География

У Донбасі і Придніпров'ї сформувалися центри виробництва гірничо-шахтного і металургійного устаткування: Катеринослав, Харків. Юзів-ка. Горлівка, Краматорськ. У центри транспортного машинобудування перетворились Луганськ (1876 р.) і Харків (1895 р.), де стали працювати паровозобудівні заводи. Суднобудування налагоджено було у Миколаєві і Херсоні.

У південних землеробських районах України розвивалось сільськогосподарське машинобудування (Одеса, Кіровоград). Його центрами були також Харків, Київ.

Машинобудування того періоду в Україні випускало продукцію невисокого технологічного рівня. Складне виробниче устаткування завозилось із-за кордону. Перед Першою світовою війною в Україні нараховувалося 450 підприємств машинобудівної промисловості, на яких працювало близько 57 тис. чоловік, шо становило 23% усіх робітників-металістів РОСІЇ.

У роки довоєнних п'ятирічок в Україні було створено потужне машинобудування, яке стало однією з основних баз індустріалізації республіки і всього Радянського Союзу. В цей період виникли такі нові галузі машинобудування. як тракторо-, комбайно-, верстато- та приладобудівна, електротехнічна, авіаційна промисловість.

Прискорений розвиток машинобудування в Україні перед Другою світовою війною значно зміцнив його матеріально-технічну базу. Відбувалися значні структурні зрушення. Дедалі більше зростала частка енергетичного машинобудування, верстатобудування, інструментальної. електротехнічної промисловості, виробництва устаткування для легкої, харчової та інших галузей, зменшувалася частка сільськогосподарського і транспортного машинобудування. Завдяки будівництву верстатобудівних та інструментальних підприємств виробництво металорізальних верстатів в Україні досягло у 1940 р. 11704 шт. (у 1913 р. — 65 шт.). 06-

377

гі-іеія групи своєрідні за характером підприємств, за особливостями їх ]іо імішснчя. зв'язками з іншими міжгалузевими комплексами, вони ііі.цфаіоть специфічну ро;іь у формуванні інтегральних, територіальних виробничих комплексів. У географічному відношенні вони. по суті. не вивчені. Ми розглянемо тільки машинобудування.

Структура машинобудування наведена в табл. 57. Послідовність галузей взято за величиною частки чисельності промислово-виробничого персоналу галузі від усієї чисельності персоналу машинобудування.

Як видно з таблиці, найбільшими галузями (за чисельністю промисло-ію-вііробничого персоналу) є приладобудування, тракторне і сільськогосподарське, електротехнічне, залізничного транспорту, автомобільне, хімічне та нафтохімічне, верстатобудівне та інструментальне машинобудування.

Таблиця 57

СТРУКТУРА МАШИНОБУДУВАННЯ УКРАЇНИ У 1990 р.

ІП.'ІІІрІІЇМСТВ За чисельністю иромнслоію-виробнччого персоналу За обсягом продукції За вартістю ііромис.'юно-впробіїїічих фондів П р ил адобулува н н я 10.3 10,7 10,6 8.2 Тракторне і

сільеько господарське 10,0 9,7 11,2 11.9 Електротехнічне 11.9 8.8 8,8 7,3 Залізничного транспорту 1.5 4,6 4,6 5.5 Автомобільне 3,9 4,3 4,8 4,7 Хімічне та нафтохімічне 5,4 4,2 4,5 6.1 Верстатобудівне та

інструментальне 7,2 3.8 3.8 4,3 Машинобудування для

легкої, харчової промис

ловості і побутових

приладів 7.9 3,0 2,6 "> ~і Гірничошахтне і

гірничорудне 2,9 2.9 2,5 2.6 Будівельне-шляхове

і комунальне 5,5 2.3 2,7 1.8 Металургійне 1.4 2.0 1.6 2,8 Промне/юність міжгалу

зевих виробництв 2.5 2,0 1.9 3,5 Підиомнотранепортие 2.1 1.5 1.7 1,5 Виробництво еанітарно-

техшчного газового

устаткування 4,5 1.2 1.1 1.0 Енергетичне 0.7 0.7 0,7 1,4 Дизелебудівне 0.3 0,5 0.3 0,5

Так. виробництво сільськогосподарських машин входить до складу аг-•і-юііромислового комплексу, виготовлення устаткування для металургііі-нііх заполів — до складу металургійного комплексу.

Коротко розглянемо найважливіші галузі іі виробництва машинобудування. згрупувавши їх так: важке машинобудування, електротехнічна промисловість, транспортне машинобудування, сільськогосподарське машинобудування, машинобудування для легкої і харчової промисловості та побутових приладів, верстато- і приладобудування.

Важке машинобудування — це сукупність галузей машинобудівного комплексу, які виробляють великогабаритні й металомісткі машини, устаткування для електроенергетики, металургії, добувної промисловості та піших галузей народного господарства. Важке машинобудування характеризується випуском продукції невеликими серіями, але великої одиничної потужності. У своєму розміщенні воно тяжіє до районів споживання.

Одне з найбільших підприємств енергетичного машинобудування — Харківський турбінний завод, шо є головним виробником парових турбін для атомних електростанцій потужністю до 1 млн кВт в одному агрегаті. Краматорський завод «Енергомашспецсталь» виробляє заготовки із спеціальних сталей.

Важливе місце в структурі важкого машинобудування належить хімічному и нафтохімічному машинобудуванню. Його центрами є Київ, Дніпропетровськ, Бердичів, Львів, Павлоград, Суми, Дрогобич, Фастів. Сумське машинобудівне виробниче об'єднання випускає технологічні лінії для виробництва азотної кислоти, газоперекачувальні агрегати для компресорних станцій магістральних трубопроводів, насосне устаткування, зокрема для атомної енергетики. Київське виробниче об'єднання полімерного машинобудування «Більшовик» спеціалізується на виробництві устаткування для переробки полімерних матеріалів та гуми. Різноманітний інструмент для буріння нафтових і газових свердловин, у тому числі із застосуванням синтетичних алмазів, забезпечує Дрогобицький долот-ний завод.

Розміщення виробництва гірничошахтного, гірничорудного та металургійного устаткування, як дуже металомісткої продукції, тяжіє до районів і центрів чорної металургії, які є також основними споживачами цієї продукції. Великі центри виробництва гірничошахтного і гірничорудного устаткування — Донецьк, Харків, Горлівка, Дружкінка, Красний Луч. Ясинувата. Конотоп: металургійного — Краматорськ. Маріуполь, Дніпропетровськ. Слов'янськ. Кривий Ріг. Марганець.

Через загальну економічну й структурну кризу виробництво продукції важкого машинобудування різко скоротилося (табл 58).

Важливою галуззю важкого машинобудування є будівельне, шляхове та комунальне машинобудування.

381

Тиб.іиця 5У

ВИРОБНИЦТВО ОКРЕМИХ ВИДІВ УСТАТКУВАННЯ ДЛЯ ВАЖКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ, шт. ІЗи.'і с'!.і[кИііпіія Усього ''С до 19.'<5 р 1985р. 1990р. 1995р. 1996р. 1990р. 1995р. 1996р. Вугільні очисні

комбайни 1027 847 213 187 82.5 20.7 18,2 Шахтні підйомні

машини 290 242 ^ 5 83,4 0,7 1,7 Шахтні

навантажувальні

машини 229 79 32 26 34,5 14,0 11.4 Рудникові

електровози 1029 703 146 171 68.3 14.2 16,6

хового будівництва, меліорації земель, комунального господарства та для добування й виробництва будівельних матеріалів (екскаватори, бульдозери, канавокопачі, грейдери, скрепери, котки, трубоукладачі, будівельні крани, устаткування для прокладання шляхів тощо). Підприємства, продукція яких потребує великої кількості металу (потужні крани, крокуючі екскаватори), розміщуються в районах чорної металургії і Харкові. Менш металомісткі виробництва розташовані у великих містах. Будівельні й шляхові машини виробляють у Києві (об'єднання «Червоний екскаватор»), Одесі («Будгідравліка»), Слов'янську («Бетонмаш»), Кременчуці («Шляхмашина»). Динаміку виробництва деяких будівельних і шляхових машин показано в табл. 59.

Електротехнічна промисловість — це галузь, шо виготовляє машини, апаратуру та інші вироби, призначені для перетворення, передавання і споживання електроенергії. Вона має велике значення для механізації та автоматизації виробничих процесів в усіх галузях народного господарства.

Таблиця 59

ВИРОБНИЦТВО БУДІВЕЛЬНИХ 1 ШЛЯХОВИХ МАШИН Вид машин Усього, шт. % до 1985 р. 1985р. 1990р. 1995р. 1996р. 1990р. 1995р. 1996р. Екскаватори,

тис. шт. 10.0 11,2 2,3 0,5 112,0 2.3 0,5 у тому числі:

одноконшові 10,0 11.1

111,6

ба гатоко пшоні — — 10 14 — — — Бульдозери 12986 7507 12 4 57.8 0,09 0,03 Скрепери 6558 2824

43.1

Грейдери-

елеватори 200 308

154,0

Котки дорожні 822 496 168 105 60,3 20,4 12.8 Асфальтоукладачі 429 422 261 87 98.4 60,8 20.3 Автоцементовози 2363 2482 52 33 105,0 2,2 14,0 Бетонозмішувачі 1954 2149 1180 400 110,0 60,4 22,5

Номенклатура виробів сучасної електротехнічної промисловості включає і^сяткії тисяч найменувань, її продукція широко використовується в по-о її.

Сучасна електротехнічна промисловість в Україні налічує понад 130 підприємств і охоплює виробництво електротехнічних машин, кабелів, електроламп, електроізоляторів, акумуляторів, трансформаторів. слектрознарюнальне устаткуван-ня. електроапаратуру тощо.

Електротехнічна промисловість забезпечує насамперед важку індустрію потужними і надпотужними електричними машинами, електробурами. електротехнічним устаткуванням, електродвигунами. Тому її підприємства розмішуються у Придніпров'ї і Донбасі, де зосереджені галузі металургійної, вугільної і хімічної промисловості, важкого машинобудування. У великих промислових центрах електротехнічна промисловість орієнтується на висококваліфіковані кадри та науково-технічну базу, у малих і середніх містах — на трудові ресурси. Основні потужності електротехнічної промисловості зосереджені у Харкові, Запоріжжі, Києві, Донецьку. Дніпропетровську, Слов'янську, Хмельницькому, Рівному, Полтаві. Львові. Найбільші кабельні заводи знаходяться у Києві, Одесі, Бердянську, Харкові: електроізоляційні виробництва — у Луганську, Львові, Слов'янську. За останні роки випуск продукції електротехнічної промисловості скоротився (табл. 60).

В Україні є всі галузі транспортного машинобудування — залізничне, авто-, авіа- і суднобудування. Історично розвиток галузі почався наприкінці XIX — на початку XX ст. з введенням в дію Луганського та Харківського паровозобудівних заводів, які з часом перетворилися на великі підприємства. Луганське виробниче об'єднання тепловозобудування тепер виробляє потужні тепловози різних модифікацій. Значного розвитку набуло вагонобудування. Такі вагонобудівні заводи, як Маріупольський важкого машинобудування, Дніпродзержинський, Кременчуцький та Стаханівський виробляють понад 50 типів магістральних і промислових вагонів та вагонів-цистерн.

Таблиця 60

ВИРОБНИЦТВО ЕНЕРГЕТИЧНОГО ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОГО УСТАТКУВАННЯ УСЇІГІКУИ.ІНІІЯ 19!<5р. 1990р. 1995р. 1996р. Генератори до турбін, млн кВт 2,0 1.9 0,14

Великі електромашини, тис. шт. 9,5 10.2 2.8 2,0 Електродвигуни змінного струму з

нисотою осі обертання 63—355 мм

млн шт. 2,8 3.1 1.1 0,3 млн кВт 10.4 11.4 2,1 1,8 Вибухобсзпечні електродвигуни

тис. шт. 247 254 40 28 тис. кВт 3234 3378 1009 654 Врубові електродвигуни. тис. шт. 2.8 2.0 0.6 0.5 Силові трансформатори, млн кВА 76.9 68.9 21,0 20.2

383

.4чіпі>міюі.и,н' п/пі.мт.іовісті, в Україні створено після Великої Вітчизняної втни. Основні потужності цієї галузі концентруються V Кременчуці (великовагові автомобілі). Запоріжжі. ЛУЦЬКУ (легкові автомобпі) -Іьіюві (антооусп. автонавантажувачі). Луганську. Олесі. Сімферопо-п (ав-юскладання). Чернігові. Херсоні. Олесі. Краснолоні (автозапчастини) значних масштабів розвитку набуло виробництво мотоциклів (Київ) мо-ііелііі (Льніїі), велосипедів (Харків. Чернігів).

Авіиііиініі промис.ювість виробляє літаки, вертольоти, двигуни, прилади та устаткування для авіації. Перший авіаційний завод засновано в Києві у 1920 р. Ще перед Другою світовою війною V Харкові відкрито завод .'іослілі-іого/іітакобудування. Після війни Харківський авіаційний завод почав випускати швидкісні турбореактивні пасажирські літаки (наприклад 1У-134). На Київському авіаційному заводі виготовлено надпотужний літак «Мрія», що мас найбільшу в світі вантажопідйомність.

Суднобудування — традиційна галузь транспортного машинобудування в Україні, яка спеціалізується на будівництві суден різного призначення - морських, океанських, річкових, окремих і комбінованих типів:

танкерів, суховантажних дизельелектроходів. риболовних траулерів, пасажирських суден. Основні виробничі потужності суднобудування в Україні зосереджені V причорноморських портових центрах та на Дніпрі: Миколаїв. Керч. Херсон. Київ. Великі судноремонтні підприємства працюють у Херсоні. Олесі. Маріуполі. Керчі. Києві. Запоріжжі, Дніпропетровську Ізмаїлі.

Сільськогосподарське машинобудування — одна із давніх галузей. В Україні виробляється багато видів сільськогосподарських машин: тракторів, буряко- і кукурудзозбиральних комбайнів, самохідних сінокосарок. тракторних сівалок і плугів, устаткування для тваринницьких ферм. Уіа-прнємства галузі розмішені у багатьох областях, найбільші центри — у степовій зоні (Одеса. Кіровоград, Дніпропетровськ, Херсон) та лісостеповій (Харків. Львів, Тернопіль). ДПК є пріоритетним міжгалузевим комплексом. від якого залежить виживання України, підвищення матеріального добробуту населення. Постачання сільськогосподарському виробництву машин і устаткування має особливе значення. На жаль. за останні роки (1990—1995 рр.) виробництво тракторів і сільськогосподарських машин різко скоротилося, що дуже ускладнює вихід АПК із кризи (табл. 61).

Машинобудування для легкої і харчової промисловості та побутових послуг. Ці виробництва машинобудування нині набули особливого значення. Вони випускають устаткування для харчової промисловості, комбікормових підприємств, зерносховищ, для підприємств торгівлі і громадського харчування. для легкої і поліграфічної промисловості, різні електропобутові машини й прилади. Потреба в продукції цих виробництв дуже велика. Послідовний науково-технічний прогрес у промисловості, що перероо.іяі сільськогосподарську продукцію і випускає предмети народного споживання, — одна з найважливіших умов поліпшення матеріального добробуту населення. Підприємства, що виробляють машини та устаткування для харчової промисловості, розміщуються у великих, середніх і навіть малих містах - Одесі, Сімферополі, Києві. Мелітополі. Смілі. Калинівці. Білопіллі та багатьох інших. Виробництво устаткуван-

Таблиця 6 і

В11ПУСК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ТЕХНІКИ В УКРАЇНІ ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА 1 КОРМОВИРОБНИЦТВА Вид машин Всього, тис. шт. ^ до 1985р. 1985р. 1990р. 1995р. 1996р. 1990р. 1995р. 1996р. Трактори 135.9 106.2 10.4 5.4 78.1 7,7 4,0 Тракторні плуги 103.3 '89,2 1,7 1.4 86.4 1.6 1.4 Тракторні сівалки 75.2 57.1 1.5 1,1 75,9 2.0 1,5 Рядкові жатки 73.3 58.» 1.0 0,6 80.2 1,4 0,8 Бурякозбиральні

машини 5.0 8,6 0.4 0,2 172 8,0 4,0 Кормодробарки 27,6 27.7 3.7 0,2 100.4 13.4 0.7 Автонапувалки для ве

ликої рогатої худоби 109.0 83.5 20,3 9,1 76,6 1.9 8,0 .дощувальні машини

та установки 7,6 6.4

84,2

ня для легкої промисловості і побутової техніки зосереджено у Києві, Харкові. Дніпропетровську, Донецьку. Чернівцях, Василькові, Кам'янці.

Верстате- і приладобудування, виробництво засобів автоматизації та обчислювальної техніки розміщуються у великих індустріальних центрах (Києві. Харкові, Краматорську, Одесі, Запоріжжі, Дніпропетровську, Львові), де є багато кваліфікованих кадрів, наукових і проектно-конструкторських установ. Серед багатьох приладобудівних центрів особливо виділяється столиця України — Київ, де зосереджена майже половина виробництва її приладобудівної продукції, причому продукції, яка вирізняється найвищими рівнями складності і технічної культури.

В Україні добре розвинуте виробництво токарних автоматів і напівавтоматів. важких, універсальних, токарно-револьверних, алмазо-розточу-вальннх та інших верстатів.

Виробництво продукції цієї групи галузей машинобудування, як і багатьох інших, скоротилося за останні роки (табл. 62).

Таблиця 62

ВИРОБНИЦТВО МЕТАЛООБРОБНОГО ОБЛАДНАННЯ І ПРОМИСЛОВИХ РОБОТІВ Устаткування Усього % до 1885 р. 1985р. 1990р. 1995р. 1996р. 1990р. 1995р. 1996р. Металорізальні

іісрс'тати. тис. шт. 35.0 37.0 6.0 3 105,7 17.1 8,6 з них:

з числовим програм

ним управлінням 2.2 3.2 0.04 0.04 145,5 1,8 1.8 Ковальські пресові

машини,тис. шт. 9,9 10,9 1,4 0.6 110.1 14,1 6,1 Промислові роботи,

шт, 1843 521

28,3