География

Системні географічні об'єкти формуються у вигляді різних терито-

32

ріальних комплексів і систем.

Як загальну назву для системних об'єктів економічної і соціальної географії можна використовувати поняття «суспільно-територіальна система» (СТС). Кожна СТС об'єднує виробничі, соціальні, населенські або природні елементи. При цьому останні вивчаються з точки зору їх суспільних (ресурсних, екологічних) функцій. Конкретними типами СТС є виробничо-територіальні комплекси і системи, територіальні системи розселення, територіальні рекреаційні системи, транспортні системи регіонів. міста. Можливе виділення й інших типів СТС.

Кожна СТС має той чи інший ступінь інтегрованості залежно від того. які елементи та зв'язки на певній території вона охоплює. Найбільш інтегрованим видом СТС є суспільно-територіальний комплекс (СТК). У літературі для його визначення використовувались поняття «економіко-географічний комплекс (система)», «територіальна соціально-економічна система (або комплекс)». Проте, на нашу думку це не зовсім вдала назва. Використання однієї й тієї ж назви і для розділу науки, і для об'єкта дослідження робить цей об'єкт атрибутом лише цієї науки, вторинним по відношенню до неї. СТК і менш інтегровані системи є об'єктами вивчення й інших наук (економіки, соціології тощо), тобто мають міждисциплінарний статус. Термінологічний елемент «економіко-географічний» також не повністю відбиває соціальні моменти. Термінологічний елемент «суспільно-територіальний» лаконічніший, ніж «соціально-економічний територіальний» і краще корелює з терміном «природно-територіальний».

СТК включає не тільки соціально-економічні складові, а й компоненти, що утворилися внаслідок взаємодії суспільства і природи. СТК розглядають як форму територіальної організації певної частини суспільства.

СТК — це така територіальна частина суспільства, яка розвивається в конкретних природно-географічних умовах і являє собою єдність, що склалася або ще формується на основі закономірностей розвитку суспільства та взаємодії суспільства і природи.

Для СТК властива цілісність території і чітко окреслені межі. Цим він відрізняється від таких об'єктів, як агломерація, спеціалізований район, для яких актуальна делімітація меж. Останні мають статус адміністративно-територіальних або навіть державних кордонів.

СТК — континуальний географічний об'єкт.

З - 83109 33

У цьому полягає найбільша інтегрованість ііого серед інших об'єктів економічної і соціальної географії. Однак СТК не слід трактувати ик су-пероб'єкт усієї географії. Під час ііого вивчення абстрагуються від чисто природних чи природно-техногенних взаємодій або ж відображають їх узагальнено. Тому СТК не поглинає всіх комплексів і систем, які вивчає природна галузь географії.

Кожний СТК має населений пункт, що виконує роль центра, або ядра. Він здійснює специфічні центральні функції. Ядро — це звичайно найбільший населений пункт, де зосереджено виробничі, обслуговуючі, селітебні та управлінські наукові елементи комплексу. Воно має різноманітні трудові, виробничі, управлінські, екологічні та інші зв'язки з рештою території комплексу.

СТК розрізняють за територіальними масштабами, структурою та іншими особливостями. Їх типологія ще не достантьо розроблена. За цими ознаками доцільно виділити три типи СТК.

1.

2. Регіональний СТК. Формується залежно від територіального поділу країни. В умовах України до цього типу належать СТК автономної республіки, областей і низових адміністративних районів. Питання про більші, ніж обласні, регіональні СТК поки що залишається відкритим.

3. Агломераційний. Функціонує на основі великого міста або міської агломерації. Сформований внаслідок сучасних процесів урбанізації та усуспільнення виробництва. Урбанізовані території з великою, переважно сільськогосподарською периферією, не можуть раціонально розвиватися без створення нової додаткової форми управління розвитком суспільства. Вплив великого міста часто поширюється на територію кількох областей. Агломераційними СТК в умовах України є Київський (охоплює Київську. Чернігівську, Черкаську та Житомирську області). Харківський (Харківську. Сумську і Полтавську області); Львівський (Львівську, Івано-Франківську. Тернопільську області).