<<
>>

6.2. ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Підсумковий контроль знань студентів проводиться у формі письмового іспиту. До переліку завдань екзаменаційного білета входить: —

два питання з історії філософії; —

два питання із системи філософії; —

одне питання з релігієзнавства; —

одне питання з логіки.

Перелік питань для підготовки до іспиту з дисципліни «Філософія» 1.

Становлення й розвиток філософії Стародавньої Індії. 2.

Становлення та розвиток філософії Стародавнього Китаю. 3.

Основні риси й етапи розвитку античної філософії. 4.

Антична філософії: космоцентризм. 5.

«Лінія Платона» та «лінія Демокріта» в філософії античності. 6.

«Наївний матеріалізм» філософів Мілетської школи. 7.

Стихійна діалектика (Геракліт). 8.

Філософія Сократа. 9.

Ідеальна держава Платона. 10.

Арістотель як систематизатор античної філософії та логіки. 11.

Етика стоїків. 12.

Основні риси філософії Середньовіччя. 13.

Апологетика: примат віри. 14.

Патристика: віра для розуміння. 15.

Схоластика: проблема універсалій (номіналізм і реалізм). 16.

Томізм і проблема гармонії віри з розумом. 17.

Основні риси філософії Відродження. 18.

Діалектика доби Відродження (Микола Кузанський). 19.

Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження. 20.

Філософія Реформації (М. Лютер і Ж. Кальвін). 21.

Натурфілософія доби Відродження (Д. Бруно, М. Копернік). 22.

Передумови та основні риси філософії Нового часу. 23.

Емпірична філософія Ф. Бекона. 24.

Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів Р. Декарта. 25.

Соціально-філософська концепція Т. Гоббса. 26.

Натуралістичний пантеїзм Б. Спінози. 27.

Монадологія В. Лейбніца. 28.

Британське просвітництво (Д. Локк). 29.

Французьке просвітництво (Ж.-Ж. Руссо, Вольтер). 30.

Феномен німецького просвітництва та його основні риси. 31.

Агностицизм філософії І.

Канта. 32.

Етичні погляди І. Канта. «Категоричний імператив». 33.

Антропологічна філософія Л. Фейербаха. 34.

Метод і система філософії Ґ. Гегеля. 35.

Філософія історії Ґ. Геґеля. 36.

Громадянське суспільство й правова держава у філософії Ґ. Гегеля. 37.

Позитивізм О. Конта і Г. Спенсера. Другий позитивізм Р. Авенаріуса та Е. Маха. 38.

Філософія ірраціоналізму. 39.

Філософія життя (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше). 40.

Прагматизм. 41.

Філософія марксизму (діалектичний та історичний матеріалізм). 42.

Екзистенційна філософія. 43.

Фрейдизм. 44.

Неофрейдизм. 45.

Герменевтика. 46.

Неотомізм. 47.

Філософська антропологія. 48.

Філософський дискурс постмодерну. 49.

Філософська думка Київської Русі. 50.

Українська філософська думка доби Відродження (XI— XVI ст.). 51.

Філософія в Києво-Могилянській академії. 52.

Філософія Г. С. Сковороди. 53.

Університетська філософія в Україні XVIII ст. — поч. XIX ст. (М. Костомаров, П. Куліш). 54.

«Філософія серця» П. Юркевича. 55.

Філософські ідеї Т. Г. Шевченка. 56.1.

Я. Франко про українську національну ідею. 57.

Філософські погляди В. І. Вернадського. 58.

Консерватизм соціально-філософських поглядів В. Липин- ського. 59.

Соціально-філософські погляди Д. Донцова. 60.

«Філософія переживання» Л. Українки. 61.

Філософія як світогляд. 62.

Історичні типи світогляду. 63.

Проблема визначення предмета філософії. 64.

Система філософії та її структурні складові. 65.

Основні функції філософії. 66.

Буття та його основні форми. 67.

Матерія та основні форми її існування. Види й властивості. 68.

Рух, основні його форми та властивості. 69.

Простір і час, основні характеристики. 70.

Свідомість як вища форма відображення дійсності. Рівні відображення. 71.

Вихідні принципи гносеології. 72.

Чуттєве пізнання та його форми. 73.

Істина як процес. 74.

Критерії істини. 75.

Інтуїція та її різновиди. 76.

Моральні регулятиви пізнання. 77.

Форми наукового пізнання: ідея, факт, проблема, гіпотеза, теорія. 78.

Емпіричні методи пізнання. 79.

Теоретичні методи пізнання. 80.

Методи пізнання, що використовуються як на теоретичному, так і на емпіричному рівні. 81.

Основі поняття й завдання праксеології (практика, успіх, дія). 82.

Поняття природи (суспільство як частина природи). 83.

Взаємодія природи й суспільства. 84.

Форма буття людини. 85.

Сутність людини й сенс її життя. 86.

Проблема свободи та відповідальність людини. 87.

Філософська антропологія. 88.

Людина, індивід, індивідуальність, особа, особистість. 89.

Історичні типи взаємовідношень людини й суспільства. 90.

Основні підходи до розуміння суспільства. 91.

Суспільство як система, що саморозвивається. 92.

Роль народонаселення та природних умов у розвитку суспільства. 93.

Формаційна теорія суспільного розвитку К. Маркса. 94.

Цивілізаційні моделі розвитку суспільства А. Тойнбі. 95.

Сутність духовного життя суспільства, суспільна свідомість. 96.

Суспільна свідомість та її структура. 97.

Роль матеріального виробництва в житті суспільства. 98.

Політична свідомість. 99.

Правова свідомість. 100.

Економіка й мораль. 101.

Екологічна свідомість. 102.

Методологія, рівні методологічного знання. 103.

Плюралізм філософських методологій. 104.

Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо). 105.

Парадигма, стиль мислення, наукова картина світу. 106.

Основні принципи діалектики. 107.

Альтернативи діалектики. 108.

Категорії діалектики. 109.

Закон єдності і боротьби протилежності. 110.

Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін. 111.

Проблема єдності світу. 112.

Проблема методологічного забезпечення сучасних економічних досліджень. 113.

Сутність духовного життя суспільства. 114.

Культура як специфічна соціальна реальність. 115.

Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.

116.

Класифікація цінностей. 117.

Ціннісна орієнтація та її соціальна детермінація. 118.

Соціальне прогнозування: види, типи, методи. 119.

Проблеми сенсу й спрямованості історичного процесу. 120.

Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення. 121.

Проблема визначення поняття «релігія». 122.

Проблема походження релігії. 123.

Структура релігії. 124.

Функції релігії. 125.

Релігієзнавство як специфічна сфера гуманітарного знання. 126.

Проблема класифікації релігій. 127.

Ранні релігійні вірування: фетишизм, тотемізм, анімізм, магія. 128.

Релігія Давнього Єгипту. 129.

Релігія Стародавньої Греції. 130.

Релігія Стародавнього Риму. 131.

Ведичні релігії Стародавньої Індії. 132.

Джайнізм. 133.

Конфуціанство. 134.

Даосизм. 135.

Язичництво стародавніх слов’ян. 136.

Іудаїзм. 137.

Зороастризм. 138.

Буддизм. 139.

Соціально-економічні та духовні передумови виникнення християнства. 140.

Ісус Христос як засновник християнської релігії. 141.

Біблія (Святе Письмо) як головне джерело християнського віровчення. 142.

Особливості віросповідання та культу в православ’ї. 143.

Особливості віросповідання та культу в католицизмі. 144.

Особливості віросповідання та культу в протестантизмі. 145.

Особливості віросповідання й культу Української греко- католицької церкви. 146.

Іслам, основні напрями та релігійні течії. 147.

Коротка характеристика конституційно-правових основ забезпечення свободи совісті в Україні. 148.

Свобода совісті й толерантність. 149.

Новітні релігійні течії. 150.

Екуменізм у християнському світі. 151.

Предмет логіки, логічна культура мислення. 152.

Основні історичні етапи розвитку логіки. 153.

Арістотель як фундатор формальної логіки. 154.

Логічна структура поняття (зміст та обсяг). 155.

Закон оберненого співвідношення між змістом та обсягом поняття. 156.

Правила визначення понять. 157.

Операція доповнення понять.

158.

Узагальнення як логічна операція з поняттями. 159.

Обмеження як логічна операція з поняттями. 160.

Правила поділу понять. 161.

Формально-логічні відношення між несумісними поняттями. 162.

Прості судження та їх види. 163.

Атрибутивні судження та їх класифікація. 164.

Правила логічного квадрата. 165.

Складні судження та їх види. 166.

Види суджень за якістю й кількістю. 167.

Модальні судження. 168.

Основні закони логіки. 169.

Умовиводи та їх види. 170.

Безпосередні умовиводи. 171.

Категоричний силогізм: поняття, структура. 172.

Фігури категоричного силогізму, правила фігур. 173.

Полісилогізми. 174.

Індуктивні умовиводи. 175.

Аналогія й різновиди. 176.

Логічна характеристика доведення. 177.

Види доведень. 178.

Правила доведень (правила тези, правила аргументів, правила зв’язку тези з аргументом). 179.

Спростування. 180.

Дискусія й полеміка як різновиди суперечки.

Критерії оцінювання екзаменаційних завдань

Кожне завдання (питання) білета оцінюється за шкалою 10; 5; 0 балів. Завдання оцінюється в 10 балів, якщо відповідь правильна й повна; у 5 балів, якщо відповідь має несуттєві помилки або неповна; у 0 балів, якщо відповідь неправильна або відсутня.

У разі, коли відповіді студента оцінено менш як у 30 балів (від 0 до 25 балів), він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту, й набрані бали не враховуються під час виставлення загальної підсумкової оцінки.

Підсумкова оцінка знань за шкалою ECTS (Європейської системи залікових кредитів)

Загальна підсумкова оцінка складається із суми балів за результатами поточного контролю знань (від 0 до 40 балів) та екзаменаційної оцінки (за умови, що на іспиті студент набрав не менш як ЗО балів). Якщо на іспиті студент набрав менш як 30 балів, а отже, отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирибальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в наведеному нижче порядку.

Оцінка за шкалою ECTS Кількість балів Оцінка за національною шкалою А 85—100 5 (відмінно) В 80 4 (добре) С 65—75 D 60 3 (задовільно) Е 50—55 FX 20-45 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання іспиту F 0—15 2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни Ліквідація академічної заборгованості з дисципліни

Студенти, які за результатами поточного й підсумкового контролю набрали від 20 до 45 балів (з урахуванням ЗО і більше балів, які студент набрав на іспиті), мають право на початку наступного семестру повторно складати іспит згідно зі своєю заявою.

Студенти, які набрали за результатами поточного й підсумкового контролю від 0 до 15 балів (якщо на іспиті студент набрав менш як ЗО балів, то результати підсумкового контролю не враховуються), зобов’язані написати заяву на повторне вивчення дисципліни й повторно скласти іспит.

Зразок екзаменаційного білета 1.

Ідеальна держава Платона. 2.

Філософські погляди В. І. Вернадського. 3.

Критерії істини. 4.

Проблеми сенсу й спрямованості історичного процесу. 5.

Функції релігії.

6.

Види доведень.

<< | >>
Источник: В. X. Арутюнов, С. В. Бондар, Ю. М. Вільчинський та ін.. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ. — 312 с.. 2008

Еще по теме 6.2. ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ:

  1. Тесты и тестовые задания
  2. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
  3. ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ
  4. 6.2. ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
  5. Раздел I СОВРЕМЕННЫЕ МЕТОДЫ ПРЕПОДАВАНИЯ И КОНТРОЛЯ ЗНАНИЙ В БЛОКЕ ЭКОЛОГОЭКОНОМИЧЕСКИХ И ЭКОЛОГОУПРАВЛЕНЧЕСКИХ ДИСЦИПЛИН
  6. Педагогическое мастерство преподавателя в реализации формального и неформального общения со студентами
  7. КЛАССИФИКАЦИЯ ФОРМ КОНТРОЛЯ ЗНАНИЙ УЧАЩИХСЯ
  8. 4.7. ОРГАНИЗАЦИЯ КОНТРОЛЯ ЗНАНИЙ
  9. НЕТРАДИЦИОННЫЕ ФОРМЫ КОНТРОЛЯ ЗНАНИЙ И УМЕНИЙ УЧАЩИХСЯ
  10. 4.13.2. Классификация форм контроля знаний учащихся
  11. 4.13.3. Организация контроля знаний
  12. 4.13.4. Традиционные формы контроля знаний
  13. 4.13.5. Нетрадиционные формы контроля знаний и умений учащихся
  14. 2. 3. М.В. Фрунзе — «интеллигентный» большевик
  15. Критерии оценки знаний студентов на экзамене по дисциплине "Политическая экономия"
  16. 1.2. Особенности подготовки будущих специалистов в условиях кредитной системы обучения, реализуемой в казахстанских вузах.