Контрольные работы по праву

На певному етапі розвитку юридичної науки поняття юрисдикції вийшло за межі кримінально-судочинних трактувань і поширилось на інші правові сфери, в яких вирішують правові спори. Перш за все це сфера адміністративно-деліктного права

Орієнтуючись із цього приводу на Конституцію України (п. 22 ст. 92), варто розрізняти юрисдикцію цивільно-правову, кримінально-правову, адміністративно-деліктну і дисциплінарну.

Отже, юрисдикцію можна розуміти:

1. як компетентність судових органів щодо вирішення кримінальних справ;

2. як компетентність судових органів щодо вирішення не тільки кримінальних, а і будь-яких справ;

3. як компетентність будь-яких (включаючи судові) органів (посадових осіб) щодо вирішення спорів про право;

4.

Таким чином предметом дослідження юрисдикції є закономірності здійснення юрисдикційного процесу й констатацію як процесуально-правої галузі у системі права. Звідси випливає практична й теоретична актуальність подібного роду монографічних досліджень, оскільки однією з граней проведеної правової реформи в нашому суспільстві виступає удосконалювання функціональних і нормативних аспектів юрисдикционного процесу.

Подальший розвиток уявлень щодо поняття «юрисдикція» повинен пов'язуватись із законодавством України після 1990 року.

Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний суд України. Завданням Конституційного Суду є гарантування верховенства Конституції України як Основного закону держави. Він є окремим органом влади, який не підпорядковується ні законодавчій, ні виконавчій, ні судовій владі. Відповідно до ст. 4 Закону України “Про Конституційний Суд України”, передбачено, що діяльність Конституційного Суду ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти й усебічності розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

Основною функцією органів конституційного правосуддя є здійснення контролю за додержанням Конституції в процесі правотворчої діяльності шляхом перевірки правових актів із точки зору їх відповідності Конституції. Тому Закон про Конституційний Суд України першим регулює порядок провадження у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Президента України; актів Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Конституційне правосуддя, незалежно від організаційних форм його здійснення, вирішує завдання захисту конституції: забезпечення її верховенства, принципу розподілу влади, захисту прав і свобод громадянина.

Основними функціями Конституційного Суду України є вирішення питання про відповідність законів та правових актів Конституції України й офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

До повноважень Конституційного Суду належить прийняття рішення й дача висновків у справах щодо:

1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність): законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Президента України; актів Кабінету Міністрів України; правових актів Верховної ради Автономної Республіки Крим;

2) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111;

3) вирішення питань відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість (ч. 1 ст. 151 Конституції України);

4) дачі висновку про порушення Конституції України або законів України Верховною Радою Автономної Республіки Крим (п. 28 ст. 85 Конституції України);

5) дачі висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 цієї Конституції (ст. 159 Конституції України).

Конституційний Суд України вирішує питання щодо конституційності згаданих нормативних актів, використовуючи, зокрема, такі критерії, як передбачений Конституцією поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову та здійснення повноважень органами влади у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (ст. 6 Конституції України).

До повноважень, що не належать Конституційному Суду відносяться:

питання щодо законності актів органів державної влади;

органів влади Автономної Республіки Крим;

органів місцевого самоврядування;

питання, які віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Питаннями для прийняття Конституційним судом рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є:

їх невідповідність Конституції України;

порушення встановленої процедури їх, розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;

перевищення конституційних повноважень.

З питань своїх повноважень Конституційний Суд приймає рішення й висновки.

Рішення він приймає за результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради, актів Президента Кабінету Міністрів, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх, неконституційність.

Висновки Конституційний Суд дає у справах із питань офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Рішення й висновки Конституційного Суду є остаточними і не підлягають оскарженню.

Суб'єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента, актів Кабінету Міністрів, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим є Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Суб'єктами прав на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом є:

щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість, - Президент України, Кабінет Міністрів України;

стосовно додержання конституційної процедури розслідування й розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту – Верховна Рада України;

щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.

Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи в Україні.

Конституційний Суд вправі відмовити у відкритті провадження у справі за таких підстав:

відсутність встановленого законодавством права на конституційне подання чи конституційне звернення;

невідповідність конституційного подання, конституційного звернення вимогам, передбаченим законодавством;

непідвідомчість Конституційному Суду питань, порушених у конституційному поданні або конституційному зверненні.

З метою раціональної роботи у складі Конституційного Суду утворюються колегії суддів, які приймають процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді або про відмову у такому провадженні в порядку, встановленому для розгляду справ за конституційним поданням.

Іншим видом справ, що розглядається Конституційним Судом, є провадження у справах щодо конституційності правових актів, що викликають спір стосовно повноважень конституційних органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

Конституційний Суд розглядає також справи щодо конституційності актів про призначення виборів, всеукраїнського чи місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим.

Наступним видом справ, які розглядаються Конституційним Судом, є провадження у справах щодо відповідності законів та інших правових актів Верховної Ради, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим конституційним принципам і нормам стосовно прав та свобод людини та громадянина.

Предметом конституційного провадження у справах щодо конституційності норм законів, якими суперечливо регулюється порядок реалізації конституційних прав та свобод людини й громадянина, є вирішення спірних питань конституційності норм двох чи більше законів або актів міжнародного права.

Конституційний Суд розглядає справи й дає висновки щодо конституційності чинних міжнародних договорів України, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.

Таким чином завданням Конституційного Суду України є чітке тлумачення Конституційних Законів України, конституційності нормативно правових актів, додержання конституційних норм та законів суспільством та громадянами України.