<<
>>

Конспективний виклад теми Сутність буття та його основні форми

З намагання зрозуміти, що таке буття, виникла проблема буття, для розв’язування якої в системі філософських уявлень про світ виокремлено самостійну філософську дисципліну — онтологію як вчення про буття (від грец.

«суще» та «вчення»). Можна сказати, що буття— це все те, що є, що існує. Таке просте визначення ставить перед людиною низку нових питань: якщо «щось» («дещо») існує, то, по-перше, чим воно є? По-друге, де воно існує — тут чи всюди? І як довго воно існує — тільки тепер чи було завжди? Відповідаючи на ці питання, ми торкаємося трьох аспектів проблеми буття.

Перший аспект проблеми буття полягає в розумінні того, що існує суперечлива єдність неминучого й вічного з минущим і плинним буттям окремих речей, явищ, людських та інших істот. Ми розуміємо, що є щось, що змінюється та минає (життя людини, існування культур і цивілізацій, окремих світів тощо) на тлі того, що є вічним і неминучим.

Другий аспект проблеми буття випливає в процесі порівняння наших уявлень про існування світу «тут» й «тепер» з уявленнями про його існування «скрізь» і «завжди». Так виникає питання про єдність світу з усвідомленням того, що існування всього, де воно не знаходилося б, усього, що є, колись було чи буде, є об’єктивною передумовою єдності світу.

Згадуючи минуле, розмірковуючи над майбутнім, тобто вводячи поняття «часу» до проблеми буття (як зазначав М. Хайдеггер: «Буття — це присутність у часі»), ми наштовхуємося на такі питання: «Чи вічний світ, чи в нього є початок і кінець?», «Виник світ природно чи був створений?», «Що було до початку буття, якщо був початок?». Ці питання ще й досі залишаються актуальними для філософії.

Третій аспект проблеми буття пов’язаний з тим, що світ загалом і все, що в ньому існує, є сукупною реальністю — дійсністю, яка має внутрішню логіку свого існування та розвитку й реально представлена в нашій свідомості.

Розглядаючи цей аспект проблеми буття, ми ставимо питання про його структуру, про будову буття. Тут доречні такі категорії, як світ, природа, людина, мислення, розвиток, простір, час, ціле й частина, матеріальне та ідеальне тощо.

Філософський смисл поняття «буття» тісно пов’язаний з поняттям «небуття». Це протилежна буттю категорія, яка вказує на повну відсутність будь-чого, це абсолютне «ніщо». Небуття — це заперечення буття щодо існування окремого предмета, межа, за якою цей предмет ще не існує або вже не існує. Це стан, протилежний буттю, який водночас перебуває в єдності з ним. Зважуючи на те, що ми можемо казати про «існування відсутності» певних речей, яких уже немає чи вони ще не існують, доходимо висновку, що небуття є такою самою реальністю, як і буття.

Отже, категорія буття об’єднує в собі такі основні ідеї: світ є, існує як безмежна й неминуча цілісність; природне й духовне, індивіди та суспільство рівноправно існують, хоч і в різних формах; їх розрізненість фіксується лише за формою, а існування є передумовою єдності світу; за об’єктивною логікою існування й розвитку світ у наявності різних форм свого існування утворює сукупну об’єктивну реальність — дійсність, яка сприймається людьми.

Для розуміння сутності буття доцільно виокремити такі якісно відмінні й водночас взаємозв’язані форми: 1)

буття речей, тіл, процесів та явищ, які поділяються на:

а) буття недоторканої природи — буття природи як цілого-, б) буття речей і процесів перетвореної людиною природи — буття «штучної», <<рукотворної» природи; 2)

буття людини, яке поділяється на: а) буття людини в світі речей, тобто людина розглядається як самостійна «річ», що існує поруч з іншими природними речами; б) буття людини як специфічно людське буття; 3)

буття духовного (ідеального), яке поділяється на: а) індивідуалізоване духовне буття — це внутрішній світ людини, який охоплює свідоме й позасвідоме; б) об’єктивоване (позаіндивіду- альне) духовне буття; 4)

буття соціального, яке поділяється на: а) індивідуальне буття окремої людини в суспільстві й у процесі історії; б) буття суспільства, або суспільне буття, яке розглядається соціальною філософією7.

<< | >>
Источник: В. X. Арутюнов, С. В. Бондар, Ю. М. Вільчинський та ін.. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ. — 312 с.. 2008

Еще по теме Конспективний виклад теми Сутність буття та його основні форми:

  1. Конспективний виклад теми
  2. Конспективний виклад теми Історія філософії
  3. Конспективний виклад теми Доведення й спростування
  4. Конспективний виклад теми Умовиводи та їх різновиди
  5. Конспективний виклад теми Проблема людини й особистості в філософії
  6. Конспективний виклад теми 1. Судження, їх різновиди і класифікація
  7. Конспективний виклад теми Поняття, їх різновиди та класифікація
  8. Конспективний виклад теми Проблема визначення поняття «релігія»
  9. Конспективний виклад теми Логіка як наука про правильне мислення
  10. Конспективний виклад теми Особливості виникнення й розвитку світових релігій
  11. Конспективний виклад теми Поняття європейської класичної філософії
  12. Конспективний виклад теми Новітні релігійні течії в сучасному світі
  13. Конспективний виклад теми Особливості розвитку і характерні риси етнонаціональних релігій