<<
>>

Розділ 12 Про головщини і нав'язки

Арт. 1. Коли б хтось із шляхтичів без всякого поводу навмисно вбив людину простого звання, нешляхтича і при цьому був би впійманий на гарячому, він, крім виплати головщини, карається смертною карою.

Однак для доказу такого злочину, крім безпосередніх доказів, необхідне представлення шістьох свідків і сьомого потерпілого, які повинні дати присягу.

В числі шести свідків повинні бути два шляхтича. Коли шляхтичів не буде представлено у якості свідків, то при наявності трьох свідків простого звання позивач може домагатися сплати головщини.

А коли при такому злочині шляхтича не буде спіймано на гарячому, то, будучи притягненим до суду, він повинен заплатити головщину і всі витрати, які стались у зв'язку з цим.

Арт. 2. Коли б людина простого звання вбила рівного собі, нешляхтича, то при представленні трьох свідків вбивця карається смертною карою і виплатою головщини.

Арт. 3. Головщина: панцирному слузі — 60 коп грошей, путному слузі — 50 коп, бортнику — 40 коп, тягловій людині — 25 коп, домашньому челяднику — 20 коп, а дружинам їх — у два рази менше.

Нав'язка: панцирному слузі — 5 рублів грошей, путному слузі — З рублі, бортнику — 1 рублі, тягловій людині — 2 рублі, челяднику — 1 копу грошей. А дружинам їх вдвоє менше. Жінці, яка чоловіка не має і на мала, нав'язка полтина грошей, а головщина — 20 коп грошей.

Арт. 4. Тіуну, ключнику, війту, старцю головщина призначається у 40 коп грошей. А коли б челядин при виконанні цих доручень був, то йому головщина —10 коп, а нав'язка 2 копи грошей. А коли б ключником чи війтом був шляхтич, то головщина йому була б відповідно до його шляхетського звання. Нав'язка тіуну, ключнику, війту, старцю — З рублі грошей.

Арт. 7. Коли 5 єврей єврея вбив, поранив чи побив, то суд між ними повинен бути здійснений на основі їх права і привілеїв. Коли б шляхтич вбив єврея і був би пійманий на гарячому, то повинен бути покараний смертю, але головщина ним виплачуватися не буде.

Те ж саме слід розуміти і щодо розбою (наїзду). Розділ 13 Про гракежі і нав'язки

Арт. 1. Коли б хто-небудь захопив на чужій землі табун коней князівських, панських, земських і тримаючи його у себе, уморив жеребця або кобилу або їх собі присвоїв, то за кобилу чи жеребця повинен заплатити нав'язну: за кобилу 4 копи грошей, за жеребця — 8 коп грошей.

Арт. 2. Коли б хтось вчинив грабіж шляхтичу чи шляхтянці, забрав коней при церкві, на торзі чи в полі, на дорозі чи в іншому місці і при цьому не було заподіяно ніяких побоїв чи ушкоджень, то грабіжник повинен виплатити нав'язку самому шляхтичу, як за побої.

А коли хто-небудь зі слуг при такому грабежі буде поранений або побитий, то також і слугам виплатити нав'язку відповідно до їхнього стану.

Розділ 14 Про крадіжки різного роду

Арт. 3. Суд докази всякі повинен розглядати сумлінно і у сумнівних справах схилятися у бік звільнення від покарання, ніж до його посилення.

Арт. 7. Встановлюємо, що кожен злодій, впійманий на гарячому, коли вартість вкраденого коштувала понад 4 копи грошей, повинен бути покараний смертю. Коли сума вкраденого оцінюється 4 копи і менше, то коли злодій впійманий перший раз, повинен повернути вкрадене разом з нав'язкою. Коли він не матиме чим заплатити на- в'язку, то повинен бути відданим потерпілому на відробіток, зараховуючи при цьому чоловікові по одній копі грошей за рік, жінці — по 50 грошей.

Коли злодій буде спійманий на гарячому вдруге, то хоча б вартість вкраденого була б менше двох коп грошей, він повинен бути покараний різками біля стовпа. І коли б при цьому він був не в змозі заплатити в подвійному розмірі за вчинену шкоду, він віддається на відробіток, як про це сказано вище.

При крадіжці втретє — злодій карається смертною карою.

Арт. 14. Коли крадіжка вчинена з панської комори чи кладової то злочинець зобов'язаний буде заплатити штраф 12 рублів грошей, а також відшкодувати причинену шкоду. За таку ж крадіжку селянином у селянина штраф сплачується в розмірі трьох рублів.

Арт.

18. Коли спіймано злодія не на гарячому, але викритого у злодійстві, то його можна піддавати тортурам три рази на протязі дня, але при цьому не покалічити. Якщо злодій не признається у вчиненні ним дій, то за кожну окрему тортуру йому належить на- в'язка відповідно до його становища. Коли при цьому злодій був покалічений чи помер від тортур, то за нього сплачується подвійна головщина, а за каліцтво — як за заподіяння смерті відповідно до його звання.

Арт. 21. Коли б хтось вбив злодія на гарячому у своєму будинку, то відразу повинен показати вбитого навколишнім сусідам і потім якнайшвидше засвідчити факт возним та свідками, привезти його до вряда. Після того, як буде викликаний врядом у цій справі, повинен під присягою засвідчити, що злодій був вбитий саме в його будинку під час крадіжки.

Така ж процедура пред'явлення свідків і принесення присяги має бути при умові вбивства злодія при його переслідуванні в полі, в лісі чи на дорозі.

Пораненого злодія необхідно негайно привести до вряда, якщо хто- небудь буде тримати злодія у себе вдома одну добу, то необхідно буде сплатити злодію нав'язку за його становищем. Якщо спійманий злодій помре в домі потерпілого, то той, хто його затримав має сплатити го- ловщину.

Арт. 22. Якщо хто-небудь вкраде щось в государевому дворі, і сума вкраденого буде менше 2 коп грошей, то злодію повинні відрізати одне вухо. При повторній крадіжці, якщо вартість вкраденого не буде коштувати і десяти грошей, злодій карається смертною карою.

Арт. 29. Коли б хто-небудь незалежно від стану і звання посмів підговорити і взяти з собою чиюсь дружину, хоча б з її згоди і виїхав з нею, то тоді, коли буде спійманий з нею на дорозі, на постоялому дворі чи з якомусь іншому місці повинен бути приведений до замкового вряду. Такий за достатніми доказами карається смертною карою. Жінка, яка дозволила таке, теж повинна бути покарана смертю, за виключенням того випадку, коли її чоловік приніс клопотання по її помилування. Тоді жінка залишається у його волі.

Арт. 30. Коли б чоловік, підозрюючи свою дружину в прелюбоді- янні, вислідив її та прелюбодія незалежно від звання і застав їх під час розпутства, то дозволено чоловікові оголосити про це навколишнім сусідам і відвести їх до замкового вряду. Там він повинен підтвердити факт присягою і трьома свідками з числа посторонніх людей чи слуг або домашньої челяді. Тоді обоє прелюбодії караються смертною карою. Те ж саме повинно розумітись і про дівицю.

Статут Великага княжества Літоускага. 1588.

Тексты. Аавелнік. Каментарьіі. — Мінск, 1989. 6.6. Розпорядження короля Владислава IV про заборону православним на Україні і в Білорусії мати вищі школи (4 березня 163S р.)

В київських і віденських школах дозволяємо учитися неуніатам по- грецьки і латині, проте щоб учили гуманістичні науки, але тільки не вище діалектики і логіки.

Історія України в локументах і матеріалах: У 3 т. — К., 1941. — Т. 3. — С. 85.

<< | >>
Источник: А. С. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. М. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. І. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер — 656 с.. 2003

Еще по теме Розділ 12 Про головщини і нав'язки:

  1. Розділ 11 Про насилля, покої і головщини шляхетські
  2. Розділ 12 Про головщини і нав'язки