<<
>>

9.1. Інвентар села Камінна гора, Володимирського повіту, з визначенням розміру панщини, чиншу та натуральної данини (21 квітня 16SS р.)

Інвентар с. Камінної Гори з визначенням робіт, а також звиклих повинностей, яке власник віддає на три роки у володіння панові Веспасіа- ну Бінівському.

Перший Міхно, у цього волока, який зараз аж до жнив повинен відробляти з півволоки, а після жнив уже повинен відробляти і податки давати зі всієї волоки; у цього дві пари волів, двоє коней, чотири корови, крім іншого дріб'язку; цей повинен робити шість днів, а сьомий день повинна робити жінка; податків дає два злотих і три гроші — це чинш; крім того: сто грибів, дві ложки червцю109, двадцять яєць, півма- ци хмелю, одну гуску, два каплуни, дванадцять пучків прядива з волоки, жолудів, як уродять, повинен дати півмаци з волоки.

Суховерхий і Костюк, два на волоці; ці теж повинні робити з волоки шість днів, а сьомий повинна робити жінка; у цих читири воли, чотири корови; чиншу повинні давати два злотих і три гроші; одну гуску, два каплуни, двадцять яєць, сто грибів, півмаци хмелю, дві ложки черевцю, дванадцять пучків прядива, також жолудів як з волоки.

Тиміш і Корній, два на волоці; з цього повинні служити шість днів, а сьомий — жінка; у цих волів дві пари, чотири корови і одна коняка; з цього чиншу повинні давати два злотих і три гроші, одну гуску, два каплуни, двадцять яєць, сто грибів, півмаци хмелю, дві ложки червцю, дванадцять пучків прядива, також і жолудів; крім того, тому ж Тимошеві півволоки окремо за стрільництво.

Четвертий Роман на волоці; у цього один віл, дві корови; з того повинен служити три дні, четвертий — жінка; чиншу повинен давати злотий і три

гроші, півгуски, одного каплуна, десять яєць, ложку червцю, п'ятдесят грибів, чверть маци хмелю, шість пучків прядива, чверть маци жолудів.

П'ятий Гриць Бринчук на півволоці; у цього пара волів, дві корови; з цього повинен служити три дні, четвертий — жінка; чиншу повинен давати злотий і три гроші, півгуски, одного каплуна, десять яєць, ложку червцю, п'ятдесят грибів, чверть маци хмелю, шість пучків прядива, чверть маци жолудів.

Шостий Денис, волока; у цього дві пари волів, чотири корови; з того повинен служити шість днів, жінка — сьомий день; чиншу повинен давати два злотих і три гроші, одну гуску, два каплуни, двадцять яєць, сто грибів, дві ложки червцю, півмаци хмелю, дванадцять пучків прядива, півмаци жолудів.

Сьомий Лашко, півволоки; у нього один віл і одна корова; цей повинен служити три дні, жінка — четвертий день; чиншу повинен давати злотий і три гроші, пів гуски, каплуна, десять яєць, ложку червцю, чверть маци хмелю, п'ятдесят грибів, шість пучків прядива, чверть маци жолудів.

Восьмий Пати; у цього волока, але зараз повинен служити з півволо- ки лише три дні, четвертий — жінка, аж до снопа, а далі повинен буде служити шість днів, а сьомий — жінка; з цього чиншу два злотих і три гроші, одна гуска, два каплуни, сто грибів, дві ложки червцю, півмаци хмелю, двадцять яєць, дванадцять пучків прядива, півмаци жолудів; у цього три пари волів, чотири корови, один кінь.

Хрестоматія з історії'Української'РСР: У 3 т.

— К., 1959.
— Т. 1. — С. 369—370.

9.2. Скарга панів Негребецьких на жителів Умані, Камінки і Кублича, що зруйнували їх маєток у Негребівці110(18 січня 1664 р.)

Року тисяча шістсот шістдесят четвертого, місяця січня вісімнадцятого дня. В роки судові111 вінницькі, судочинством розпочаті на завтра після римського свята трьох королів112, року вище на акті написаному, перед нами: Максиміліаном Очосальським, суддею, Миколаєм Жабокриць- ким, підсудком, Миколаєм Казіміром Жештелинським, писарем, — вінницькими урядовцями судовими земськими, воєводства Брацлавсь- кого, явившись особисто, уродженого його милості пана Олександра Жабокрицького, чесника113 брацлавського, соленнітер2, від імені уроджених їх милостей панів: Яна з Негребівки Негребецького, войського брацлавського, і Єлжбіти з Грабова — Негребецької, малжонків3, вніс проте- стаціонем4 проти всього міста Умані і містечок, що до нього належать: Камінки, Кублича та інших, підданих їх милостей пані Оршулі Кали- новської, обозної коронної, і синів її милості як дідичів5 і сукцесорів6 його милості пана Самуеля Калиновського, обозного коронного, а то з приводу нападу гвалтовного на містечко Негребівку, аліас7 Шелпехову, маєтності їх милостей панів войських брацлавських, року минулого, тисяча шістсот шістдесят третього, ін майо8 і там фундітус9, так у підданих, яких було на п'ятсот осілості, так і в худобах їх та в будинках, знищення. Про що все згаданий протестанс10 залишає вільні дії за згаданими їх милостями панами Негребецькими, войськими брацлавськими, малжонками, ширшою протестацією в кожному суді і управлінні доходити (відшкодування) такого спустошення своєї маєтності; а згаданий тільки що протестанс, прекавендо індемнітамі114 їх милостей, цю свою протестацію від імені їх милостей вносить і просить, щоб до актів12 прийнята і записана була, що отримав. Ет інконтіненту13 цей же згаданий протестанс презентував14 судові нинішньому три клячі: одну — плісниву, другу — тарантувату15, третю — гніду, взяту в той час при інвазії16 і зруйнуванні підданими вищеописаними згаданих добр дідич- них їх милостей панів Калиновських містечка Камінки, які цей же згаданий протестанс заразом виручив і їх до себе взяв; і заявив при цьому і про те, що волів шістнадцять, у той же час взятих, при протестанті залишаються, яких він з причини поганої дороги нинішньому судові презентувати не зміг, що через возних і шляхту сповістив і розповів, прекавендо115 також індемнітамі їх милостей панів Негребецьких, мал- жонків, не квід детрименті паціантур116, це судові нинішньому розповідає і після цього цю свою маніфестацію117 повторну вносить і просить, щоб вона до актів коннотата118 була, що отримав.

Хрестоматія з історії'Української'РСР: У 3 т.

К., 1959. — Т. I. — С. 378—379.

9.3. Статті Андрусівського перемир'я між Московією та Річчю Посполитою (ЗО січня 1667 р.)

(Витяг)

3. А за які міста і землі за цієї минулої війни від Корони Польської і Великого князівства Литовського завойовані є і перебувають у володінні і в управлінні його царської величності, тобто Смоленськ з усією Сіверсь- кою землею, з містами і з повітами, які від того краю, від Вітебського, і від Полоцького, і від Ліфляндії, від Лютинського повітів, до Смоленська відійшли, тобто Дорогобуж, Біла Невель, Себеж, Красне, а також і Ве- лиж, хоч він здавна до воєводства Вітебського належний, з своїми містами і з повітами, а з другого краю, де є сіверські міста, коло Чернігова, всі міста і землі, якими не є прозвищами і урочищами названі, залишатися мають усі на стороні його царської величності; а на стороні його королівської величності — від Дніпра, що під Києвом, і через весь той край до Путивльського рубежу ніякого міста чи містечка, ні волості у володінні в нинішні перемирні роки від нинішнього часу і дня належати не буде, не переходячи однако ж рубежів воєводств Полоцького, Вітебського і Мстиславського і повітів Оршанського, Мозирського, Річицького і Брацлавського, а також і Ліфляндського рубежу, так, як в собі ті рубежі у давньому своєму окресленні до війни були; і зо всіма повітами, селами і волостями з обох боків рік Дніпра і Двіни, і з іншими, що до тих же воєводств і повітів, які в державі його королівської милості і Речі Посполитої залишаються, крім Велижа, який ради миру святого від воєводства Вітебського відлучений і на сторону його царсь- кої величності цим договором до кінця перемирних років залишений; а внизу по Дніпру [земля], що називається Запороги, і тамтешні козаки, в яких вони там укріпленнях, островах і поселеннях своїх живуть, мають бути в послушенстві під охороною і під високою рукою обох великих государів наших на спільну їх службу від наступаючих, від чого боже борони, бусурманських сил119. 4.

І то постановляємо, що ніяка над козаками українськими, що по ту сторону Дніпра від Переяслава перебувають, помста чинена бути не має за те, що деякі [з них] на бік його королівської величності і Речі Посполитої піддавались, а тих козаків, які по другій стороні ріки Дніпра від Києва перебувають, його царська величність від присяги, йому на підданство принесеної ними, звільняє і під захист свій брати і до міст і містечок, що там є, вступати на весь час цього перемир'я не буде і не велить; а відповідно до цього і його королівська величність тих козаків, що перебувають і по другій стороні ріки Дніпра від Переяслава, під захист свій приймати і до міст і містечок, що там є, вступатися в ці пере- мирні роки не буде і не велить120. 5.

А місто Київ з Печерським монастирем, і з посадом, і з навколишніми близькими монастирями, і з нивами їх, які люди, що живуть у монастирях, мають у полях, а також і лісні входи на всяку домашню потребу з того боку Дніпра, на якому є Київ, не більш як на милю, щоб забезпеченням в землях і лісах міським і монастирським людям, так з боку навколишніх, як і з боку християнських людей, виконано було і додержано на цей же час [перемир'я] і про виведення людей ратних його царської величності з того ж міста Києва і про повернення його з тими ж містами названами, які на сторону його королівської величності договорені і відписані.

7. А саме місто Київ з тими ж монастирями, Печерським і з іншими при Києві залишеними околицями, також і з слугами старими, з якими перед цим Київ на сторону царської величності прийнятий [був], і з живністю, що в той час там буде, на сторону його королівської величності і Речі Посполитої має бути відданий і очищений до першої про вічний мир комісії, що на ці перемирні роки припадає, тобто через два роки, від нинішнього договору рахуючи...121.

Хрестоматія з історії'Української РСР: У 3 т. —

К., 1959. — Т. 1. — С. 332—334.

<< | >>
Источник: А. С. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. М. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. І. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер — 656 с.. 2003

Еще по теме 9.1. Інвентар села Камінна гора, Володимирського повіту, з визначенням розміру панщини, чиншу та натуральної данини (21 квітня 16SS р.):

  1. Украина в период обострения кризиса советской системы (середина 1960-х — начало 1980-х гг.)
  2. В погоне за голубой кровью
  3. Источники, используемые в книге
  4. 2.2. Оценка современного состояния и перспектив развития сырьевой базы облицовочного камня на Северо-Западе СССР
  5. 112. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність
  6. Село Благовещенье 1)
  7. 2.4. Договір київського князя Ігоря з візантійським імператором (945 р.)
  8. 6.7. Куруківська угода44між представниками уряду Речі Посполитої і Українським козацтвом (27 жовтня 162S р.)
  9. 7.4. Про військовий та територіальний устрій Вольностей Запорозьких
  10. 8.18. Статті Константинопольського договору про південноукраїнські землі і про взаємовідносини між Московією і Туреччиною в південній смузі (З липня 1700 р.)