<<
>>

16.17. Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про режим робочого часу робітників і службовців в період війни» (26 червня 1941 р.)

В целях обеспечения выполнения производственных заданий, связанных с нуждами военного времени, Президиум Верховного Совета СССР постановляет: 1.

Предоставить директорам предприятий промышленности, транспорта, сельского хозяйства и торговли право устанавливать, с разрешения Совнаркома СССР, как для всех рабочих и служащих предприятия, так и для отдельных цехов, участков и групп рабочих и служащих обязательные сверхурочные работы продолжительностью от 1-го до 3-х часов в день. 2.

Лица, не достигшие 16 лет, могут быть привлечены к обязательным сверхурочным работам продолжительностью не более 2-х часов в день. 3.

Не могут быть привлечены к обязательным сверхурочным работам беременные женщины, начиная с шестого месяца беременности, а также женщины, кормящие грудью, — в течение шести месяцев кормления. 4.

Оплату обязательных сверхурочных работ рабочим и служащим производить в полуторном размере. 5.

Отменить очередные и дополнительные отпуска, заменив их денежной компенсацией за неиспользованный отпуск, во всех государственных, кооперативных и общественных предприятиях и учреждениях. Отпуска предоставлять лишь в случае болезни. Отпуска по беременности и родам предоставлять в соответствии со ст. 14 постановления Совнаркома СССР, ЦК ВКП(б) и ВЦСПС от 28 декабря 1938 г.

Сборник законов СССР и указов Презили- ума Верховного Совета СССР 1938 г. — июнь 1944 г. — М., 1944. — С. 134—135.

16.18. Постанова Президії Верховної Ради СРСР, Ради Народних Комісарів СРСР і Центрального Комітету ВКП(б) «Про створення Державного Комітету Оборони» (ЗО червня 1941 р.)

Ввиду создавшегося чрезвычайного положения и в целях быстрой мобилизации всех сил народов СССР для проведения отпора врагу, вероломно напавшему на нашу родину, Президиум Верховного Совета

СССР, Центральный Комитет ВКП(б) и Совет Народных Комиссаров СССР признали необходимым: 1.

Создать Государственный Комитет Обороны в составе144 : т. Сталин И. В. (председатель)

т. Молотов В.М. (заместитель председателя) т. Ворошилов К. Е. т. Маленков Г.М. т. Берия Л.П. 2.

Сосредоточить всю полноту власти в государстве в руках Государственного Комитета Обороны. 3.

Обязать всех граждан и все партийные, советские, комсомольские и военные органы беспрекословно выполнять решения и распоряжения Государственного Комитета Обороны.

Сборник законов СССР и указов Презили- ума Верховного Совета СССР 1938 г. — июнь 1944 г. — М., 1944. — С. 41.

16.19. Акт про відновлення Української Держави (ЗО червня 1941 р.)

УКРАЇНСЬКИЙ УРЯД, Львів, дня 30 черв. 1941

ч.: 1/41 год. 21

Рішення ч. І.

Національних зборів українців

Акт відновлення Української Держави

1. Волею українського народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України.

Організація Українських Націоналістів, яка під проводом її Творця й Вождя Євгена Коновальця вела в останніх десятиліттях кровавого мос- ковсько-большевицького поневолення завзяту боротьбу за свободу, взиває весь український нарід не скласти зброї так довго, доки на всіх українських землях не буде створена Українська Суверенна Держава.

Суверенна Українська Влада запевнить українському народові лад і порядок, всесторонній розвиток усіх його сил та заспокоєння всіх його потреб. 2.

На західних землях України твориться Українська Влада, яка підпорядкується Українському Національному Урядові, що створиться у столиці України — Києві з волі українського народу. 3.

Відновлена Українська Держава буде тісно співдіяти з Націонал- Соціялістичною Велико-Німеччиною, що під проводом Адольфа Гітле- ра творить новий лад в Европі й світі та допомагає українському народові визволитися з-під московської окупації.

Українська Національна Революційна Армія, що творитисьме на українській землі, боротисьме дальше спільно з Союзною німецькою армією проти московської окупації за Суверенну Соборну Українську Державу і новий лад у цілому світі.

Хай живе Суверенна Соборна Українська Держава, хай живе Організація Українських Націоналістів, хай живе Провідник Організації Українських Націоналістів Степан Бандера! Слава Україні! Героям Слава!

(Ярослав Стецько — вр.)

Провідник Національних Зборів

Виготовлено в трьох оригінальних примірниках печатка

Оригінал.

Машинопис.

Сергійчук В. ОУН—УПА в роки війни. Нові Аокументи і матеріали. — К., 1996. — С. 239—240.

16.20. Декларація українського уряду відновленої у Львові Української Держави (З липня 1941 р.)

Відпис

Український народ проголосив у Львові, визволеному переможною героїчною німецькою армією, відновлення української незалежної держави.

Ця держава має тисячолітні традиції, її останньою історичною формою в 1917, 1918—1920 рр. була Українська Народна Республіка, визнана урядами Німеччини, Австрії та інших центральних держав. На підставі Брестського мирного договору ці держави заключили з Україною союз.

Хоча формально українська держава поряд з іншими республіками існувала у складі Радянського Союзу, вона в жодній мірі не була самостійною, сповненою українського змісту і не відповідала бажанню українського народу.

Продовжуючи тисячолітні традиції та виходячи із міждержавного акту, підписаного в Бресті в 1918 році, український народ відбудовує на руїнах московської в'язниці народів свою справжню незалежну державу.

Безпосереднім виразником ідей цього акту та наших політичних прагнень була і є Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери.

Під час польської та московсько-більшовицької окупації вона очолила революційну боротьбу за визволення Батьківщини та відбудову української держави, яка, на відміну від фікції радянських республік, має бути справді незалежною та суверенною.

Цю боротьбу український народ і далі веде під проводом Організації Українських Націоналістів на чолі із Степаном Бандерою навіть там, де ще сьогодні українському народові протистоїть ворожа йому радянська влада. В цій боротьбі ОУН зазнавала і зазнає численних втрат.

Там, де українська територія внаслідок наступу славної німецької армії була звільнена від ворожої окупації, Організація Українських Націоналістів розпочала перебудову життя, що до цього часу базувалося на державницькій фікції та фактичному національному гнобленні.

Тепер йдеться про здобуття справжньої свободи та державного суверинітету.

Здійснення цього великого історичного вчинку означає вінець багаторічної боротьби, що коштувала українському народові численних кривавих жертв.

Опираючись на повний суверенітет своєї влади, українська держава приєднюється до нового Європейського порядку, який впроваджується великим фюрером німецької армії та німецького народу.

Успіхи славної німецької армії, яка на чолі із своїм великим фюрером розпочала боротьбу за новий порядок в Європі, створили нам умови для відбудови держави.

Нав'язуючи до міждержавного Брестського акту 1918 року та до найглибших і дружніх почуттів, які український народ має до німецького, українська держава зі своїм урядом на чолі хоче взяти найактивнішу участь у побудові нового порядку в Європі і у світі, у боротьбі, яку розпочали найвизначніші мужі та народи нашої епохи, співпрацювати з найкращими силами й у цій боротьбі взяти активну участь.

Ми з самого початку боремося і стікаємо кров'ю у боротьбі з жахливим марксистсько-московським пануванням, тому що доля висунула нас у східній Європі на передній фронт. Тому ми з величезною радістю вітаємо той факт, що інші народи і держави подали нам руку допомоги, взявши участь у цій боротьбі. Ми хочемо йти з ними далі й боротися далі!

3.7.1941

За український уряд (Ярослав Стецько)

Україна в Лругій світовій війні у Аокументах: Збірник німецьких архівних матеріалів / УпоряАкування і переАмова В. Косика. — Львів, 1997. — Т. І. — С. 95—96.

16.21. Про трудову повинність та примусову працю (S серпня 1941 р.)

Розпорядження райхсміністра зайнятих східних територій про введення трудової повинності у зайнятих східних територіях від 5 серпня 1941 р.

На основі § 8 указу фюрера про управління новозайнятих східних територій від 17 липня 1941 року наказую:

§ I (1)

Всі мешканці новозайнятих східних територій у віці 18—45 років відповідно до ступеня працездатності підлягають загальній трудовій повинності. (2)

Райхскомісари можуть розширювати чи скорочувати трудову повинність для певних груп населення. (3)

Для євреїв діє спеціальне положення.

§2

Особи, які можуть підтвердити свою постійну громадсько корисну діяльність, до виконання трудової повинності не притягаються.

§ з

Оплата здійснюється за справедливими ставками.

В межах можливого забезпечити турботу про осіб, які виконують трудову повинність, та членів їх сімей.

§ 4 (1)

Приписи, необхідні для виконання даного розпорядження, видають райхскомісари. (2)

Порушення даного розпорядження та інструкцій, виданих для його виконання, ведуть за собою тюремне ув'язнення.

За винесення вироків відповідають спеціальні суди.

Берлін, 5 серпня 1941 р.

Райхсміністр зайнятих східних територій Розенберг

Україна в Аругій світовій війні у локументах: Збірник німецьких архівних матеріалів / Упорялкування і перелмова В. Косика. — Львів, 1997. — Т. І. — С. 245.

16.22. Декрет Гітлера про створення Райхскомісаріату Україна (20 серпня 1941 р.)

Відпис до RK. 12251 В II Оригінал в актах Війна 55 Другий декрет фюрера про запровадження цивільного управління на новозайнятих територіях Сходу від 20 серпня 1941 р.

У доповненні мого декрету про управління новоокупованих східних територій від 17 липня 1941 р.,

постановляю: I.

Замешкана українцями частина зайнятих східних територій, оскільки вона не підлягає управлінню генерального губернатора, утворює Райхскомісаріат в дусі мого декрету про управління новоокупованих східних територій від 17 липня 1941 р. і переходить під цивільне управління, яке підпорядковане райхсміністрові окупованих територій Сходу. Райхскомісаріат отримує назву «Україна». II.

Зовнішні кордони Райхскомісаріату «Україна» будуть визначатися мною, відповідно до стану боєвих операцій, і у певний час вони будуть остаточно встановлені. Час запровадження цивільного управління в Райхскомісаріаті «Україна» чи його частинах визначатиму окремо. III.

Райхскомісаром для України призначаю гауляйтера і обер-прези- дента Еріха Коха. Його осідок є поки що Рівне.

Гауптквартира фюрера,

20 серпня 1941 р.

Фюрер підп. Адольф Гітлер

Райхсміністр і начальник Райхсканцелярії підп. д-р Ляммерс

Україна в Лругій світовій війні у Аокументах: Збірник німецьких архівних матеріалів / УпоряАкування і переАмова В. Косика. — Львів, 1997. — Т. І. — С. 256.

<< | >>
Источник: А. С. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. М. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. І. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер — 656 с.. 2003

Еще по теме 16.17. Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про режим робочого часу робітників і службовців в період війни» (26 червня 1941 р.):

  1. 15. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела трудового права
  2. 31. Особливості укладення трудового договору з сезонними та тимчасовими працівниками
  3. 45. Умови та підстави припинення трудового договору та їх класифікація
  4. 13.20. Постанова ЦВК і РНК СРСР «Про установлення єдиної паспортної системи по Союзу РСР і обов'язкову прописку паспортів» (27 грудня 1932 р.)
  5. 13.2S. Постанова ЦВК СРСР «Про утворення загальносоюзного народного комісаріату внутрішніх справ» (16 липня 1934 р.)
  6. 14.13. Постанова ЦВК і РНК СРСР про застосування розстрілу та 10-річного ув'язнення за розкрадання колгоспного майна (7 серпня 1932 р.)
  7. 16.5. Довірчий протокол (28 вересня 1939 р.)
  8. 16.12. Закон про включення північної частини Буковини і Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії в склад Української Радянської Соціалістичної Республіки (2 серпня 1940 р.)
  9. 16.15. Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про воєнний стан» (22 червня 1941 р.) 1.
  10. 16.16. Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про затвердження Положення про військові трибунали в міцевостях, оголошених на воєнному стані, і в районах воєнних дій» (22 червня 1941 р.) 1.
  11. 16.17. Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про режим робочого часу робітників і службовців в період війни» (26 червня 1941 р.)
  12. 17.1. Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Чехословацькою Республікою про Закарпатську Україну (29 червня 194S р.)
  13. 17.6. Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про виселення у віддалені райони осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності у сільському господарстві і ведуть антигромадський паразитичний спосіб життя» (2 червня 1948 р.)
  14. 17.11. Основи цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік (8 грудня 1961 р.)
  15. 17.13. Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки (1978 р.)
  16. ГЛАВА 12 Верховна Рада Української РСР
  17. 17.15. Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про мови в Українській РСР» (28 жовтня 1989 р.)
  18. 17.16. Закон СРСР «Про розмежування повноважень між Союзом РСР і суб'єктами федерації» (26 квітня 1990 р.)
  19. 18.5. Указ Президента України «Про Збройні сили України» (12 грудня 1991 р.)