<<
>>

Національне рахівництво і значення національних рахунків.


Так само як на окремому підприємстві необхідний облік усіх витрат і результатів його діяльності, так і на макрорівні існує об’єктивна необхідність у системі надійних взаємопов’ язаних показників, які б дозволили проаналізувати реальні масштаби обсягів виробництва, їх зміну за певний період часу та співвідношення із аналогічними показниками інших країн.
Без наявності такого рахівництва було б неможливим корегування економічних процесів з боку держави й економічна політика базувалась би на інтуїції.
У командній економіці діяла система показників балансу народного господарства (БНГ). БНГ включав такі розділи:
Баланс виробництва і нагромадження сукупного суспільного продукту, який відображає матеріально-речовий аспект відтворення.
Баланс виробництва, розподілу, перерозподілу й використання національного доходу, що характеризує фінансово-вартісний аспект відтворення і є його фінансовим планом.
Міжгалузевий баланс виробництва й розподілу продукції.
Баланс праці.
Баланси основних і оборотних фондів.
Конкретним змістом БНГ була система показників, що характеризують процеси відтворення. Це числова модель економіки, в якій пов’ язувались показники, що комплексно характеризували матеріально-речову, трудову, фінансово-вартісну і товарно- грошову збалансованість відтворення.
Система балансу народного господарства мала певні недоліки:
обмежувалась лише кількісними              взаємозв'язками в              економіці,              матеріально-
речовими потоками;
була орієнтована на сталість усіх економічних процесів і не спрацьовувала в умовах порушення макроекономічної рівноваги і прогнозування динамічних змін;
обмежувала сутність суспільного відтворення тільки матеріальним виробництвом, недооцінювались процеси і особливості нематеріальної сфери;
залишала поза увагою вплив на відтворення таких факторів як: фінансові підойми, кредитні ресурси, рух доходів,зовнішньоекономічної діяльності;
5) включала у макроекономічні показники проміжне споживання, подвійний рахунок у визначенні вартості валового продукту.
З травня 1993 року за Указом Президента в Україні була впроваджена система національних рахунків (СНР), тобто наші статистика й облік перейшли на міжнародні стандарти. Ці показники розраховуються за однаковою методикою в усіх країнах.
Показники системи національних рахунків (СНР)
СНР - це узгоджена система збору, опису та ув'язки основних потоків статистичної інформації, відображених у макроекономічних показниках, що характеризують найважливіші результати і пропорції економічного розвитку. СНР як
статистична модель ринкової економіки, сукупність міжнародних стандартів і сучасних параметрів економічного розвитку певною мірою долає обмеженість системи БНГ, хоча також використовує балансовий метод. Перевагами СНР є те, що:
. вона враховує всі види діяльності господарських суб'єктів (як юридичних, так і фізичних осіб, як вітчизняних, так і іноземних бізнесменів), пов'язаних з виробництвом матеріальних і нематеріальних благ і послуг;
являє собою найбільш важливі та загальні аспекти економічного розвитку: виробництво і споживання продукції, розподіл і перерозподіл доходів, формування національного багатства;
досліджує три види взаємопов'язаних операцій - товарно -виробничі, споживчо-розподільчі, доходно-фінансові.

Головною метою СНР є інформаційне забезпечення комплексного і всебічного аналізу процесу створення і використання національного продукту та національного доходу. СНР охоплює більше 500 стандартних рахунків, які доповнюються 26 допоміжними таблицями. Усі рахунки цієї системи поділяються на три класи:
I клас - консолідовані рахунки, характеризують основні макроекономічні пропорції:
рахунок ВВП та витрат на нього;
рахунок НД і його розподілу;
рахунок фінансування капітальних витрат;
рахунок зовнішніх операцій.
Рахунки II класу створюються на основі рахунків I класу стосовно виробництва, споживання та капіталоутворення окремих продуктів і послуг. До них належать:
рахунки для ринкових продуктів і послуг;
рахунок для неринкових продуктів і послуг;
рахунок для галузей, що виробляють товари;
рахунки для виробників, послуг приватних некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства;
рахунки для обслуговування одних домашніх господарств.
Рахунки III класу - це рахунки доходів, витрат і фінансування капітальних вкладень. Вони включають рахунки для не фінансових корпоративних підприємств, фінансових установ, для органів державного управління, для приватних некомерційних організацій, для приватних нефінансових організацій.
Балансові таблиці розкривають найвищий рівень агрегованості економічних показників на макрорівні. У такий спосіб СНР може бути подана у вигляді 4 балансових таблиць, де запис кожного показника здійснюється двічі - за ресурсами (дебет або надходження) і використанням (кредит або витрати). У спрощеному вигляді вони можуть бути подані у вигляді табл.3.1.1.
Перша балансова таблиця А показує взаємозв’язки та пропорції між надходженнями та розподілом ВВП; таблиця Б - використання доходів, отриманих у
процесі виробн6ицтва; таблиця В виявляє джерела фінансування капітальних вкладень; таблиця Г характеризує структуру торгового балансу.
\
Таблиця 3.1.1
Балансові таблиці

А. Валовий внутрішній продукт
Використання Ресурси

Споживання основного капіталу
Заробітна
Прибуток

Випуск вітчизняних споживчих товарів
Випуск вітчизняних засобів виробництва
Випуск              експортних товарів або
+7)              Продаж споживчих товарів
+9)              Продаж засобів виробництва
експорт товарів
7 -9 мінус імпорт товарів

Б. Національний доход і його розподіл
Використання Ресурси
4) Придбання вітчизняних споживчих товарів
Придбання імпортних споживчих товарів
Заощадження

Заробітна
Прибуток

В. Фінансування капітальних витрат
Використання Ресурси
5) Придбання вітчизняних засобів виробництва
9) Придбання імпортних засобів виробництва
8) Заощадження
1) Споживання основного капіталу

Г. Зовнішні операції
Використання Ресурси
6) Експорт товарів
Імпорт споживчих товарів
Імпорт засобів виробництва

У додатках до третього модуля наведені зведені національні рахунки та показники СНР в Україні.
Використання СНР в Україні ускладнюється тим, що певна інформація про господарських суб’єктів (особливо про домашні господарства) не фіксується на бухгалтерських рахунках і не доступна для мікроаналізу.
СНР виконує низку важливих функцій і виступає як інструмент економічної політики держави, інструмент економічного прогнозування, як засіб для оцінки рівня життя різних груп населення і порівняння його з рівнем життя інших країн. За допомогою СНР можна оцінити ефективність минулого розвитку і спрогнозувати майбутній.
Центральне місце в СНР займає показник валового внутрішнього продукту (ВВП), який визначають як ринкову вартість усіх товарів і послуг, створених на території даної країни протягом певного періоду, за винятком вартості їх проміжного споживання. Іншими словами, йдеться про вилучення подвійного рахунку при кількісному обчисленні ВВП, про вимогу при розрахунку враховувати тільки кінцеву продукцію і не враховувати проміжну.
Суть ВВП розкривають його загальні риси :
є найбільш загальним показником кінцевого результату економічної діяльності в цілому в національній економіці;
характеризує єдність взаємопов'язаних аспектів економічного процесу: виробництво матеріальних благ і надання послуг, розподіл доходів, кінцеве використання матеріальних благ і послуг;
охоплює результати економічної діяльності всіх господарських одиниць: підприємств, організацій та установ як сфери матеріального виробництва, так і сфери послуг; особистих підсобних господарств населення; окремих осіб, зайнятих бізнесом;
є              вартісним,              грошовим              показником,              вимірює ринкову вартість
річного виробництва;
має кількісний, часовий вимір.
Кінцева продукція - це товари та послуги, які купують споживачі для кінцевого використання, а не для перепродажу. Проміжна продукція - це товари і послуги, що проходять подальшу переробку або перепродаються кілька разів, перш ніж попасти до кінцевого споживача. Урахування проміжної продукції при підрахунках макроекономічних показників призводить до спотворення реальної величини виробленого валового продукту, оскільки таким чином не можна уникнути багаторазового подвійного рахунку.
Додана вартість - це вартість, що додається до загальної величини вартості продукції на кожному етапі виконання робіт чи надання послуг. Додана вартість розкладається на: вартість спожитого капіталу; заробітну плату до сплати податків з нарахуваннями на соціальне страхування; прибутки підприємств; відсоток на позичковий капітал; ренту; непрямі податки на бізнес.
Слід зауважити, що при розрахунку ВВП вилучають непродуктивні угоди, що мали місце протягом року.
До непродуктивних угод відносяться:
трансфертні платежі з державного бюджету ветеранам, безробітним, інвалідам та іншим, оскільки ці платежі не беруть участі у примноженні суспільного продукту;
приватні трансфертні платежі (передача в спадок грошей, передача майна, допомога батьків дітям тощо);
операції з цінними паперами, оскільки за своїм змістом вони не що інше як обмін паперовими активами.
У структурі ВВП не враховують також перепродаж уживаних товарів (будинків, автомобілів тощо), оскільки вони не є частиною виробництва поточного року.
Якщо до вартості ВВП додати різницю між факторними доходами, що надійшли від закордонного виробництва даної країни, і факторними доходами, отриманими зарубіжними інвесторами в даній країні, то отримаємо валовий національний продукт (ВНП). Кількісно ВВП і ВНП розрізняються не більше як на 1%.
В основу обчислення основних макроекономічних показників покладено тезу про рівність виробленого і реалізованого кінцевого суспільного продукту, яка означає, що внаслідок купівлі-продажу кінцевого продукту одні господарські одиниці отримують доходи від продажу продуктів, а інші несуть витрати на їх придбання. Тому валовий національний продукт вимірюється двома способами: за обсягом виробництва або за сумою видатків на придбання товарів і послуг, та за доходами, або сумою доходів отриманими суб’єктами економіки.
Важливо те, що вимірювання величини ВВП за видатками містить: особисті споживчі видатки населення, інвестиційні видатки бізнесу, а також державні закупівлі товарів та послуг і чистий експорт.
Особисті споживчі видатки (С) охоплюють видатки господарств на предмети споживання тривалого користування, на товари поточного споживання, споживчі видатки на послуги.
Інвестиційні видатки бізнесу, або валові приватні внутрішні інвестиції (І) охоплюють видатки, пов’ язані з кінцевими покупками машин, устаткування і верстатів, підприємцями, з усім будівництвом і змінами запасів.
Державні закупівлі товарів і послуг (G) охоплюють видатки загальнодержавних, обласних і місцевих органів влади на кінцеву продукцію підприємств і на всі прямі закупки ресурсів, особливо робочої сили. Сюди не входять трансфертні платежі, оскільки вони є простою передачею державних доходів сім’ям та інвалідам.
Чистий експорт (Хп) - це величина, на яку зарубіжні видатки на вітчизняні товари і послуги перевищують вітчизняні видатки на іноземні товари і послуги.
Загальна сума цих чотирьох категорій видатків характеризує ринкову вартість річного виробництва:
ВВП = С + І+ G + Хп
Щоб розрахувати величину ВВП за доходами, треба врахувати передусім ті доходи, які надходять населенню у вигляді винагороди за працю, прибутку, відсотків і рентних платежів. Крім того, до вартості ВВП входять два типи коштів, не пов’язаних з виплатою доходів: відрахування на споживання капіталу і непрямі податки на бізнес.
Винагорода за працю (W) - це заробітна плата та безліч доповнень до неї, зокрема внески підприємців на соціальне страхування в пенсійний фонд, у фонд медичного обслуговування, в фонд допомоги на випадок безробіття.
Поняття прибутку (P) охоплює дохід на власність або дохід некорпоративного сектора і прибуток корпорації, який може ділитись (і відповідно розраховуватися) на податки на прибуток корпорації, дивіденди і нерозподілені доходи корпорацій.
У відсоток (r) входять виплати грошового доходу приватного бізнесу постачальникові грошового капіталу.
Рентні платежі (R) охоплюють доходи, що отримують домовласники, які забезпечують економіку ресурсами власності.
Доходи від власності некорпоративного сектора (EI).
Відрахування на споживання капіталу (D) виступають у вигляді амортизаційних відрахувань. Вони показують обсяг капіталу, спожитого в ході виробництва за окремі роки.
Непрямі податки (IT) на бізнес підприємці розглядають як витрати виробництва і тому додають до цін на продукцію. До цього виду податків належать: загальний податок з продажу, акцизний збір, податок на майно, ліцензійні платежі, мито.
Тоді розрахунок ВВП за доходами має такий вираз:
ВВП =W+R+r+P+EI+D+IT.
Якщо від вартості ВВП відняти відрахування на споживання капіталу, то отримаємо показник чистого національного продукту (ЧНП), який є більш досконалим вимірником обсягу виробництва даного року.
Особливе місце в системі економічних показників посідає національний дохід (НД). Цей показник розраховується двома способами:
як різниця між ЧНП і непрямими податками на бізнес;
як сума доходів - шляхом додавання всіх видів розподілу, за винятком амортизаційних відрахувань і непрямих податків на бізнес.
НД відображає поточний вклад економічних ресурсів у даному році. Це відбувається тому, що він є показником, який характеризує результат економічної діяльності суспільства, очищений від затрат минулої праці і від тієї величини вартості, яка створюється за рахунок непрямих податків на бізнес. Показник НД, розрахований на душу населення, дає можливості зрівнювати розвиток національної економіки з розвитком економіки інших країн. Порівняння цього показника за певний період дає уявлення про ефективність розвитку економіки саме за цей період.
У національних рахунках використовується також показник особистого доходу (ОД), який визначається вирахуванням із національного доходу внесків на соціальне страхування, податків на прибуток корпорації і нерозподілених прибутків корпорації, а також шляхом додавання трансфертних платежів (витрат на страхування по старості, від нещасних випадків, допомоги по безробіттю, пенсій, платежів, що здійснюються урядом і споживачами).
Особистий дохід обкладається податками (прибутковий податок, податок на особисте майно, податок на спадщину). Після сплати цих податків формується величина доходу, що перебуває в особистому розпорядженні, або індивідуальний дохід (ІД).
<< | >>
Источник: Невідомий. Загальна економіка. 2013. 2013

Еще по теме Національне рахівництво і значення національних рахунків.:

  1. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА ТА МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
  2. РОЗПОДІЛ НАЦІОНАЛЬНОГО ДОХОДУ І ЙОГО СПОЖИВАННЯ
  3. Розподільчі відносини як фаза відтворення. Механізм розподілу національного доходу
  4. § 158. Употребление единственного числа в значении множественного и множественного в значении единственного 1.
  5. 68. Характеристика и историческое значение психоанализа 3. Фрейда Историческое значение теории 3. Фрейда
  6. I. ЗНАЧЕНИЕ ТРАНСПОРТА
  7. ОСНОВЫ ЗНАЧЕНИЯ
  8. ЗНАЧЕНИЕ ПРОСТРАНСТВЕННОСТИ
  9. 8. Связь истины и значения
  10. 11.3 Конвенциональность истины и значения
  11. ЗНАЧЕНИЕ ПРОСТРАНСТВЕННОСТИ
  12. § 19. Значение иска
  13. Колонизация и ее значение
  14. ЗНАЧЕНИЕ КРЕСТОВЫХ ПОХОДОВ