<<
>>

Конспективний виклад теми Сутність буття та його основні форми

З намагання зрозуміти, що таке буття, виникла проблема буття, для розв’язування якої в системі філософських уявлень про світ виокремлено самостійну філософську дисципліну — онтологію як вчення про буття (від грец.

«суще» та «вчення»). Можна сказати, що буття— це все те, що є, що існує. Таке просте визначення ставить перед людиною низку нових питань: якщо «щось» («дещо») існує, то, по-перше, чим воно є? По-друге, де воно існує — тут чи всюди? І як довго воно існує — тільки тепер чи було завжди? Відповідаючи на ці питання, ми торкаємося трьох аспектів проблеми буття.

Перший аспект проблеми буття полягає в розумінні того, що існує суперечлива єдність неминучого й вічного з минущим і плинним буттям окремих речей, явищ, людських та інших істот. Ми розуміємо, що є щось, що змінюється та минає (життя людини, існування культур і цивілізацій, окремих світів тощо) на тлі того, що є вічним і неминучим.

Другий аспект проблеми буття випливає в процесі порівняння наших уявлень про існування світу «тут» й «тепер» з уявленнями про його існування «скрізь» і «завжди». Так виникає питання про єдність світу з усвідомленням того, що існування всього, де воно не знаходилося б, усього, що є, колись було чи буде, є об’єктивною передумовою єдності світу.

Згадуючи минуле, розмірковуючи над майбутнім, тобто вводячи поняття «часу» до проблеми буття (як зазначав М. Хайдеггер: «Буття — це присутність у часі»), ми наштовхуємося на такі питання: «Чи вічний світ, чи в нього є початок і кінець?», «Виник світ природно чи був створений?», «Що було до початку буття, якщо був початок?». Ці питання ще й досі залишаються актуальними для філософії.

Третій аспект проблеми буття пов’язаний з тим, що світ загалом і все, що в ньому існує, є сукупною реальністю — дійсністю, яка має внутрішню логіку свого існування та розвитку й реально представлена в нашій свідомості.

Розглядаючи цей аспект проблеми буття, ми ставимо питання про його структуру, про будову буття. Тут доречні такі категорії, як світ, природа, людина, мислення, розвиток, простір, час, ціле й частина, матеріальне та ідеальне тощо.

Філософський смисл поняття «буття» тісно пов’язаний з поняттям «небуття». Це протилежна буттю категорія, яка вказує на повну відсутність будь-чого, це абсолютне «ніщо». Небуття — це заперечення буття щодо існування окремого предмета, межа, за якою цей предмет ще не існує або вже не існує. Це стан, протилежний буттю, який водночас перебуває в єдності з ним. Зважуючи на те, що ми можемо казати про «існування відсутності» певних речей, яких уже немає чи вони ще не існують, доходимо висновку, що небуття є такою самою реальністю, як і буття.

Отже, категорія буття об’єднує в собі такі основні ідеї: світ є, існує як безмежна й неминуча цілісність; природне й духовне, індивіди та суспільство рівноправно існують, хоч і в різних формах; їх розрізненість фіксується лише за формою, а існування є передумовою єдності світу; за об’єктивною логікою існування й розвитку світ у наявності різних форм свого існування утворює сукупну об’єктивну реальність — дійсність, яка сприймається людьми.

Для розуміння сутності буття доцільно виокремити такі якісно відмінні й водночас взаємозв’язані форми: 1)

буття речей, тіл, процесів та явищ, які поділяються на:

а) буття недоторканої природи — буття природи як цілого-, б) буття речей і процесів перетвореної людиною природи — буття «штучної», <<рукотворної» природи; 2)

буття людини, яке поділяється на: а) буття людини в світі речей, тобто людина розглядається як самостійна «річ», що існує поруч з іншими природними речами; б) буття людини як специфічно людське буття; 3)

буття духовного (ідеального), яке поділяється на: а) індивідуалізоване духовне буття — це внутрішній світ людини, який охоплює свідоме й позасвідоме; б) об’єктивоване (позаіндивіду- альне) духовне буття; 4)

буття соціального, яке поділяється на: а) індивідуальне буття окремої людини в суспільстві й у процесі історії; б) буття суспільства, або суспільне буття, яке розглядається соціальною філософією7.

<< | >>
Источник: В. X. Арутюнов, С. В. Бондар, Ю. М. Вільчинський та ін.. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ. — 312 с.. 2008

Еще по теме Конспективний виклад теми Сутність буття та його основні форми:

  1. Конспективний виклад теми Сутність буття та його основні форми
  2. Конспективний виклад теми Проблема людини й особистості в філософії