<<
>>

Структура національної економіки. Макроекономічні пропорції


Національна економіка - це система економічних суб’єктів і зв’язків між ними, яка має просторово визначену і специфічно національну організаційну структуру. Існують галузевий і територіальний підходи до визначення її структури.
Галузева структура економіки - розподіл підприємств і господарської діяльності за якісно однорідними групами - галузях економіки, які характеризуються особливими умовами виробництва в системі суспільного розподілу праці і відіграють специфічну роль у функціонуванні економіки в цілому. Всі галузі економіки підрозділяються на сферу матеріального виробництва і соціально-культурну сферу. До сфери матеріального виробництва за офіційною статистикою відносять промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт (вантажний), зв'язок (по обслуговуванню підприємств виробничої сфери), торгівлю, побутове обслуговування, матеріально-технічне постачання, заготовки сільськогосподарської продукції тощо. До соціально-культурної сфери відносять державне управління, суспільні організації, заклади та організації культурно-побутового обслуговування населення, заклади науки, культури, освіти, спорту, рекреаційну сферу, фінансово-кредитну діяльність, охорону правопорядку тощо. Кожна галузь економіки поділяється на комплексні підгалузі та види виробництва, які характеризуються різним ступенем диференціації виробництва. Так, у складі харчової промисловості нараховується більше 20 підгалузей, які також поділяються на окремі види виробництва і види продукції. На рис.3.1.1. показана галузева структура української промисловості за обсягами реалізованої продукції.
У порівнянні з іншими країнами національна економіка, як правило, має свої національні особливості, пов'язані з рядом факторів як економічного, так і неекономічного характеру (природні, національні, історичні, демографічні тощо). Ці фактори можуть спричинити також специфіку розвитку галузевої структури в окремих регіонах тієї чи іншої країни, яка визначає територіальну структуру економіки. Тому в рамках національної економіки можуть формуватись територіально-виробничі комплекси як сукупність підприємств різних галузей виробництва, які перебувають на певній визначеній території, пов'язані між собою використанням природних і економічних ресурсів, що дозволяє підвищити ефективність цього використання та виконувати різноманітні функції, важливі для розвитку економіки в цілому.
(відсотків до загального обсягу)
Розподіл обсягу реалізованої продукції промисловості за видами діяльності
Рис. 3.1.1.Розподіл обсягу реалізованої продукції промисловості за видами діяльності
у 2004 р.
В Україні в процесі природно-історичного та економічного розвитку склалося декілька індустріально-територіальних та аграрно-територіальних комплексів, які в своїй сукупності створюють природноекономічні системи, що виконують різноманітні функції. Сучасна наука виділяє в Україні вісім таких комплексів: Карпати, Полісся, Поділля, Донбас, Придніпровський, Харківський, Прикарпаття, Причорноморсько-Азовське узбережжя.
Кожний територіально-виробничий комплекс, як правило, має свою виробничу і соціальну інфраструктуру, забезпечуючи свої потреби в основних видах продукції.
Структуру економіки можна також розглядати з точки зору групування галузей виробництва за стадіями переробки і подальшого споживання продукції. В цьому розумінні розрізняють первинне, вторинне і третинне виробництво. Первинне виробництво охоплює галузі первинного формування продукту виробництва, а саме: сільське господарство, гірничодобувну промисловість, рибний промисел тощо. Подальша переробка продукту зумовлює наявність вторинного виробництва - обробна, металургійна, харчова та інша промисловість. Процес доведення продукту та послуг до споживача визначає третинне виробництво, до якого відносяться гуртова і роздрібна торгівля, кредитні установи, страхові контори, транспортні організації та інше.
Для того, щоб економіка розвивалась збалансовано, мають існувати певні пропорції у розвитку сфер суспільного виробництва, регіонів, галузей, грошових і товарних потоків тощо. Макроекономічні пропорції - це кількісні співвідношення між макроекономічними показниками, що характеризують структурні взаємозв’язки в економіці. За ступенем агрегованості розрізняють загальноекономічні пропорції та пропорції, що характеризують суспільний поділ праці.
Загальноекономічні пропорції можна побачити, аналізуючи схему кругообороту товарів, ресурсів і доходів. Вони характеризують основні співвідношення, що складаються між:
товарними і грошовими потоками;
споживанням і заощадженнями;
заощадженнями та інвестиціями;
надходженнями та видатками із державного бюджету;
експортом та імпортом тощо.
До пропорцій, що відображають структуру суспільного поділу праці, належать:
міжгалузеві - пропорції між окремими галузями національного виробництва, що характеризують частку окремих галузей в загальному обсязі виробництва і структуру галузевого розподілу виробничих і фінансових ресурсів;
внутрішньогалузеві пропорції - кількісні співвідношення між підгалузями виробництва, наприклад, виробництвом вовни і бавовни, нафти і нафтопродуктів);
територіальні (міжрегіональні) пропорції, що визначають частку окремих регіонів у складі створеного і використаного національного доходу, територіальне розміщення виробничих ресурсів у межах країни, економічне співвідношення економічних районів, регіонів, територіально-виробничих комплексів.
<< | >>
Источник: Невідомий. Загальна економіка. 2013. 2013

Еще по теме Структура національної економіки. Макроекономічні пропорції:

  1. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА ТА МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
  2. І.Монополізація економіки та основні типи ринкових структур
  3. Рівень цін та макроекономічні показники
  4. Макроекономічний підхід до економіки як цілого
  5. 12.37. Статут Української Національної Ради, прийнятий у Львові (18 жовтня 1918 р.)
  6. Змішана економіка сучасних розвинутих країн.
  7. 124. Участь Національної служби посередництва і примирення у вирішенні колективних трудових спорів
  8. 1S.1. Маніфест делегації Української Національної Ради в Чернівцях до населення Буковини 1 (S листопада 1918 р.)
  9. Ринкова економіка вільної конкуренції, її характерні риси
  10. Дефекти (“фіаско”) ринку та необхідність державного втручання в економіку
  11. Невідомий. Загальна економіка. 2013, 2013
  12. Лекция 24. Структура (состав) населения мира:половозрастная структура и трудовые ресурсы
  13. ФЕНОМЕН КОЛЛЕКТИВНОГО ЗНАНИЯ: СОГЛАСОВАНИЕ ИНДИВИДУАЛЬНЫХ КОГНИТИВНЫХ СТРУКТУР ИЛИ ФОРМИРОВАНИЕ НАДЫНДИВИДУАЛЬНОЙ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ СТРУКТУРЫ? Н. Е. Максимова, И. О. Александров (Москва)
  14. 1.3. Структура и функционирование СУБД 1.3.1. Функциональная структура СУБД
  15. § 3. Внешняя структура учебной деятельности Компонентный состав внешней структуры учебной деятельности
  16. Суть і структура фінансової системи. Суб’єкти фінансових відносин
  17. Структура
  18. 7.Генезис теорий структуры капитала
  19. Структура
  20. § 2. СТРУКТУРА ПОНЯТИЯ