, уніях, радах, комітетах, комісіях і т. п., в яких Чехо-Словацька Республіка здобула або здобуде представництво.

§ IS.

1. У справах, наведених у § 4 відст. 1 чч. 4, 6, 7, 8, 10 і 12, як також і в інших справах, наведених у § 4. цього закона, урядову й виконну владу виконують автономні органи Підкарпатської Руси. 2. У справах, наведених у § 4. відст. 1, ч. 6 і 10, діють крайові органи згідно з приписами спільних міністерств. 3. Господарювання державних транспортових підприємств (§ 4, відст. 1, ч. 7 і 8 цього закона) устійнюється після засади, що Підкарпатська Русь господарить самостійно й на власний рахунок. 4. Справи загальнодержавного та спільного заінтересування будуть вирішені згодою поміж відповідними органами. Для цієї цілі можна створити й спільні органи. 5. Урядову й виконну владу на території Підкарпатської Руси виконує Уряд Підкарпатської Руси, відповідальний перед Соймом Підкарпатської Руси.

§ 16.

Судову охорону проти адміністраційних урядів Підкарпатської Руси в справах, що по думці § 15-го цього закона належать до їх компетенції, дає в найвищій інстанції. Найвищий Адміністраційний Суд у Сенаті для справ Підкарпатської Руси.

Глава IV. Судова влада § 17.

1. Судову владу на території Підкарпатської Руси виконують суди, діючі на її території. В найвищій інстанції дає охорону Найвищий Суд у Брні в Сенаті для Підкарпатської Руси. 2. Всюди там, де Глава IV-та

Конституційної Грамоти говорить про нормування окремим законом, треба розуміти закон Сойму Підкарпатської Руси.

Глава V. § 18.

1. На покриття видатків на спільні справи, враховуючи в це і службу державного довгу, призначається доходи з цла, монополів і спільних державних підприємств та доходи з непрямих податків, наложених законом Народного Згромадження. 2. Для збуту майна, що по думці § 4, відст. 1, ч. 11, переходить на власність краю, потрібно згоди Народного Згромадження.

§ 19.

Підкарпатська Русь, її громадяни, їх інституції та підприємства корис- татимуть з видатків спільного бюджету на спільні справи, як також із спільних фондів, дотацій та інших вигод із спільних державних і державою адміністрованих засобів пропорційно до виплаченої висоти податків. ...

РОЗДІЛ ДРУГИЙ

Артикул І.

1. Уряд губернатора та віцеґубернатора Підкарпатської Руси, канцелярія губернатора Підкарпатської Руси та Ґуберніяльної Ради для Підкарпатської Руси ліквідується. 2. Компетенції ґубернатора Підкарпатської Руси, якщо такі були перенесені на нього з міністерств, з правління або інших урядів, як також і компетенції Крайового Уряду Підкарпатської Руси може Уряд Підкарпатської Руси своїм розпорядком перенести на інші органи. 3. До тих органів, що на них по думці відст. 2 будуть перенесені компетенції ґубернатора Підкарпатської Руси, не відносяться обмеження у виконуванні компетенцій, що були наложені на ґубернатора Підкарпатської Руси в користь інших урядів і органів законом з дня 26 червня 1937 р., ч. 172 Зб. з. і розп., про тимчасове нормування правного положення губернатора Підкарпатської Руси та з цим зв'язаних організаційних заряджень. 4. Приписи закона про організацію політичної адміністрації, які відносилися до крайового президента, входять знову в силу в Підкарпатській Русі.

Артикул II.

Постанови Арт. І, Розділу Другого не мають сили конституційного закона.

Стерчо П. Карпато-українська лержава. Ао історії визвольної боротьби карпатських українців у 1919—1939 роках. — Торонто, 1965. — С. 235—242.

15.13. Проголошення самостійності Карпатської України (15 березня 1939 р.)

Конституційний закон, ч. 1. 1.

Карпатська Україна є незалежна Держава. 2.

Назва держави є: КАРПАТСЬКА УКРАЇНА. 3.

Карпатська Україна є республіка з президентом, вибраним Сеймом Карпатської України, на чолі. 4.

Державна мова Карпатської України є УКРАЇНСЬКА МОВА. 5.

Барва державного прапору Карпатської України є синя і жовта, причому барва синя горішня, а жовта долішня. 6.

Державним гербом Карпатської України є дотеперішній краєвий герб: медвідь у лівім червонім півполі і чотири сині та три жовті смуги у правому півполі і ТРИЗУБ св. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі. — Проведення цього місця закону полишається окремому законові. 7.

Державний гімн Карпатської України є «Ще не вмерла Україна...». 8.

Цей закон зобов'язує зараз його прийняття.

Косик В. Україна і Німеччина у лругій світовій війні. — Париж—Нью-Йорк—Львів, 1993. — С. 480.

15.14. Наказ по військовому відомству Карпатської України про формування штатів управління (15 березня 1939 р.)

Міністерство Військових Справ Карпатської України

Наказ ч. 1.

Наказую: Полковник С. Єфремов, як командант Національної Оборони Карпатської України, прибирає собі штаб у складі осіб: 1. полковник Михайло Гузар, 2. полковник Філонович, 3. надпоручник Парчаній, 4. надпоручник Ґулянич, 5. поручник Бабіля, 6. поручник Андрій Іваш- кевич, 7. поручник Пуглик Михайло, 8. ппоручник Вайда Степан, 9. поручник Петро Чорний, 10. поручник Щука Борис, 11. командант ОНОКС Іван Роман, яко інтендант.

Хуст, дня 15. ІІІ. 1939.

Степан Клочурак, в.р. міністер справ військових

Карпатської України

Стерчо П. Карпато-українська лержава. Ао історії визвольної боротьби карпатських українців у 1919—1939 роках. — Торонто, 1965. — С. 217.

<< | >>
Источник: А. С. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. М. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. І. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер — 656 с.. 2003

Еще по теме 15.12. Конституційний закон Чехо-Словацької Республіки про автономію Карпатської України (22 листопада 1938 р.):

  1. ОБ УТВЕРЖДЕНИИ КОНСТИТУЦИИ (ОСНОВНОГО ЗАКОНА) СОЮЗА СОВЕТСКИХ СОЦИАЛИСТИЧЕСКИ РЕСПУБЛИК22
  2. КОНСТИТУЦИЯ (ОСНОВНОЙ ЗАКОН) СОЮЗА СОВЕТСКИХ СОЦИАЛИСТИЧЕСКИХ РЕСПУБЛИК23
  3. 8.21. Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького, укладені S квітня 1710 р. у Бендерах97
  4. 11.1. Конституційний закон про права громадян для королівств і областей, що представлені в рейхсраті (12 грудня 1867 р.)
  5. 11.2. Конституційний закон на зміну закону від 26 лютого 1861 р. про імперське представництво (21 грудня 1867 р.)
  6. 11.3. Конституційний закон про здійснення урядової влади (21 грудня 1867 р.) 1.
  7. 11.4. Конституційний закон про встановлення імперського суду (21 грудня 1867 р.) 1.
  8. 11.6. Конституційний закон на зміну і доповнення основного закону про імперське представництво 21 грудня 1867 р., а також законів 2 квітня 1873 р. і 12 листопада 1886 р. (14 червня 1896 р.). 1.
  9. 12.29. Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вольності УНР) (29 квітня 1918 р.)
  10. 12.40. Передвступний договір, заключений дня 1 грудня 1918 року в м. Фастові між Українською Народньою Республікою й Західно-Українською Народньою Республікою про маючу наступити злуку обох українських держав в одну державну одиницю 1.
  11. 13.6. Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки, ухвалена Президією III Всеукраїнського З'їзду Рад (14 березня 1919 р.)
  12. 13.16. Договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (30 грудня 1922 р.)
  13. 13.27. Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки (1937 р.)
  14. 15.5. Ухвала Всенародних Зборів угорських українців (21 січня 1919 р.) 1.
  15. 15.12. Конституційний закон Чехо-Словацької Республіки про автономію Карпатської України (22 листопада 1938 р.)
  16. 16.5. Довірчий протокол (28 вересня 1939 р.)
  17. 17.1. Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Чехословацькою Республікою про Закарпатську Україну (29 червня 194S р.)
  18. 17.15. Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про мови в Українській РСР» (28 жовтня 1989 р.)
  19. 17.16. Закон СРСР «Про розмежування повноважень між Союзом РСР і суб'єктами федерації» (26 квітня 1990 р.)