<<
>>

Ринок монополістичної конкуренції: поняття, поширення, характерні риси


Ринок монополістичної конкуренції - дуже поширена структура реально існуючих ринків. Головною специфічною рисою ринку монополістичної конкуренції виступає диференціація продукції. Прояв монополізації у таких галузях полягає у тому, що кожна фірма, пропонуючи свою продукцію, визначає певні її відмінності і переваги, що дозволяє підвищувати чи знижувати ціну.
На таких ринках значна роль належить рекламі, адже за її допомогою можна показати специфічні риси чи переваги продукції. Реклама надає інформацію про споживчі властивості, про ціни на товари, про появу нових видів продукції, про розміщення торгових точок. Така інформація дозволяє споживачам усвідомлено вибрати необхідний товар. Реклама тісно пов’язується із зареєстрованими торговими марками (брендами) фірм. Їх наявність створює у споживачів довіру до товару, впевненість в його якості, бажання придбати саме даний товар.
Монопольно-конкурентна фірма поводить себе як монополіст - вибирає такий обсяг випуску, при якому граничні витрати дорівнюють граничному доходу, а потім, вивчаючи попит, визначає, яку саме ціну вона може встановити для даного обсягу виробництва.
Прибуткова діяльність даної фірми в умовах ринку монополістичної конкуренції може зацікавити нових конкурентів, які захочуть випускати продукцію, пропонуючи нові її характеристики чи нові види. Це може вплинути на зниження зацікавленості споживачів і падіння попиту для всіх конкурентів. У міру зниження попиту прибутки також зменшуються, тому фірми починають переливати капітал у інші більш прибуткові сфери. Така міграція капіталу буде відбуватися до того часу, поки економічний прибуток не вирівняється і стане нульовим. Така ситуація характеризуватиме довгострокову рівновагу.
Олігопольний ринок та його особливості
Олігополія - переважаюча форма ринкової структури. До олігополістичних галузей США належать автомобільна, сталеплавильна, нафтохімічна, електротехнічна та комп'ютерна індустрії. Нечисленність фірм на олігопольному ринку змушує ці фірми використовувати не тільки цінову, але і нецінову конкуренцію, тому що остання в таких умовах є більш ефективною. Виробники знають, що якщо вони понизять ціни, то їхні конкуренти зроблять те ж саме, а це призведе до падіння прибутків. Війна цін - повторюване і довгострокове зниження цін на продукцію фірм олігопольної галузі, за допомогою якого фірми розраховують збільшити обсяги продажів і прибутків. Але це рідко приносить їм вигоду.
Тому замість цінової конкуренції, яка буде результативною в умовах досконалої конкуренції, олігополісти використовують нецінові методи боротьби: технічна перевага, якість і надійність виробу, методи збуту, характер наданих послуг і гарантій, диференціацію умов оплати, рекламу, економічне шпигунство.
Утворення олігополістичних ринків відбувається внаслідок високої концентрації ринків, яка здійснюється з таких причин:
Економія від масштабу. У деяких галузях може існувати природна олігополія - ситуація, при якій мінімальний ефективний масштаб є достатньо великим відносно загального обсягу попиту, що призводить до того, що в галузі існує тільки декілька фірм, достатньо крупних, щоб виробляти ефективно. Ця економія від масштабу створює перешкоди до вступу, які не дозволяють вільно входити потенційним конкурентам.
Злиття. Воно здійснюється або між декількома рівними фірмами, або шляхом поглинання фірм-аутсайдерів крупними фірмами. Врешті-решт воно здійснюється теж заради економії від масштабу або посилення позицій на ринку.
Ефективність. Крупні фірми, підвищуючи свою ефективність, розширюють свій вплив на ринку за рахунок суперників.
Вдача (успіх). Навіть якщо ефективність усіх фірм в середньому однакова, деякі з них можуть розширюватись більше, ніж інші. Просто внаслідок того, що вони переживають тривалий період успіху, а у конкурентів певні періоди бувають невдалими.
Основні принципи процесу прийняття подібних рішень на прикладі взаємовідносини двох фірм у моделі дуополії розглядав французький економіст А.Курно в 1838 р. Відомий американський математик і економіст Д.Ф.Неш у своїх книгах „Теорія ігор і економічна поведінка” (1944р.), „Точки рівноваги в іграх з участю n-гравців” та „Проблема укладання угоди” (1950р.) розробив правила дії учасників, які виграють згідно з прийнятою стратегією. За розробку стратегії некорпоративних ігор Нешу було присвоєно Нобелівську премію з економіки.
<< | >>
Источник: Невідомий. Загальна економіка. 2013. 2013

Еще по теме Ринок монополістичної конкуренції: поняття, поширення, характерні риси:

  1. Ринок досконалої конкуренції, його характерні риси
  2. Ринкова економіка вільної конкуренції, її характерні риси
  3. Конспективний виклад теми Особливості розвитку і характерні риси етнонаціональних релігій
  4. 14.1. Постанова Всеукраїнського революційного комітету про поширення на Україну декретів РРФСР (27 січня 1920 р.)
  5. З.Ринок монополії та його ознаки
  6. Ринок товарів і послуг та його інфраструктура.
  7. РОЗДІЛ з Джерела та основні риси права Київської Русі
  8. Ринок природних ресурсів. Земля як об’єкт купівлі-продажу. Ціна землі
  9. Феномен німецької класичної філософії I II та її основні риси
  10. Етапи становлення та основні риси світового господарства, його структура. Міжнародні економічні відносини
  11. Особливості ринку праці. Служба зайнятості і ринок праці в Україні
  12. ТЕМА 20 ПОНЯТТЯ (2 год.)
  13. Зміст і обсяг поняття
  14. Конспективний виклад теми Поняття, їх різновиди та класифікація
  15. РОЗДІЛ VI Поняття і види речових прав
  16. Операції над поняттями й класами понять