География

Прямі зв'язки, у свою чергу, поділяються на безпосередні та опосередковані. Перші виникають між двома елементами, один з яких безпосередньо впливає на інший. Очевидно, що до таких належать зв'язки: 5,. $4. 5^, §^ §і„, §іі. §ц. §^, §[і), §,„, §,і, §^. Справді, постачання сировини, допоміжних матеріалів, устаткування, використання відходів, природних об'єктів тощо — все це прямі безпосередні взаємодії елементів. Таке уявлення про прямі безпосередні зв'язки склалося у багатьох географів. Інші типи зв'язків взагалі рідко розглядаються. Прямі безпосередні зв'язки — найбільш керовані, вони є важливим чинником забезпечення надійності функціонування систем і тому їх необхідно розширювати особливо між різними господарськими об'єктами.

Опосередковані зв'язки є результатом послідовності кількох безпосередніх. Якщо одни елемент безпосередньо пов'язаний з другим, а другий таким же чином пов'язаний з третім, то між першим і третім елементами існує прямий опосередкований зв'язок.

Зв'язки матеріального забезпечення населення реалізуються як прямі опосередковані через установи сфери обслуговування. Такими ж є і зв'язки. що забезпечують послідовні стадії технологічного процесу. Рекреаційні зв'язки можуть здійснюватися як безпосередньо (короткочасний відпочинок і самодіяльний туризм), так і опосередковано (через рекреаційні установи на основі поєднання культурно-побутових зв'язків і використання природних об'єктів або використовуючи селітебний елемент у разі

53

неорганізованого відпочинку). Загалом прямі зв'язки виявляються у по-гока речовини. енергії, інформації і в пересуненні людей між взаємодіючими елементами.

За непрямих зв'язків взаємодіючі елемент» безпосередньо не контактують. але вони пов'язані з об'єктом, якіїїі впливає на функціонування кожного з них. Таким об'єктом можуть бути. наприклад, однакові ресурси. елементи інфраструктури, спільні споживачі. Тому до непрямих належать зв'язки 5,,. §-. §[.,. §,^. $.-. §^. 5>,^. §^,, §,-. Непрямі зв'язки необхідно відрізняти від прямих опосередкованих. Для тих та інших властива наявність проміжних об'єктів, що зумовлюють відповідні взаємодії. Під час прямих зв'язків проміжний об'єкт виконує роль передавача прямого впливу одного елемента на інший. Для непрямих зв'язків проміжний об'єкт виконує іншу функцію: він зазнає однакового впливу обох взаємодіючих елементів або сам впливає на них. Непрямі зв'язки не мають спрямованості у взаємодії елементів. Вони рівноправні у цьому відношенні. Для прямих зв'язків важливим є спрямування взаємодії. Отже. за непрямих зв'язків елементи безпосередньо не контактують між собою, але між ними виникають взаємні обмеження на функціонування.

Синергічними є зв'язки §,, §ч. 5,і, §т,, що забезпечують у разі спільної взаємодії елементів ефект, який не може бути досягнутий у разі їх незалежного функціонування. Більше того ефект може бути навіть не пов'я-іангиі з характером безпосередньої діяльності взаємодіючих елементів. ІЗІн часто зумовлює соціально-економічні наслідки, наприклад, зміну де -мографічної ситуації у зв'язках $,, або стану навколишнього середовища у зв'язках 5,,.

Залежно від компонентної належності взаємодіючих елементів функціональні зв'язки поділяються на внутрікомпонентні та міжкомпонентні. Перші відіграють важливу роль під час спеціального вивчення окремих складових СТК.

Більшість видів зв'язків можуть бути і внутрікомпонентими, і між-компонентними. Зв'язки екологічні (запобігання і усунення негативних наслідків виробничих і природних процесів, безпосереднього екологічного впливу), трудові, рекреаційні і використання природних об'єктів завжди міжкомпонентні. Здебільшого міжкомпонентними бувають зв'язки З,,,. 5^. хоч підготовку викладачів, обслуговування колективів працівників установ служби побуту необхідно розглядати як внутрікомпонентні взаємодії. Тільки селітебні зв'язки завжди здійснюються в середині компоненти.

Внутрікомпонентні взаємодії у СТК не відрізняються великою видовою різноманітністю. Переважають непрямі зв'язки. Винятком є лише виробнича компонента, де представлені всі типи зв'язків. Загальна кількість видів зв'язків тут становить 16 (з них шість — прямі зв'язки). Для компонент сфери обслуговування, науки і проектування, підготовки кадрів і управління характерні два—три види прямих зв'язків і три—чотири

.^4

ції.ці непрямих або синергічних.

Міжкомпонентні зв'язки в СТК для більшості компонент переважа-юіь пал внутрікомгюнентніїми. Це свідчить про те. шо комп/іекс щодо .кла.ювих ного компонент має функціональні емерджентні атрибути, юоті.1 являє собою цілісність (мал. І).

У формуванні міжкомпонентни.х зв'язків елементи виробничої компоненти відіграють провідну роль. Вони взаємодіють з елементами решти компонент.

Особливо велика видова різноманітність зв'язків виробництва і сфери обслуговування. Це зумовлено тим, що ця сфера є проміжною ланкою між виробництвом предметів споживання та їх безпосереднім споживанням. Виробничі підприємства забезпечують сферу обслуговування сиро-ниною. устаткуванням, допоміжними матеріалами, енергією. Різноманітні також непрямі зв'язки між компонентами. Тут доцільно виділити зв'язки використання трудових ресурсів однієї (§^) і різних (§-) спеціальностей. за статевим складом (5,,). Виробничі елементи активно взаємодіють з елементами компонент науки і підготовки кадрів, поставляючи їм матеріали, устаткування і виступаючи дослідною базою для досліджень. місцями проходження практики, стажування. Багато наукових розробок впроваджуються у виробництво, воно постійно поповнюється кваліфікованими кадрами — випускниками вузів, технікумів, профтехучилищ. Функціонування підприємств неможливе без трудових зв'язків. Між виробництвом і селітьбою виникають також зв'язки забезпечення матеріальних умов життя населення (§і^) та екологічні.

Селітебна компонента теж взаємодіє з елементами усіх компонент: з місцями застосування праці виникають трудові зв'язки, з природними об'єктами — рекреаційні та екологічні (<^), з установами обслуговування — культурно-побутові. Непрямі зв'язки елементів селітебної компоненти зумовлені використанням разом з місцями застосування праці одних і тих же установ обслуговування (5(,), лінійних комунікацій (З^)-Видове співвідношення внутрішніх і зовнішніх зв'язків по кожній компоненті можна використати для обгрунтування виділення окремих підсистем у СТК.

55

неорганізованого відпочинку). Загалом прямі зв'язки виявляються у по-гоках речовини. енергії, інформації і в пересуванні людей між ВЗаЄМО-ДІЮЧПМІІ С.іеМеНТаМІЇ.

За непрямих зв'язків взаємодіючі елементи безпосередньо не контактують. але вони пов'язані з об'єктом, який впливає на функціонування кожного з них. Таким об'єктом можуть бути. наприклад, однакові ресурси. елемент інфраструктури, спільні споживачі. Тому до непрямих належать зв'язки '•>!,. §-. §^. $;_і. §;-. §^. §і,, З,,,. §,-. Непрямі зв'язки необ-млно відрізняти від прямих опосередкованих. Для тих та інших властива наявність проміжних об'єктів, що зумовлюють відповідні взаємодії. Під час прямих зв'язків проміжний об'єкт виконує роль передавача прямого впливу одного елемента на інший. Для непрямих зв'язків проміж-і-ііііі об'єкт виконує іншу функцію: він зазнає однакового впливу обох взаємодіючих елементів або сам впливає на них. Непрямі зв'язки не мають спрямованості у взаємодії елементів.

Синергічними є зв'язки 5,, ЗІ,. 8|і, Б^. що забезпечують у разі спільної взаємодії елементів ефект, який не може бути досягнутий у разі їх не-іалежного функціонування. Більше того ефект може бути навіть не пов'язаний з характером безпосередньої діяльності взаємодіючих елементів. Він часто зумовлює соціально-економічні наслідки, наприклад, зміну де -мографічної ситуації у зв'язках 5,, або стану навколишнього середовища у зв'язках §і',.

Залежно від компонентної належності взаємодіючих елементів функціональні зв'язки поділяються на внутрікомпонентні та міжкомпонентні. Перші відіграють важливу роль під час спеціального вивчення окремих складових СТК. наприклад, виробництва, розселення. Однак більш істотні міжкомпонентні зв'язки. Вони є. основою для дослідження СТК як єдності, для виявлення його функціональної структури.

Більшість видів зв'язків можуть бути і внутрікомпонентими, і між-компонентними. Зв'язки екологічні (запобігання і усунення негативних наслідків виробничих і природних процесів, безпосереднього екологічного впливу), трудові, рекреаційні і використання природних об'єктів завжди міжкомпонентні. Здебільшого міжкомпонентними бувають зв'язки 5>;,і, 5>^. хоч підготовку викладачів, обслуговування колективів працівників установ служби побуту необхідно розглядати як внутрікомпонентні взаємодії. Тільки селітебні зв'язки завжди здійснюються в середині компоненти.

Внутрікомпонентні взаємодії у СТК не відрізняються великою видовою різноманітністю. Переважають непрямі зв'язки. Винятком є лише виробнича компонента, де представлені всі типи зв'язків. Загальна кількість видів зв'язків тут становить 16 (з них шість — прямі зв'язки). Для компонент сфери обслуговування, науки і проектування, підготовки кадрів і управління характерні два—три види прямих зв'язків і три—чотири

54

ті.ці непрямих або синергічних. Решта компонент має тільки по три -п'ять нидів непрямих зв'язки).

Міжкомпонентні зв'язки в СТК для більшості компонент переважа-]оіі> на.і внутрікомпонентними. Це свідчить про те, то комплекс шодо складових його компонент має функціональні емерджентні атрибути. тобто являє собою цілісність (мал. І).

У формуванні міжкомпонентних зв'язків елементи виробничої компоненти відіграють провідну роль. Вони взаємодіють з елементами решти компонент.

Особливо велика видова різноманітність зв'язків виробництва і сфери обслуговування. Це зумовлено тим, що ця сфера є проміжною ланкою між виробництвом предметів споживання та їх безпосереднім споживанням. Виробничі підприємства забезпечують сферу обслуговування сировиною. устаткуванням, допоміжними матеріалами, енергією. Різноманітні також непрямі зв'язки між компонентами. Тут доцільно виділити зв'язки використання трудових ресурсів однієї (§^) і різних (§7) спеціальностей. за статевим складом (5р). Виробничі елементи активно взаємодіють і елементами компонент науки і підготовки кадрів, поставляючи їм матеріали, устаткування і виступаючи дослідною базою для досліджень. місцями проходження практики, стажування. Багато наукових розробок ізпроваджуються у виробництво, воно постійно поповнюється кваліфікованими кадрами — випускниками вузів, технікумів, профтехучилищ. Функціонування підприємств неможливе без трудових зв'язків. Між виробництвом і селітьбою виникають також зв'язки забезпечення матеріальних умов життя населення (§^) та екологічні.

Селітебна компонента теж взаємодіє з елементами усіх компонент: з місцями застосування праці виникають трудові зв'язки, з природними об'єктами — рекреаційні та екологічні (Б;)), з установами обслуговування — культурно-побутові. Непрямі зв'язки елементів селітебної компоненти зумовлені використанням разом з місцями застосування праці одних і тих же установ обслуговування (§^). лінійних комунікацій (§14).

Видове співвідношення внутрішніх і зовнішніх зв'язків по кожній компоненті можна використати для обгрунтування виділення окремих підсистем у СТК. Вважаємо, зокрема, недоцільним розглядати як підсистеми компоненти природоохоронних об'єктів і селітебну. Для них характерна дуже мала видова різноманітність внутрішніх зв'язків, їх елементи функціонують у нерозривній єдності з елементами інших компонент. Ба-іато в чому виділення підсистем науки, підготовки кадрів, управління — умовне (мова йде про трактування їх як складових СТК у аспекті проблеми удосконалення територіальної організації суспільства: під час розв'язання інших проблем вони можуть виступати як окремі системи). Лише для виробничої компоненти повною мірою властиві функціональні атрибути підсистеми. Оскільки дослідження СТК тільки в цілому не е конструктивним. то доцільне впчленення полікомпонентних складових комплексу. наприклад, селітебно-обслуговуючої. селітебно-природної. Компоненту природоохоронних (природоперетворювальних) об'єктів слід розглядати в єдності з природною, виробничою і селітебною компонентами. У цих утвореннях простежуються певні моменти функціонування комплексу.

практичне значення. Функціональні зв'язки СТК раніше детально не ро-л-ія-іаліїся. Однак у літературі є загальна класифікація економіко-гео-графічних зп'язків то їх типізація щодо теріїторіально-виробничнх комплексів і систем розселення. Вважаємо за доцільне порівняти викладені

міркування з іншими розробками.

Загальна класифікація зв'язків розроблена Е.Б.Алаєвим. В її основу покладено компонентно-функціональну ознаку. Як компоненти фігурують виробництво, суспільство (людина), природне середвище. Між компонентами і в середині їх виділяються різноманітні функціональні взаємодії. Первинною ознакою кожного виду зв'язку є компонентна належність взаємодіючих елементів. Так. Е.Б.Алаєвим. наприклад, виробннчо-еко-логічні і соціально-екологічні зв'язки, розглядаються як зовсім різні види. На нашу думку, вони є різновидом екологічних зв'язків. Однак при різних основах'класифікації в обох підходах багато спільних видів (зв'язки управління, трудові, культурно-побутові, обслуговування, рекреаційні, ресурсні тошо). Отже. Е.Б.Алаєв виділяє лише три компоненти, а такі. наприклад, зв'язки, як підготовка кадрів, наукові, усунення і запобігання небажаних наслідків виробничих і природних процесів не враховує. фіксуючії тільки прямі зв'язки. Це характерно для більшості авторів. Проте непрямі і синергічні зв'язки відіграють важливу роль у функціонуванні СТК. Недостатнє їх урахування може призвести до серйозних помилок в управлінні, які проявляються у територіальній несумісності різних об'єктів, наявності диспропорції у виробництві, негармонійному розитку територій, демографічній незбалансованості населених пунктів.

Нині розроблено досить багато варіантів типізації виробничих зв'язків. Наивідомішими є розробки М. М. Колосовського та А.Т.Хрущова М. М. Колосовський поділяв виробничі зв'язки на вертикальні, горизонтальні. кооперування та обслуговування. До вертикальних зв'язків належать §і, 5,. 84, §к,; до горизонтальних - 5,,, 87, 5ц, §17- Зв'язки коперування та обслуговування збігаються відповідно з §з і §і„. Особливу роль відіграють горизонтальні зв'язки у територіальній організації виробництва. Вони виступають як системоутворюючі у формуванні різноманітних виробничо-територіальних утворень.

А Т Хрущов виділяє чотири групи виробничих зв'язків: 1) зумовлені використанням різними підприємствами єдиної системи обслуговування (інфраструктури), 2) матеріально-технічні - за сировиною, паливом, допоміжними матеріалами, готовою продукцією: 3) кооперування: 4) комбінування - послідовної переробки і комплексного використання сировини утилізації відходів. Така типізація розроблена не за функціональною а за організаційною ознакою. За суспільною організацією усі ці групи зв'язків різні, а за функціональним критерієм можливий частковий і перетин Наприклад, постачання сировини (напівфабрикатів) можна розглядати як матеріально-технічні зв'язки і як зв'язки кооперування або комбінування. Перший і третій групам відповідають зв'язки 5ц і 5,- ЯРУ-і-а і четверта групи - складені. При цьому до матеріально-технічних на-іежать зв'язки "§,. §,. 5ц,. 5ц,. а до зв'язків комбінування - §,. §з. §7. §.:

Таким чином, типізації виробничих зв'язків М. М. Колосовського і А Т Хрущова більш укрупнені, ніж подані нами в посібнику. Кожна з виділених у них груп зв'язків може бути відображена сукупністю видів.

57

Разом з тим. ці типізації не включають зв'язків, які необхідно враховувати піл час економіко-географічного визначення виробничих поєднань на території, наприклад: §,. §,,. Б,]. 5^. 5,;. $;-.

Розкриваючії суть систеі розселення. С. О. Ковальов і Н.Я. Ковальська зазначають, що наявність зв'язків між елементами — перша ознака системи, тому необхідно виявити зв'язки між населеними пунктами, їх потужність, стійкість, протяжність у просторі. Автори виділяють такі групи зв'язків: І) виробничі (за сировиною, напівфабрикатами і виробничою інфраструктурою): 2) організаційно-господарські (управління, керівництво підприємствами, проектування, фінансування). 3) адміністративні (діяльність органів влади): 4) обслуговування населення (культурно-побутові, включаючи рекреаційне обслуговування, до яких відносять і контакти населення різних пунктів з особистих справ): 5) підготовки кадрів:

6) використання трудових ресурсів (щоденні або періодичні «маятникові» трудові поїздки). Усі зв'язки кожної групи можуть зображатися запропонованими нами вище позначеннями. У цій типізації зв'язки управління розділені на дві групи — організаційно-господарські і адміністративні за компонентною ознакою. У ній немає непрямих і синергічних зв'язків (окрім зв'язків використання інфраструктури), мало диференційовані виробничі взаємодії. Не знайшли відображення і зв'язки природокористування (§,,, §,„ та ін.), оскільки вони не виникають між населеними пунктами.

Розгорнуту класифікацію зв'язків у системах розселення запропонував Ю. 1. Пітюренко, поділивши їх на групи, підгрупи і види. Як групи автор виділяє виробничо-економічні і невиробничі зв'язки. У групу виробничо-економічних включаються виробничо-технологічні (зв'язки комбінування, кооперування, постачання сировини і палива), інфраструктури! (транспортні, постачання електроенергії, матеріально-технічного постачання і збуту, обслуговування виробництва проектно-дослідними установами. організаційно-господарського управління) і трудові зв'язки населення. Група невиробничих зв'язків (за соціальною інфраструктурою) поділяється на дві підгрупи: 1) зв'язки обслуговування населення і управління (з деталізацією обслуговування за видами), 2) зв'язки навчання. Окремим видом є зв'язки, зумовлені поїздками населення до родичів із сіл до міст і у зворотному напрямі. Але і в типізації Ю. І. Пітюренка не виділяються непрямі, синергічні та екологічні зв'язки, а виробничо-технологічні зв'язки поділяються на види за організаційною ознакою.

Зв'язки у СТК розглядаються як функціональні відношення. Реальний зв'язок — вихідна «клітинка» усього комплексу, оскільки він має поряд з функціональною і часовою сторонами ще й територіальний і організаційний аспекти. За територіальною ознакою зв'язки, наприклад, поділяються на внутрірайонні і міжрайонні, а за організаційною — на внутрівідомчі і міжвідомчі. У конкретних дослідженнях міжрайонні і зовнішньоекономічні зв'язки вивчаються у розрізі окремих продуктів.

Важливим параметром зв'язків є характер їх дії в часі. За цією ознакою кожний зв'язок може бути постійним, періодичним, епізодичним (тобто випадковим). Постійний зв'язок триває протягом усього аналізованого часового проміжку. Періодичний зв'язок виникає у певні моменти часу. а згодом зникає (наприклад, сезонні поставки фруктів та овочів

}К

і, []іиленни районів країни). Моменти виникнення, тривалість дії та інтенсивність епізодичних (випадкових) зв'язків — випадкові величини. | прикладом можуть бути зв'язки, зумовлені необхідністю ліквідації наслідків стихійних лих. аварій. Залежно від зміни інтенсивності постійні ; періодичні зв'язки поділяються на стабільні (незмінна інтенсивність на /кіному часовому відрізку), стійкі (незначні зміни інтенсивності) і мінливі і значна варіація інтенсивності). За допомогою математико-статистичних підходів можна встановити точні кількісні критерії розрізнення стійких

] МІНЛИВИХ ЗВ'ЯЗКІВ.

Виходячи з величини інтенсивності роблять висновок про істотність тих або інших зв'язків. Загалом визначення цього параметра ще вимагає теоретичного обгрунтування. Поки що розроблені лише підходи до окремих видів зв'язків.