<<
>>

8.3. Договір, укладений Богданом Хмельницьким з польським командуванням біля Зборова (серпень 1649 р.)74

(Витяг)

Декларація его кор. милості Войська Запорозького на пункти супліки75 данная 1.

При вшеляких давніх вольностях его кор. милость Войсько своє Запорозькоє заховує [против давніх жалованних грамот свою жалованную грамоту тотчас видает]. 2.

Лібчи войська, хотячи вигодити подданих своїх прозьбі і заохотити їх до услуг своїх і Речі Посполитої, дозволяет міти его кор. мил. чети- ридесят тисячей войська запорозького; і спораження реестров повіряєт гетьманові Войська своего Запорозького з такою декларацією, аби вед- луг годності которий би бил до того способний, так в добрах шляхець- ких Козаков до реєстру вписовано, яко і в добрах его кор. мил. А то таковим міст описанем: од Дніпру почавши с тоєйту сторони в Диме- ру, в Горностайполю, в Коростешові, в Наволочі, в Погребищах, [в При- лукі], в Вінниці, в Браславя, оттамтоль од Браславя до Ямполя ку Дністрові, так же до Дністра розумітися маєт, в реєстр козаки мають биті приймованиї, а з другое зась сторони Дніпра, в Остру, а Чернігові, в Ніжині, [в Ромні] і всюди аж до границі московської і Дніпра. А що ся дотиче міст інших его кор. милості і шляхецьких над міру в тих пунктах описаних, в тих юж не мають биті козаки; вольно єднак з них тому, ко- торий хочет биті в козацтві, без гамованя панського вийти зо всею має- тностю на Україну, которий буде до реєстру прийнятий. А тоє спора- женя реєстру през п. гетьмана Войська Запорозького мається отправи- ти найдалій до нового літа свята руського [сиріч до рожества Христова] таковим порядком: гетьман Войська Запорозького маєт с подписом руки своєї і с печатю войсковою зоставити реєстр по імені тих всіх, коториї будуть уписаниї в козацтво; а то для того аби тиї в козацтві зоставали при вольностях козацьких, а іншиї всі замком его кор. милості, а в доб- рах шляхецьких паном своїм подлегали. 3.

Чигирін, так яко єсть в своїм обрубі, при булаві Войська Запорозького маєт биті завше, которий і теперішнєму гетьманові Войска своего Запорозького, благородному Богданові Хмельницькому, его кор.

милость, чинячи его вірним слугою своїм і Речі Посполитої противоречаєт. 4.

Що-колвєк діялося под час замішання теразнійшого с допущення божого, тоє все мает биті в запомніню, не маєт жаден пан помсти чинити і караня. 5.

Шляхті так віри роської, яко і римської, коториї под час того замішання яким-колвєк способом бавилися при війську запорозьким, его кор. милость с панської своєї ласкавості пребачаєт і виступок їх покри- вает. І єслі би под которим упрошено так з добр дідичних, яко і інних, або которого вивожано, понєваж тоє всве в теперішнім діялося замішано, маєт биті сеймовим постановєнєм змазано. 6.

Войско коронное, где козаки з спораженя реєстрового будуть, в тих містах становиськ своїх не маєт міти. 8.

Взглядом замішаня унії так в Короні польской, як в Великім князьстві Литовськім, также сторони цілості церковної, добр, фундацій, до них належачих, которие за давніх літ мівали, также і всіх прав церковних, — так яко з переосвященим отцем митрополитою київським і з духовенством на сеймі близько пришлом намовлено і постановлено буде, якоби на жадане отца метрополити все позволено било, его кор. милость додержати готов, аби ся кождий тішил і прав і вольностей своїх, і місце в сенаті преосвященному єго милості отцу митрополиті київському его кор. милость позваляет міти. 9.

Годності, уряди вшелякие в воєвожстві Київськім, Брацлавськім і Черніговськім роздавати єго кор. милость обивателем стану шляхець- кого віри православної грецької ведлуг давніх прав обіцует. 10.

В місті Київі, іж суть управилеваниї школи роськие, отцеве єзуїти не мають там і по інших містах українських биті фундованиї, а ні где інде перенесені; школи зась всі іншиє, коториє там суть от дальших часов, мають биті вцале заховани. 11.

Горілкою шинковати козаки не мають кроме того, що на свою потребу зробить що, гуртом вольно му будет продать; шинки зась медов, пив ведлуг звичаю биті мають.

Тиє пункта мають биті на сеймі стверженії, а тепер все ораз в запом- ніня, тілько згода, милость заховатися маєт межи обивателями україн- ними а Войском Запорозьким єго кор. милості і всієї Речі Посполитої.

Хрестоматія з історії'Української'РСР: У 3 т. — К., 1959. — Т. 1. — С. 269—270.

<< | >>
Источник: А. С. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. М. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. І. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер — 656 с.. 2003

Еще по теме 8.3. Договір, укладений Богданом Хмельницьким з польським командуванням біля Зборова (серпень 1649 р.)74:

  1. 22. Сфера та порядок укладення колективного договору
  2. 26. Загальний порядок укладення трудового договору. Фактичний допуск до роботи
  3. 27. Гарантії для працівників при укладенні трудового договору
  4. 29. Строковий трудовий договір та особливості його укладення
  5. 31. Особливості укладення трудового договору з сезонними та тимчасовими працівниками
  6. 33. Особливості укладення трудового договору з іноземними громадянами
  7. 51. Розірвання трудового договору при виявленні невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі
  8. 8.I. Скарги козацьких послів, відправлених Богданом Хмельницьким на сейм у Варшаву (липень 1648 р.)
  9. 8.3. Договір, укладений Богданом Хмельницьким з польським командуванням біля Зборова (серпень 1649 р.)74
  10. 8.4. Білоцерківський договір76(18 вересня 1651 р.)
  11. 8.7. Статті Богдана Хмельницького78, стверджені царем і боярською думою, які визначали умови військового договору між Московією і Військом Запорозьким (21 березня 1654 р.)