<<
>>

9.6. Уривок з інструкції' послам від шляхти Київського воєводства на сейм з вимогою повернути силою землі, звільнені козаками на чолі з С. Палієм (листопад 17О1 р.)

Хоч Конституція миротворчого сейму 1699 р. всі козацькі війська на ділі заборонила, все-таки бунтівник Палій не хоче підкорятися законам, а також не хоче слухати і виконувати наказів їх милості панів-гетьманів і навіть захопив Фастів, що належить до Київського єпіскопства, і багаті землі.
На захоплених землях він зробив собі кордон на річці Тетерів, козаки ж його зазнають великих утисків, дає на зиму, а також влітку притулок бідним людям; грабує, робить такі наскоки, що загрожує нашій любимій батьківщині125. Наше воєводство стало поживою для грабіжників. Через те із запальністю покладаємося на їх милість наших панів-послів, щоб вони на самому початку роботи сейму вблагали його королівську милість, нашого милостивого пана, і цілу Річ Посполиту поставити питання про Палія і його похідний полк і щоб якнайефективніші були вжиті заходи, такі, як суворі закони минулого сейму, щоб прийняли рішення про вигнання Палія з нашого воєводства і з Фастова, а також, щоб він сам був притягнутий до відповідальності за заподіяні злочини. Ось чого і тепер в союзі із сеймом їх милість пани-посли повинні добитися.

Ясновельможним їх милості панам воєводство складає високу повагу і просить їх милість панів-послів повідомити про тяжкі кривди, утиски наших прав і вольностей, що їх наносить Палій — бунтівник, а також щоб приклали зусилля для того, щоб цей бунтівник міг бути вигнаний із нашого воєводства.

Для здійснення цієї мети стане в пригоді і допомога його милості пана Краківського.

Наш вельмимилостивий пан, кавалерія і інфантерія126 допоможуть гетьманському праву і наказам вигнати неслухняного бунтівника.

Хрестоматія з історії'Української РСР: У 3 т. — К., 1959. — Т. 1. — С. 430.

9.7. Універсал волинського каштеляна Ф. Ледуховського, в якому повідомляється про повстання під керівництвом Самуся (серпень 1702 р.)

Францішек на Ледохові Ледуховський, каштелян і полковник генеральний ополчення Волинського воєводства, після передачі моїх щирих побажань доношу до відома всіх взагалі і кожному зокрема їх милості панів жителів Волинського воєводства, милостивих панів і братів всіх трьох повітів, що тут кинуто жеребок республіки — новий спалах козацьких бунтів на Україні.

Офіціальні повідомлення і більша частина поширюваних чуток, зокрема відомості його милості пана Вавринця Пепловського, орендаря земель і луцького міського писаря, донесені за моральним обов'язком його милості [свідчать], що Самусь, громадянин міста його королівської милості і Речі Посполитої — Богуслава приклав нові зусилля з метою загибелі цілої Речі Посполитої, а насамперед, щоб спустошити наші землі, щонайближчі від України. Ворожі дії козацьких бунтів вже самим наслідком спокушають дальші розрухи, притягають до себе бунтівних людей вбивством і наживою.

Ближчі відомості про цього козацького бунтівника ліпше відомі самому вельможному панові. Тому з влади мого уряду сповіщаю всіх вельможних панів про такі свавільні козацькі бунти, яким необхідно запобігти силою руки.

Війська його королівської милості і Речі Посполитої переможуть, подібно як над шведськими ворожими військами...

Тільки за дозволом його королівської милості і Речі Посполитої необхідно якнайшвидше організувати ополчення із всіх трьох повітів нашого воєводства і спільними силами гасити ці пожежі бунтів. Закликаю зараз всіх, ваша милість, панів на основі права вступити в ополчення. Оголошую, щоб ви зібралися самі особисто на чолі священної експедиції, ваша милість панове, під карою дня чотирнадцятого вересня цього року, цебто 1702, під М'ятин, що над рікою Іквою.

Запрошую на це місце, де обговоримо питання про долю батьківщини і прикордонних наших воєводств.

Закликаю до спільної ради, яка повинна ліквідувати ворожу небезпеку.

Цей мій універсал такого змісту про організацію ополчення доручаю опублікувати по містах і парафіях127.

Хрестоматія з історії'Української'РСР: У 3 т. — К., 1959. — Т. I. — С. 431.

9.8. Уривок з постанови сеймика Подільського воєводства про ополчення шляхти для боротьби з повсталими селянами на чолі з Шпаком (липень 17О4 р.)

Незважаючи на нашу постанову, щоб не вживати ніяких заходів щодо небезпеки, яка виникла в нашому воєводстві, ми осідлали коней з метою дати відсіч бунтівничому ватажкові якомусь Шпакові і іншим, які не тільки закликають до застосування сили, а й вже організували велике число людей, цебто нараховують свого війська до 600 чоловік.

Вони не бажають підкорятися ніяким наказам його королівської милості, пана нашого милостивого, і Речі Посполитої.

Отже, ми зобов'язуємо вельможних їх милості панів-послів нашої прекрасної країни, щоб вони, згідно сучасних законів сейму, створених в минулому, при щирій і великій охоті не тільки доповіли його королівській милості, панові нашому милостивому, про значні шкоди, заподіяні нашим братам-громадянам, але також нехай благають іменем цілого воєводства про те, щоб наші керівники наперед передбачали і йшли назустріч трудному становищу як сьогоднішньому так і майбутньому.

Хрестоматія з історії Української РСР: У 3 т. — К., 1959.

— Т. 1. — С. 433.

9.9. Інвентар с. Милостова на Волині

з перерахуванням повинностей128, які мали відбувати селяни поміщикові (листопад 17О4 р.) У міському уряді, в замку його королівської величності луцькім... в цій міській луцькій книзі, уроджений батьків зазначеного стану його милість, пан Вовринець Вігура офіціально подав для запису до цих міських луцьких книг цей опис зазначеної частини села Милостова. Опис підданих і різних повинностей: Калюх, Левчик, Дорош із сином, Кли- миха, Мишко Мителенець, Іван Нагірний. Повинність цих підданих: працювати три дні на тиждень; в пилипівку і у великий піст робити кожної п'ятниці прядильні толоки, терти панське прядиво поза пан- щиною. Для цього відпускається її милістю три засіяних волоки, які після очищення повинні бути зорані і засіяні.

Більше того... в кожну руку відпускається одна волока з городами, що до неї належать, із сіножатями на тридцять косарів, наказується сторожувати від святого Мартина до святого руського Юрія на ніч по черзі.

Вирубування в лісах дерев дозволяється як для власної потреби, так і для опалення; безперешкодно дозволено молоти в млині за подвійною чергою; все інше гарантується, зокрема повинності; оскільки для млинів потрібно завжди поправляти греблі, то я зберігаю за собою право за потребою вимагати працювати на греблях і шарварках.

Опріч цього, якби йшла справа про цілісність фортуни, то для оборони її я оголошую собі право на допомогу від тих же підданих.

Після підпису примітка такими словами:

Це також собі застерігаю: що нікому не дозволено збувати ні волів, ні корів, якщо б це могло наносити шкоду панщині...

Хрестоматія з історії'Української РСР: У 3 т. — К., 1959. — Т. 1. — С. 421—422.

9.10. Наказ польського коронного гетьмана А. Синявського полковникові Острозького ординарного полку взяти участь в каральних діях проти повсталих селянських загонів у Волинському воєводстві (липень 1721 р.)

Адам Микола Синявський, каштелян краківський, великий коронний гетьман.

Не дивлячись на те, що я дав перед цим наказ його милості панові полковникові Острозького ординарного полку, щоб він із своїм цілим загоном ішов під командуванням його милості пана Бржу- ховського, старости Міжвицького, командуючого коронними військами на волоському кордоні, хоча до мене доходять з Волині попередження, що в цих краях знаходиться, збираючись, свавільний натовп, — я даю цей мій наказ згаданому його милості полковникові, щоб він вже не входив під командування його милості пана Бржуховського, старости Міжвицького, а щоб він громив і знищував на Волині такий свавільний натовп; керівників схоплював і відсилав до мене, інших же відправляв до Дубна, що під суворістю військової таємниці рекомендую держати.

9.11. Лист козацького полковника Верлана129до писаря Волковича, де повідомляється про похід козаків на Кам'янець, Броди та Збараж (липень 1734 р.)

Мій вельмимилостивий пане... добродію! Довідавшись, ваша милість, про щасливе здоров'я добродія і добробут пана і добродія нашого, я дуже втішився. Доношу до вашого відома моєму добродійові про ясновельможного князя його милості сандомирського воєводу, пана і добродія нашого, який вирушає з його милістю королем Фрідріхом під Кам'янець, а ми з-під Збаража повинні вирушити під Станіслав, і разом — під Кам'янець...

Доношу, ваша милість, моєму панові добродійові, що ми мали під Кам'янцем сутички з поляками, які відібрали наш обоз, убито кільканадцять візників, а в нашому товаристві ми всі здорові; убито, рахуючи з візниками, двадцять чотирьох чоловік з товариства війська польського, рейтарів і панських прислужників — сорок три. Це наше щастя, що була сутичка в болотах кременецьких. Броди взято без ніякого опору. Збараж ми взяли облогою і здобули без жертв.

Верлан, полковник військ охотницької кінноти.

Хрестоматія з історії Української РСР: У 3 т. — К., 1959. — Т. 1. — С. 440—441.

<< | >>
Источник: А. С. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. М. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. І. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер — 656 с.. 2003

Еще по теме 9.6. Уривок з інструкції' послам від шляхти Київського воєводства на сейм з вимогою повернути силою землі, звільнені козаками на чолі з С. Палієм (листопад 17О1 р.):

  1. 6.1. Киевская Русь (IX – ХП вв.)
  2. Учение о теоретическом и практическом разуме
  3. § 94. Истеми-хан и Иран
  4. Убийство Бутурлина
  5. РАЗДЕЛ 2. Земельная рента
  6. § 1. Экономическое развитие Киевской Руси в период формирования феодальных отношений
  7. ГОСУДАРСТВЕННОЕ УСТРОЙСТВО
  8. ГЛАВА / О ВОЗНИКНОВЕНИИ РУССКОГО ФЕОДАЛЬНОГО ГОСУДАРСТВА
  9. § 3. О вече как повсеместном и постоянном органе государственной власти
  10. Глава 17 Сбои в саморегулировании
  11. 1.1. Народнохозяйственное значение добычи и применения природного облицовочного камня История добычи и применения облицовочного камня.
  12. 3.4. Развитие тезиса о заговоре
  13. ХШ. ДМИТРИЙ 192З.Х 1.4