География

Тепер склалося кілька концепцій розселення: єдиної системи розселення.

Значно більшого поширення набули дослідження ТСР у широкому розумінні, їх елементами також є окремі поселення, однак вони вже розглядаються не лише як місця зосередження людей, а й як місця їх

3е)

життєдіяльності, передусім виробничої. Ці системи Б.С.Хорєіі цілком обгрунтовано вважає результатом взаємодії територіальних систем населення і виробництва. На думку Е. Б.Алаєва. системою розселення (або системою поселень) слід називати сполучення поселень, між якими ІСНУЄ більш або менш чіткий розподіл функцій, взаємний обмін функціями. виробничі і соціальні зв'язки. Детальні уявлення про ці зв'язки дають роботи Ю. І. Пітюренка, С.О.Ковальова і Н. Я. Ковальської. Ю.Р.Архипов виділив ознаки, що об'єднують сукупності населених пунктів у системи:

спільність соціальної і виробничої інфраструктур, єдина транспортна мережа. наявність міграційних і виробничих зв'язків, спільність завдань раціонального природокористування, єдність системи інформації, спільність території, наявність центру як головного елемента системи, ієрархічно зв'язаного з усіма населеними пунктами, керованість на основі адміністративно-територіального поділу.

У широкому трактуванні ТСР погано узгоджуються з територіально-виробничими комплексами. ТВК і ТСР уже не можна розглядати як різні складові загальної територіальної організації суспільства, оскільки ті й інші мають спільні атрибути (наприклад, виробничі зв'язки), однак разом з тим вони відображають функціонування однієї і тієї ж територіальної частини суспільства з різних позицій.

Щодо всього СТК ТСР не є звичайною підсистемою як вважають окремі автори (див.

У науковій літературі розглядають різні ТСР: агломерації, локальні і регіональні системи різних рівнів, єдину систему розселення країни.

Агломерація виникає на базі великого міста або кількох компактно розташованих міст і створює значну зону урбанізації, поглинаючи суміжні населені пункти. Зовні вона проявляється як сукупність близько розташованих поселень, серед яких виділяється найбільше — ядро агломерації. Цю сукупність об'єднують різноманітні зв'язки. Найбільш характерні з них — зв'язки взаємодії населення у вигляді трудових, культурно-побутових і рекреаційних поїздок.

У локальній ТСР об'єктивно існує можливість щоденного особисто-

40

ю спілкування усіх представників її активного населення.

Питання про єдину систему розселення є дискусійним. Так. Е. Б.Ала-єн. Б.С.Хорєв визнають її. інші географи ставлять під сумнів, вважаючи. що в дійсності є безліч регіональних і локальних ТСР. 1 для цього є підстави, тому що єдина система розселення передбачає досягнення відносної рівноцінності в умовах життя і розподілу благ цивілізації в поселеннях різного функціонального типу. що для України поки що не характерне.

На межі 1970—1980-х років з'явилися праці, присвячені взаємодії сис-гем розселення з виробничими і транспортними системами. Вони мали велике значення для формування цілісного уявлення про різні регіони як СТК. Так, Ю. І. Пітюренко виявив деякі відповідності між елементами територіальних структур господарських систем і розселенням. Г.М.Лаппо, В. І. Нудельман, розглядаючи питання взаємодії виробництва з населенням, зазначили їх рівноправність як чинників територіальної організації народного господарства на різних територіальних рівнях і загалом по країні, встановили, що у виробництві і розселенні є власні територіальні структури, а також суперечності у розміщенні виробництва і розселенні населення. Г.А. Гольц виявив закономірності взаємозв'язку розвитку транспорту і розселення на різних територіальних рівнях, визначив просторово-часові константи територіальних комунікаційних спільностей. Такі спільності являють собою результат інтеграції ТСР і транспортної системи.