<<
>>

18.4. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав (8 грудня 1991 р.)

(Витяг)

Ми, Республіка Бєларусь, Російська Федерація (РРФСР), Україна, як держави-засновники Союзу РСР, що підписали Союзний договір 1922 р., далі іменовані високими договірними сторонами, констатуємо, що Союз

РСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування.

Грунтуючись на історичній спільності наших народів і зв'язках, які склались між ними, враховуючи двосторонні договори, укладені між високими договірними сторонами.

Прагнучи побудувати демократичні правові держави, маючи намір розвивати свої відносини на основі взаємного визнання і поважання державного суверенітету...

Вважаючи, що подальший розвиток і зміцнення відносин дружби, добросусідства та взаємовигідного співробітництва між нашими державами відповідають корінним національним інтересам їх народів і служать справі миру та безпеки.

Підверджуючи свою вірність цілям і принципам Статуту Організації Об'єднаних Націй, хельсінкського Заключного Акта та інших документів Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі.

Зобов'язуючись додержувати загальновизнаних міжнародних норм про права людини і народів,

Домовились про таке:

Стаття I

Високі договірні сторони утворюють співдружність незалежних держав.

Стаття 2

Високі договірні сторони гарантують своїм громадянам незалежно від їх національності або інших відмінностей рівні права і свободи.

Кожна з високих договірних сторін гарантує громадянам інших сторін, а також особам без громадянства, які проживають на її території, незалежно від їх національної приналежності чи інших відмінностей, громадянські, політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи відповідно до загальновизнаних міжнародних норм про права людини.

Стаття З

Високі договірні сторони, бажаючи сприяти вираженню... самобутності національних меншинств, які населяють їх території, і унікальних етнокультурних регіонів, що склалися, беруть їх під свій захист.

Стаття 4

Високі договірні сторони розвиватимуть рівноправне і взаємовигідне співробітництво своїх народів і держав у галузі політики, економіки, культури, освіти, охорони здоров'я... Високі договірні сторони визнають і поважають територіальну цілісність одна одної і недоторканність існуючих кордонів у рамках співдружності.

Вони гарантують відкритість кордонів, свободу пересування громадян і передачі інформації в рамках співдружності.

Стаття 6

Держави — члени співдружності співробітничатимуть у забезпеченні міжнародного миру та безпеки, здійсненні ефективних заходів скорочення озброєнь і воєнних витрат. Вони прагнуть до ліквідації всіх ядерних озброєнь, загального і повного роззброєння під суворим міжнародним контролем.

Сторони поважатимуть прагнення одна одної до досягнення статуту без'ядерної зони і нейтральної держави.

Держави — члени співдружності зберігатимуть і підтримуватимуть під об'єднаним командуванням спільний воєнно-стратегічний простір, включаючи єдиний контроль над ядерною зброєю, порядок здійснення якого регулюється спеціальною угодою...

Стаття 7

Високі договірні сторони визнають, що до сфери їх спільної діяльності... належать: —

координація зовнішньополітичної діяльності; —

співробітництво у формуванні і розвитку спільного економічного простору, загальноєвропейського і євразійського ринків, у галузі митної політики; —

співробітництво в розвитку систем транспорту і зв'язку; —

співробітництво у галузі охорони навколишнього середовища, участь у створенні всеосяжної міжнародної системи екологічної безпеки; —

питання міграційної політики; —

боротьба з організованою злочинністю.

Стаття 8

Сторони усвідомлюють планетарний характер чорнобильської катастрофи і зобов'язуються об'єднувати і координувати свої зусилля по мінімізації та подоланню її наслідків...

Стаття 9

Спори щодо тлумачення і застосування норм цієї угоди підлягають вирішенню шляхом переговорів...

Стаття 10

Кожна з високих договірних сторін залишає за собою право припинити дію цієї угоди або окремих її статей, повідомивши про це учасників угоди за рік...

Стаття 12

Високі договірні сторони гарантують виконання міжнародних зобов'язань, що випливають для них з договорів і угод колишнього Союзу РСР.

Стаття 13

Ця угода не зачіпає зобов'язань високих договірних сторін щодо третіх держав.

Ця угода відкрита для приєднання всіх держав — членів колишнього Союзу РСР, а також для інших держав, які поділяють цілі і принципи цієї угоди.

Стаття 14

Офіційним місцем перебування координуючих органів співдружності є місто Мінськ.

Діяльність органів колишнього Союзу РСР на територіях держав — членів співдружності припиняється.

Укладено в місті Мінську 8 грудня 1991 р.

За Республіку Бєларусь С. Шушкевич, В. Кебич

За РРФСР Б. Єльцин Г. Бурбуліс

За Україну Л. Кравчук, В. Фокін

Голос України. — 1991. — 10 грудня.

<< | >>
Источник: А. С. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. М. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. І. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер — 656 с.. 2003

Еще по теме 18.4. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав (8 грудня 1991 р.):

  1. 18. Поняття та види соціального партнерства
  2. 33. Особливості укладення трудового договору з іноземними громадянами
  3. 48. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
  4. 55. Звільнення працівників за розкрадання майна на підприємствах, в установах, організаціях
  5. 125. Правове регулювання проведення страйку
  6. 10.12. Про створення військово-польових судів (19 серпня 1906 р.)
  7. 13.7. Декрет Всеросійського ЦВК про військовий союз радянських республік Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби проти імперіалістів (1 червня 1919 р.)
  8. 16.1. Лист секретаря ЦК ВКП(б) Й. Сталіна рейхсканцлеру Німеччини А. Гітлеру (21 серпня 1939 р.)
  9. 16.17. Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про режим робочого часу робітників і службовців в період війни» (26 червня 1941 р.)
  10. 16.24. Постанова ДКО № ГОКО-192сс «Про членів сімей зрадників Батьківщини» (24 червня 1942 р.)
  11. 17.16. Закон СРСР «Про розмежування повноважень між Союзом РСР і суб'єктами федерації» (26 квітня 1990 р.)
  12. 18.1. Декларація про державний суверенітет України150(16 липня 1990 р.)
  13. 18.4. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав (8 грудня 1991 р.)
  14. 18.5. Указ Президента України «Про Збройні сили України» (12 грудня 1991 р.)
  15. 18.9. Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України (8 червня 199S р.)
  16. 5.1. Дискурсивно-етична трансформація економічної теорії
  17. III. Диференційоване введення дискурсивної етики як філософська відповідь на виклики екологічної кризи "ззовні"
  18. § 6. Пакти та види їх
  19. § б. Сінгулярне наступництво