География

Поняття «зв'язок» означає, що одне явище існує або розвивається у певній залежності (підпорядкованості) від іншого, зв'язок зумовлює взаємні обмеження поведінки (функціонування) елементів. До останнього часу в географії зв'язки між елементами визначалися лише у тому випадку. якщо між ними був обмін речовиною, енергією, інформацією. Тим самим фіксувалися лише прямі взаємодії, а інші типи зв'язків залишалися поза увагою географів, хоча вони досить істотні.

Раніше від інших почалися дослідження виробничих зв'язків як складових виробничо-територіальних систем. Такі системи — один з типів СТС, вони входять до складу СТК. Тому зв'язки також є атрибутом цього комплексу. Виробничі зв'язки — це результат і форма прояву суспільного. зокрема територіального, поділу праці.

Виділення конкретних видів зв'язків здійснювалося на основі глибокого аналізу категорій спеціалізації, кооперування і комбінування з урахуванням територіальних особливостей розширеного відтворення.

Зв'язок продукт — сировина (8,) є одним з найпоширеніших. Він виникає між двома об'єктами, коли продукція одного з них є сировиною

46

(напівфабрикатом) для іншого (наприклад, поставки металу з металургійного комбінату на машинобудівний завод, цукрових буряків на цукровий завод). Цим видом зв'язку можна відобразити також взаємовідносини промислових або сільськогосподарських підприємств з торговими установами, що постачають товари, між двома обслуговуючими об'єктами, шо забезпечують послідовні стадії обслуговування (база — магазин. банно-пральний комбінат — приймальний пункт білизни до прання тощо). Отже. цей кид зв'язку формується між двома виробничими, виробничим і обслуговуючим, двома обслуговуючими об'єктами.

Зв'язки послідовних стадій технологічного процесу (§,). Цей вид зв'язку об'єднує більше двох елементів, які попарно знаходяться у відношенні §.. У сукупності елементи утворюють технологічний ланцюжок підприємств. у якому останньою ланкою часто є торговельний заклад (магазин, база). Прикладом 5^ можуть бути зв'язки між виробництвами з видобутку. збагачення залізної руди і виплавки сталі.

В умовах спеціалізованого виробництва, виготовлення складної продукції (наприклад, автомобілів) здійснюється групою підприємств, між якими виникає зв'язок виробництва спільного продукту (5,).

Зв'язки постачання основних фондів (84) виступають у ролі виробничих, виробничо-обслуговуючих або виробничо-наукових. Вони подібні до зв'язків §1, що проявляється у постачанні продукції від одного із взаємодіючих елементів до іншого. Однак характер продукції інший. Це — устаткування, а не сировина. Зв'язки §4 відрізняються від зв'язків 5, ще іі значно меншою регулярністю у часі для одних і тих самих об'єктів, оскільки устаткування споживається у виробничому процесі поступово, а не відразу, як сировина.

У СТК велику роль відіграють якісні зв'язки (§^).

Управлінські зв'язки залежно від спрямованості поділяються на директивні і звітні. Вони формуються між управлінськими об'єктами і елементами таких компонент: виробничої, обслуговування населення, науки і проектування, підготовки кадрів.

Важливу роль у відображенні взаємодій елементів СТК відіграють зв'язки використання ідентичних або взаємозамінюваних ресурсів (§,,). З-поміж них виділяють зв'язки використання однотипних трудових ресурсів. сировинних, енергетичних, територіальних, спільних природних об'єктів, підприємств постачання устаткування, установ науки, обслуговування.

47

використання однотипних трудових ресурсів у невеликих містах часто призволить ло територіальної несумісності соціально-економічного характеру розмішених там машинобудівних підприємств. Наявність спільних постачальників сировини, енергії впливає на функціонування елементів, змушує постіі'їно погоджувати їх діяльність, особливо піл час напруження у відповідних поставках. Екологічна несумісність об'єктів може виникнути у разі недостатньої уваги до зв'язків використання територіальних ресурсів і спільних природних об'єктів. Так. територіальне сусідство житлових районів міста з підприємствами, які негативно впливають на повітряний басейн, зумовлює погіршення якості середовища проживання. Часто виникають протиріччя між технічним і рекреаційним використанням одного водоймища. Удосконалення зв'язків 8,, зводиться до проблеми раціонального розподілу різноманітних ресурсів або вибору кращого варіанта їх використання у разі неподільності ресурсів.

Якщо сировина має кілька корисних складових або окремі її види є супутніми продуктами (наприклад, нафта і газ. руди кольорових металів і будівельні матеріали), то це є передумовою виникнення зв'язків комплексного використання ресурсів (87)- Комплексне використання ресурсів — досить широке поняття, яке включає вилучення різних компонент сировини або супутніх продуктів, утилізацію відходів, багатоцільове використання сировини тощо. Говорячи про зв'язки 87, розуміють лише вилучення різних компонент сировини або супутніх продуктів. Наприклад, такі зв'язки мають підприємства переробки деревини і хвої. Характерна ознака зв'язків $, — відсутність матеріально-речових потоків безпосередньо між взаємодіючими елементами. Специфічним підвидом зв'язків §, є використання трудових ресурсів різних спеціальностей.

Зв'язки використання відходів (§к) виникають між двома виробничими об'єктами, коли відходи виробничої діяльності одного з них є сировиною для іншого, тобто між ними здійснюються речові потоки.

Серед різних функціональних взаємодій у СТК велике значення мають екологічні зв'язки (5;)). Їх видів багато. Спільне функціонування груп підприємств може зумовити як природоохоронний (на основі взаємної компенсації небажаних наслідків виробництва), так і природозабрудню-вальний ефект.

Природоохоронні (природоперетворювальні) та окремі виробничі об'єкти нейтралізують негативний екологічний вплив виробничих процесів (тут спостерігається аналогія із зв'язками з використання відходів). Водночас такі об'єкти (дамби, греблі) сприяють збереженню і поліпшенню якості природних елементів, запобігають їх руйнуванню.

Багато виробництв забруднюють природні і селітебні елементи. Джерелом забруднення, а отже агентом цього виду зв'язків, можуть бути обслуговуючі. наукові установи, селітебні об'єкти. Природні елементи, у свою чергу, позитивно або негативно впливають на виробництво і поселенську територію з огляду зміни умов виробництва і якості середовища проживання. Тому екологічні зв'язки розрізняють і за спрямованістю — до природного елемента або від нього.

4Я

Доцільно використовувати три підвиди зв'язків §,,: зв'язки як синергічний (сукупний) ефект спільного функціонування елементів (в основному виробничих підприємств) (Б,)): зв'язки попередження і усунення небажаних наслідків виробничих і природних процесів (§і,): зв'язки прямого екологічного впливу (§;,).

Зв'язки забезпечення умов функціонування (§,„) передбачають постаї. кіі допоміжних матеріалів, тари, ремонт, меліоративні заходи тощо. Цю ж функцію виконують транспортні підприємства.

У центрі уваги економікогеографів знаходяться трудові зв'язки (^ц, Вони мають комплексоутворюючу властивість, є масовими і регулярними. Трудові зв'язки виникають між селітебними елементами і місцями застосування праці. Спеціалістами з систем розселення вони розглядалися в основному як міжпоселенські.

Нормальне функціонування СТК можливе лише за умови демографічної збалансованості населення. У межах одного населеного пункту важливого соціально-економічного значення набувають зв'язки використання трудових ресурсів за статевим складом (§13). Вони можуть бути між-компонентними і внутрікомпонентними. У них беруть участь не лише виробничі підприємства, а й установи обслуговування, де значну частку зайнятих становлять жінки. Недостатнє врахування цих зв'язків призводить до диспропорції у відтворенні населення, посилення плинності кадрів, збільшення кількості антисоціальних явиш. Тому розміщення підприємств. які вирівнюють співвідношення зайнятих у виробництві чоловіків і жінок, можливе іноді навіть при показниках ефективності, менших під середньогалузевих.

У СТК важливу роль відіграють зв'язки ідентичних або взаємозаміню-ваних потреб (Зі-)). Це зв'язки задоволення ідентичних потреб у послугах, однотипних рекреаційних потреб, створюваних природними об'єктами, нерекреаційних потреб, а також однотипних потреб у наукових розробках. підготовці спеціалістів одного профілю. У разі необхідності можна виділити окремі підвиди зв'язків §і, за допомогою додаткового верхнього числового індексу. Простежується деяка симетричність між зв'язками §<, і §,,, яка проявляється в тому, що для одних і тих же елементів зв'язки 5,, виступають як зв'язки входу, а зв'язки 5>^ — виходу.

У формуванні зв'язків використання інфраструктури (загалом та окремих її видів) (5>]4). крім виробничих об'єктів, можуть брати участь установи науки, обслуговування, управління, селітебні елементи. Ці зв'язки зумовлені, головним чином, спільним використанням різноманітних комунікаційних мереж, оскільки взаємодії на основі точкових елементів інфраструктури відображаються за допомогою інших видів зв'язків. За зв'язків §14 не спостерігаються безпосередні контакти елементів. Однак збільшення навантаження одного з них (наприклад, на шляхову мережку) швидко позначається на функціонуванні решти (порушується ритмічність постачання сировини, допоміжних матеріалів і вивезення готової продукції).

Зв'язки забезпечення матеріальних умов життя трудящих (задоволення потреб населення в їжі, одязі, житлі) (З,,) здійснюються, як правило, опосередковано — через установи сфери обслуговування, хоча вони є виробниче-селітебними. 4 - 83109 49

Зв'язки продукт—паливо (енергія) (!ї „) охоїі.іюють два підприємства. продукція одного з них є паливом. енергією для іншого. Зв'язки іі,,, мають пенну подібність до зв'язків $.. і>^. 'і,,, (поставки продукції одного із взаємодіючих елементів). Споживачами палива (енергії) поряд з виробничими підприємствами є також наукові, обслуговуючі, освітні установи і селітебні елементи. Отже. зв'язки §,,, можуть бути міжкомпонент-

Н11М11.

Виходячи з необхідності раціонального використання устаткування і робочої сили. дотримання пропорційності у випуску продукції окремих видів, виділяють три підвиди зв'язків доповнення (§і-). Перший підвид Сі,-) — підприємства, що задовольняють різні компоненти складової потреби (зв'язки доповнення потреби). Такі зв'язки виникають, наприклад, між автомобільним заводом і підприємствами, що постачають йому мотори і автошини. Зв'язки (§/.) формуються не лише у виробничих об'єктів. Установи сфери обслуговування можуть виконувати взаємодоповнюючі послуги. Саме ці зв'язки лежать в основі спільного функціонування при територіальній близькості великих промтоварних магазинів і підприємств громадського харчування. У природних об'єктів часто виникає рекреаційне взаємодоповнення (наприклад, ліс і річка) або доповнення рекреаційних потреб екологічними. Так. приміські ліси сприяють поліпшенню стану повітряного басейну міста і водночас є місцем відпочинку його жителів. Розміщення установ обслуговування в місцях масового відпочинку можна вважати за прояв зв'язків доповнення у забезпеченні відпочинку. Нарешті, взаємодоповнюваність можлива і щодо наукових розробок і підготовки кадрів. Інші підвиди зв'язків доповнення мають лише виробничий характер. Виготовлення кількох продуктів на основі подібності технології (наприклад, хлібобулочних і кондитерських виробів у хлібній промисловості) можна розглядати як виявленння зв'язку доповнення технологічного процесу (З,^). Цей підвид зв'язків дуже часто реалізується в межах одного підприємства, тобто виступає унарним відношенням, функціональною властивістю, а не зв'язком. Значною мірою це стосується і зв'язків, що формуються у процесі додаткового завантаження потужностей і робочої сили (З^). Вони зумовлені зміною потреби у продукції або сезонністю деяких виробництв. Вивільнені при цьому устаткування і робоча сила використовуються для виробництва інших видів продукції, які можуть істотно відрізнятися від основних.

У процесі взаємодії селітебних елементів або місць застосування праці з природними об'єктами формуються рекреаційні зв'язки (5,^. Вони виникають під час переміщення людей від житлових зон до місць відпочинку і можуть мати безпосередній (короткочасне перебування населення на природі) і опосередкований (середньо- або довготривалий відпочинок у спеціалізованих закладах — на базах і в будинках відпочинку, у пансіонатах тощо) характер.

Зв'язки обслуговування (§,,)) — потоки кінцевих споживчих продуктів і послуг — виникають між закладами обслуговування і селітебними елементами, а також місцями застосування праці.

нідповідних закладів. На практиці треба розглядати обидва напрями ж'яіків $ ,,. Зв'язки з обслуговування слід враховувати у процесі раціоналізації сфери обслуговування, культурно-побутові — для удосконалення транспортного забезпечення перевезень до місць обслуговування.

Видобування корисних копалин, заготівля деревини, харчових і лікарських продуктів лісу. сільськогосподарське використання землі, забір во-;іи з водойм, добування продуктів моря — все це діяльність, зумовлена природокористуванням. Вона здійснюється через взаємодію виробничих та інших елементів з природними. Виникають зв'язки використання природних об'єктів (5^). Їх можна називати і ресурсними зв'язками, оскільки вони спрямовані на використання у господарській діяльності певного виду природного ресурсу. При цьому відбувається видобування деяких речовин з природного середовища або вилучення окремих частин території для спеціального використання (наприклад для сільськогосподарських або рекреаційних потреб).

Уявлення про функціональну взаємодію у СТК буде неповним без розгляду селітебних зв'язків (821). Вони виникають між населеними пунктами. регіонами, а також окремими районами великого міста або складовими міської агломерації. Ці зв'язки реалізуються у формі міграцій. службових поїздок на певний строк (у відрядження, на стажування і навчання. на сезонну роботу, наприклад з будівельним загоном), періодичних поїздок до родичів або знайомих. Таким чином, селітебні зв'язки виявляються у переміщенні людей з тимчасовим відривом від постійних місць їх проживання.

Оскільки трудові, культурно-побутові і рекреаційні зв'язки також пов'язані з поїздками людей, то всі вони формують єдині транспортні потоки пасажирів. Тому транспортне забезпечення зв'язків §ц, 5^, 5щ, 5:ц доцільно планувати спільно, об'єднавши їх загальною назвою — зв'язки. які здійснюються населенням. Однак, незважаючи на очевидну подібність, функціонально вони відрізняються. Зв'язки Б,], 5щ, Б],) відображають взаємодію місць проживання відповідно з місцями роботи, відпочинку і обслуговування. У зв'язках Зд, фіксуються контакти лише місць проживання. Насправді різноманітні види зв'язків, які здійснюються населенням, часто супроводжують один одного. Наприклад, поїздки до родичів, у відрядження поєднуються з культурно-побутовими цілями. Тривалий відпочинок пов'язаний з тимчасовим проживанням на новому місці, тобто рекреаційні зв'язки зумовлюють і селітебні, а також тимчасову зміну зв'язків обслуговування. В останні роки значного поширення набуває вахтовий метод освоєння великих родовищ корисних копалин, розташованих у місцях з екстремальними природними умовами. Там створюються селища, в яких є лише найнеобхідніші умови для тимчасового перебування (на період роботи) постійно змінюваного контингенту працівників. Їхні культурно-побутові потреби повною мірою задовольняються у місцях проживання, де постійно знаходяться члени їхніх сімей.

3 переїздом працівників на великі відстані (наприклад у Західний Сибір для видобування нафти і газу) відбувається специфічне поєднання трудових. селітебних та обслуговуючих зв'язків.

Як підвид селітебних зв'язків необхідно виділити такий, коли переміщення людей не відбувається. Йдеться про інформаційні потоки між

4*

4 51

селітебнимп елементами (поштово-телеграфні відправлення, телефонні переговори).

Посилення ролі людського чинника у всіх сферах діяльності суспільства зумовлює доцільність виділення зв'язків з підготовки і підвищення кваліфікації кадрів (§^). Освітні і наукові установи виконують цю функцію для усіх тих об'єктів, які є місцями застосування праці. Ігнорування цих зв'язків у конкретних СТК зумовлює виникнення значних диспро-гюнцііі у відтворенні кваліфікованих кадрів, шо істотно гальмує впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Виробничі підприємства. наукові установи, заклади сфери обслуговування, які виступають місцями проходження практики або стажування, також мають зв'язки §-,., з відповідними навчальними закладами.

Успішне функціонування управлінських, наукових та установ з підготовки кадрів неможливе без постійного узгодження їхньої діяльності, в процесі якого формуються зв'язки координації (§,,). Координація в управлінській сфері неохідна для забезпечення цілісного управління СТК, зокрема для гармонійного поєднання галузевих і територіальних аспектів планування. Наукова координація включає обмін інформацією, рецензування, консультування, у тому числі з метою удосконалення навчального процесу.

Для розв'язання проблеми ефективного управління СТК велике значення мають зв'язки, шо виникають у результаті наявності спільного управлінського об'єкта (5^) та об'єкта управління (5,.,). Врахування зв'язків 5,4 — важливий чинник в організації спільних заходів, спрямованих на удосконалення функціонування всієї системи. Цей чинник може відігравати й іншу роль. Якщо виробничі об'єкти однотипні, такі зв'язки зумовлюють спільне, «конкурентне», використання кваліфікованих кадрів, обмежених обсягів капітальних вкладень на реконструкцію виробництва, дефіцитного устаткування. У цьому разі зв'язки §-,4 спричиняють виникнення різноманітних підвидів зв'язків !. З'являються проблеми розподілу або вибору користувача ресурсів. Спільний управлінський об'єкт виробничої і невиробничої сфери — чинник, шо сприяє розвитку установ невиробничої сфери (наприклад дитячі дошкільні заклади, спортивні організації при великих промислових підприємствах часто мають вищі показники функціонування, ніж інші відповідні установи).

Зв'язки §^ виникають між об'єктами, що здійснюють управління. Їх дія зворотна, порівняно з дією зв'язків 8,4. Наявність спільного об'єкта управління вимагає постійного узгодження дій управлінських елементів, тобто формування між ними зв'язків з координації. Зв'язки §^, §^,. §34-§;; утворюють групу зв'язків з управління.

Для розроблення заходів щодо раціонального природокористування у межах СТК дуже важливо враховувати зв'язки, шо виникають у результаті наявності спільного джерела екологічного впливу (§з(,) і спільності об'єкта екологічного впливу (§17). Зв'язки 5»^ формуються між селітебни-ми. природними, природними і селітебними елементами за наявності у них спільного забруднювача середовища. Наприклад, між регіонами України. Білорусі і Росії внаслідок катастрофи на ЧАЕС. Ці зв'язки спонукають до опрацювання колективних засобів екологічного захисту. Зв'язки 8т- зумовлені спільністю об'єкта забруднення. Наприклад, одразу кіль-

52

к;і підприємств забруднюють повітряний басейн житлового мікрорайону міста або скидають неочищені води в одну водоііму. Екологічний вплив на один і той самий об'єкт з різних джерел може бути однотипний і різнотипний, тому §,- треба відповідно до цього розділити на підііиди. Врахування цих зв'язків необхідне для узгодженого і взаємного обмеження навантаження кількох елементів на один природний або селітебний об'єкт.

Для узгодження концепцій суспільно-територіального комплексотво-рення і раціонального природокористування доцільно запровадити поняття «група зв'язків природокористування». Вона охоплює ті види зв'язків. які відображають усі функціональні взаємодії з елементами природної компоненти, екологічний вплив на селітебні елементи (§.,, 5^. $,іі, ііі,,. §.-*• а також характер взаємовідносин використання природних ресурсів у виробництві (зв'язки З,,, 57. §^).