География

Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Посібник для викладачів економічних і географічних факультетів вузів, наукових працівників, аспірантів /М.М.
Паламарчук, О. М. Паламарчук — К Знання 1998. — 416 с.
2.3. ТЕРИТОРІАЛЬНІ СИСТЕМИ РОЗСЕЛЕННЯ
Важливий клас системних об'єктів економічної і соціальної географії формують територіальні системи розселення (ТСР). Вивчення ТСР мало иелике значення для створення наукових основ удосконалення розселення населення в різних регіонах країни, формування теоретичної бази суспільної галузі географічної науки. Концепції ТСР поряд з ученням про ииробннчо-територіальні комплекси стали основою для створення теорії суспільно-територіального комплексотворення. Ці концепції виникли в межах географії населення, яка довгий час розвивалася досить відокремлено від інших галузей економічної географії (географії промисловості, сільського господарства, транспорту). Формування концепцій ТСР відбулося у 1960-роках. хоч окремі дослідження по групових системах розселення провадились В.Г.Давидовичем у 1930-ті роки.

Тепер склалося кілька концепцій розселення: єдиної системи розселення.

опорного каркаса і групової системи поселень. Як зазначає російський учений Б.С.Хорєв, ТСР можна розглядати у вузькому і широкому розумінні.
У вузькому розумінні елементами ТСР є населені пункти (поселення), але лише як місця зосередження населення. В ціле елементи об'єднують зв'язки, що виявляються в міграції людей, їх трудових. культурно-побутових, рекреаційних поїздках, а також в інформаційних і матеріальних взаємодіях поселень (поштово-телеграфні відправлення, телефонний, телексний та інші вили зв'язку). Такі системи можна вважати підсистемами населення в СТК.

Значно більшого поширення набули дослідження ТСР у широкому розумінні, їх елементами також є окремі поселення, однак вони вже розглядаються не лише як місця зосередження людей, а й як місця їх

3е)

життєдіяльності, передусім виробничої. Ці системи Б.С.Хорєіі цілком обгрунтовано вважає результатом взаємодії територіальних систем населення і виробництва. На думку Е. Б.Алаєва. системою розселення (або системою поселень) слід називати сполучення поселень, між якими ІСНУЄ більш або менш чіткий розподіл функцій, взаємний обмін функціями. виробничі і соціальні зв'язки. Детальні уявлення про ці зв'язки дають роботи Ю. І. Пітюренка, С.О.Ковальова і Н. Я. Ковальської. Ю.Р.Архипов виділив ознаки, що об'єднують сукупності населених пунктів у системи:

спільність соціальної і виробничої інфраструктур, єдина транспортна мережа. наявність міграційних і виробничих зв'язків, спільність завдань раціонального природокористування, єдність системи інформації, спільність території, наявність центру як головного елемента системи, ієрархічно зв'язаного з усіма населеними пунктами, керованість на основі адміністративно-територіального поділу.

У широкому трактуванні ТСР погано узгоджуються з територіально-виробничими комплексами. ТВК і ТСР уже не можна розглядати як різні складові загальної територіальної організації суспільства, оскільки ті й інші мають спільні атрибути (наприклад, виробничі зв'язки), однак разом з тим вони відображають функціонування однієї і тієї ж територіальної частини суспільства з різних позицій.

Щодо всього СТК ТСР не є звичайною підсистемою як вважають окремі автори (див.

праці В. К. Бугайова, М.Д. Шаригіна). ТСР являють собою швидше не підсистеми, а певні аспекти СТК, оскільки охоплюють більшу частину його елементів і зв'язків, або, образно кажучи, ТСР — це погляд на СТК через призму населення і його життєдіяльності. ТСР у ^вузькому розумінні теж не можна вважати звичайною підсистемою СТК. Вона є блоком, тобто такою складовою комплексу, яка окремо, без взаємодії з виробництвом, обслуговуванням і природними об'єктами функціонувати не може. Без них вона перетворюється на звичайну статичну сукупність елементів.

У науковій літературі розглядають різні ТСР: агломерації, локальні і регіональні системи різних рівнів, єдину систему розселення країни.

Агломерація виникає на базі великого міста або кількох компактно розташованих міст і створює значну зону урбанізації, поглинаючи суміжні населені пункти. Зовні вона проявляється як сукупність близько розташованих поселень, серед яких виділяється найбільше — ядро агломерації. Цю сукупність об'єднують різноманітні зв'язки. Найбільш характерні з них — зв'язки взаємодії населення у вигляді трудових, культурно-побутових і рекреаційних поїздок.

Водночас важливу роль в агломерації відіграють виробничі зв'язки. Тому агломерацію слід трактувати як розсе-ленське і виробниче утворення. В агломерації скупчується міське населення, що зумовлює концентрацію кваліфікованих кадрів. Для неї характерні процеси концентрації і диверсифікації виробництва, тісний зв'язок виробництва з наукою і навчальними закладами, ефективне використання виробничої і соціальної інфраструктури. Помітні, однак, і негативні риси агломерації, зумовлені загостренням екологічних і соціально-економічних проблем (продовольчої, житлової, транспортної, працевлаштування та ін.), які у майбутньому можуть навіть посилитися.

У локальній ТСР об'єктивно існує можливість щоденного особисто-

40

ю спілкування усіх представників її активного населення.

Для регіональної ТСР характерні більші масштаби території, в ній немає умов для щоденного особистого контакту населення.

Питання про єдину систему розселення є дискусійним. Так. Е. Б.Ала-єн. Б.С.Хорєв визнають її. інші географи ставлять під сумнів, вважаючи. що в дійсності є безліч регіональних і локальних ТСР. 1 для цього є підстави, тому що єдина система розселення передбачає досягнення відносної рівноцінності в умовах життя і розподілу благ цивілізації в поселеннях різного функціонального типу. що для України поки що не характерне.

На межі 1970—1980-х років з'явилися праці, присвячені взаємодії сис-гем розселення з виробничими і транспортними системами. Вони мали велике значення для формування цілісного уявлення про різні регіони як СТК. Так, Ю. І. Пітюренко виявив деякі відповідності між елементами територіальних структур господарських систем і розселенням. Г.М.Лаппо, В. І. Нудельман, розглядаючи питання взаємодії виробництва з населенням, зазначили їх рівноправність як чинників територіальної організації народного господарства на різних територіальних рівнях і загалом по країні, встановили, що у виробництві і розселенні є власні територіальні структури, а також суперечності у розміщенні виробництва і розселенні населення. Г.А. Гольц виявив закономірності взаємозв'язку розвитку транспорту і розселення на різних територіальних рівнях, визначив просторово-часові константи територіальних комунікаційних спільностей. Такі спільності являють собою результат інтеграції ТСР і транспортної системи.

вернуться к содержанию
вернуться к списку источников
перейти на главную страницу

Релевантная научная информация:

  1. 2.1. СУСПІЛЬНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС ЯК НАЙБІЛЬШ ІНТЕГРОВАНИЙ ОБ´ЄКТ ДОСЛІДЖЕНЬ - География
  2. 2.3. ТЕРИТОРІАЛЬНІ СИСТЕМИ РОЗСЕЛЕННЯ - География
  3. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ - Культурология
  4. ВСТУП - География
  5. 1.4. ЗАКОНОМІРНІСТЬ КОМПЛЕКСНОСТІ У ПРИРОДІ І СУСПІЛЬСТВІ. ГЕОКОМПЛЕКСОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ - География
  6. 2.4. ТЕРИТОРІАЛЬНІ РЕКРЕАЦІЙНІ СИСТЕМИ (ТРС) - География
  7. 3.1. ЕЛЕМЕНТИ І КОМПОНЕНТИ - География
  8. 3.2. ВИДИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗВ´ЯЗКІВ - География
  9. 4.1. ВІДНОШЕННЯ ВЗАЄМОРОЗТАШУВЛННЯ 1 ДОСТУПНОСТІ - География
  10. 5.2. ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА - География
  11. 5.3. ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА - География
  12. 7.4. МІСЬКЕ І СІЛЬСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ. СИСТЕМИ РОЗСЕЛЕННЯ - География
  13. 8.1. СУТНІСТЬ, ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ 1 РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ - География
  14. 8.2. ГАЛУЗЕВІ ЛАНКИ, РІВЕНЬ ЇХ РОЗВИТКУ ТА РОЛЬ У ЗАДОВОЛЕННІ ПОТРЕБ НАСЕЛЕННЯ В ПОСЛУГАХ - География
  15. 11.1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСОТВОРЕННЯ - География
  16. 11.3. СПЕЦІАЛІЗОВАНІ АПК І ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЇХ ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФЇЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ - География
  17. 11.5. Тваринницько-промисловий комплекс - География
  18. 11.7. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ АПК - География
  19. ЧАСТИНА І. ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ - Культурология
  20. КУЛЬТУРА ЄВРОПИ, ВІЗАНТІЇ - Культурология

Другие научные источники направления География:

    1. Тарасенко Н. Г.. Экономические районы Украины. Пособие для школьников, абитуриентов, студентов, учителей. 1999