Деловой язык

Потелло Н. Я. Теорія і практика ділового мовлення: Навч. посібник.— К.: МАУП, 1999.— 132 с.— Бібліогр.: с. 129.
§ 2. Основні типи ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ одиниць

У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Українська мова здавна славиться своєю фразеологією. Це усталені в мові слова й вислови, прислів'я й приказки, різні жартівливі й анекдотичні вирази, крилаті слова тощо. У них відбивається глибока мудрість народу, його вікова культура; боротьба проти не-

96

правди, кривди; виражається ставлення до праці, науки; засуджуються негативні риси людини. Наприклад: Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся. Свиню пусти під стіл, а вона лізе на стіл. Під лежачий камінь вода не тече. Держи язик за зубами. В чужий черевик ноги не сунь. Брехня й приятеля робить ворогом. Гречана каша сама себе хвалить. В лиху годину узнаєш вірну людину. Бідний піт ллє, а багатий його кров п'є. Чесне діло роби сміло. Вірний приятель — то найбільший скарб. Сила та розум — краса людини. Лінь гірше хвороби. Де відвага, там і щастя. Людина світлого розуму.

Найчастіше фразеологічні вирази вживають у літературі художній, публіцистичній, в усній мові. Вони роблять мову образною, дохідливою, переконливою.

Фразеологічні вирази мають різне стилістичне забарвлення: урочисто-піднесене, фамільярно-розмовне тощо.

Серед численних словосполучень розрізняють словосполучення вільні й стійкі.

Вільні словосполучення утворюються за граматичними нормами мови відповідно до ситуації для вираження певної думки.

До вільного словосполучення можуть входити повнозначні й не-повнозначні слова, причому останні відіграють роль самостійних членів речення. Вільне словосполучення є синтаксичним.

Сталі словосполучення утворюються шляхом переосмислення вільних синтаксичних словосполучень. Вони характеризуються семантичною монолітністю.

До складу сталих словосполучень входять строго визначені слова, що становлять семантичну цілісність і не замінюються на інші слова без зміни значення словосполучення.

Джерела виникнення стійких словосполучень (фразеологічних одиниць) різні. Це професійні вирази, літературні цитати, дослівні переклади іншомовних фразеологічних одиниць та ін. Отже, фразеологічні одиниці мають багато різновидів. Тому одностайної думки щодо їх класифікації немає.

Найкращу класифікацію фразеологічних одиниць запропонував академік В. Виноградов, поділивши їх на три основні групи: фразеологічні зрощення (ідіоматичні звороти), фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення.

Розглянемо основні значення цих фразеологічних одиниць.

Фразеологічні зрощення

Це сталі сполучення слів, що позначають цілісне поняття, значення якого не можна пов'язати з тими словами, що входять до даного виразу.

Наприклад: набити руку, собаку з'їв, у сорочці народився, піднести гарбуза, скакати в гречку.

7-591 97

Значення фразеологічних зрощень може бути різним і нічим не вмотивованим. Так, вислів "набити руку" означає набути вміння в будь-чому; "собаку з'їсти" — означає: він майстер; "у сорочці народився" — означає бути щасливим; "піднести гарбуза" — відмова дівчини тому, хто до неї сватається; "скакати в гречку" — зрадити дружині чи чоловікові.

Вловити зв'язок між значенням наведених висловів і словами, які до них входять, важко.

Академік В. Виноградов визначає такі чотири типи фразеологічних зрощень:

а) фразеологічні зрощення, до складу яких входять слова, що не вживаються в сучасній українській мові: кричить на всю Іванів-ську, розводити теревені, шитися в дурні та ін.;

б) фразеологічні зрощення, до складу яких входять синтаксично неподільні архаїзми: притча во язицех;

в) лексичне неподілені фразеологічні зрощення, які виражають різні емоції: от так клюква, чого доброго;

г) фразеологічні зрощення, які становлять таку єдність, що лексичне значення окремих компонентів не впливає на сприйняття цілого: сидіти на бобах; попасти пальцем у небо; товкти воду у ступі; нагнати на слизьке; утерти носа.

Фразеологічні єдності

Це сталі, неподільні мовні вислови, загальне значення яких пов'язане з тими словами, що входять до їх складу. Наприклад: п'ятами накивати; класти зуби на полицю; держати камінь за пазухою; пошитися в дурні; на городі — бузина, а в Києві — дядько; робити з мухи слона; брати гору; серед білого дня; дивитися крізь пальці; тримати язик за зубами та ін.

Ця фразеологічна категорія стала, в ній немає незрозумілого. До її складу входять фразові штампи, професійні вирази, що набули метафоричного значення, часто вживані образні вислови, узяті з мови народу, біблійні вирази тощо.

Фразеологічні сполучення

Це стійкі мовні звороти, які характеризуються самостійністю складових елементів. Тут значення кожного компонента відокремлюється й чітко усвідомлюється. У фразеологізмах цієї групи відсутня образність. У переносному значенні вживають лише один компонент. Наприклад: справа честі, храм науки, людина великої душі, поле діяльності, задирати носа, ламати голову та ін.

У фразеологічних сполученнях цього типу один із компонентів може виражатися синонімічним словом, тому допускається заміна компонентів. Наприклад: охопити поглядом (можна сказати: охо-nfmu очима).

Вправа 1. Прочитайте фразеологізми, визначте, до якої групи вони належать.

У чорта на болоті; бити байдики; ось тобі на; у нього грошей — кури не клюють; віч-на-віч.

Пальці знати; ні світ ні зоря; танцювати під чиюсь дудку; воно б дуже добре, та нікуди не годиться.

Скатертю дорога; добрі наміри; закінчити вчасно; плід непорозуміння; чуття єдиної родини; летіти стрілою.

Вправа 2. Знайдіть у художній літературі фразеологізми трьох груп і випишіть їх у зошит.

Вправа 3. Перекладіть тексти українською мовою.

Кукуруза — ценная продовольственная, техническая, кормовая и лекарственная культура. Зрелое зерно перерабатывают в различные крупы, муку, кукурузные хлопья, крахмал, патоку, ацетон и др. Недоэревшие початки употребляют в пищу в вареном и консервированном видах. Значительное количество зерна идет на производство кукурузного масла, применяемого для пищевых целей и являющегося ценным лечебным средством (Л. Дудченко, В. Кривенко).

Для широколиственного леса характерно то, что различные древесные породы, входящие в его состав, имеют разную высоту, образуя как бы несколько групп по высоте. Самые высокие деревья — дуб и ясень, более низкие — клен остролистый, вяз и липа, еще более низкие — клен полевой, дикая яблоня и груша. Однако отчетливо выраженных ярусов, хорошо отграниченных друг от друга, деревья, как правило, не образуют. Доминирует обычно дуб, остальные древесные породы чаще всего играют роль спутников (В. Петров).

Поездки на велосипеде положительно сказываются на состоянии нервной системы. Велосипедные прогулки в живописной местности, разнообразие пейзажей и впечатлений помогают человеку отключиться от повседневных забот, успокоиться после напряженной работы или учебы (3 фізкультурної бібліотечки школяра).

Прислів'я й приказки

Прислів'я й приказки мають певні характерні риси, що відрізняють їх від фразеологічних одиниць. Вони виражають мислення, формують увесь життєвий, соціально-історичний досвід трудового народу.

Характерними ознаками прислів'їв та приказок є їхній ідейний зміст і висока художня якість. Це образність, стислість вислову, метафоричність. Прислів'я й приказки багаті на протиставлення, епітети та інші засоби образного мислення. Не випадково І. Франко назвав прислів'я й приказки "скарбом нашої мови і народного досвіду".

Наприклад: Де керівник гарний, там робітник справний. Панам був рай, та настав край. Як дбаєш, так і маєш. Де господар добре робить, там і поле буйно родить. Вдача собача: не брехне — то й не дихне. Нема хліба — їж пироги.

Прислів'я й приказки найчастіше використовують у розмовній мові, у творах художньої літератури, публіцистиці. За змістом вони охоплюють майже всі сторони життя. »

99

Наприклад:

а) про боротьбу за мир — Пани шукають вихід у війні, народ усього світу скаже: Ні!. Якби тому, хто кричить про війну, та кістка в горлі!;

б) про користь праці та знання — Без діла слабіє сила. Хочеш їсти калачі — не сиди на печі. По роботі пізнай майстра. Праця чоловіка годує, а лінь марнує. Учись змолоду — згодиться на старість. Вік живи — вік учись. Як бригадир порядкує, так бригада і працює;

в) про дружбу — 3 добрим дружись, а лихих стережись. Не той друг, хто лащиться, а той, хто печалиться. З ким поведешся, від того й наберешся. Скажи мені, хто твій товариш, — тоді я скажу, хто ти. Хоч ох, та вдвох!;

г) про сміливість, відвагу, уміння — Де відвага, там і щастя. Не лише силою треба боротись, але й умінням;

д) про боротьбу проти пережитків у свідомості людей — Стоїш високо — не будь гордим. Діла на копійку, а балачок — на карбованець. Не пнись бути найвищим, а вчись бути корисним. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

Не той голова, що дуже кричить, а той, хто вміє навчить. В протоколі густо, а на ділі пусто. Краще розумна догана, ніж дурна похвала. У чужому оці порошинку бачить, а у своєму і сучка не бачить.

Джерела української фразеології

В українській літературній мові великого значення набула фразеологія з інших джерел, зокрема:

а) виробничо-професійні вирази, що набули метафоричного значення — По всіх швах. Сім раз одміряй, а раз одріж (з мови кравців); Грати першу скрипку. Підвищувати тон (з мови музикантів). Взяти під обстріл (з мови військових). Виконувати завдання "на відмінно" (з мови вчителів);

б) вислови з античної культури — золотий вік (означає: щаслива пора, епоха розквіту); золотий дощ (означає: несподіване багатство); сіль землі (означає: кращі люди свого часу); крокодилячі сльози (означає: удаваний плач); альфа й омега (означає: початок і кінець); сади Семіраміди (означає: прекрасні місця); самозакоханий Нарцис (означає: самозакохана людина); неопалима купина (означає: безсмертя народу); обітована земля (означає: багатий край);

в) переклади висловів видатних людей, учених — Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах (Д. Ібаррурі/ Чиста краса, чисте мистецтво (І. Кант). Права не дають — права беруть (М. Горький);

100

г) крилаті вислови українських письменників — Убий — не здамся (Леся Українка). Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Панас Мирний). Нехай не забувають люди, що дурень всюди дурнем буде (Л. Глібов). Не називаю її раєм (Т. Шевченко). Нам треба голосу Тараса (П. Тичина);

д) переклади крилатих висловів російських письменників — Народжений повзати літати не може (М. Горький). Насмішки боїться навіть той, хто вже нічого не боїться (М. Гоголь). У глибині сибірських руд (О. Пушкін). Сміх крізь сльози (М. Гоголь);

е) переклади крилатих виразів зарубіжних письменників — Люди, будьте пильні! (Ю. Фучик). Річ у собі (І. Кант). Бути чи не бути (В. Шекспір). Усі жанри хороші, крім нудного (В. Вольтер). Спляча царівна (Ш. Перро). Синій птах (М. Метерлінк). По той бік добра і зла (Ф. Ніцше). Машина часу (Г. Уеллс). Медовий місяць (В. Вольтер);

є) біблійні та євангельські вислови — Берегти, як зіницю ока. Повертатися на круги своя. Прощайте ворогам вашим. Мутії свяченої водички. Малинова гілка. Мафусаїлів вік. Ловці душ. Легше верблюдові пройти крізь голчине вухо... . Співати Лазаря. Книга за сімома печатями. Кожний камінь кричить. Кари єгипетські.

Фразеологічні багатства української мови відбивають глибоку мудрість народу, його культуру, історію. Проте українська фразеологія ще не зібрана і не вивчена повністю. Над збиранням та вивченням її працюють студенти-філологи, вчені-мовознавці та ін.

Вправа 1. Прочитайте скоромовки, виразно вимовляючи слова й звуки, з яких вони складаються.

1. Ворона проворонила вороненя. 2. Летів горобець через верхній хлівець, ніс пуд гороху і нам дав потроху. 3. Летів шпак через попів мак, ніс мірку гороху без червоточини, без надчервоточини. 4. Наш цебер виполуцебрився на маленькі полуцебренята. 5. Наш полковник полковникував, поки виполковникувався. 6. Перепіл підпадьомкує, перепілка підпадьомкує, а маленькі перепеленята перепідпадьомкують. 7. Кричав Ар-хип, Архип охрип. Не треба Архипу кричати до хрипу. 8. Через грядку гріб тхір ямку. 9. Улас у нас, Панас у вас. 10. Сидить Прокіп — кипить окріп, пішов Прокіп — кипить окріп; як при Прокопові кипів окріп, так і без Прокопа кипить окріп.

Вправа 2. Знайдіть і запишіть три прислів'я та чотири приказки. Запам'ятайте їх.

Вправа 3. Перекладіть тексти з російської мови українською. Порівняйте написання окремих слів в обох мовах.

Зима откочевала за перевал. Уже гнала свои синие табуны весна. С оттаявших, набухших равнин потекли в горы теплые потоки воздуха. Они несли с собой весенний дух земли, запах парного молока. Уже осели сугробы, и тронулись льды в горах, и тренькали ручьи, а потом, схлестываясь в пути, они хлынули бурными, всесокрушающими речками, наполняя шумом размытые овраги (Чингіз Айтматов).

101

Крайний север нашей страны — это Арктика. Арктику называют страной звонких льдов и пушистых снегов. Несколько месяцев в году там тянется полярная ночь, когда солнце совсем не показывается. А потом несколько месяцев длится полярный день.

Самое крупное из арктических животных — белый медведь. Белые медведи живут на островах и льдинах, вода для них — родная стихия.

В водах Ледовитого океана отлично чувствуют себя тюлени, моржи, морские зайцы, нерпы (3 книги "Что ты знаешь о животных").

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. § 2. Основні типи ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ одиниць У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ - Деловой язык
  2. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ - Культурология
  3. Культура XIV-XVI - Культурология
  4. ЧАСТИНА І. ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ - Культурология
  5. КУЛЬТУРА ЄВРОПИ, ВІЗАНТІЇ - Культурология
  6. XIX СТОЛІТТЯ - Культурология
  7. Українське національно-культурне відродження - Культурология
  8. Культура XX століття - Культурология
  9. Потелло Н. Я. Теорія і практика ділового мовлення: Навч. посібник.— К.: МАУП, 1999.— 132 с.— Бібліогр.: с. 129. - Деловой язык
  10. АНТИЧНА КУЛЬТУРА - Культурология
  11. ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ - Культурология
  12. Розвиток культури в Україні у другій половині XVII-XVIII - Культурология
  13. § 2. ПРАВОПИС ПРІЗВИЩ, ІМЕН по БАТЬКОВІ - Деловой язык
  14. § 2. ПРАВОПИС слів Іншомовного ПОХОДЖЕННЯ - Деловой язык
  15. § 2. ІНШОМОВНІ СЛОВА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ - Деловой язык
  16. § 3. Список. НАКЛАДНА - Деловой язык
  17. 1.4. ЗАКОНОМІРНІСТЬ КОМПЛЕКСНОСТІ У ПРИРОДІ І СУСПІЛЬСТВІ. ГЕОКОМПЛЕКСОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ - География
  18. 7.3. НАЦІОНАЛЬНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ - География
  19. 7.4. МІСЬКЕ І СІЛЬСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ. СИСТЕМИ РОЗСЕЛЕННЯ - География
  20. 13.3. ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА - География

Другие научные источники направления Деловой язык: