<<
>>

6.5. Статут Великого князівства Литовського, виданий у Кракові в 1588 році43

(Витяг) Розділ 1

Про ПЄРСОНУ нашу государеву

Арт. 1. Ми, государ, обіцяємо і зобов'яжуємося під цією присягою, що всіх княжат, панів-рад духовних, світських, панів хоругвових, шляхту, міста і всіх підданих наших цими правами і артикулами судити будемо.

Цим же правом повинні судиться чужоземці, приїжжі люди із-за кордону.

Арт. 2. Ми, государ, обіцяємо нікого не карати заочно, хоча б це стосувалось образи нашої государевої величності або державної зради. А хто б когось звинуватив безпідставно у тих же справах і не довів вини, сам повинен бути покараний такою ж карою, до якої міг бути присуджений звинувачуваний. Арт. 3. За замах на здоров'я наше государеве чи за заколот при наявності достатніх доказів злочинець карається на горло, позбавляється честі і маєтку. А дорослі сини такого зрадника, по відношенню до яких були б переконливі докази, що вони знали про батьківську зраду, також караються на горло і позбавляються честі. Сини, які не досягли повноліття або які не знали про батьківську зраду, хоч були вже дорослими, каратися на горло і позбавлятися честі не будуть але вони втра- чають права на всі маєтки батька, вотчинні чи вислужені а також якимсь іншими шляхами набуті.

Арт. 4. Якщо хтось будь-якого стану підозрюватиметься у образі нашої государевої величності, тому ніяка привілея чи знатність або гідність не можуть служити у якості захисту. А якщо буде встановлена невинуватість звинувачуваного, то той, хто доносив, сам підлягає такому ж покаранню.

Арт. S. В кожному злочині, за який караються смертною карою, необхідні явні і ясні докази. Якщо хтось кого-небудь звинуватить в образі нашої государевої величності, той повинен довести це свідченням достовірним, а також сімома свідками з числа людей, що не перебувають під підозрою, шляхетного стану, людьми добрими, які разом з обвинувачем повинні скласти присягу. При цьому повинні бути представлені переконливі правові докази і незаперечні ознаки такого поступка.

Арт.

9. Якщо хто-небудь у палаці, в замку чи у дворі нашому замахнеться рукою і дасть комусь іншому ляпаса по щоці, той підлягає негайному затриманню. Якщо буде з'ясовано, що він був зачинщиком, то за ту вину повинен бути покараний ув'язненням у чверть року. А потерпілому виплатити грошове відшкодування у відповідності з його станом в подвійному розмірі. Якщо при ляпасі потерпілий був закривавлений, винуватий підлягає ув'язненню на півроку.

Якщо хтось перед нами, государем, меч, шаблю чи якусь іншу зброю дістане і поранить кого-небудь, то підлягає смертній карі. При цьому, коли хтось інший, нападаючи на зловмисника, дістане зброю перед государем, не вбивши і не поранивши нікого, той втрачає руку.

Арт. 16. За підробку печатки, листів або підпису руки государе- вої, а також канцлера, підканцлера та писарів государевих або коли листи чи привілеї наші придумає, зловмисник при наявності переконливих доказів відповідно до права підлягає смертній карі спалюванням.

Арт. 17. Також, хто б сфальшивив нашу монету, переплавляв чи обрізав її, той карається смертною карою вогнем без милосердя. Ювеліри, які підробляють золото чи срібло і були в тому викриті, то вони самі підлягають смертній карі вогнем, а з їх майна виплачується збиток потерпілому.

Арт. 18. Ніхто ні за чий поступок не може відповідати.

Арт. 28. Обіцяємо, що коли буде порушена справа, про честь государеву, швидко і без затримки справедливість вчинемо, розглянувши її на найближчому вальному сеймі разом з панами радою негайно.

<< | >>
Источник: А. С. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. М. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. І. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер — 656 с.. 2003

Еще по теме 6.5. Статут Великого князівства Литовського, виданий у Кракові в 1588 році43:

  1. 2. 4. 1125-1132 гг. - ГРАМОТА ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ
  2.    Великий князь Симеон Бекбулатович
  3.    Иван Молодой – второй великий князь Московский
  4.    Рождение великого князя Василия
  5. Свадьба Великого князя Сергея Александровича с Гессенской принцессой Елизаветой
  6. Великий князь Константин Константинович и его брак с герцогиней Елизаветой Саксен-Альтенбургской
  7. Женитьба Великого князя Георгия Михайловича на греческой принцессе Марии Георгиевне из династии Глюксбургов
  8. Свадьба и семейная жизнь Великого князя Кирилла Владимировича и герцогини Саксен-Кобург-Готской Виктории
  9. 5.4. Розповідь літописця про боротьбу між литовськими князями і їх прагнення зберегти своє панування на Україні (30-ті роки XV ст.)
  10. 6.I. Рішення Люблінського сейму про об'єднання Польщі й Литви в одну державу — Річ Посполиту (1569 р.)
  11. 6.5. Статут Великого князівства Литовського, виданий у Кракові в 1588 році43