<<
>>

5.8. Устава на волоки (1 квітня 1557 р.)

(Витяг)

Арт. 1. Бояри путні, стародавні на службу тяглу і у підводи ходити не повинні. А коли із розпорядження нашого на дорогу поїдуть, то того

року ніяких податків платити не повинні.

Без волі і розпорядження нашого їх на дорогу ніхто послати не може.

Арт. 7. На селах війти із розпорядження врядового мають людей на роботу виганяти, бути присутніми при видачі оплати; при всяких роботах над людьми свого війтовства наглядати замість пристава, супроводжувати людей свого війтовства при доставці ними вівса, та сіна на Вільно.

Судити вряду підданих слід в день торговий, привселюдно, окрім справ про вбивство і зґвалтування.

На суді війт повинен бути присутнім і має допомагати своєму підданому. За всяку вину війт може бути засуджений врядом, тільки при цьому війтовства у нього не відбирати, а лише зняти з посади і іншого поставити.

Арт. 1S. Податок із землі з волоки визначається: добрий родючий грунт — 21 грош (з однієї волоки), середній — 12 грошей, поганий — 8 грошей, досить поганий (піщаний або болотистий) — 6 грошей. Крім цього, з доброго і середнього грунту давати по дві бочки вівса з волоки, з поганого грунту — одна бочка. А якщо буде сказано платити грішми, то за кожну бочку — 5 грошей. З кожної волоки давати сіна один віз або три гроші замість сіна. З досить поганого грунту податок сіном та вівсом не збирати.

Арт. 16. Тяглові люди повинні відпрацювати за кожну волоку по два дні на тиждень.

Арт. 17. Городникам при дворах панських відпускається по три морги землі, за що вони (чоловіки) повинні відробляти по одному дню на тиждень, а жінки — відпрацювати в полі не більше шести днів до жнив або до прополювання.

Арт. 20. Робота підданим повинна бути наперед оголошена війтом, вказавши при цьому, з чим і на який день мають вони приступити до її виконання. В день виходу на роботу війт ще раз нагадує про це.

Якщо хто-небудь не вийде на роботу, то за перший день прогулу має сплатити штраф один грош, за другий день — барана. А коли на третій день не приступить до роботи або запиячить, то того покарати побиттям бичем на лаві, а прогуляні дні зобов'язати відробити.

Якщо внаслідок якоїсь поважної обставини підданий не зможе вийти на роботу, то повинен через сусіда або лавника повідомити про це вряда, який, зваживши причину невиходу, зобов'яже його відробити іншого дня. Нікому не велено відкуплятися від роботи.

Арт. 21. Пустих волок підданим не заорювати. А коли хтось, не вписаний до реєстру, посміє то вчинити, його збіжжя підлягає звезенню на панський тік, а з самого винуватого стягується один грош штрафу до казни.

Арт. 22. Підданим приступати до роботи, як зійде сонце, а закінчувати, коли сонце заходитиме. Тим, хто працює біля худоби, відпочивати годину перед обідом, годину пополудні і годину під вечір. А хто працює в полі, то відпочивати у ті ж самі часи по півгодини. Хто рано на роботу не з'явиться, то повинен відпрацювати в інші дні стільки ж часу, скільки ним було втрачено.

Арт. 40. Піддані мають вольность ловити рибу в ріках, озерах вудкою, броднем, тригубицею, малими сітками. Однак у квітні, травні, червні ловля риби забороняється, оскільки йде нерест. За дотриманням цього повинні стежити вряд і неводники.

Арт. 41. Збіднілий, убогий підданий у голодні роки, засіявши ниву на зиму і не маючи чим прогодуватися, має доповісти про це врядові у присутності війта. Ті повинні не стягувати податки з такого підданого аж до святого Івана. Якщо до того часу не буде погашена заборгованість, то бідняк втрачає засіяне поле. Якщо ж хто-небудь втече, не повідомивши врядові про свої нестатки, то той втрачає землю з усім господарством. Втікача повинні розшукати. Якщо ж він повернеться сам, то посадить його на пустих волоках.

Арт. 42. Підданий має право продать будівлі, домашнє господарство на своїй волоці у відповідності з процедурою перед війтом, лавни- ком.

Покупець може обробляти свою волоку і ту, на якій куплено господарство або просити пана виділити йому дві волоки на пустощах. Покупець сплачує мито врядникові 2 гроша і записаного в реєстр один грош. Якщо у тому уряді немає пустых волок, то йому дозволяється йти до іншого маєтку в межах волості, взявши перед цим лист від свого урядника до того, куди він направляється.

Литовская метрика. Отлел І—II. — Юрьев, 1914. — С. 102—478.

5.9. Литовський статут 1566 р.

(Витяг)

Жикгимонт Август б. м. король польский, великий князь Литовский, Руский, Пруский, Жомоитский, Мазовецкий, Ифлянтский и иных. Чиним явно ьсим вобец и каждому зособна нинешним и на потом будучим, иж тот статут великому князству Литовскому, панству нашому и всим землям к нему прислухаючим, упривильеваный в Бельску через нас господаря на сойме звыклом великом валном, который з стародавних часов, звыклый бывати в том панстве нашом великом князстве Литовском, зложоный и справленый и постановеный через обранье пев- ное парсуны з роду и народу шляхецкого станов сеймом належачим родичом и обывателем того великого князства, леч иж ку уживанью не пришел аж и до сих часов не выдан. Тогды то с тых прычин сталосе, иж через нас и през панов рад наших также и всих тых станов великого князства Литовского сойму належачіх не был еще проглядай и ревидо- ван про войну уставичную, которую есьмо вели про вен тые часы з Московским, а так на теперешнем валном сойме Виленьском важными справами затруднены. Ведже яко в час мел знести, видечи быть потребную справедливость всим про то с паны рады нашими и зо всими станы сойму належачыми на поправованье и прегляданье того статуту заседшы и скорикговавшы вже на тот час на вей потомные часы ку ужыванью, вод- луг привильев господарских Бельского и Виленского в тот статут вышей вложоных и описаных, приложившы к ним третий прывилей, в тот же статут казавшы вписати на поровнованье и объявенье всих станов, иж ровно ку достоенствам так Литовский яко и Руский народ приходити маеть, выдали есмо и выдаем, при бытности и з уфалою и позволеньем рад наших и всих станов сойму належачых, всим в посполи- тость, водле которого вжо вей обыватели того панства нашого великого князства Литовского и вей земли ку нему належачие будуть се радити и судити, поправуючы и прибавляючы водле часу потребы артыкулов в том статуте на соймех валных великого князства Литовского, так яко около того поправованья артыкулов шырей доложоно и в привильи Бельском. А выдан есть сесь статут на сойме Виленском великом вал- ном, року божьего нароженья тысеча пять сот шестдесят шостого месяца Марта, первого дня.

<< | >>
Источник: А. С. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. М. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. І. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер — 656 с.. 2003

Еще по теме 5.8. Устава на волоки (1 квітня 1557 р.):

  1. 2. КНЯЖЕСКИЕ УСТАВЫ И УСТАВНЫЕ ГРАМОТЫ
  2. Происхождение Устава Владимира Всеволодовича.
  3. § 2. Классификация списков Устава князя Владимира
  4. § 4. Основные редакции Устава князя Владимира I
  5. § 5. О первоначальном подлиннике Устава князя Владимира
  6. § 6. Вопрос о подлинности Устава князя Владимира
  7. ГЛАВА IV УСТАВЫ КНЯЗЕЙ ЯРОСЛАВА И ВСЕВОЛОДА (Церковные)
  8. И. Уставы и ряды
  9. § 5.2. КОРПОРАТИВНЫЕ ПРАВОВЫЕ НОРМЫ В УСТАВЕ АКЦИОНЕРНОГО ОБЩЕСТВА
  10. Статья 119. Изменение устава и ликвидация фонда
  11. 5.8. Устава на волоки (1 квітня 1557 р.)
  12. 8.21. Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького, укладені S квітня 1710 р. у Бендерах97
  13. 9.1. Інвентар села Камінна гора, Володимирського повіту, з визначенням розміру панщини, чиншу та натуральної данини (21 квітня 16SS р.)
  14. 11.6. Конституційний закон на зміну і доповнення основного закону про імперське представництво 21 грудня 1867 р., а також законів 2 квітня 1873 р. і 12 листопада 1886 р. (14 червня 1896 р.). 1.
  15. 12.29. Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вольності УНР) (29 квітня 1918 р.)
  16. 12.30. Грамота до всього українського народу (29 квітня 1918 р.)
  17. Социальная стратификация
  18. Возникновение фольварочно-барщинной системы
  19. Крестьянское движение