<<
>>

Рента як форма реалізації власності на виняткові ресурси. Земельна рента. Типи і види земельної ренти


Сучасна економічна теорія твердить, що рента - це дохід від фактора, пропозиція якого нееластична. Це означає, що рента можлива лише при фіксованій кількості певного ресурсу. Вона створюється завдяки тому, що альтернативна вартість капіталовкладень в інші галузі буде нижчою.
Рентні відносини можуть виникати у різних галузях, де ресурси дуже обмежені. Тому говорять про різні види ренти. Гірська рента виникає при використанні родовищ корисних копалин; екологічна рента створюються завдяки якості навколишнього середовища, наприклад, на ринку житла, рекреаційних зон тощо; рента рідкісності стосується використання таланту або виняткових здібностей певних людей.
Рента може виникнути також при штучному підтриманні обмеженості ресурсів (зміна прав власності, введення тарифів на користування певними благами, квотування, ліцензування тощо). Ренту, яка виникає під впливом політичних факторів, називають фальшивою. Вона виникає, наприклад, у вигляді хабарів або витрат на політичні кампанії за право отримати державні субсидії або право придбати певні ресурси тощо.
Найпоширеніші рентні відносини у сільському господарстві. Вони стосуються права отримання доходів від власності на землю. Ще класики та К.Маркс писали про існування у сільському господарстві диференціальної (І і II), абсолютної та монопольної земельної ренти. Диференціальна рента пов’язувалась із різницею у плодючості та місцезнаходженні земельних ділянок, а її причиною вважалася приватна власність на землю як на об’ єкт господарювання. Оскільки ціна сільськогосподарської продукції визначалася за витратами на найгірших земельних ділянках, власники середніх і ліпших ділянок отримували додатковий дохід, який і називався диференціальною рентою першого типу. Диференціальна рента II створювалася на ділянках, у які вкладалися додаткові капіталовкладення, які дозволяли підвищувати урожайність на цих ділянках і отримувати додатковий дохід. Якщо диференціальна рента і вважалася природною, то диференціальна рента II - економічною рентою. Абсолютною земельною рентою вважався додатковий дохід, який отримували ті підприємці, що вкладали свій капітал у сільське господарство, у порівнянні з тими, хто вкладав його в інші галузі. Причиною виникнення абсолютної ренти вважалася монополія приватної власності на землю і відносно вищі прибутки у сільському господарстві, які неможливо було перерозподілити в інші галузі. Відносно вища прибутковість у сільському господарстві пояснювалася більшими, ніж у промисловості, затратами праці у сільському господарстві, оскільки вважалося, що прибуток - це частина вартості, створеної живою робочою силою, яка безплатно присвоюється капіталістом. Монопольна земельна рента пов’язується з наявністю в однієї фірми виняткових ресурсів та її можливістю диктувати свої умови на ринку.
Представники неокласичної школи (А.Маршалл) вважають, що повна рента створюється за допомогою трьох факторів:
природна родючість ґрунту;
поліпшення землі за рахунок капіталовкладень;
фактори, що впливають на місцезнаходження земельної ділянки (шляхи, залізниці
тощо).
На думку Маршалла, капітал буде вкладатися до того моменту, поки додаткові капіталовкладення не перестануть давати додатковий дохід. Витрати на капіталовкладення включаються в ціну продукції і повертаються до підприємця. Така ситуація характерна для довготривалого періоду часу. А для короткого періоду часу, на його думку, характерна квазірента. Квазірента - це додатковий дохід підприємця за використання агротехніки та інтенсивне використання землі. Її ще називають доходом на поточні інвестиції.
Ціна землі залежить від поточної вартості її граничного продукту та від вартості її граничного продукту в майбутньому. Це означає, що ціна землі є дисконтованою поточною ціною ренти. Іншими словами, ціна землі прямо пропорційна величині ренти й обернено пропорційна величині банківської процентної ставки. Це означає, що власник землі продасть її за таку суму, яка, будучи покладеною в банк під проценти, буде давати дохід не менший, ніж рента. Ціну землі визначають за формулою:
V= R/S x100% де:: V - поточна ціна ділянки;
R - рента (щорічний доход);
S - позичковий відсоток.
Отже, ціна може змінюватись у залежності від величини ренти, норми позичкового відсотка, а також вартості освоєння і поліпшення земельних ділянок, співвідношення попиту і пропозиції на сільськогосподарську продукцію, системи державного регулювання аграрних відносин. Вона також може залежати від вигідності інших сфер капіталовкладень. Наприклад, ціни на золото і коштовності, нерухомість тощо, оскільки їх придбання може бути альтернативним капіталовкладенням.
Використання землі в Україні платне. Власники землі та землекористувачі щорічно вносять плату за землю у вигляді земельного податку або орендної плати виходячи із кадастрової оцінки земель.              У земельному податку і орендній платі міститься
частина рентного доходу. Порядок оподаткування і середні ставки земельного податку, а також граничні розміри орендної плати за землю встановлює Верховна Рада України. Кошти від оподаткування надходять до місцевих і централізованого бюджетів і використовуються на фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів, виконання робіт із землеустрою, економічного стимулювання власників землі та землекористувачів.
<< | >>
Источник: Невідомий. Загальна економіка. 2013. 2013

Еще по теме Рента як форма реалізації власності на виняткові ресурси. Земельна рента. Типи і види земельної ренти:

  1. РАЗДЕЛ 2. Земельная рента
  2. Лекция 36. Экономическая рента
  3. РАЗДЕЛ 1. Экономическая рента как часть дохода фактора
  4. 3. Отдельные виды обязательств: мена; дарение; рента и пожизненное содержание с иждивением; аренда; наем жилого помещения
  5. ^ш § 2. Види права власності
  6. § 3. Види права власності
  7. Лекция 15. География мировых природных ресурсов:минеральные и земельные ресурсы
  8. 7.4. Земельные ресурсы
  9. 7.3.1 Общая характеристика земельных ресурсов
  10. 3. Земельные ресурсы мира и их использование
  11. 7.3.5 Основные загрязнители земельных ресурсов
  12. 7.3 ДЕГРАДАЦИЯ ЗЕМЕЛЬНЫХ РЕСУРСОВ