Деловой язык

Потелло Н. Я. Теорія і практика ділового мовлення: Навч.
посібник.— К.: МАУП, 1999.— 132 с.— Бібліогр.: с. 129.
§ 2. БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ
Безсполучниковими складними називають речення, в яких окремі прості речення з'єднуються в одне ціле не сполучниками чи сполучними словами, а лише інтонацією.

Між реченнями, що входять у безсполучникове складне, на письмі ставлять кому, крапку з комою, двокрапку, тире. Наприклад: Пригріло сонечко, обсохла земля, потягла орача в поле (М. Коцюбинський). Сонце підбилося високо вгору, надворі стало душно (І. Нечуй-Левицький). Цілісінький день у роботі: одно ще не скінчу, вже друге мене дожидає (Марко Вовчок). Грім гримить — хліб буде родить (Народна творчість).

Кома

Якщо частини безсполучникового складного речення вказують на одночасність або часову послідовність явищ, подій тощо, між ними ставлять кому.

Наприклад: Мороз притискує, зривається північний вітер, мете сніг через рейки (О. Десняк). Минають дні, минає літо, настала осінь (Т. Шевченко). Дзюрчали десятки фонтанів, лящали та щебетали всілякі птахи у клітках попід піддашшям, свистів стругом бондар (М.

Коцюбинський). Небо порізали вогнями стріли, ударив грім, на пильних дорогах знявся вітер (О. Десняк). Пароплав обганяє плоти, високі хвилі налітають на них (М. Горький). Ти прозаїк, я поет (О.
Пушкін).

Крапка з комою

Якщо частини безсполучникового складного речення меншою мірою пов'язані між собою за змістом чи дуже поширені або все-

90

редині їх є вже розділові знаки, то між ними ставлять крапку з комою. Наприклад: Веселому жартівливому меншому братові хотілося говорити; старший знехотя кидав йому по кілька слів (І. Нечуй-Левицький). З-за землі, на кривавій попрузі неба, скочила невеличка іскорка; довга променяста смуга простяглася від неї над землею; далі викотився серп огненного тельця — і пучок світу полився, розливаючись по горах, лісах, по високих будівлях (Панас Мирний). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину; над водою гне з вербою червону калину (Т. Шевченко). Темна діброва стихла і мовчить; листя пожовтіле з дерева летить (Я. Щоголів).

Двокрапка

Двокрапку ставлять між реченнями, що входять до безсполучникового складного речення:

а) якщо друге речення вказує на підставу, причину того, про що йдеться в першому — Мир у світі таки буде: його хочуть усі люди (Народна творчість). Любіть книгу: вона допоможе вам розібратися в строкатому сплетенні думок, навчить вас поважати людину (М. Горький);

б) якщо друге речення розкриває зміст першого в цілому або якийсь із його членів — Ти знаєш приказку: перш ніж запалає вогонь, мусить вибухнути сірий дим (М. Коцюбинський). В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, мете, гуде і зверху іде (Народна творчість);

в) якщо друге речення доповнює перше в цілому або якийсь із його членів (найчастіше присудок) — / досі сниться: під горою, між вербами та над водою, біленька хаточка стоїть (Т. Шевченко). Бачу здалеку: хвиля іскриста грає вільна по синьому морі (Леся Українка). Йдемо вулицею і ще з другого кінця побачили: в хаті світиться. Пам'ятаю: солдати Чуйкова парк садили у центрі Європи (Д. Луценко).

Тире

Тире між реченнями, що входять до безсполучникового складного речення, ставлять:

а) коли йдеться про швидку зміну подій або несподіваний наслідок — Дивлюсь — аж світає, край неба палає (Т.

Шевченко). На ярмарку почуто поміж: людом — Устима вбито (Марко Вовчок). Оглянувся — в порту вже кипить бій (О. Гончар);

б) коли зміст одного речення протиставляється змісту другого — Стоїш високо — не будь гордим. Стоїш низько — не гнися

91

(Прислів'я). Пан гуляв у себе в замку — у ярмі стогнали люди (Леся Українка). На небі сонце — серед нив я (М. Коцюбинський);

в) коли зміст першого речення порівнюється зі змістом другого — Посієш вчасно — вродить рясно (Народна творчість). Здобудеш освіти — побачиш більше світу (Народна творчість). Подивилась ясно — заспівали скрипки (П. Тичина);

г) коли в другій частині речення вказується наслідок або висновок з того, про що йдеться в першому — Чайки стогнуть — тож на бурю (М.

Горький). Защебетав соловейко ~ пішла луна гаєм (Т. Шевченко). Слово до слова — зложиться мова (Народна творчість).

Вправа 1. З кожної наведеної пари простих речень утворіть складне безсполучникове речення.

1. Суддя дав сигнал. Футбольне змагання почалося. 2. М'яч майстерно забили у ворота. Глядачі аплодували. 3. Змагання закінчилося. Глядачі розійшлися зі стадіону.

Вправа 2. Поставте потрібні розділові знаки, поясніть їх вживання.

Гаї шумлять я слухаю (П. Тичина). Почувся тупіт на дорозі хтось мчить на доброму коні (П. Воронько). Рада б зірка зійти чорна хмара заступає (І. Франко). Хай живуть літаки хай каштани цвітуть хай симфонія музики лине хай у далеч космічну ракети несуть ніжну пісню людини (Л. Дмитерко). Нап'юся з живої кринички візьму доброти від землі (М. Сингаївський). Кругом так молодо яскраво каштани в Києві цвітуть (Д. Лу-ценко). Коли прощаємось ми з другом бажаєм доброї дороги коли вітаємося з другом бажаєм доброго здоров'я (Є. Летюк). Лиш одержимі тут працюють всмак байдужістю не виплавити сталі (П. Ребро). Я й сьогодні тебе Білорусіє бачу в мріях лиш таку йде дівчина з косами із русими в голубому як небо вінку (Б.

Олійник). В його словах знову чулося викручуйся сам шукай підхід на те ти й кореспондент (Ю. Мушкетик). Рипнула хвіртка хтось зайшов на подвір'я (М. Зарудний). Облітають квіти обриває вітер пелюстки печальні в синій тиші (В. Сосюра). Квітів багато довкіл на різні барви цвітуть троянди дуже тільки запилюжені між квіттям між колючими кущами троянд мишій та осот жене (О. Гончар).

Вправа 3. Перекладіть текст українською мовою.

На юге Украины практикуют посадку картофеля. Клубни высаживают в первой половине июля. Сущность таких посадок состоит в том, что формирование клубней переносится на осенний период, когда температура воздуха и почвы снижается до оптимальных для культуры уровней. Кроме того, их убирают в более молодом возрасте. Поэтому они лучше хранятся и у них позже начинают пробуждаться почки. Все это положительно сказывается на семенных качествах картофеля (происходит оздоровление), благодаря чему урожайность при их использовании повышается (О. Барабаш).

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. § 2. БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ - Деловой язык
  2. § 2. ВЖИВАННЯ м´якого ЗНАКА й АПОСТРОФА. Подвоєння ТА ПОДОВЖЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ - Деловой язык
  3. § 2. ВЖИВАННЯ ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ - Деловой язык
  4. § 2. ПРАВОПИС ПРІЗВИЩ, ІМЕН по БАТЬКОВІ - Деловой язык
  5. § 2. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ - Деловой язык
  6. § 2. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У СКЛАДНИХ РЕЧЕННЯХ - Деловой язык
  7. § 3. АВТОБІОГРАФІЯ - Деловой язык
  8. ВСТУП - Культурология
  9. ЧАСТИНА І. ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ - Культурология
  10. КУЛЬТУРА ЄГИПТУ - Культурология
  11. АНТИЧНА КУЛЬТУРА - Культурология
  12. КУЛЬТУРА ЄВРОПИ, ВІЗАНТІЇ - Культурология
  13. ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ - Культурология
  14. ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА - Культурология
  15. XIX СТОЛІТТЯ - Культурология
  16. КУЛЬТУРА XX СТОЛІТТЯ - Культурология
  17. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ - Культурология
  18. Культура Київської Русі - Культурология
  19. Культура XIV-XVI - Культурология
  20. Розвиток культури в Україні у другій половині XVII-XVIII - Культурология

Другие научные источники направления Деловой язык: