В Конституції Франції 1793р. зазначалося не втручатися в управління ін. націями і не припустимим є втручання у власні справи держави. В Декл-ії МП, що була зпроєктована Робесп’єром(1795р.) також підкреслювалось, що не один народ не має права втручатися в управління інших держав. 1823р. – в посланні президента США Д.Монро Конгресу було заявлено, що втручання європ-х держав у справи Амер. Континента є недопустимим. Америка у свою чергу, не буде втручатися у справи Європи, крім випадків, коли будуть зачіпатися інтереси Америки. Демократизація між-х відносин внаслідок розгрому агрес-х держав у ІІ Св. війні і глибока інституціоналізація між-го спілкування шляхом утворення ООН та мережі міжурядових орг-цій створили можливість для того, щоб пр-п невтручання отримав поширення на між-му та рег-му рівнях. Цей пр-п закріп-ся в Статуті ООН, в Декларації пр-пів МП 1970р., Дек-ції про неприпустимість інтервенції і втручання у внутрішні справи держави, що була затверд-на ГО ООН у 1982р. в Декл-ції пр-ів Закл.акту НБСЄ 1975р. Не є втручанням у внутрішні справи-контроль, перевірки, інспекції, що передбачені міжн. Угодами. |