<<
>>

9.14. Уривок із звернення шляхти Київського воєводства до коронного гетьмана Й. Потоцького з проханням надати допомогу в боротьбі проти гайдамацьких загонів (червень 17S0 р.)

...По-друге: хоча наше воєводство зобов'язане багатьма проявами ласки і протекції ясновельможному його милості панові Краківському (великий коронний гетьман Й. Потоцький. — Упор.)..., треба, щоб ясновельможний його милість пан Краківський з давньою передбачливістю не нехтував голосу нашого воєводства, коли будуть обговорювати при цьому жалібне становище нашого воєводства.
Ми позбавлені допомоги, не маємо права голосу, обмежені, в той час коли посилюється щораз то більший гайдамацький натовп, який виливається з-під кордону, а також із-за російського кордону у наше воєводство, спустошуючи країну, не минаючи навіть божих святинь, щоб був ніби сам консул і Гектор.

По-третє, вельможний його милість пан Ожга, бишівський староста, теперішній керівник мізерних сил української партії, доніс нашому воєводству, якою настирливою є потреба зміцнення сил згаданої партії. Через це вельможні їх милість пани-посли повинні настояти просьбами перед ясновельможним його милостю паном Краківським, щоб він взяв частину військ із інших, спокійніших партій і цим самим дозволив збільшити і підкріпити нашу українську партію.

По-четверте, не малою є допомога поважному рицарству — від людей «легко озброєних», бо ті, безперервно маючи сутички з людьми, вірніше з гультяями, так малочисленні, що коли їх нараховується ледве чотири, то оголошують себе тут же куріями. Через те необхідно, щоб у тутешній українській партії відносно колишньої постанови Речі Посполитої вельможні їх милість пани-орендатори українських староств зобов'язалися виставити тисяча двісті козаків і щоб приєднувалися до війська цієї ж партії. Вельможним їх милості панам нагадую про мужність і відвагу ясновельможного його милості пана Краківського.

По-п'яте: фортеця Білоцерківська через його милість пана Бекірсь- кого, мечника брацлавського, який командує нашим воєводством, просить про надання допомоги людьми.

Оскільки в даний час не можемо листуватись, не нагадую їх милості панам-послам цієї так очевидної потреби ясновельможному його милості пану Краківському.

9.15.

Розпорядження адміністрації Браніцького графства (Галичина) про повинності кметів (1762 і 1773 рр.)

(1762 р.) ... Кметі1 в своїх хатах повинні тримати комірників2, які і їм послуги і двору повинності звичайно відбувають. Щодо тих кметів, які не приймають до себе комірників, а прийнятих дуже обтяжують, встановлюється, щоб кожний кметь віднині дбав про комірників і тримав їх у себе, а кожний кметь, що не тримає комірника, повинен разом із земельним чиншем платити за комірника, якого не тримав, 4 злотих і пряжі штуку...

(1773 р.) ...Кожний кметь і всякий, хто має халупу, зобов'язаний у своїй халупі тримати комірника або комірницю, і це для того, щоб підданий без осілості мав свій притулок, а від цього буде збільшення панщини, а для господаря якась вигода з вислуги. Якщо який-небудь господар, маючи халупу, не тримає комірника, тоді він, крім своїх, і комір- ницькі повинності відбувати повинен...

Герасименко М. П. Класи і соціальні групи в Галичині в кінці XVIII ст. // 3 історіїза- хілноукраїнських земель: 36. II. — К., 1957. — С. 93.

9.16. Інвентар с. Коленого, Київського воєводства, із зазначенням селянських повинностей (березень 1768 р.)

(Витяг) Тягла Панщини "S •н Очкового3 1 % коней волів Дні літні Дні зимові Подорожчин (Злотих) Мотків пряя а 1 Злотих грошей 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1 2 6 Іван Хальчук 2 1 10 1 1 3 13 1 Кметі — селяни-кріпаки Галичини, які мали власне житло. 2

Комірники — бездомні селяни-кріпаки, надання притулку яким (комори як місця тимчасового проживання) ставало повинністю кметів. 3

Податок, що сплачувався від кожного вулика бджіл. R Податок на утримування коней для пошти.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 2 2 6 Прокіп Хальчук 2 1 10 1 1 — — 3 2 6 Михайло Ткач 2 1 10 1 1 — — 4 1 2 Захарко Веселиків 2 1 10 1 1 3 17 5 2 6 Іван Чорний 2 1 10 1 1 2 18 6 2 6 Пилип Онишук 2 1 10 1 1 3 27 7 3 2 Федько Палій 2 1 10 1 1 2 5 8 2 4 Степан Веселиків зять 2 1 10 1 1 — 26 9 3 2 Юсько Білоус 2 1 10 1 1 — — 10 2 6 Іван Титор — Білоусів зять 2 1 10 1 1 - 13 11 2 6 Андрій Білоусюк 2 1 10 1 1 — 16 12 2 6 Мартин Старий 2 1 10 1 1 — — 13 1 2 Андрушко Осадчий 2 1 10 1 1 — — 14 2 6 Семен Коломієць 2 1 10 1 1 — — 15 — 2 Михайло Кучер 2 1 10 1 1 — — 16 1 2 Опанас Кучер 2 1 10 1 1 — — 17 1 — Мотря Винничучка 2 1 5 1 1 — — 18 — 2 Григор 2 1 10 1 1 — — 19 — — Піддані піші Луцько Осадчого зять 2 1 10 1 1 - - 20 — — Гаврило Швець 2 1 3 1 1 — — 21 — — Клим Пастух 2 1 3 1 1 — 22 — — Грицько Ткач 2 1 3 1 1 - ...Панщини від двадцяти двох підданих, на рік днів 1760, кожний день рухається по 6 грошів, разом 3S2 зл.

— гр. Подорожчини від тих же підданих Мотків 22, рахуючи 1 моток по 10 гр. За курей 22, рахуючи 1 курку по 6 гр. Десятини з бджіл з 2 пнів по 8 зл. Очкового

Оренди за корчму з того ж села Каленого Загальна сума прибутків

разом 21S зл. 18 гр. разом 7 зл. 10 гр. разом 4 зл. 12 гр. разом 16 зл. — гр. разом 18 зл. S гр. разом 4S0 зл. — гр.

1063 зл. 1S гр. 9.17. Інвентар с. Вовковия на Волині із зазначенням повинностей, які мусили відбувати селяни поміщикові Й. Рогозинському (січень 1792 р.)

На міському уряді в замку його королівської величності луцькім... вельможному Йозефу Рогозинському... відведено вовковийське майно... Ось що записано в рубриках: у першому рядку описані діти; в другому — прибуток, у третьому — панщина літом і зимою; у четвертому — літні дні, які треба відробляти замість данини; у п'ятому — мітки (пряжі); у шостому — данини; на відкреслених полях — список підданих. Ось ці піддані: Прокіп Холод: синів — два, коней — чотири, волів — чотири, панщини зимою і літом — чотири дні, шарварків131 — дванадцять днів, толочних132 — два дні, зажинків — два дні, обжинків — два дні, закосок — один день, обкосок133 — один день, за берест — один день, за конвалії — один день, за опеньки — один день, за рижики134 — один день, сім мітків (пряжі), один півень, одна курка, сто штук грибів.

Іван Беднар: Дочка — одна, кінь — один, волів — два, зажинків — один день, обжинків — один день, закосок — один день, обкосок — один день, мітків (пряжі) — три...

Хрестоматія з історії Української РСР: У 3 т. — К., 1959. — Т. 1. — С. 508.

<< | >>
Источник: А. С. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. М. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. І. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер — 656 с.. 2003

Еще по теме 9.14. Уривок із звернення шляхти Київського воєводства до коронного гетьмана Й. Потоцького з проханням надати допомогу в боротьбі проти гайдамацьких загонів (червень 17S0 р.):

  1. ФОРМЫ ГЛАГОЛОВ ПЕРВОГО СПРЯЖЕНИЯ
  2. 2.4. Договір київського князя Ігоря з візантійським імператором (945 р.)
  3. 5.I. Хроніка Київського Михайлівського монастиря про початок загарбання литовськими феодалами українських земель у 1362 р.
  4. 5.4. Розповідь літописця про боротьбу між литовськими князями і їх прагнення зберегти своє панування на Україні (30-ті роки XV ст.)
  5. 6.I. Рішення Люблінського сейму про об'єднання Польщі й Литви в одну державу — Річ Посполиту (1569 р.)
  6. 6.9. Із скарги шляхтича І. Коленди на ігумена Київського Миколопустинського монастиря І. Трохимовича за побиття селян села Ходосова і за знущання над ними (1645 р.)
  7. 8.4. Білоцерківський договір76(18 вересня 1651 р.)
  8. 8.12. Гадяцький трактат82
  9. 8.18. Статті Константинопольського договору про південноукраїнські землі і про взаємовідносини між Московією і Туреччиною в південній смузі (З липня 1700 р.)
  10. 9.1. Інвентар села Камінна гора, Володимирського повіту, з визначенням розміру панщини, чиншу та натуральної данини (21 квітня 16SS р.)
  11. 9.6. Уривок з інструкції' послам від шляхти Київського воєводства на сейм з вимогою повернути силою землі, звільнені козаками на чолі з С. Палієм (листопад 17О1 р.)
  12. 9.14. Уривок із звернення шляхти Київського воєводства до коронного гетьмана Й. Потоцького з проханням надати допомогу в боротьбі проти гайдамацьких загонів (червень 17S0 р.)
  13. 15.8. Звернення делегації УНР до Паризької мирної конференції' з приводу її рішення про передачу Буковини до Румунії' (17 травня 1918 р.)
  14. IS.II. Маніфест Центральної Української Народної Ради з приводу початку угорської окупації' частини Закарпаття та перенесення столиці Підкарпатської Держави до м. Хуст (10 листопада 1938 р.)
  15. 16.30. Платформа Української Головної Визвольної Ради (липень 1944 р.)
  16. ВСТУП
  17. 2. Комунікативно-теоретичний поворот у філософії
  18. 2. Два лейтмотиви критики лібералізму комунітаризмом — критика гоббсівського атомізму-інструменталізму і критика кантівського деонтологізму у світлі дискурсивної етики
  19. IV. Трансцендентально-прагматичне введення дискурсивної етики зсередини