География

Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Посібник для викладачів економічних і географічних факультетів вузів, наукових працівників, аспірантів /М.М.
Паламарчук, О. М. Паламарчук — К Знання 1998. — 416 с.
3.4. ВЗАЄМОЗУМОВЛЕНІСТЬ ВИДІВ ЗВ'ЯЗКІВ
Окремі види зв'язків взаємозумовлюють один одного. Усвідомлення цього сприятиме поглибленню уявлення про суть кожного виду зв'язків, дасть змогу виявити їх цілі поєднання за окремими елементами. Уже зазначалося, що зв'язки 5] є складовою більш складних зв'язків 8,. 5,. Забезпечення матеріальних умов життя населення також передбачає зв'язки продукт — сировина і обслуговування. Рекреаційні взаємодії часто зумовлюють такі види зв'язків, як культурно-побутові і використання природних об'єктів. Будь-які два елементи (крім головного підприємства). шо беруть участь у виготовленні спільного продукту (§,), перебувають між собою у зв'язках доповнення потреби (§і'7).

Спробуємо встановити взаємозумовленість прямих і непрямих зв'язків. Дуже часто трапляється ситуація, коли один виробничий об'єкт постачає сировину відразу двом. Коли постачається один вид сировини (наприклад. деревина з підприємства лісового господарства), обидва споживачі сировини зв'зані між собою використанням ідентичних ресурсів. Ліспромгосп одному підприємству може постачати деревину, а іншому — лісову харчову сировину або лікарські рослини. У такому разі між споживачами формується зв'язок комплексного використання ресурсів.

Якщо один постачальник забезпечує устаткуванням відразу кілька підприємств, то останні споживають однотипне устаткування або спільно використовують виробничий потенціал підприємства-постачальника (устаткування, кадри та інші ресурси).

Можлива ситуація, коли на підприємстві передбачено випуск двох типів устаткування, а виробнича програма передбачає постійне дотримання пропорційності у виготовленні цих типів. Тоді підприємства, які споживають різні типи устаткування. сприяють повному (тобто комплексному) використанню ресурсів постачальника.

Два підприємства, що використовують відходи одного виробництва, можуть споживати однакові або різні речовини. У першому випадку між ними виникають зв'язки 5,,, а в другому — зв'язки §^- Аналогічне стано-нише складається, якщо одне підприємство забезпечує умови функціону-иання двох елементів.

Припустимо, що один об'єкт постачає тару, допоміжні матеріали, здійснює ремонтні чи налагоджувальні роботи для двох

59

підприємств. Якщо функції об'єктів-постачальників однотипні, то зазначені підприємства зв'язані по лінії використання ідентичних ресурсів. У противному разі вони забезпечують всебічне використання потенціалу об'єкта,

Не змінюється картина і для зв'язків продукт — паливо (енергія). Тут спожнваються одні й ті ж ресурси або має місце їх комплексне використання. наприклад, постачання з ТЕЦ тепла та електроенергії. Встановлена така закономірність: якщо один виробничий об'єкт прямо безпосередньо зв'язаний з іншими об'єктами, то це зумовлює сформування у цих елементів непрямих зв'язків §,, або 87. Аналіз інших видів зв'язків показав. шо ця закономірність характерна не тільки для елементів виробничої компоненти, а й для наукових зв'язків. Коли застосовуються розробки лише одного відділу інституту, то це свідчить про використання однакових ресурсів, коли — кількох відділів з різними напрямами досліджень, то можна зробити висновок про комплексне використання наукового потенціалу. Управлінським зв'язкам ця закономірність не властива, оскільки, коли використовуються директивні зв'язки, елементи мають спільний управлінський об'єкт, а коли звітні — спільний об'єкт управління.

Для екологічних зв'язків §, ця закономірність зберігається. Наприклад, одна дамба може запобігати затопленню відразу кількох підприємств, населених пунктів. Можливість використання у різних екологічних цілях одного об'єкта має бути обгрунтована, але зв'язок 8(,, принаймні, виникає. Аналогічна ситуація відбувається, коли використовуються екологічні зв'язки впливу (§^), що дає змогу лише констатувати наявність у об'єктів зв'язків спільності джерела екологічного впливу.

Якщо селітебний елемент сформує трудові зв'язки з різноманітними місцями застосування праці, то між ними виникає одночасно кілька видів або підвидів непрямих зв'язків. По-перше, об'єкти застосування праці використовують трудові ресурси з одного місця проживання: по-друге, ці ресурси можуть бути однотипні і різнотипні. Підприємство, що забезпечує матеріальні умови життя населення відразу кількох селітебних елементів (зв'язки 5^), зумовлює формування зв'язків використання ідентичних ресурсів. Такі ж зв'язки виникають у селітебних елементів, що споживають послуги спільної установи сфери обслуговування (зв'язки §],,).

Коли два природні об'єкти використовуються як місця відпочинку для одного селітебного елемента або колективу працівників, то ці об'єкти задовольняють ідентичні або взаємно доповнювані рекреаційні потреби. Наприклад, гірська місцевість і узбережжя моря доповнюють одне одного як місця відпочинку, а природні місцевості біля озера чи річки взаємозамінні за рекреаційними властивостями.

Для зв'язків використання природних об'єктів характерна така ситуація: одне підприємство може використовувати кілька природних об'єктів однаково (наприклад, заготовляти деревину з різних ділянок лісу) і по-різному (заготовляти на одній ділянці лісу деревину, а на іншій — ягоди, гриби). Між природними об'єктами у такому разі формуються зв'язки §,д або §і'.,. Отже. для рекреаційних зв'язків виявлена закономірність взаємозумовленості використання природних об'єктів дещо трансформується. Як зазначалося, між зв'язками §(, і 5,, наявна певна симетричність.

Для одних і тих самих об'єктів зв'язки $,, виступають як зв'яз-

60

кіі нходу. а зв'язки §,, — виходу. Таке ж співвідношення спостерігається ів'язків §- і §,-. Спробуєм змінити спрямованість взаємодій, коли використовуються зв'язки §;^ і §,,,. Будемо розглядати їх. починаючи від природних елементів і далі — до виробничих, селітебних та ін. У результаті дістанемо зворотні зв'язки задоволення рекреаційних і ресурсних потреб. Ці ж зв'язки зумовлюють непряму взаємодію елементів щодо використання ідентичних ресурсів або комплексного використання ресурсів. Справді, одна природна місцевість може використовуватися різними групами відпочиваючих однотипне або неоднотипно. Наприклад, гірська місцевість є базою для розвитку гірського туризму та альпінізму. а також гірськолижного спорту. Наявність озера чи водосховища уможливлює водноспортивний і пляжний варіанти їх використання. Під час організації різноманітної (багатоцільової) рекреації охоплюється широкий контингент населення, можливе поєднання кількох типів відпочинку: отже. (формуються зв'язки §7- У Р*131 однотипного рекреаційного використання природної місцевості кількома елементами утворюються зв'язки 5д. Подібна ситуація має місце і при зв'язках задоволення потреб у ресурсах. З одного природного об'єкта можна видобувати одну або різні речовини. У першому випадку використовуються ідентичні ресурси, а в другому відбувається комплексне використання ресурсів. Коли один заклад здійснює підготовку кадрів відразу для кількох елементів, то між ними виникають зв'язки §(,. Те саме спостерігається і під час формування селітебних міграційних потоків (зв'язки З,,) з одного поселення.

Отже. спостерігаються закономірності взаємозумовленості прямих і непрямих зв'язків. Якщо один елемент прямим безпосереднім чином (і через зв'язки §,,) взаємодіє відразу з кількома об'єктами, то між цими об'єктами виникають непрямі зв'язки використання ідентичних ресурсів або комплексного використання ресурсів за умови, шо пряма взаємодія не є зв'язками управлінськими, екологічного впливу і селітебними (за винятком міграційних).

Непрямі зв'язки §д і §7 виступають, таким чином, як наслідок спільності з входу (наприклад з постачання) взаємодіючих елементів.

Змінемо початкові умови. Нехай кілька елементів (для спрощення, як і раніше, будемо розглядати два елементи) мають спільність з виходу, тобто прямо, безпосередньо і через 5,, зв'язані з одним і тим же елементом. Загалом цілком очевидно, що коли два елементи постачають будь-що третьому, то це можуть бути однакові або різні поставки.

Коли поставки однакові — елементи задовольняють ідентичні або взаємозамінні потреби. у противному разі вони доповнюють потребу третього елемента. Так відбувається, коли постачають сировину (напівфабрикати), устаткування, наукове обслуговування, відходи на переробку, кадри, задовольняють рекреаційні і ресурсні потреби та інші прямі взаємодії. Виняток становлять управлінські, екологічні (§^), селітебні (крім міграційних) зв'язки.

У разі селітебних неміграційних зв'язків двох об'єктів з третім без додаткової інформації не можна зробити певний висновок про непрямі взаємодії між ними.

Таким чином, якщо кілька елементів мають прямі безпосередні зв'язки і зв'язки §,, з одним об'єктом, то ці елементи задовольняють ідентичні або взаємно доповнювані потреби за умови, що відповідний зв'язок

61

не є управлінським, екологічним (§„) або селітебним неміграціиним. Непрямі зв'язки 5;, і §,- виступають як наслідок спільності по виходу взаємодіючих елементів. У цьому полягає суть другої закономірності взаємозумовленості прямих і непрямих зв'язків.

Розглянемо тепер ситуацію, коли один елемент зв'язаний з двома іншими різними видами прямих зв'язків. При цьому можливі такі варіанти: І) обидва прямі зв'язки мають виробничий характер: 2) виробничим є тільки один зв'язок: 3) обидва зв'язки не належать до виробничих. Переважно виробничий характер мають зв'язки 5,. 5.,, §^. 5,„. §ц,. Будь-які два види зв'язків, спрямовані від одного елемента до двох інших, зумовлюють виникнення в решти зв'язків використання ідентичних взаємозамінних ресурсів або комплексного використання ресурсів.

Отже. для виробничих зв'язків перша закономірність може бути поширена на випадок неоднакових прямих взаємодій. Для прикладу розглянемо ситуацію, коли машинобудівний завод постачає одному підприємству готові вироби (зв'язок 84). іншому — лише окремі вузли (зв'язок §,). Підприємства-споживачі використовують ідентичні ресурси, якщо будь-який із цих вузлів входить до готового виробу. Готовий виріб і вузол можуть належати до різних підрозділів виробничої діяльності заводу. Тоді кожний із споживачів стимулює розвиток відповідного підрозділу, а між собою вони зв'язані комплексним використанням ресурсів. Аналогічно обґрунтовується істинність першої закономірності для будь-якого поєднання прямих і безпосередніх зв'язків.

У випадках, коли один зв'язок є виробничим, а другий невиробничим або обидва зв'язки мають невиробничий характер, перша закономірність поширюється лише на окремі поєднання зв'язків, кількість яких не перевищує 40% можливих варіантів взаємодій.

З'ясуємо, чи істинна друга закономірність, коли два об'єкти зв'язані з третім різними видами зв'язків. Припустимо спочатку, що обидва види зв'язків мають виробничий характер. У цьому випадку два об'єкти взаємно доповнюють виробничі потреби третього об'єкта, поставляючи йому сировину, устаткування, допоміжні матеріали, паливо тощо. Можливе тут і задоволення взаємозамінних або ідентичних потреб, наприклад, постачання чавуну і металобрухту для виробництва сталі, деревини і паперових відходів для виготовлення паперу. Тому друга закономірність підтверджується.

В інших випадках між елементами, від яких беруть початок прямі зв'язки різних видів, формуються непрямі зв'язки доповнення потреб. Виняток становлять зв'язки прямого екологічного впливу і селітебні. В цілому ж друга закономірність підтверджується і має ширший характер, ніж перша. Встановлені закономірності дають змогу зробити загальний висновок, що непрямі зв'язки є наслідком прямих зв'язків із спільним входом або виходом (спільним елементом, з якого починаються або до якого спрямовуються зв'язки).

Дослідження конкретних зв'язків рідко трапляються в економічній і соціальній географії, регіональній економіці, шо зумовлено значною трудомісткістю їх аналізу, а ще більше — складністю одержання необхідної інформації внаслідок неопрацьованості статистичних показників і обмеженої доступності даних. Проте поліпшення функціонування системи на

62

^жші раціоналізації зв язків — найоїльш прямии і ефективний шлях. І ^оі піфічна наука на основі експедиційного методу може зробити великій; иіісі-ок в удосконалення зв'язків елементів СТК різних рангів.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. 3.4. ВЗАЄМОЗУМОВЛЕНІСТЬ ВИДІВ ЗВ´ЯЗКІВ - География
  2. 4.6. ФУНКЦІОНАЛЬНО-ТЕРИТОРІАЛЬНІ ВІДНОШЕННЯ І СУСПІЛЬНО-ТЕРИТОРІАЛЬНА КОМПЛЕКСНІСТЬ - География
  3. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Посібник для викладачів економічних і географічних факультетів вузів, наукових працівників, аспірантів /М.М. Паламарчук, О. М. Паламарчук — К Знання 1998. — 416 с. - География
  4. ВСТУП - Культурология
  5. ЧАСТИНА І. ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ - Культурология
  6. КУЛЬТУРА ЄВРОПИ, ВІЗАНТІЇ - Культурология
  7. XIX СТОЛІТТЯ - Культурология
  8. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ - Культурология
  9. Культура XIV-XVI - Культурология
  10. Розвиток культури в Україні у другій половині XVII-XVIII - Культурология
  11. Українське національно-культурне відродження - Культурология
  12. Культура XX століття - Культурология
  13. ВСТУП - География
  14. 1.2. ІНТЕГРАЦІЯ НАУК І СУТНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНОГО ПІДХОДУ - География
  15. 1.3. ВЗАЄМОДІЯ СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ ТА ЇЇ ЗАКОНОМІРНОСТІ - География
  16. 1.4. ЗАКОНОМІРНІСТЬ КОМПЛЕКСНОСТІ У ПРИРОДІ І СУСПІЛЬСТВІ. ГЕОКОМПЛЕКСОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ - География
  17. 2.2. ВИРОБНИЧО-ТЕРИТОРІАЛЬНІ КОМПЛЕКСИ І СИСТЕМИ - География
  18. 3.2. ВИДИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗВ´ЯЗКІВ - География
  19. 3.3. ТИПІЗАЦІЯ ЗВ´ЯЗКІВ ЗА СПОСОБОМ ПРОЯВУ І ЗА КОМПОНЕНТНОЮ НАЛЕЖНІСТЮ ВЗАЄМОДІЮЧИХ ЕЛЕМЕНТІВ - География
  20. 4.1. ВІДНОШЕННЯ ВЗАЄМОРОЗТАШУВЛННЯ 1 ДОСТУПНОСТІ - География

Другие научные источники направления География:

    1. Тарасенко Н. Г.. Экономические районы Украины. Пособие для школьников, абитуриентов, студентов, учителей. 1999