<<
>>

6.7. Куруківська угода44між представниками уряду Речі Посполитої і Українським козацтвом (27 жовтня 162S р.)

...Найбільше і найсерйозніше непокоїли Річ Посполиту морські походи козаків, які вони робили всупереч забороні уряду, а також їх свавільства, які вони чинили в містах. Злочини ці зазнали належної кари від зброї коронного війська.
Тим, які через щастя і з волі божої уникнули страти коронного війська. Тим, які через щастя і з волі божої уникнули страти і зберегли життя, обіцяючи надалі віддати його на службу Речі Посполитій, ми іменем його королівської милості і Речі Посполитої оголошуємо прощення; всі вони, як ті, що лишаться на службі його королівської милості, так і ті, які по волі й.к.м. повернуться в свої домівки, не мусять нести ніякої відповідальності з умовою, що вони виявлятимуть до начальників належну пошану і покору, не будуть втручатися в розпорядження судової і адміністративної влади і захоплювати доходи. и вважаємо справедливим, щоб військо запорозьке, яке складається з підданих й.к.м., мало голову або старшого, за прикладом давніх років, призначеного королем або гетьманами коронними з відома його королівської милості. Тому на основі повноваження, даного від й.к.м. і Речі Посполитої, й.м. пан воєвода сендомирський, гетьман польний корон- ний45, з відома всіх нас затвердив старшим обраного козаками пана Михайла Дорошенка46. І надалі козаки повинні будуть коритися виключно тому старшому, якого самі вони оберуть, але який буде затверджений королем його милістю або його наслідниками, польськими королями. На подання коронних гетьманів...

Через те, що король його милість бажає для кращого порядку знати число козаків, щоб мати змогу заохотити більш заслужених до успішної служби Речі Посполитій, то він доручив скласти правильний список війська запорозького з зазначенням числа козаків, які проживають у кожному місті й.к.м. А що перепис цей зручніше зробити на місці, ніж тут, то ми призначаємо строк з 6 листопада по 18 грудня нового стилю поточного року.

Протягом цих 6 тижнів козаки мусять скласти правильні реєстри, які неперевищують 6 тисяч з зазначенням скільки їх живе в кожному старостві. Реєстри ці мусять бути подані або й.м. коронному гетьманові, або панам комісарам, для цього призначеним. Далі списки будуть передані в коронний скарб, а звідти копії будуть повідомлені цим старостам...

Для війська запорозького ми призначаємо платню на рік 60 000 злотих польських, які вони будуть одержувати в місті й.к.м. Києві в день св. Іллі за руським календарем. Крім того, бажаючи, щоб урядові особи ретельніше виконували свої обов'язки на службі й.к.м. і Речі Посполитої, ми призначаємо такі оклади для старшини: старшому над усім військом 500 злотих на рік, обозному 100 злотих, двом осавулам по 150 злотих, 6 полковим осавулам по 50 злотих, шести полковникам по 100 злотих, шестидесяти сотникам по 50 злотих, судді військовому — 100 злотих.

З числа 6000 козаків 1000 або більше, на розсуд коронного гетьмана і з відома їхнього старшого залежно від умов часу, мусять перебувати на Низу за порогами і там виконувати свою службу: подавати відомості про дії ворогів, не допускати їх до переправ і взагалі захищати ті місця. Решта, живучи по волостях, мусили йти в похід з наказу коронних гетьманів на допомогу регулярному війську або туди, куди треба буде, утримуючись у дорозі від утискання жителів.

Історія України в локументах і матеріалах: У 3 т. — К., 1941. — Т. 3.— С. 62, 63.

6.8. Інвентар села Бобичі Володимирського повіту, з переліком повинностей селян (1640 р.)

Піддані: Юськович на волоці, волів 4, кінь 1; Васько Кушнірович на волоці, волів 4, кінь 1; Нипорка на волоці, волів 4, кінь 1; Давидчики на волоці, волів 3, кінь 1; Малхеревич на волоці, волів 4; Роман Синовчук на волоці, волів З, кінь 1.

Півланники: Коцюбка Гриць на півланку, волів 2; Мисько Коцюбка на півланку, волів 2, Сак Коцюбка на півланку, волів 2, цей не має ні халупи, ні двох волів; городник Шопич на півланку, віл 1; Коцюбка Лаврін на півланку, волів 2, Кушнірович, вдовин син, на півланку, віл і кінь; городник Сенька на півланку, волів 2; городник Гулька на півлан- ку, волів 2; Борисик на півланку, віл 1.

Городника: Півник городник; Приступа городник, віл 1; Шимон, віл 1; Антоник городник, підсусідок.

Повинність з лану на рік: чиншу злотий, на чиншовину яловицю 16 1/2 грошів, вівса 4 маци міри локацької, 4 каплуни, курка, гуска, прядива 15 пучок, півкопи яєць, щоденна робота; з півлану половина того, тільки робота 5 днів на тиждень, сторожа. Городники: чиншу по півзло- тому, по 2 каплуни, робота 3 дні на тиждень. А ланники повинні у жнива щодень по двоє і до сіна гребти, а в понеділок і в п'ятницю по троє з лану, а з півланку половина роботи.

Хрестоматія з історії Української РСР: У 3 т. — К., 1959. — Т. 1. — С. 252.

<< | >>
Источник: А. С. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. М. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. І. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер — 656 с.. 2003

Еще по теме 6.7. Куруківська угода44між представниками уряду Речі Посполитої і Українським козацтвом (27 жовтня 162S р.):

  1. 20. Поняття, сторони та зміст колективних угод
  2. Роздел третий О вольностях шляхецких и о розмножень ю великого князствл Литовского
  3. 6.7. Куруківська угода44між представниками уряду Речі Посполитої і Українським козацтвом (27 жовтня 162S р.)
  4. 6.9. Із скарги шляхтича І. Коленди на ігумена Київського Миколопустинського монастиря І. Трохимовича за побиття селян села Ходосова і за знущання над ними (1645 р.)
  5. 7.2. Про етимологію понять «Січ» та «кіш» та їх значення
  6. 8.I. Скарги козацьких послів, відправлених Богданом Хмельницьким на сейм у Варшаву (липень 1648 р.)
  7. 8.3. Договір, укладений Богданом Хмельницьким з польським командуванням біля Зборова (серпень 1649 р.)74
  8. 8.21. Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького, укладені S квітня 1710 р. у Бендерах97
  9. 9.14. Уривок із звернення шляхти Київського воєводства до коронного гетьмана Й. Потоцького з проханням надати допомогу в боротьбі проти гайдамацьких загонів (червень 17S0 р.)
  10. 12.1. Про зречення імператора Миколи II від престолу російського та про зняття з себе верховної влади (2 березня 1917 р.)
  11. 12.S. II Універсал Центральної Ради (3 липня 1917 р.)
  12. 12.30. Грамота до всього українського народу (29 квітня 1918 р.)
  13. 12.37. Статут Української Національної Ради, прийнятий у Львові (18 жовтня 1918 р.)