География

За економічною сутністю інфраструктура — це міжгалузеве утворення, функціонування якого у складі народного господарства спрямоване на задоволення різноманітних потреб у послугах різних сфер економіки і населення. Завдання інфраструктури — найбільш повне і всебічне забезпечення потреб у послугах підприємств і організацій, кожної людини. Інфраструктура — особлива сфера застосування суспільної праці, об'єднання суспільне корисних видів трудової діяльності з метою надання населенню різноманітних послуг.

Розвинута інфраструктура сприяє пропорційності, збалансованості та ефективності суспільного виробництва, реалізації і поглибленню міжгалузевих зв'язків, позитивному розв'язанню екологічних та соціальних проблем.

157

витку народного господарства, інтеграції виробництв, зростанню добробуту населення. Значення інфраструктури зростає з переходом ло ринкових відносин. Особливо це стосується соціальної інфраструктури, розвиток якої є необхідною умовою економічного зростання і стабільності.

Усі галузі народного господарства, великі підприємства, організації та установи мають об'єкти інфраструктури. Водночас інфраструктура різної складності сформувалась у системах локальних виробничо-територіальних комплексів (промислових агломераціи, вузлів, центрів тощо), у регіонах, областях, низових адміністративних районах, системах розселення, населених пунктах.

Визначальне у вивченні інфраструктури — пізнання її будови, особливостей складових підсистем. Раніше значна частина дослідників поділяла загальну інфраструктуру економічних і територіальних утворень на виробничу й соціальну. Проте такий поділ не повністю відображав усю складність будови інфраструктури, функціональне призначення її структурних ланок, оскільки частина останніх може бути віднесена як до виробничого, так і до соціального підрозділів.

Виробнича інфраструктура обслуговує підприємства й організації сфери матеріального виробництва, насамперед у промисловості, сільському господарстві та будівництві. Соціальна інфраструктура надає послуги населенню'. Інші два види інфраструктури — інституційна й науково-технічна — обслуговують усі галузі народного господарства, у тому числі виробничу й соціальну інфраструктуру.

Об'єкти інституцій ної інфраструктури створюють необхідні умови для розвитку матеріального виробництва, невиробничої сфери, суспільної діяльності населення. Вони поділяються на дві функціональні групи:

адміністративно-фінансову (органи управління народним господарством, банки, юридичні установи, армія, міліція тощо) і суспільно-політичну (партії, профспілкові, просвітянські та інші організації).

Науково-технічна інфраструктура — це установи науки й інформаційного обслуговування. Їх роль у розвитку економіки велика і у наступні роки підвищуватиметься з подальшим упровадженням у практику науко-ємних технологій, прогресом сучасного інформаційного забезпечення.