География

Певна територіальна спільність об'єктів має місце за умови їх розміщення в межах відповідного територіального підрозділу і за наявності можливості взаємодіяти у проміжок часу, що не перевищує нормативної величини. У значенні такої величини обирається середній часовий діаметр, характерний для цього виду територіальної одиниці.

Для України доцільно виділити такі види територіальної спільності:

1) внутріпоселенську (компактну); 2) мікрорайонну першого порядку (адміністративну): 3) мікрорайонну другого порядку: 4) мезорайонну (обласну): 5) районну: 6) міжрайонну мікросуміжну: 7) міжрайонну мезосу-міжну: 8) міжрайонну суміжну: 9) загальнодержавну.

Коли розглядаються локальні проблеми, може виникнути потреба у підвидах внутріпоселенської територіальної спільності, наприклад, у фіксації розміщення об'єктів на одному майданчику, у межах міського мікрорайону тощо. Нині багато економічних і соціальних процесів виходять за межі державних кордонів, набувають інтернаціонального характеру. Тому доцільно запровадити і різноманітні міждержавні види тери-_ торіальної спільності. Для цього слід доповнити відповідні множини видів взаєморозташування і доступності. Поки ж у першому наближенні можна намітити такі види міждержавної територіальної спільності:

66

1) міждержавну суміжну (з диференціацією на підвиди за рівнем доступності); 2) міждержавну регіональну: 3) субконтинентальну: 4) континентальну: 5) міжконтинентальну регіональну: 6) міжконтинентальну, або світову.

У разі руху від внутріпоселенської до загальнодержавної і міждержавних видів територіальної спільності знижується ступінь близькості елементів. Кожний попередній вид спільності входить до наступного: компактна — до мікрорайонної, мікрорайонна — до мезорайонної тощо. Це випливає з аналогічних властивостей відношень взаєморозташування і доступності.

Досить часто порядки доступності і взаєморозташування елементів не збігаються.

Зміна економічних умов часто спричиняє перехід одного виду спільності в інший, але такі переходи можливі, як правило, тільки між сусідніми видами територіальної спільності (мікрорайонною і мезорайонною, мезо-районною і районною тощо). Очевидно, що компактна територіальна спільність не може перетворитися в районну і навпаки. Будемо розрізняти потенціальну і реальну територіальні спільності. Перша стає другою, якщо здійснені певні заходи (будівництво доріг, зміна границь територіальних підрозділів).

Подальший розвиток уявлення про територіальну спільність елементів СТС можливий з урахуванням того, що у зазначеній категорії відображатимуться економічні і природні умови взаємодії. Економічні умови можуть бути враховані шляхом включення до відношення доступності вартісних характеристик. Щоб показати природні умови взаємодії елементів. необхідно додатково визначити відношення природної ареальної спільності.

Можна розглядати територіальну спільність не лише окремих елементів. а й цілих їх сукупностей, наприклад, населених пунктів, районів. Однак при цьому необхідно відрізняти трактування поняття «територіальна спільність як відношення» від тлумачення його як системного утворення. яке набуло досить великого поширення у географічній літературі

5* 67

останніх років. Кожному виду територіальної спільності притаманні свої економіко-географічні процеси і явища. Так. внутріпоселенська (компактна) спільність пов'язана і проблемами територіальної організації міста:

мікрорайонна першого і другого порядків — з утворенням приміських агропромислових комплексів, з маятниковими трудовими міграціями. В умовах районної, міжрайонної суміжної територіальних спільностей реалізуються цільові народногосподарські програми меліорації земель, освоєння великих родовищ корисних копалин, будівництва найважливіших транспортних магістралей та інших комунікацій.