Деловой язык

Спи
шіть, поставте, де потрібно, м'який знак, поділіть на групи відповідно до правил уживання й невживання м'якого знака.

Молот...ба, різ...ба, майбут...нє, повір...те, ковал...с...кий, домен...щик, тр...ох, т...ма, гарнен...кий, скрин...ка, усміхаєт...ся, учител...ка, т...охкают..., л...одовик, Хар...ків, На-тал...чин, пул..-c, князівс...кий, стріл...ці, ласун...ці, сіл...с...кий, С...БЯТИНЯ, роз...кіш, степ..., камін...чик, плач..., їхн...ого, стат...тя, сторон...ка.

Вправа 2.

Від іменників утворіть форми давального відмінка, зверніть увагу на правопис м'якого знака. Річка, читачка, мадьярка, книжка, сопілка, мукомолка.

Вправа 3. Перекладіть слова українською мовою і складіть з ними речення. Поясніть зміни в поданих словах.

Вратарь, сажень, степь, Сибирь, меньшинство, стул, карандаш, путь, секретарь, дробь, запорожский, французский.

Вправа 4. Перекладіть текст українською мовою.

К концу апреля исчезают последние пятна снега. Пробиваются свежие зеленые травинки, набухают почки деревьев, цветет медуница. Все новые и новые голоса вливаются в птичий хор. Когда деревья начинают одеваться листвой, прилетает соловей. Все ночи звучат над уснувшим лугом, над садами его раскатистые трели (В. Флінт).

Апостроф (') Апостроф пишуть: перед я, ю, є, Ї:

а) після 6, п, в, м, ф: п'ять, торф'яний, здоров'я, м'ясо, В'ячеслав, зв'язок, сім'я, Стеф'юк; 6) після р: бур'ян, кур'єр, кар'єр, подвір'я;

в) після к у власних назвах типу Лук'ян та похідних від нього: Лук'яненко, Лук'янчук, Лук'янівка та ін.;

г) після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: від'їзд, під'їхати, з'єднати, з'їхати, роз'яснити, об'єднати.

Апостроф не пишуть:

а) після губних приголосних 6, п, в, м, ф, коли перед ними стоїть інший приголосний, крім р, який належить до кореня слова: свято, дзвякнути, цвях (але верб'я, торф'яний).

Якщо попередній приголосний належить до префікса, то апостроф пишуть: зв'язок, розв'язка, зв'ялили;

б) після м'якого р на початку складу: ряд, рясно, буря, крюк,

гарячий;

в) після префіксів із кінцевим приголосним перед і, е, а, о, у: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти.

Вправа 1. Перепишіть речення, поясніть вживання апострофа.

Україно! Україно! Ти розквітла солов'їне (М. Рильський). М'яка торф'яна земля пружилась під колесами (М. Стельмах). Та єдиною рукою в дружбі з'єднані народи розв'язали білі руки край Славутича-ріки (М. Рильський). І зазоріло надвечір'я, і я побачив далечінь, де вкрила голубі узгір'я і диму, й хмар мінлива тінь (М. Бажан). Гарячі, пожовклі від болю, стелились листки осені, ялички пеньок із любов'ю від снігу вкривали вони (Д. Павличко).

Вправа 2. Перепишіть слова, поставте замість крапок, де потрібно, апостроф.

Хлоп...ята, CB-..ято, полум...я, зів.-.янув, бур...як, пір...я, від...ємник, цв...ях, здоров..^, відв...язати, солом...яний, реп...яхи, СОЛОБ...Ї, дерев...яний, м...ята, дзв...якнути, тьм...яний, р...ябий, сузір...я, хом...як, міжгір...я.

Вправа 3. Перекладіть слова й запишіть їх українською мовою, зіставте їх написання.

Мягкий, объединение, мяч, объявление, матерью, пять, память, премьера, отъезд, кровью, любовью, семья, вялый, объездить, подъезд, девять, оловянный, славянский, съесть, связать.

Вправа 4. Перекладіть тексти українською мовою. Зіставте написання слів в обох мовах.

Истинные хлеборобы говорят, что счастье людское из земли растет. С первой борозды, проложенной трактором, начинается борьба за хлеб. Сколько человеческого труда требуется, чтобы вырастить хлеб! (В. Сухомлинський).

Жимолость — опасное для человека растение. Красные ягоды ее ядовиты. Но кто знает и любит природу, не пройдет мимо волчьей ягоды. Это растение — барометр. Оно хорошо предсказывает погоду.

В сухую погоду цветы жимолости совсем не пахнут. Запах цветов у жимолости — предвестник дождя. Даже если ненастье ожидается через несколько часов и небо совершенно безоблачно, жимолость своим запахом скажет о предстоящем дожде (За Ю.

Дмитрієвим).

Южная степь — это царство ковылей. Внешний облик растительности своеобразен, неповторим — серебристое, седое море, волнующееся от ветра. На этом фоне лишь кое-где разбросаны яркие пятна цветущего разнотравья. А местами его и совсем нет (В. Петров).

Подвоєння та подовження приголосних

Подвоєні приголосні пишуть при збігу однакових приголосних:

а) префікса й кореня: відділ, ввічливий, віддати, заввишки, оббити, роззброїти;

б) префікса і префікса: ззовні, ззамолоду, возз'єднання;

в) кінця першої й початку другої частини складноскорочених слів: військкомат, міськком, юннат;

г) кореня або основи, що закінчується на -н- (-нь-) і суфіксів, що починаються на н: день — денний, ранок — ранній, причина — причинний, закон — законний; годинник, письменник, кіннота.

Подвоєння н зберігається в іменниках перед суфіксом -ість і прислівниках, утворених від прикметників із подвоєним н: безвинний — безвинність — безвинно, законний — законність — законно, туманний — туманність — туманно;

д) основи дієслова минулого часу на с і частки -ся: винісся, розрісся, трясся.

Сполучення нн пишуть:

а) у збільшувально-підсилювальному суфіксі -енн(ий): здоровенний, силенний, численний;

б) у прикметниках із суфіксами -анн(ий), -енн(ий), -янн(ий) зі значенням можливості або неможливості дії: здійсненний, вблаган-ний, недозволенний, недоторканний, незрівнянний, нечисленний, непримиренний, несказанний, нескінченний, а також у прикметнику старанний з відтінком підсилення;

в) у прикметниках із суфіксом -енн(ий) старослов'янського походження: благословенний, блаженний, священний, огненний;

г) в іменниках та прислівниках, утворених від таких прикметників: здійсненність, старанність, старанно, численність, численно;

д) у наголошених прикметникових суфіксах -анн-, -енн-: здоровенний, священний, невблаганний, нездоланний (але священик).

У дієприкметниках и не подвоюється: вихований, сказаний, індустріалізований, зроблений, спечений, вивершений, як і в прикметниках на -ений з відповідних дієприкметників (з іншим наголосом): варений (пор.

варений), печений (пор. печений).

Приголосні ц, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять між голосними:

а) знання, знанню, у знанні; сторіччя, сторіччю, у сторіччі; життя, життю, у житті; знаряддя, знаряддю, у знарядді; зілля, зіллю, у зіллі; Запоріжжя, Запоріжжю, у Запоріжжі; волосся, волоссю, у волоссі; питання, питанню, на питанні; почуття — почуттів, відкриття — відкриттів та ін.;

б) перед я, ю, і, е в усіх відмінках деяких іменників чоловічого та жіночого роду І відміни (за винятком родового відмінка множини із закінченням -ей): суддя, судді, суддю, суддів; стаття, статті, статтю, статтею (але статей); рілля, ріллі, ріллю, ріллею;

в) перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини III відміни, якщо в називному відмінку основа їх закінчується на один м'який або шиплячий приголосний: тінь—тінню, мить— миттю, молодь—молоддю, вісь—віссю, міць—міццю, подорож— подорожжю, ніч—ніччю, розкіш—розкішшю, Рось—Россю;

г) перед я, ю у прислівниках типу зрання, спросоння, навмання;

д) перед ю, є у формах теперішнього часу дієслова лити (литися): ллю, ллєш, ллє, ллємо, ллєте, ллють, ллється, ллються, а також у похідних: виллю, наллю, наллємо, наллють та ін.

Вправа 1. Від поданих слів утворіть нові, в яких було б подвоєння

літер. Складіть з ними речення. Година, день, закон, стіна, благати, заповідь, зелень, клітина, корінь, молодь, мить.

Вправа 2. Перекладіть подані російською мовою слова українською. Порівняйте написання слів в обох мовах. Складіть із цими словами речення.

Прикарпатье, Полесье, беззаветный, обочина, побережье, безделье, бесследный, кассир, нежданный, священный, кроссворд, иллюстрация, опенок, оттепель, бездорожье, уверенность, бассейн, жужжать, рассчитывать, знания, массаж, соломенный, воссоединение.

Вправа З. Перекладіть тексти українською мовою.

Язык — духовное богатство народа. "Сколько я знаю языков, столько раз я человек", — говорит народная мудрость. Но богатство, воплощенное в сокровищницах языков других народов, остается для человека недоступным, если он не овладел родной речью, не почувствовал ее красоты. Чем глубже человек познает тонкости родного языка, тем тоньше его восприимчивость к игре оттенков родного слова, тем больше

10

подготовлен его ум к овладению языками других народов, тем активнее воспринимает сердце красоту слова (В. Сухомлинський).

Орешник, или лещина, — один из самых распространенных кустарников в дубравах. Этот кустарник знаком многим из нас: у него к осени созревают вкусные орехи. Плоды орешника привлекают не только человека, ими питаются некоторые животные, обитающие в лесу, — белки, лесные мыши (В. Петров).

Олифа — маслянистая жидкость, которая после нанесения на поверхность высыхает, образуя прочную водонепроницаемую пленку. Промышленность выпускает много видов различных олиф, применяемых в малярных работах для изготовления окрасочных составов, грунтовок и шпатлевок. Все олифы можно разделить на четыре вида: натуральные, уплотненные, комбинированные, синтетические (В. Чмир).

Спишіть, поставте, де потрібно, м'який знак, поділіть на групи відповідно до правил уживання й невживання м'якого знака.

Молот...ба, різ...ба, майбут...нє, повір...те, ковал...с...кий, домен...щик, тр...ох, т...ма, гарнен...кий, скрин...ка, усміхаєт...ся, учител...ка, т...охкают..., л...одовик, Хар...ків, На-тал...чин, пул..-c, князівс...кий, стріл...ці, ласун...ці, сіл...с...кий, С...БЯТИНЯ, роз...кіш, степ..., камін...чик, плач..., їхн...ого, стат...тя, сторон...ка.

Вправа 2. Від іменників утворіть форми давального відмінка, зверніть увагу на правопис м'якого знака. Річка, читачка, мадьярка, книжка, сопілка, мукомолка.

Вправа 3. Перекладіть слова українською мовою і складіть з ними речення. Поясніть зміни в поданих словах.

Вратарь, сажень, степь, Сибирь, меньшинство, стул, карандаш, путь, секретарь, дробь, запорожский, французский.

Вправа 4. Перекладіть текст українською мовою.

К концу апреля исчезают последние пятна снега. Пробиваются свежие зеленые травинки, набухают почки деревьев, цветет медуница. Все новые и новые голоса вливаются в птичий хор. Когда деревья начинают одеваться листвой, прилетает соловей. Все ночи звучат над уснувшим лугом, над садами его раскатистые трели (В. Флінт).

Апостроф (') Апостроф пишуть: перед я, ю, є, Ї:

а) після 6, п, в, м, ф: п'ять, торф'яний, здоров'я, м'ясо, В'ячеслав, зв'язок, сім'я, Стеф'юк; 6) після р: бур'ян, кур'єр, кар'єр, подвір'я;

в) після к у власних назвах типу Лук'ян та похідних від нього: Лук'яненко, Лук'янчук, Лук'янівка та ін.;

г) після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: від'їзд, під'їхати, з'єднати, з'їхати, роз'яснити, об'єднати.

Апостроф не пишуть:

а) після губних приголосних 6, п, в, м, ф, коли перед ними стоїть інший приголосний, крім р, який належить до кореня слова: свято, дзвякнути, цвях (але верб'я, торф'яний). Якщо попередній приголосний належить до префікса, то апостроф пишуть: зв'язок, розв'язка, зв'ялили;

б) після м'якого р на початку складу: ряд, рясно, буря, крюк,

гарячий;

в) після префіксів із кінцевим приголосним перед і, е, а, о, у: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти.

Вправа 1. Перепишіть речення, поясніть вживання апострофа.

Україно! Україно! Ти розквітла солов'їне (М. Рильський). М'яка торф'яна земля пружилась під колесами (М. Стельмах). Та єдиною рукою в дружбі з'єднані народи розв'язали білі руки край Славутича-ріки (М. Рильський). І зазоріло надвечір'я, і я побачив далечінь, де вкрила голубі узгір'я і диму, й хмар мінлива тінь (М. Бажан). Гарячі, пожовклі від болю, стелились листки осені, ялички пеньок із любов'ю від снігу вкривали вони (Д. Павличко).

Вправа 2. Перепишіть слова, поставте замість крапок, де потрібно, апостроф.

Хлоп...ята, CB-..ято, полум...я, зів.-.янув, бур...як, пір...я, від...ємник, цв...ях, здоров..^, відв...язати, солом...яний, реп...яхи, СОЛОБ...Ї, дерев...яний, м...ята, дзв...якнути, тьм...яний, р...ябий, сузір...я, хом...як, міжгір...я.

Вправа 3. Перекладіть слова й запишіть їх українською мовою, зіставте їх написання.

Мягкий, объединение, мяч, объявление, матерью, пять, память, премьера, отъезд, кровью, любовью, семья, вялый, объездить, подъезд, девять, оловянный, славянский, съесть, связать.

Вправа 4. Перекладіть тексти українською мовою. Зіставте написання слів в обох мовах.

Истинные хлеборобы говорят, что счастье людское из земли растет. С первой борозды, проложенной трактором, начинается борьба за хлеб. Сколько человеческого труда требуется, чтобы вырастить хлеб! (В. Сухомлинський).

Жимолость — опасное для человека растение. Красные ягоды ее ядовиты. Но кто знает и любит природу, не пройдет мимо волчьей ягоды. Это растение — барометр. Оно хорошо предсказывает погоду.

В сухую погоду цветы жимолости совсем не пахнут. Запах цветов у жимолости — предвестник дождя. Даже если ненастье ожидается через несколько часов и небо совершенно безоблачно, жимолость своим запахом скажет о предстоящем дожде (За Ю. Дмитрієвим).

Южная степь — это царство ковылей. Внешний облик растительности своеобразен, неповторим — серебристое, седое море, волнующееся от ветра. На этом фоне лишь кое-где разбросаны яркие пятна цветущего разнотравья. А местами его и совсем нет (В. Петров).

Подвоєння та подовження приголосних

Подвоєні приголосні пишуть при збігу однакових приголосних:

а) префікса й кореня: відділ, ввічливий, віддати, заввишки, оббити, роззброїти;

б) префікса і префікса: ззовні, ззамолоду, возз'єднання;

в) кінця першої й початку другої частини складноскорочених слів: військкомат, міськком, юннат;

г) кореня або основи, що закінчується на -н- (-нь-) і суфіксів, що починаються на н: день — денний, ранок — ранній, причина — причинний, закон — законний; годинник, письменник, кіннота.

Подвоєння н зберігається в іменниках перед суфіксом -ість і прислівниках, утворених від прикметників із подвоєним н: безвинний — безвинність — безвинно, законний — законність — законно, туманний — туманність — туманно;

д) основи дієслова минулого часу на с і частки -ся: винісся, розрісся, трясся.

Сполучення нн пишуть:

а) у збільшувально-підсилювальному суфіксі -енн(ий): здоровенний, силенний, численний;

б) у прикметниках із суфіксами -анн(ий), -енн(ий), -янн(ий) зі значенням можливості або неможливості дії: здійсненний, вблаган-ний, недозволенний, недоторканний, незрівнянний, нечисленний, непримиренний, несказанний, нескінченний, а також у прикметнику старанний з відтінком підсилення;

в) у прикметниках із суфіксом -енн(ий) старослов'янського походження: благословенний, блаженний, священний, огненний;

г) в іменниках та прислівниках, утворених від таких прикметників: здійсненність, старанність, старанно, численність, численно;

д) у наголошених прикметникових суфіксах -анн-, -енн-: здоровенний, священний, невблаганний, нездоланний (але священик).

У дієприкметниках и не подвоюється: вихований, сказаний, індустріалізований, зроблений, спечений, вивершений, як і в прикметниках на -ений з відповідних дієприкметників (з іншим наголосом): варений (пор.

варений), печений (пор. печений).

Приголосні ц, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять між голосними:

а) знання, знанню, у знанні; сторіччя, сторіччю, у сторіччі; життя, життю, у житті; знаряддя, знаряддю, у знарядді; зілля, зіллю, у зіллі; Запоріжжя, Запоріжжю, у Запоріжжі; волосся, волоссю, у волоссі; питання, питанню, на питанні; почуття — почуттів, відкриття — відкриттів та ін.;

б) перед я, ю, і, е в усіх відмінках деяких іменників чоловічого та жіночого роду І відміни (за винятком родового відмінка множини із закінченням -ей): суддя, судді, суддю, суддів; стаття, статті, статтю, статтею (але статей); рілля, ріллі, ріллю, ріллею;

в) перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини III відміни, якщо в називному відмінку основа їх закінчується на один м'який або шиплячий приголосний: тінь—тінню, мить— миттю, молодь—молоддю, вісь—віссю, міць—міццю, подорож— подорожжю, ніч—ніччю, розкіш—розкішшю, Рось—Россю;

г) перед я, ю у прислівниках типу зрання, спросоння, навмання;

д) перед ю, є у формах теперішнього часу дієслова лити (литися): ллю, ллєш, ллє, ллємо, ллєте, ллють, ллється, ллються, а також у похідних: виллю, наллю, наллємо, наллють та ін.

Вправа 1. Від поданих слів утворіть нові, в яких було б подвоєння

літер. Складіть з ними речення. Година, день, закон, стіна, благати, заповідь, зелень, клітина, корінь, молодь, мить.

Вправа 2. Перекладіть подані російською мовою слова українською. Порівняйте написання слів в обох мовах. Складіть із цими словами речення.

Прикарпатье, Полесье, беззаветный, обочина, побережье, безделье, бесследный, кассир, нежданный, священный, кроссворд, иллюстрация, опенок, оттепель, бездорожье, уверенность, бассейн, жужжать, рассчитывать, знания, массаж, соломенный, воссоединение.

Вправа З. Перекладіть тексти українською мовою.

Язык — духовное богатство народа. "Сколько я знаю языков, столько раз я человек", — говорит народная мудрость. Но богатство, воплощенное в сокровищницах языков других народов, остается для человека недоступным, если он не овладел родной речью, не почувствовал ее красоты. Чем глубже человек познает тонкости родного языка, тем тоньше его восприимчивость к игре оттенков родного слова, тем больше

10

подготовлен его ум к овладению языками других народов, тем активнее воспринимает сердце красоту слова (В. Сухомлинський).

Орешник, или лещина, — один из самых распространенных кустарников в дубравах. Этот кустарник знаком многим из нас: у него к осени созревают вкусные орехи. Плоды орешника привлекают не только человека, ими питаются некоторые животные, обитающие в лесу, — белки, лесные мыши (В. Петров).

Олифа — маслянистая жидкость, которая после нанесения на поверхность высыхает, образуя прочную водонепроницаемую пленку. Промышленность выпускает много видов различных олиф, применяемых в малярных работах для изготовления окрасочных составов, грунтовок и шпатлевок. Все олифы можно разделить на четыре вида: натуральные, уплотненные, комбинированные, синтетические (В. Чмир).

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. § 2. ВЖИВАННЯ м´якого ЗНАКА й АПОСТРОФА. Подвоєння ТА ПОДОВЖЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ - Деловой язык
  2. § 3. АВТОБІОГРАФІЯ - Деловой язык
  3. § 3. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ОКРЕМИХ ДОКУМЕНТІВ - Деловой язык
  4. § з. ДОВІДКа - Деловой язык
  5. § 2. ПРАВОПИС ПРІЗВИЩ, ІМЕН по БАТЬКОВІ - Деловой язык
  6. § 3. ВІДОМІСТЬ - Деловой язык
  7. Потелло Н. Я. Теорія і практика ділового мовлення: Навч. посібник.— К.: МАУП, 1999.— 132 с.— Бібліогр.: с. 129. - Деловой язык
  8. § 2. ВЖИВАННЯ ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ - Деловой язык
  9. § 2. ПРАВОПИС слів Іншомовного ПОХОДЖЕННЯ - Деловой язык
  10. § 3. НАКАЗ - Деловой язык
  11. ЧАСТИНА І. ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ - Культурология
  12. Культура XIV-XVI - Культурология
  13. Українське національно-культурне відродження - Культурология
  14. Культура XX століття - Культурология
  15. § 2. ТЕРМІНОЛОГІЧНА ЛЕКСИКА СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ мови - Деловой язык
  16. § 3. ХАРАКТЕРИСТИКА - Деловой язык
  17. § 2. ІНШОМОВНІ СЛОВА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ - Деловой язык
  18. § 3. ДОГОВІР - Деловой язык
  19. § 2. КАТЕГОРІЯ РОДУ ІМЕННИКІВ - Деловой язык
  20. § 2. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У СКЛАДНИХ РЕЧЕННЯХ - Деловой язык

Другие научные источники направления Деловой язык: