<<
>>

7.1. Відомості та свідчення про Московію, Україну, Запорозьку Січ й українських козаків

Михайло Литвин48

«...Грунт Київщини до такої міри родючий і зручний для обробу, що лан (земля) виораний тільки раз парою биків, дає великий урожай; навіть необроблене поле дає рослини, які годують людей своїм корінням і стеблом.

Тут ростуть дерева, що дають ріжноманітні ніжні овочі: плекається виноград, що дає великі грона винограду, а місцями на схилах зустрічається дикий виноград [с. т. звичайний виноград для їди, що сам собі росте]. В старих дубах і буках, в котрих зробилися дупла, обильно водяться рої бджіл з щільниками меду, який відзначається чудовим кольором і смаком. Диких звірів і зубрів, диких коней і оленів така сила по лісах і полях, що на них полюють тільки задля шкіри, а м'ясо через велику їх кількість викидають, окрім спинної частини; ланей і диких кабанів навіть зовсім не вживають. Дикі кози в такій великій кількосте перебігають зимою з степів до лісів, а літом назад, що кожний селянин забиває їх до тисячі на рік. По берегах річок у великій кількости зустрічається оселі бобрів. Птиць така дивовижна сила, що весною хлопчаки назбирують цілі човни яєць диких качок, гусей, журавлів і лебедів, а пізніше їх виводками наповнюють курники. Вірлят зачиняють до кліток задля їх пір'я, котре чіпляють до стріл. Псів годують мясом диких звірів і рибою, бо ж річки переповнені неймовірною кількістю осетрів та іншими великими рибами... Тому багато річок називають «золотими», особливо Прип'ять, котра в одному місці коло Мозиря при гирлі Тури [Уборть?], в час наповнення свіжою водою з джерел, щорічно з початком березня, наповнюється такою силою риби, що кинутий до неї спис насаджується (на рибу) і стоїть повисно, ніби встромлений у землю — так густо збивається там риба. Я би не повірив тому, коли б сам не бачив частенько, як відтіль безперерви черпали рибу і наповнювали нею за один день до 1000 возів, що належали купцям, котрі щорічно зїздяться в цім часі.

Бористен [Дніпро] найбільша і найбагатша ріка цієї країни, по ній спроваджують до Києва безмірну кількість риби та іншого краму...

Цю ріку називають текучою медом і молоком тому, що вона у своїх верхів'ях тече лісами з багацтвом бджіл, а нижче по степах з випасами — а тому доставляє силу меду і молока для свого населення!

...Київ переповнений чужоземним крамом, бо ж нема шляху більш знаного, як старовинна, бита і добре відома дорога, що веде з Чорноморського порту — міста Кафи [Теодосія], через ворота Таврики, на гаванський перевіз на Дніпрі, а звідти до Києва; по цьому шляху спроваджують з Азії, Персії, Індії, Арабії і Сирії на північ до Московії, Пскова, Новгорода, Швеції і Данії цілий східний крам, як — дорогоцінне каміння, шовк і шовкову тканину (матерії), ладан, парфуму (пахучі олії), шафран, перець та інше коріння.

По цьому шляху йдуть і чужоземні купці — цілими караванами (валками)... Раніш збирали і мито з тих караван на переправі через Дніпро у Тавані, а тепер мито збирають у Києві.

У Києві така велика кількість дорогих шовкових одягів, дорогоцінного каміння, соболів та ін. дорогоцінних футер, що мені самому траплялося бачити шовк, що коштував дешевше, ніж у Вильні лен, а перець дешевше соли».

Гамберіні49

«...З козаків можна зібрати 14.000—15.000 добірного, добре озброєного війська, жадного більше слави, як наживи, готового на всяку небезпеку. їхня зброя шаблі й рушниці, яких у них ніколи не бракує. Добрі вони до війни пішої й кінної. .. дають собі добре раду на морі. Мають усякі човни й на них їздять у походи на чорноморські землі».

Л. Міллер50

«...Місто Київ у стародавні часи мусів бути чудовим і величезним містом. Видко це по старовинних мурах, що оточують його на вісім миль, і по чудових великих церквах. У цих церквах е гарні, прекрасні підземні склепи (печери) .. . великі камяні кольони, ніби моноліти... З цього можна уявити собі, яким чудовим було місто Київ у старовину...

Трава там (у Чорноморських степах — Авт.) росте така висока і така густа, що їхати по ній у возі неможливо: трава заплутує колеса і не пускає воза. У лісах там на деревах сила бджіл... »

Еріх Лясота51

«Запорожці хоробрі і підприємчиві люди, котрі з ранніх років вправ- ляються у військовому ділі і прекрасно вивчили ворога — турків і татар... Вони мають власні гармати і багато з них вміє поводитися з цією зброєю (гарматами), так що при них зайвим наймати і утримувати окремих гарматників (як це водиться в іншому війську). ...їх старшина задовольняється загальними пайками, не вимагаючи більшої платні...

Через те, що внутрішні справи в Польщі, як видно було, загрожували переворотом в недовгому часі, то я вважав справою незвичайної ваги запевнити собі приязнь цього товариства (Запорозьких козаків), котре не тільки користуються величесзними впливами на Україні (с.т.

на Волині і Поділлі), але на котре оглядається і ціла Польща».

Попроцький52

«Багато бездоганних, але небагатих молодиків з панят на Руси, Поділлі й Польщі, їздять туди, (Запорозьку Січ —Авт.), щоби привчитися до лицарського діла, бо між ними можна добре вишколитися в лицарському (військовому) порядку й чуйности».

Джильс Флетчер53

«...Правління в них (московських царів) чисто тиранське, всі кроки царя розраховані на те, щоби були корисні лише для одного царя, а крім того найбільш безоглядним і варварським способом... У податковій системі не «притримуються найменшої справедливости. Шляхта і прості люди у відношенні до свого майна є нічим іншим, лише охоронцями царських прибутків тому, що все придбане ними, раніше чи пізніше переходить до царських скринь».

Гійом ле Васед де Боплян54

«...Вони (українські козаки. — Авт.) хоробрі побідники, загартовані у боротьбі, завжди готові по першому наказу, за тиждень, виступити в поле... Не можна надивуватися, з якою сміливістю вони перепливають море. Човни козаків в довжину 60, в ширину 10 — 12, а в глибину 8 футів, з двома кермами; вони не мають кіля, але видовбують їх з дерева білої верби або липового, завдовжки коло 45 футів, причім кожна дошка довжини коло 10—12 футів і шириною 1 фут. З боків човна від носа до кер- ми привязують товсті линви (перевесла) з очерету, обкручені ликом або глодом. Кожний човен з обох боків має від 10 до 15 весел і пливуть вони скорше від турецьких галєр. В човні часами ставлять щогли, до котрих в добру погоду чіпляють вітрила».

Січинський В. Ю. Чужинці про Україну: Вибір з описів полорожей по Україні та інших писань про Україну за лесять століть. — К., 1992. — С. 48—68.

<< | >>
Источник: А. С. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. М. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. І. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер — 656 с.. 2003

Еще по теме 7.1. Відомості та свідчення про Московію, Україну, Запорозьку Січ й українських козаків:

  1. 5.I. Хроніка Київського Михайлівського монастиря про початок загарбання литовськими феодалами українських земель у 1362 р.
  2. 7.1. Відомості та свідчення про Московію, Україну, Запорозьку Січ й українських козаків
  3. 7.2. Про етимологію понять «Січ» та «кіш» та їх значення
  4. 7.3. Про склад Війська Запорозького низового, його чисельність та густоту заселення Вольностей Запорозьких
  5. 7.6. Про ознаки влади у запорожців
  6. 7.8. Звичаєве козацьке право про злочини та покарання
  7. 8.1S. Розпорядження Московського уряду стольникові О. Ізмайлову про проведення перепису населення українських міст і сіл для уточнення його оподаткування89(січень 1666 р.)
  8. ГЛАВА ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТА Про злодіїв і покарання їх, також про інші злочинні діяння
  9. 12.1. Про зречення імператора Миколи II від престолу російського та про зняття з себе верховної влади (2 березня 1917 р.)
  10. 12.12. Ill Універсал Центральної Ради (7 листопада 1917 р.)