<<
>>

Модуль 1

Тема 1

Філософія: предмет, функції та її значення

Світогляд як духовно-практичний феномен. Найвідоміші історичні різновиди світогляду — міф, релігія та філософія. Філософія як найвищий теоретичний рівень світогляду.

Предмет філософії. Філософія як метод. Головні питання (проблеми) філософії. Функції філософії. Теоретичне та практичне значення філософії.

Тема 2

Історія філософії. Філософія Стародавнього Сходу: Індія, Китай

Історія філософії. Основні етапи розвитку та загальні риси філософії Стародавньої Індії. 1. Ведичний період. Веди та їх складові частини (самхіти, брахмани, араньяки, упанішади). Веди, які дійшли до наших днів (рігведа, самаведа, яджурведа, атхарваведа). 2.

Епічний етап (Махабхарата і Рамаяна). Філософські вчення, опозиційні до Вед (буддизм, джайнізм, чарвака-локаята). Філософські школи, які розвивають ведичне вчення (даршани): йога, веданта, вайшешика, ньяя, міманса, санкх’я. 3. Ера сутр. Значення філософії Стародавньої Індії для сучасної філософії.

Основні етапи розвитку та загальні риси філософії Стародавнього Китаю. Перший етап — конфуціанство (Конфуцій, головні поняття: жень, лі, сяо, цзин, шень, інь та ян). Даосизм (Лао-цзи, головні поняття — дао, де, у-вей) і менш відомі філософські школи — легізм, моїзм. Другий етап — філософія Стародавнього Китаю після проникнення в Китай буддизму (чань-буддизм). Значення філософії Стародавнього Китаю для сучасної філософії.

Тема З

Філософія Стародавніх Греції та Риму

Передумови формування й розвитку античної філософії. Головні періоди розвитку та характерні риси античної філософії: досократівський період (Мілетська школа, Геракліт Ефеський, атомісти, Елейська школа). Особливості філософії досократівсь- кого періоду: критичне переосмислення міфологічних уявлень про першопричини світу, космоцентризм, учення про логос і хаос, рання діалектика, декларування як метод філософії, атомістична теорія світу, наївний матеріалізм.

Класичний сократівський період (софісти, Сократ, Платон, Арістотель). Особливості класичного періоду: антропологія, об’єктивний ідеалізм, розмежування між матеріалізмом та ідеалізмом, логіка доведення як метод філософії, метафізика, категорії, інтерес до держави й суспільства, пропаганда філософських знань. Елліністичний період (кініки, скептики, Епікур, стоїки), його особливості: криза моральних і філософських цінностей, захист приватних інтересів, індивідуальне щастя, апатія, атараксія, евдемонія. Римський період (Сенека, Марк Ав- релій, Тіт Лукрецій Кар, неоплатонізм, раннє християнство). Особливості римського періоду: домінування етики та естетики, розквіт стоїцизму, еклектизм, домінування ідеалізму, розвиток ідей християнства та поєднання їх із філософією (теологія).

Тема 4

Філософія Середньовіччя

Соціальні та духовні передумови розвитку філософії Середньовіччя. Етапи історичного розвитку: патристика, апологетика, класична патристика, схоластика. Найвідоміші представники: Тертулліан Карфагенський, Августин Блаженний, Альбер Великий, Фома Аквінський, Ансельм Кентерберійський, П’єр Абеляр. Реалізм, номіналізм. Головні досягнення та характерні риси (тео- центризм, креаціонізм, есхатологічність, провіденціалізм, проблема теодіцеї, особистісність, ревеціонізм). Значення філософії Середньовіччя для сучасної філософії.

Тема 5

Філософія Відродження та Реформації

Соціальні та духовні передумови розвитку філософії Відродження та Реформації. Головні напрями і представники: 1) гуманістичний (Дайте Аліг’єрі, Франческо Петрарка, Лоренцо Валла); 2)

неоплатонічний (Микола Кузанський, Піко делла Мірандола, Парацельс); 3) натурофілософський (Микола Копернік, Джордано Бруно, Галілео Галілей); 4) реформаційний (Мартін Лютер, Томас Мюнцер, Жан Кальвін, Еразм Роттердамський); 5) політичний (Нікколо Макіавеллі); 6) утопічно-соціалістичний (Томас Мор, Томмазо Кампанелла). Головні досягнення та характерні риси (антропоцентризм, гуманізм, опозиційність до церкви і схоластики, пантеїзм, нова натурфілософія, інтерес до держави та суспільства, індивідуалізм, ідея соціальної рівності).

Значення філософії Відродження та Реформації для сучасної філософії.

Тема 6

Філософія Нового часу та доби Просвітництва

Соціальні й духовні передумови філософії Нового часу та доби Просвітництва. Головні напрями та представники філософії Нового часу: 1) початковий етап філософії Нового часу (Френсіс Бекон, Рене Декарт, Томас Гоббс); 2) сенсуалістична філософія Нового часу (Джон Локк, Джордж Берклі, Давид Юм); 3) раціоналістична філософія Нового часу (Бенедикт Спіноза, Ґотфрід Вільгельм Лейбніц). Головні риси (природоцентризм, раціоналізм, емпіризм, етичний раціоналізм, критика схоластики й вільнодумства, механістичне світорозуміння).

Головні напрями філософії Просвітництва: 1) деїзм (Франсуа Вольтер, Шарль Монтеск’є, Жан-Жак Руссо, Етьєн Кондільяк); 2)

атеїстично-матеріалістичний напрям (Жульєн Ламеттрі, Дені Дідро, Клод Гельвецій, Поль Гольбах); 3) утопічно-соціалістичний напрям (Габріель Маблі, Мореллі, Гракх Бабеф, Клод Сен- Сімон). Головні досягнення та характерні риси (раціоналізм, антропоцентризм, історичний оптимізм, секуляризація релігії і церкви, атеїзм, матеріалізм). Значення філософії Нового часу та доби Просвітництва для сучасної філософії.

Тема 7

Німецька класична філософія. Марксизм

Соціально-економічні й духовні передумови німецької класичної філософії. Головні напрями та представники німецької класичної філософії: 1) об’єктивний ідеалізм (Ґеорг Гегель, Фрідріх Шеллінґ); 2) суб’єктивний ідеалізм (Іммануїл Кант, Йоган Фіхте); 3)

матеріалізм (Людвіґ Фейербах). Головні досягнення (внесок у розвиток діалектики, методології, онтології, гносеології; дослідження проблеми «мікрокосмосу», зокрема його моральної складової, співвідношення пізнавальних, вольових, діяльних можливостей людини й суспільства; розкриття зв’язку між об’єктивними законами історії та діяльністю різних суб’єктів історичного процесу в різні епохи, дослідження взаємозв’язку людини та суспільства в перспективі подолання релігійного відчуження). Значення німецької класичної філософії для сучасної філософії.

Марксизм (Карл Маркс, Фрідріх Енгельс). Соціально-економічні та природничо-наукові передумови й теоретичні джерела. Головні проблеми (філософська антропологія, філософія історії, концепція методу, натурофілософія). Головні досягнення й характерні риси: синтез матеріалізму та діалектики, матеріалістичне розуміння історії, гуманізм, філософія як наука, проблема сутності людини, концепція соціального відчуження, поняття перетворюючої практики, ідея революційності суб’єкта історичного процесу, учення про суспільно-економічні формації, роль власності на засоби виробництва в процесі зміни історичного часу, концепція діалектичного методу, діалектичний матеріалізм, обґрунтування безмежності пізнання людиною світу, нерозривність руху й матерії, класифікація форм руху матерії, матеріальна єдність світу).

Тема 8

Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні

Особливості формування світогляду Київської Русі. Міфологічні уявлення східних слов’ян у дохристиянський, язичницький період. «Слово о полку Ігоревім» як явище історичного, художньо-естетичного значення в культурі східних слов’ян. Вплив антично-візантійської, західноєвропейської культури на становлення києворуської культури. Розуміння філософії як «любові до мудрості». Проблема ставлення людини до Бога. Християнський антропоцентризм. Творчість Іларіона, Володимира Мономаха, Кирила Туровського, Даниїла Заточника.

Відображення ідей рівноправності, політичної самостійності, незалежності в народній творчості, у творчості мислителів-«книж- ників» у період формування української нації (XIV—XV ст.). «Києво-Печерський патерик». Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу. Поширення ідей гуманізму в Україні. Творчість Франциска Скорини. Зародження професійної філософії. Творчість І. Вишенського, С. Зизанія, 3. Копистенського, Й. Борецького, Г. Смотрицького.

Класична доба розвитку української філософії (XVIII—XIX ст.). Києво-Могилянська академія, її вплив на філософську думку українського та інших народів (Ф.

Прокопович. Г. Кониський, Г. Бу- жинський, Я. Горка та ін.). Проблеми взаємовідносин людини і бога, природи й духа, простору й часу. Місце людини у Всесвіті.

Раціоналістичний напрям філософських пошуків у Києво-Моги- лянській академії, їх морально-гуманістична проблематика. Становлення Просвітництва в Україні. Г. С. Сковорода, його життя та філософія. Співвідношення теорії та практики. Самопізнання. Тлумачення Біблії. Антитетичний метод у філософії Г. С. Сковороди. Теорія пізнання. Світ, матерія, Бог. «Філософія серця», її вплив на світову філософську думку. «Внутрішня людина». Концепція «сродної праці». Есхатологічні погляди Г. С. Сковороди. Філософія українського романтизму (М. Гоголь, М. Максимович, М. Костомаров, П. Куліш та ін.). Проникнення ідей німецької класичної філософії в Україну (П. Лодій, І. Шад, Д. Велланський (Кавунник) та ін.). Академічна філософія в Україні (А. Дудрович,

О. Новицький, С. Гогоцький, О. Козлов, П. Юркевич та ін.).

Особливості української духовності на межі XIX—XX ст. Проблеми людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства. М. Костомаров про український народний характер. Т. Шевченко як філософ. «Філософія серця» П. Юркевича, його ставлення до антропологічного матеріалізму Л. Фейербаха. Екзистенціальні мотиви в творчості П. Юркевича. Соціально-філософські ідеї М. Драгоманова, їх вплив на розвиток слов’янського менталітету. Філософія І. Франка, вплив марксизму та позитивізму на її формування. Проблема поступу, людини та свободи. Філософські погляди Л. Українки, П. Грабовського і М. Коцюбинського. Вплив «філософії серця» на формування «російського кос- мізму», філософії всеєдності В. Соловйова, «філософії спільної справи» М. Федорова, на філософські погляди С. Подолинського, К. Ціолковського, Д. Чижевського, М. Холодного. В. Вернадсь- кий про феномен життя, Всесвіт, людство та ноосферу. Вплив поглядів В. Вернадського на світову філософську думку.

Філософія України в радянський період: втрати й досягнення. Логіко-методологічні школи у Львові та Києві (Львівсько-Варшавська, «червоного позитивізму»).

Розробка філософських проблем у пострадянській Україні.

Тема 9

Сучасна світова філософія

Соціальні та духовні передумови сучасної філософії. Напрями сучасної світової філософії: позитивізм, неопозитивізм, прагматизм, «філософія життя», фрейдизм, неофрейдизм, екзистенціалізм, феноменологія, персоналізм, філософська антропологія, християнський еволюціонізм, герменевтика, неопротестантизм, російський релігійний ідеалізм, російський космізм, постмодернізм, неотомізм та ін. Головні досягнення та характерні риси: критика раціоналізму, критика класичної та некласичної філософії, сприйняття людського буття як неповторного та індивідуального в своїх основах.

Тема 10

Система філософії. Онтологія

Система філософії (онтологія, гносеологія, антропологія, соціальна філософія). Філософський зміст категорії буття. Субстанція. Основні форми буття (матеріальне буття, ідеальне буття, людське буття, соціальне буття). Ноуменальне буття. Феноменальне буття. Небуття.

Матерія (матеріальне буття). Структура матерії. Характерні риси матерії: рух (види, типи руху); властивість матерії до самоорганізації; розміщення матерії у просторі й часі; здатність віддзеркалюватись.

Свідомість та її онтологічний статус. Основні підходи до проблеми свідомості. Визначення поняття «свідомість». Теорія віддзеркалення. Головні властивості людської свідомості (ідеальність, інтенціональність, ідеаторність). Індивідуальна та суспільна свідомість (родова, класова, національна). Структура, рівні та форми суспільної свідомості.

Філософія розвитку. Діалектика як теорія розвитку всього сущого. Закони діалектики (закон єдності та боротьби протилежностей, закон переходу кількості в якість, закон заперечення заперечення). Альтернативи діалектики (метафізика, некласичні концепції діалектики, наукові концепції розвитку).

Тема 11

Гносеологія

Проблема пізнання в філософії. Основні підходи до проблеми пізнання (гностицизм та агностицизм). Пізнання як процес активного відображення об’єктивної дійсності в свідомості людини. Структура пізнання: суб’єкт пізнання, об’єкт пізнання, істина, омана, оцінка, практика, чуттєве пізнання, раціональне пізнання, інтуїтивне пізнання. Принципи пізнання: діалектики, історизму, практики, пізнавальності, об’єктивності, активності й творчого віддзеркалення дійсності, конкретності істини.

Логіка та методологія наукового пізнання. Глементи наукового пізнання (суб’єкт, об’єкт, предмет, прийоми, логічні форми та мовні засоби, результати, цілі пізнання). Форми наукового пізнання. Проблема, гіпотеза, теорія, практика. Методи наукового пізнання. Метод і методологія. Філософські, загальнонаукові (емпіричні, теоретичні, загальнологічні), спеціальні методи. Творчість у науковому пізнанні.

Філософські проблеми економічної науки. Співвідношення філософії, економіки та економічної науки. Специфіка економічних методів дослідження. Загальні закономірності розвитку економічної науки. Актуальні проблеми економіки XXI ст.

Тема 12

Філософська антропологія

Людина як предмет філософського осмислення. Проблема сутності людини. Людина, індивід, особистість. Соціальні характеристики особистості (потреби, інтереси). Соціальні норми як вимоги до особистості (норми моралі, групові норми, спеціальні, професійні норми). Життєва позиція (конформізм, нонконформізм). Сенс життя. Проблема виховання.

Тема 13

Соціальна філософія

Соціальна філософія як розділ філософського знання. Проблема суспільства в філософії. Поняття «суспільство». Головні сфери суспільного життя: економічна, соціальна, політична, духовна. Діяльність як спосіб існування соціального.

Діалектика взаємодії між суспільством і природою. Антропогенний вплив суспільства на природу. Наслідки негативного антропогенного впливу на природу. Екологічна проблема. Екологічна криза. Соціальна екологія. Коеволюція.

Духовне життя суспільства й культура. Сутність духовного життя суспільства. Духовне виробництво. Суспільна свідомість. Структура суспільної свідомості (рівні, сфери, форми). Культура та багатогранність її виявів. Функції культури. Цінності (аксіоло- гічний статус). Проблема цінностей у філософії. Сутність цінності. Оцінка. Класифікація цінностей. Ціннісна орієнтація.

Філософія історії. Проблема історичного процесу в філософії. Сутнісні характеристики історичного процесу. Основні погляди на історичний процес (історія як хаос та як закономірний процес). Головні підходи в аналізі історії (формаційний і цивіліза- ційний підходи). Сенс історії.

Майбутнє та глобальні проблеми сучасної цивілізації. Проблема майбутнього в філософії. Передбачення, прогностика. Методи прогнозування. Результати прогнозування. Футурологія. Глобальні проблеми сучасної цивілізації. Причини глобальних проблем сучасної цивілізації. Способи вирішення глобальних проблем сучасності.

<< | >>
Источник: В. X. Арутюнов, С. В. Бондар, Ю. М. Вільчинський та ін.. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ. — 312 с.. 2008

Еще по теме Модуль 1:

  1. § 2.3.4. МОДУЛЬНОЕ ОБУЧЕНИЕ ХИМИИ
  2. 5. 4. Модульное обучение
  3. Общая характеристика модульного социотеста
  4. 3. етодика опроса школьников с помощью модульного социотеста
  5. Технология модульного обучения
  6. технологии модульного обучения
  7. 4.12.4. Технологии модульного обучения
  8. Многофункциональная модульная система экологическогомониторинга атмосферы
  9. 1 СТРУКТУРА МОДУЛЯ
  10. Приложение 2 Название модуля и шифр Ответственный за модуль Тип модуля (Общ.обяз.модуль, обяз. модуль, по спец/и и др.) Уровень модуля Количество часов в неделю Количство кредитов Форма обучения Семестр Количество обучающихся Пререквизиты модуля Содержение модуля Результаты обучения 1. 2. 3. Форма итогового контроля Условия для получения кредитов Продолжительность модуля Литература 1. 2. 3. Дата обновления Формуляр для описания модулей
  11. Приложение 1 Модульное структурирование научного знания андрагогики (системообразующая — «жизнедеятельность»)