Деловой язык

Наше мовлення (розповідь, опис, документ тощо) складається з окремих частин, які передають якийсь зміст, поняття чи назву. Ци-ми^частинами є слова або речення. Вони можуть вживатися самостійно і бути пов'язані між собою в конкретному висловлюванні.

Наприклад: Розмови, розмови, розмови.

або

Як тобі ведеться там, Василю?

Під землею, під ріллею — там...

По якому цвинтарному стилю

Нам ростити крила з телеграм? (Іван Драч).

Як бачимо, слово ведеться в обох випадках вживається в різних значеннях.

Слова можуть змінюватись за допомогою додавання або віднімання певних частин — префіксів, суфіксів, закінчень, які вносять нові якості у зміст слів.

Наприклад: ведеться, поведеться, переведеться, розведеться, доведеться, наведеться.

Тут ми вже маємо справу з новими словами. Отже, основними одиницями мови є слово, речення.

Слово — основна одиниця мови, що складається із звуків і визначає назву конкретних предметів, явищ, дій та їхніх ознак.

Речення — це мовна одиниця, що складається з пов'язаних між собою слів і виражає закінчену думку.

Якщо розглянемо як приклад наведений далі текст, то побачимо, що він розчленований на речення.

Гідність — це мудра влада тримати себе в руках.

У цьому тексті три речення й кожне з них передає певну думку. 56

Запитання

1. З чого складається наше мовлення?

2. Що є основними одиницями мови?

3. Що ми називаємо реченням?

Вправа 1. Перепишіть тексти, розчленуйте їх на речення й поставте відповідні розділові знаки.

Погасили каганець у якому вже вигорів парафін зняли маскування у вікна зазирнула відсвічена снігом новорічна ніч навколо жодного вогника а темний сад на подвір'ї нагадував зимову казку дитинства лісові хащі в яких живуть добрі вовки й ведмеді десь причаїлась білочка в дуплі міцним сном спить баба-яга (О.

Обабіч шляху сивів росою широкий лан густої темно-зеленої пшениці з її вологих заростей вилетіла сіра грудочка сірий жайворонок затріпотів крильцями сипнув на землю срібним передзвоном (І. Рябокляч).

Ніч була дивовижна і земна і ніби неземна своєю чарівною красою в чистому темно-синьому небі розкошував повний місяць він сипав на сонну землю стільки сипучого світла що все довкола струни телеграфних дротів разки фарфорових чашечок вершечки дерев та кущів усе-усе іскрилося сяяло щирим світлом (І. Рябокляч).

Ще до сходу сонця прокинулися пташки першим озвався в ліщинових заростях соловейко але коротко тьохнув двічі чи тричі і замовк його сезон уже минув на вершечку берези затуркотіла горличка ніжно-ніжно і якось наче інтимно не для них а тільки для своєї пари їй зараз же озвалася друга з високої осики потім третя десь далі тихіше потім ще далі четверта п'ята це було так приємно хвилююче що і цих звуків досить щоб до краю наповнити й розчулити людське серце (І. Рябокляч).