<<

ПРИЛОЖЕНИЯ

 

ПРИЛОЖЕНИЕ А

Карта для оценки сформированности когнитивного компонента медиа- образовательной компетентности будущих учителей филологических специальностей

Уважаемые студенты высших учебных заведений!

Кафедра английской филологии Таврического национального университета имени В.

И. Вернадского и  кафедра педагогики и  управления учебными заведениями РВУЗ Крымский Гуманитарный Университет (г. Ялта) проводят исследование по подготовке будущих учителей филологических специальностей к применению медиа-образовательных технологий в профессиональной деятельности. Просим Вас ответить на вопросы, сделав отметку в соответствующей графе. Благодарим за участие в нашем исследовании!

1.              Медиа-образовательные технологии – это:

а)              средства              организации              деятельности              с              использованием              медиа              для              достижения педагогических целей;

б) аппаратные средства, которые традиционно используют в обучении;

в)              программные              средства              обучения,              которые              наиболее              распространены              в              высших образовательных учреждениях.

2.              В              Украине              медиа-образование              как              специальное              направление              научных исследований в области педагогики и психологии начало развиваться:

а) только с конца 90-х гг. ХХ ст.;              б) с 1992 года;              в) с 2000 года.

3.              К аппаратным средствам медиа-образовательных технологий относят:

а) компьютер, мультимедиа-проектор, манипуляторы (мышь, клавиатура и др.); приводы

CD и DVD, видео плееры, аудио плееры, видео и аудио записывающие устройства,

акустические системы;

б) мультимедиа презентации, мультимедиа доклада;

в) электронные мультимедиа издания и мультимедийные Интернет ресурсы.

4.              К программным средствам медиа-образовательных технологий относят:

а) мультимедийные приложения и средства создания мультимедийных медиа продуктов;

б) компьютер, мультимедиа-проектор, манипуляторы (мышь, клавиатура и др.);

в) приводы CD и DVD, видео плееры, аудио плееры, видео и аудио записывающие устройства, акустические системы.

5.              Для организации занятия по филологическим дисциплинам подходит:

а) применение готовых мультимедиа продуктов по любой теме;

б) применение любых медиа продуктов на иностранном языке;

в) применение готовых медиа продуктов соответствующего уровня сложности за темой, что изучают.

6.              Самостоятельная              работа              по              филологическим              дисциплинам              может              быть направлена на:

а) только на работу с готовыми медиа продуктами за темой, что изучают;

б)              преимущественно              на              овладение              навыками              создания              собственных              мультимедиа продуктов;

в) как на работу с готовыми медиа продуктами, так и на создание собственных медиа-

продуктов.

7.              Интернет ресурсы по изучению / преподаванию филологических дисциплин -

это:

а) электронные словари;

б) электронные словари, сайты школ;

в) электронные словари, сайты учителей, тестовые платформы, образовательные порталы,

сайты школ.

8.              К              современным              Интернет              ресурсам,              которые              используют              в              изучении филологических дисциплин относят:

а) facebook, Word, Power Point, YouTube;

б) facebook, twitter, YouTube;

в) facebook, twitter, YouTube, Glogster, wikispaces, блогосфера и др.

9.              Применение электронной почты учителями-филологами в профессиональных целях

а) требует соблюдения  определенной структуры сообщения и знаний этикета сетевого

общения с коллегами;

б) мало чем отличается от общения с друзьями и семьей;

в) не имеет определенных четких правил.

10.              Применение социальных сетей (например, facebook) учителями-филологами в профессиональных целях

а) не практикуется вообще;

б) не отличается от общения с друзьями и семьей;

в) направлено на цели обучения филологической дисциплины и требует учета особенностей аудитории учащихся (возрастные, гендерные и др.), которые будут пользоваться страницей.

11.              Коммуникация учителей-филологов на профессиональных сайтах

а) не требует учета тематики сайта;

б) ничем не отличается от других сайтов и может осуществляться любым образом;

в) требует навыков написания комментариев на таких сайтах и знаний этикета общения с коллегами в сети.

12.              Канал              YouTube,              который              используется              учителями-филологами              в профессиональных целях

а) не отличается от любого другого канала;

б) должен иметь правильно подобранный логин, определенную структуру и содержание,

отражающее цели изучения филологической дисциплины;

в) должен быть ярко оформленным и отражать музыкальные интересы пользователя.

13.              Создание медиатеки учителями-филологами должно происходить с учетом

а) возрастных характеристик учащихся;

б) возрастных характеристик учащихся и целей обучения филологических дисциплин;

в) хобби и возрастных характеристик учащихся.

14.              Для создания мультимедийного плаката учителями-филологами на платформе

Glogster необходимо

а) иметь доступ к Интернету, страницу в Glogster, уметь создавать гиперсвязи и отбирать аудио и видео материалы;

б) иметь доступ к Интернету и навыки программирования;

в) мне такая платформа не известна.

15.              Создание качественных презентаций из филологических дисциплин требует

а) соответствия содержания презентации теме, наличия четкой структуры (вступление,

основные и заключительные слайды), размера текста 18-48 и 1 - 2 рисунков на одном слайде;

б) не имеет четких правил;

в) применения как можно большего количества рисунков на каждом слайде.

16.              Успешность докладов с презентациями с филологических дисциплин зависит от

а) знания общих принципов выступления с докладами;

б) наличия большого количества звуковых и видео эффектов;

в) темпа подачи слайдов.

17.              Блог учителя-филолога должен

а) иметь соответствующие целям обучения филологической дисциплины имя, содержание и структуру и учитывать образовательные потребности учащихся;

б) иметь яркий дизайн и посты только на иностранном языке;

в) ориентироваться на наиболее широкий круг пользователей.

18.              Оптимальным              решением              для              организации              обучения              филологических дисциплин является комбинация:

а) страница в социальной сети;

б) блог преподавателя и платформа Twitter;

в) блог преподавателя, страница в социальной сети, канал в YouTube и платформа Twitter.

19.              Анализ медиатекстов на уроках по филологическим дисциплинам должен осуществляться

а) с учетом образовательных потребностей и возрастных характеристик учащихся;

б) путем просмотра теленовостей;

в) путем просмотра художественных фильмов.

20.              Презентации можно применять в преподавании филологических дисциплин учащимся

а) 1-4 классов;

б) 5-8 классов;

в) 1-11 классов.

Благодарим за помощь!

ПРИЛОЖЕНИЕ Б

Карта для оценки сформированности деятельностного компонента медиа-образовательной компетентности будущих учителей филологических

специальностей

Уважаемые студенты высших учебных заведений!

Кафедра английской филологии Таврического национального университета имени  В. И. Вернадского  и  кафедра  педагогики  и  управления  учебными заведениями РВУЗ Крымский Гуманитарный Университет (г. Ялта) проводят исследование по подготовке будущих учителей филологических специальностей к применению медиа-образовательных технологий в профессиональной деятельности.

Просим Вас ответить на вопросы, сделав отметку в соответствующей графе. Благодарим за участие в нашем исследовании!

Оцените, пожалуйста, свои умения по применению медиа-образовательных

технологий под соответствующим заголовком любой отметкой в графе.

Умения

Не могу

Могу

недостаточно хорошо

Могу хорошо

Могу отлично

1 Пользоваться компьютером для обеспечения  наглядности процесса              обучения филологических дисциплин
2 Пользоваться мультимедиа- проектором                для    обеспечения наглядности              процесса  обучения филологических дисциплин
3 Пользоваться видео и аудио устройствами              для воспроизведения и для создания записи
4 Импортировать файлы с аудио и видео записывающих устройств на компьютер с целью их просмотра, прослушивания или последующей обработки
5 Эффективно пользоваться функцией придания гиперсязей в презентации
6 Создавать                            собственные презентации              и        изменять существующие слайд-шоу
7 Проводить              уроки            по филологическим дисциплинам с применением презентаций

8 Создавать                            электронные страницы              в  социальных  сетях (например фейсбук, твиттер и др.) и эффективно пользоваться ими
9 Создавать              мультимедийные плакаты на платформе Glogster для              обеспечения    наглядности процесса                            обучения филологических дисциплин
10 Создать              собственный  канал  в Youtube                            и          эффективно пользоваться им в преподавании филологических дисциплин
11 Создавать блоги и эффективно пользоваться ими в преподавании филологических дисциплин
12 Быстро                            осваивать       любые технологии                              коммуникаций   для создания              собственных    медиа сообщений                                          в         контексте профессиональной деятельности
13 Пользоваться              редакторами изображений
14 Пользоваться аудио редакторами
15 Создавать              и              редактировать аудио сообщения
16 Пользоваться видео редакторами
17 Создавать видео ролики
18 Оценивать              достоверность              и качество медиа сообщений
19 Эффективно                            пользоваться образовательными                            Интернет- сайтами              и        онлайновыми словарями
20 Подбирать              достоверные              и качественные                            материалы              из научно-популярных информационных ресурсов

Благодарим за помощь!

ПРИЛОЖЕНИЕ В

Экспресс-диагностика организаторских способностей

Предлагаемая методика дает возможность более глубоко разобраться в структуре организаторских способностей и одновременно выявить уровень владения ими.

Перед вами 20 вопросов, требующих однозначного ответа „да” или

„нет”. В бланке ответов необходимо рядом с номером вопроса проставить соответствующий для вас ответ.

Опросник:

1. Вам часто удается склонить своих друзей или коллег к своей точке зрения?

2. Вы часто попадаете в такие ситуации, когда  затрудняетесь в том, как поступить?

3. Доставляет ли вам удовольствие общественная работа?

4. Вы обычно легко отступаете от своих планов и намерений?

5. Вы любите придумывать или организовывать с окружающими игры,

соревнования, развлечения?

6. Вы часто откладываете на завтра то, что можно сделать сегодня?

7. Вы              обычно              стремитесь              к              тому,              чтобы              окружающие              поступали              в соответствии с вашими мнениями или советами?

8. Это верно, что у вас редко бывают конфликты с друзьями, если они нарушают свои обязательства?

9. Вы часто в своем окружении берете на себя инициативу при принятии решения?

10.Это верно, что новая обстановка или новые обстоятельства могут выбить вас на первых порах из привычной колеи?

11.У              вас,              как              правило,              возникает              чувство              досады,              когда              что-либо              из задуманного не получается?

12.Вас раздражает, когда приходится выступать в роли посредника или советчика?

13.Вы обычно активны на собраниях?

14.Это верно, что вы стараетесь избегать ситуаций, когда нужно доказывать свою правоту?

15.Вас раздражают поручения и просьбы?

16.Это верно, что вы стараетесь, как правило, уступать друзьям?

17.Вы обычно охотно берете на себя участие в организации праздников,

торжеств?

18.Вас выводит из себя, когда опаздывают?

19.К вам часто обращаются за советом или помощью?

20.У вас в основном получается жить по принципу «дал слово — одержи»?

Обработка и интерпретация результатов:

Анализ результатов начинается с сопоставления полученных ответов с приведенным ниже ключом.

Ключ: „Да”: 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 17, 18, 19, 20.

„Нет”: 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 15, 16.

Затем необходимо подсчитать сумму совпадений с ключом. Коэффициент организаторских способностей равен дроби, где числитель — сумма совпадений с ключом, умноженная на 100%, а знаменатель— 20.

Критерии для выводов:

до 40% —уровень организаторских способностей базовый;

40—70% — оптимальный;

свыше 70% — продуктивный.

ПРИЛОЖЕНИЕ Г

Диагностика мотивации успеха и боязни неудачи (А.Реан)

На приведенные ниже вопросы необходимо ответить «да» или «нет». Если Вы затрудняетесь с ответом, помните, что «да» подразумевает как явное «да», то есть «скорее да, чем нет». То же самое относится и к ответу «нет». Отвечать на вопросы следует достаточно быстро, подолгу не задумываясь. Ответ, который первым пришел в голову, как правило, и является наиболее точным.

Опросник

1. Включаясь в работу, надеюсь на успех.

2. В деятельности активен.

3. Склонен к проявлению инициативы.

4. При выполнении ответственных заданий стараюсь по возможности найти причины отказа от них.

5. Часто выбираю крайности: либо заниженно легкие задания, либо нереально трудные.

6. При встрече с препятствиями, как правило, не отступаю, а ищу способы их преодоления.

7. При чередовании успехов и неудач склонен к переоценке своих успехов.

8. Продуктивность              деятельности              в              основном              зависит              от              моей целеустремленности, а не от внешнего контроля.

9. При выполнении достаточно трудных заданий в условиях ограниченного времени результативность моей деятельности ухудшается.

10.Я склонен проявлять настойчивость в достижении цели.

11.Я склонен планировать свое будущее на достаточно отдаленную перспективу.

12.Если рискую, то с умом, а не бесшабашно.

13.Я не очень настойчив при достижении цели, особенно если отсутствует внешний контроль.

14.Предпочитаю              ставить              перед              собой              средние              по              трудности              или              слегка завышенные, но достижимые цели.

15.В случае неудачи при выполнении задания его притягательность для меня снижается.

16.При чередовании успехов и неудач я больше склонен к переоценке своих неудач.

17.Предпочитаю планировать свое будущее лишь на ближайшее время.

18.При работе в условиях ограниченного времени результативность деятельности у меня улучшается, даже если задание достаточно трудное.

19.В случае неудачи я, как правило, не отказываюсь от поставленной цели.

20.Если я сам выбрал для себя задание, то в случае неудачи его притягательность только возрастает.

Ключ к опроснику:

1 балл получают ответы «да» на вопросы 1-3, 6, 10-12, 14, 16, 18-20; ответы

«нет» на вопросы 4, 5, 7, 9, 13, 15, 17. Подсчитывается общее количество баллов. Если испытуемый набирает от 1 до 7 баллов, то диагностируется мотивация на неудачу (боязнь неудачи). Если он набирает от 14 до 20 баллов, то диагностируется мотивация на успех (надежда на успех). Если количество набранных баллов в пределах от 8 до 13, то следует считать, что мотивационный полюс не выражен. При этом 8-9 баллов ближе к боязни неудачи, а 12-13 баллов – ближе к мотивации успеха.

ПРИЛОЖЕНИЕ Д

Оценка уровня творческого потенциала личности

Данная методика позволяет определить самооценку личностных качеств либо частоту их проявления, которые характеризуют уровень развития творческого потенциала личности. Методика содержит 18 утверждений, каждое из которых студенты должны были оценить по 9-балльной шкале.

Вопросы теста Шкала оценок
1.              Как              часто              начатое              дело              вам              удается              довести              до

логического конца?

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
2. Если всех людей мысленно разделить на логиков и

эвристиков, то есть генераторов идей, то в какой степени вы являетесь генератором идей?

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
3. В какой степени вы относите себя к людям решительным? 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
4. В какой степени ваш конечный «продукт», ваше творение

чаще всего отличается от исходного проекта, замысла?

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
5. Насколько вы способны проявить требовательность и

настойчивость, чтобы люди, которые обещали вам что-то,

выполнили обещанное?

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
6. Как часто вам приходится выступать с критическими

суждениями в чей-либо адрес?

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
7. Как часто решение возникающих у вас проблем зависит

от вашей энергии и напористости?

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
8. Какой процент людей в вашем коллективе чаще всего

поддерживают вас, ваши инициативы и предложения? (1

балл — около 10%)

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
9.              Как              часто              у              вас              бывает              оптимистичное              и              веселое

настроение?

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
10. Если все проблемы, которые вам приходилось решать за

последний год, условно разделить на теоретические и практические, то каков среди них удельный вес практических?

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
11. Как часто вам приходилось отстаивать свои принципы,

убеждения?

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
12.              В              какой              степени              ваша              общительность,

коммуникабельность              способствует              решению              жизненно важных для вас проблем?

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
13. Как часто у вас возникают ситуации, когда главную

ответственность за решение наиболее сложных проблем и дел в коллективе вам приходится брать на себя?

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9

14. Как часто и в какой степени ваши идеи, проекты

удавалось воплощать в жизнь?

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
15. Как часто вам удается, проявив находчивость и даже

предприимчивость,              хоть              в              чем-то              опередить              своих соперников по работе или учебе?

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
16. Как много людей среди ваших друзей и близких, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
17. Как часто вам в жизни приходилось предпринимать

нечто такое, что было воспринято даже вашими друзьями

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
18.              Как              часто              вам              приходилось              коренным              образом

реформировать свою жизнь или находить принципиально

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9

Обработка и интерпретация результатов

На основе суммарного числа набранных баллов определите уровень вашего творческого потенциала.

Сумма баллов Уровень              творческого              потенциала
18 — 39 Очень низкий уровень
40 — 54 Низкий
55 — 69 Ниже среднего
70 — 84 Чуть ниже среднего
85 — 99 Средний
100 — 114 Чуть выше среднего
115 — 129 Выше среднего
130 — 142 Высокий уровень
143 — 162 Очень высокий уровень

ПРИЛОЖЕНИЕ Е

Анкета

Шановні студенти вищих навчальних закладів!

Кафедра англійської філології Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського та кафедра педагогіки та управління навчальними закладами РВУЗ Кримський Гуманітарний Університет (Ялта) проводять дослідження щодо підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до використання медіа-освітніх технологій у професійній діяльності. Просимо Вас дати відповіді на запитання, зробивши позначку у відповідній графі. Дуже вдячні за Вашу участь у нашому дослідженні.

1.   Чи Ви вважаєте  за потрібне підготовку  майбутніх  учителів філологічних спеціальностей до застосування медіа-освітніх технологій у професійній діяльності?

а) так, вважаю; б) ні, не вважаю; в) важко відповісти.

2.              Чи Ви поділяєте точку зору на те, що медіа-освітні технології – це засоби організації діяльності з використанням медіа для досягнення педагогічних цілей? а) так, поділяю; б) частково поділяю; в) ні, не поділяю; г) важко відповісти.

3.     Наскільки Ви володієте знаннями щодо застосування медіа-освітніх технологій?

а) повністю володію; б) володію, але недостатньо; в) ні, не володію; г) важко відповісти.

4.     Наскільки Ви володієте вміннями щодо застосування медіа-освітніх технологій?

а) повністю володію; б) володію, але недостатньо; в) ні, не володію; г) важко відповісти.

5.      Наскільки  Ви  теоретично  підготовлені  щодо  застосування  медіа-

освітніх технологій у майбутній професійній діяльності?

а) повністю підготовлений; б) частково підготовлений; в) ні, не підготовлений;

г) важко відповісти.

6.      Наскільки Ви практично підготовлені щодо застосування медіа-освітніх технологій у майбутній професійній діяльності?

а) повністю підготовлений; б) частково підготовлений; в) ні, не підготовлений;

г) важко відповісти.

7.              Чи Ви володієте знаннями щодо застосування апаратних засобів медіа- освітніх              технологій,   зокрема   комп’ютером,   мультимедіа-проектором, маніпуляторами (миша, клавіатура та ін.), приводами CD та DVD, відео та аудіо                плеєрами, відео та аудіо записуючими пристроями, акустичними системами?

а) повністю володію; б) володію, але недостатньо; в) ні, не володію; г) важко відповісти.

8.    Наскільки Ви володієте навичками застосування  медіа-освітніх апаратних засобів?

а) повністю володію; б) володію, але недостатньо; в) ні, не володію; г) важко відповісти.

9.       Чи  Ви  спроможні  застосовувати  медіа-освітні  апаратні  засоби  у майбутній професійній діяльності?

а) так, спроможний; б) спроможний, але недостатньо; в) ні, не спроможний;

г) важко відповісти.

10.    Чи Ви володієте знаннями щодо застосування програмних засобів медіа-освітніх технологій (мультимедіа презентації, мультимедіа доповіді, електронні мультимедіа видання, мультимедійні Інтернет ресурси)?

а) повністю володію; б) володію, але недостатньо; в) ні, не володію; г) важко відповісти.

11.              Наскільки Ви володієте навичками застосування програмних засобів медіа-освітніх технологій?

а) повністю володію; б) володію, але недостатньо; в) ні, не володію; г) важко відповісти.

12.              Чи              Ви              спроможні              застосовувати              програмні              засоби              медіа-освітніх технологій у майбутній професійній діяльності?

а) так, спроможний; б) спроможний, але недостатньо; в) ні, не спроможний;

г) важко відповісти.

13.   Чи Ви володієте знаннями щодо створення власних мультимедійних продуктів, зокрема застосування відео редакторів, редакторів зображень, звукових редакторів, програм для реалізації гіпертекстів, он-лайнових аудіо та відео редакторами, Інтернет платформами для створення блоґів та електронних сторінок?

а) повністю володію; б) володію, але недостатньо; в) ні, не володію; г) важко відповісти.

14.              Чи Ви володієте навичками щодо створення власних мультимедійних продуктів?

а) повністю володію; б) володію, але недостатньо; в) ні, не володію; г) важко відповісти.

15.              Чи Ви спроможні створити власні мультимедійні продукти, які потрібні у майбутній професійній діяльності?

а) так, спроможний; б) спроможний, але недостатньо; в) ні, не спроможний;

г) важко відповісти.

16.              Наскільки Ви задоволені наявною навчально-методичною літературою щодо застосування медіа-освітніх технологій?

а) повністю задоволений; б) частково задоволений; в) ні, не задоволений;

г) важко відповісти.

17.              Чи Ви відчуваєте потребу у поповненні своїх знань щодо застосування медіа-освітніх технологій у майбутній професійній діяльності?

а) так, відчуваю; б) відчуваю, але недостатньо; в) ні, не відчуваю; г) важко відповісти.

Дякуємо за Вашу участь!

Анкета

ПРИЛОЖЕНИЕ Ж

Шановні викладачі вищих навчальних закладів!

Кафедра англійської філології Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського та кафедра педагогіки та управління навчальними закладами РВУЗ Кримський Гуманітарний Університет (Ялта) проводять дослідження щодо підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до використання медіа-освітніх технологій у професійній діяльності. Просимо Вас дати відповіді на запитання, зробивши позначку у відповідній графі. Дуже вдячні за Вашу участь у нашому дослідженні.

1.   Чи Ви вважаєте  за потрібне підготовку  майбутніх  учителів філологічних спеціальностей до застосування медіа-освітніх технологій у професійній діяльності?

а) так, вважаю; б) ні, не вважаю; в) важко відповісти.

2.              Чи Ви поділяєте точку зору на те, що медіа-освітні технології – це засоби організації діяльності з використанням медіа для досягнення педагогічних цілей? а) так, поділяю; б) частково поділяю; в) ні, не поділяю; г) важко відповісти.

3.              Чи Ви застосуєте у своїй професійній діяльності такі апаратні засоби медіа-освітніх технологій як комп’ютер, мультимедіа-проектор, приводи CD та DVD, відео плеєри, аудіо плеєри, відео та аудіо записуючі пристрої, акустичні системи?

а) так, застосую; б) застосую, але рідко; в) ні, не застосую; г) важко відповісти.

4.       Чи Ви застосуєте у своїй професійній діяльності такі програмні засоби медіа-освітніх  технологій як мультимедійні додатки (мультимедіа презентації, мультимедіа доповіді, електронні мультимедіа видання, мультимедійні Інтернет ресурси)?

а) так, застосую; б) застосую, але рідко; в) ні, не застосую; г) важко відповісти.

5.       Чи Ви застосуєте у своїй професійній діяльності такі програмні засоби створення мультимедійних продуктів як відео редактори, редактори зображень, звукові редактори, програми для реалізації гіпертекстів, які розташовані локально на комп’ютері, та он-лайнові аудіо та відео редактори, Інтернет платформи для створення блоґів та електронних сторінок?

а) так, застосую; б) застосую, але рідко; в) ні, не застосую; г) важко відповісти.

6.     Наскільки Ви володієте знаннями щодо застосування медіа-освітніх технологій?

а) повністю володію; б) володію, але недостатньо; в) ні, не володію; г) важко відповісти.

7.    Наскільки Ви теоретично підготовлені до забезпечення підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування медіа- освітніх технологій у професійній діяльності?

а) повністю підготовлений; б) частково підготовлений; в) ні, не підготовлений;

г) важко відповісти.

8.              Наскільки Ви практично підготовлені до забезпечення підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування медіа- освітніх технологій у професійній діяльності?

а) повністю підготовлений; б) частково підготовлений; в) ні, не підготовлений;

г) важко відповісти.

9.      Наскільки Ви задоволені наявною навчально-методичною літературою з питань забезпечення підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування медіа-освітніх технологій у професійній діяльності?

а) повністю задоволений; б) частково задоволений; в) ні, не задоволений;

г) важко відповісти.

Дякуємо за Вашу участь!

Анкета

Шановні учителі шкіл!

ПРИЛОЖЕНИЕ З

Кафедра англійської філології Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського та кафедра педагогіки та управління навчальними закладами РВУЗ Кримський Гуманітарний Університет (Ялта) проводять дослідження щодо підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до використання медіа-освітніх технологій у професійній діяльності. Просимо Вас дати відповіді на запитання, зробивши позначку у відповідній графі. Дуже вдячні за Вашу участь у нашому дослідженні.

1.              Чи Ви поділяєте точку зору на те, що медіа-освітні технології – це засоби організації діяльності з використанням медіа для досягнення педагогічних цілей? а) так, поділяю; б) частково поділяю; в) ні, не поділяю; г) важко відповісти.

2.       Чи Ви вважаєте, що використання медіа-освітніх технологій підвищує якість навчання учнів у загально освітньому навчальному закладі?

а) так, вважаю; б) ні, не вважаю; в) важко відповісти.

3.              Чи Ви вважаєте за необхідне готувати майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування медіа-освітніх технологій у професійної діяльності?

а) так, вважаю; б) ні, не вважаю; в) важко відповісти.

4.      Чи Ви вважаєте за потрібне застосування у своїй професійній діяльності апаратних засобів медіа-освітніх технологій (комп’ютер, мультимедіа- проектор, приводи CD та DVD, відео плеєри, аудіо плеєри, відео та аудіо записуючі пристрої, акустичні системи)?

а) так, вважаю; б) ні, не вважаю; в) важко відповісти.

5.      Чи Ви вважаєте за потрібне застосування у своїй професійній діяльності програмних  засобів  медіа-освітніх  технологій  (мультимедіа  презентації,

мультимедіа  доповіді,  електронні  мультимедіа  видання,  мультимедійні

Інтернет ресурси)?

а) так, вважаю; б) ні, не вважаю; в) важко відповісти.

6.              Чи              Ви              вважаєте              за              потрібне              створення              власних              мультимедійних продуктів?

а) так, вважаю; б) ні, не вважаю; в) важко відповісти.

7.   Наскільки Ви задоволені рівнем підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до застосування медіа-освітніх технологій, що виявляється під час педагогічної практики чи на момент працевлаштування у школі?

а) повністю задоволений; б) частково задоволений; в) ні, не задоволений;

г) важко відповісти.

8.              Наскільки Ви задоволені наявною навчально-методичною літературою щодо застосування медіа-освітніх технологій?

а) повністю задоволений; б) частково задоволений; в) ні, не задоволений;

г) важко відповісти.

9.              Чи Ви відчуваєте потребу у поповненні своїх знань щодо застосування медіа-освітніх технологій у професійній діяльності?

а) так, відчуваю; б) відчуваю, але недостатньо; в) ні, не відчуваю; г) важко відповісти.

Дякуємо за Вашу участь!

Школа…№                                       

Директор школи                                                                       

ПРИЛОЖЕНИЕ И

Распределение часов учебных дисциплин по подготовке будущих учителей-филологов к профессиональной деятельности с применением

медиа-образовательных технологий

Дисциплина Кол-во кредитов Кол-во часов Лекц.

часов

Практ.

часов.

Самост.

часов

Инд.

работа

Основы информатики              и прикладной

лингвистики

2 72 6 30 36 -
Новые

информационные технологии              в гуманитарных науках

2 72 4 20 48 -
Практический

курс              основного иностранного

языка

(английского)

43,5 1566 - 950 308 308
Спецкурс

„Медиа-

образовательные технологии”

1 36 7 13 8 8
Спецкурс

„Основы              анализа медиатекста”

1 36 6 14 8 8
Сравнительная

грамматика родного              и

английского языка

3 108 20 20 34 34

ПРИЛОЖЕНИЕ К

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.

В.І.ВЕРНАДСЬКОГО

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Проректор з навчальної роботи «              »              2011 р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

зі спецкурсу «Медіа-освітні технології»

для студентів 5 курсу денної форми навчання

напряму підготовки 6.020303 – «Філологія. Мова та література (англійська)»

Факультет Іноземної філології

Кафедра Англійської філології

Сімферополь, 2011 р.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Спецкурс "Медіа-освітні технології" пропонується для студентів 5 курсу денної форми навчання факультетів Іноземної філології напряму підготовки

7.030502, 8.030502 – "Філологія. Мова та література (англійська)".

XXI століття висуває до освіти нові вимоги – швидке пристосування до нових технологій навчання, що базуються на використанні можливостей мультимедійного комп’ютера, впровадженні інформаційних технологій. З кожним роком у навчальний процес впроваджуються інновації для підвищення ефективності навчального процесу.

Проблема підготовки сучасного учителя в інформаційному суспільстві, його професійного вдосконалення все більше хвилює педагогів. Тому актуальними нині є пошуки нових форм організації навчального процесу в університеті, які спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної, творчої діяльності студентів, підготовку майбутнього вчителя, який би відповідав потребам інформаційного суспільства і сучасної школи. Адже саме учителі доносять максимум інформації до підростаючого покоління, тому вони мають не лише ознайомлюватись із новинками в засобах навчання, а й уміти педагогічно і методично правильно застосовувати їх у своїй професійній діяльності. Цей процес неможливий без оволодіння елементарними основами роботи з мультимедійними технологіями, самостійної роботи з навчальним програмним засобом, уміння оперувати інформацією в електронному вигляді, уміння організовувати свій навчальний час у роботі з мультимедійним продуктом, уміння використовувати мультимедійні технології у самостійній навчально-пізнавальній діяльності, розробляти плани- конспекти уроків із елементами мультимедіа для школярів, уміти впроваджувати мультимедійні засоби навчання у практику роботи середньої школи.

Ціль спецкурсу полягає у формуванні важливої складової медіа-культури майбутніх учителів філологічних спеціальностей ? знань, умінь та навичок застосування медіа-освітніх технологій у професійній діяльності.

Вимоги до знань і умінь:

У результаті вивчення спецкурсу студенти повинні знати:

? концептуальні основи застосування медіа-освітніх технологій у майбутній професійній діяльності;

? основні періоди розвитку медіа-освітніх технологій;

? загальні принципи застосування у професійній діяльності засобів медіа- освітніх технологій: комп’ютера, мультимедіа-проектора, маніпуляторів, приводів CD та DVD, відео плеєрів, аудіо плеєрів, відео та аудіо записуючі пристроїв, акустичних систем;

? теоретичні  основи  застосування  програмних  засобів  медіа-освітніх технологій: мультимедіа презентацій, мультимедіа доповідей, електронних мультимедіа видань, мультимедійних Інтернет ресурсів);

? теоретичні основи створення мультимедійних продуктів: відео редакторів, редактори зображень, звукові редактори, програми для реалізації гіпертекстів, які розташовані локально на комп’ютері, та он-лайнові аудіо та відео редактори, Інтернет платформи для створення блоків, глогів та електронних сторінок;

? методичні основи аналізу медіа тексту;

? сучасні принципи організації професійної  діяльності із застосуванням медіа-освітніх технологій.

Студент повинен вміти:

?               організовувати професійну діяльність із застосуванням засобів медіа-

освітніх технологій;

?               охарактеризувати основні періоди розвитку медіа-освітніх технологій;

?       застосовувати у професійній діяльності апаратні засоби медіа-освітніх технологій;

?               застосовувати              у              професійній              діяльності              програмні              засоби              медіа-

освітніх технологій;

?      створювати мультимедійні продукти, необхідні для удосконалення навчання з філологічних дисциплін;

?               здійснювати аналіз медіа текстів різних видів та жанрів;

?               самостійно освоювати нові медіа-освітні технології.

Тематичний план та розподіл годин за видами занять

п/п

Теми курсу

Кількість годин

Лекції

Практ.

зан.

Самос тійна робота

Індивід.

робота

1 2 4 5 6
1 Вступ до предмету. Загальні характеристики              понятійного поля              медіа-освітніх

технологій

1 1 1 -
2 Історія              розвитку              медіа-

освітніх технологій

1 2 1 -
3 Застосування              медіа-освітніх

технологій в Україні

1 2 1 -
4 Застосування              медіа-освітніх

технологій              у              професійній педагогічній діяльності

1 5 3 4
5 Аналіз медіатексту 1 5 2 4
Всього годин - 36 5 15 8 8

ПРОГРАМА СПЕЦКУРСУ

«МЕДІА-ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ»

ТЕМА №1. ВСТУП ДО ПРЕДМЕТУ.

Предмет, зміст і завдання спецкурсу «Медіа-освітні технології». Сучасні технології навчання. Інформаційно-комп’ютерні технології в освіті. Головна мета застосування медіа-освітніх технологій у системі освіти.

Загальні              поняття              щодо              застосування              медіа-освітніх              технологій:„медіа-

освіта”,„медіа-педагоги”,„медіа-культура”,„медіа-обізнаність”,„медіа-

грамотність”,              „медіа-компетентність”,              „медіа-освітні              технології”,

„мультимедійні засоби”.

Значення використання медіа-освітніх технологій у вищих та загально освітніх навчальних закладах у сучасних умовах.

ТЕМА              №              2.              ІСТОРИЧНА              РЕТРОСПЕКТИВА              РОЗВИТКУ              МЕДІА-

ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ.

Виникнення ідеї застосування медіа у навчанні у кінці XIX – на початку XX

ст. Розвиток кіноосвіти у СРСР, Франції, Германії, Великій Британії та США у 20-

30-ті роки XX ст.

Розвиток екранної освіти (кіно та телебачення) у Великій Британії, Франції,

Канаді та США. Відродження кіноосвіти у СРСР у 50-60-ті роки XX ст.

Різні шляхи розвитку медіа-освіти у Франції, Канаді, США, Великій

Британії та СРСР у 70-80-тих роках XX ст.

Розвиток медіа-освітніх технологій як відповідь на виклики цифрового суспільства у 1990 – 2000 роках.

Сучасний              закордонний              досвід              застосування              медіа-освітніх

технологій(Австралія, Нова Зеландія, Велика Британія, Канада, США, Франція,

Росія).

ТЕМА № 3. ЗАСТОСУВАННЯ МЕДІА-ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ.

Концепція впровадження медіа-освіти в Україні. Загальні принципи застосування медіа-освітніх технологій.Основні вимоги до застосування медіа- освітніх технологій. Основні тенденції застосування медіа-освітніх технологій у викладанні філологічних дисциплін.

ТЕМА № 4. КЛАСИФІКАЦІЯ МЕДІА-ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ.

Основні форми              та методи              застосування медіа-освітніх технологій.
Застосування апаратних засобів              медіа-освітніх технологій              у викладанні

філологічних  дисциплін:  1)   основних:  комп’ютер,  мультимедіа-проектор,

маніпулятори (миша, клавіатура та ін.); 2) додаткових: приводи CD та DVD, відео плеєри, аудіо плеєри, відео та аудіо записуючі пристрої, акустичні системи.

Застосування програмних засобів медіа-освітніх технологій у викладанні

філологічних              дисциплін:  мультимедійних  додатків  та   засобів  створення мультимедійних медіа продуктів: мультимедіа презентації, мультимедіа доповіді, електронні мультимедіа видання, мультимедійні Інтернет ресурси).

Застосування у професійній діяльності учителя філологічної спеціальності програмних засобів створення мультимедійних продуктів: відео редактори, редактори зображень, звукові редактори, програми для реалізації гіпертекстів, які розташовані локально на комп’ютері, та он-лайнові аудіо та відео редактори,

Інтернет платформи для створення блоґів та електронних сторінок.

ТЕМА № 5. АНАЛІЗ МЕДІАТЕКСТІВ

Основні підходи до аналізу медіатексту. Критичний підхід до аналізу медіа тексту як гарантія формування медіа грамотності у суспільстві. Ключові концепти аналізу медіатексту: 1) Усі медіа-тексти є створеними як будівлі. 2) Медіа повідомлення побудовано із застосуванням творчої мови, у якій є свої правила. 3) Різні люди по-різному сприймають одне й те ж медіа повідомлення. 4) Медіа повідомлення містять вбудовані цінності та точки зору. 5) Більшість медіа повідомлень створено з метою одержання прибутку та / чи влади.

ТЕМА № 6. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧИТЕЛЯ ФІЛОЛОГІЧНОЇ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЗАСОБІВ МЕДІА- ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

Трансформація  традиційних форм організації навчального процесу засобами медіа-освітніх технологій. Організація лекції із застосуванням медіа- освітніх технологій (презентації PowerPoint). Практичні заняття із застосуванням

медіа-освітніх технологій (застосування готових медіа продуктів; застосування програм тренажерів). Самостійна робота із застосуванням медіа-освітніх технологій (застосування готових медіа продуктів; створення власних медіа

продуктів). Контроль засвоєння знань: електронне тестування. Розроблення власної              моделі  організації  професійної  діяльності  засобами  медіа-освітніх технологій.

ЛІТЕРАТУРА ТА ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ Основна література

1.     Островский С.Л., Усенков Д.Ю. Как сделать презентацию к уроку? / С.Л.Островский, Д.Ю.Усенков // Москва: Образование и информатика, 2001. – 30 с.

2.  Использование  программы  WindowsMovieMaker   /  Уроки видеомонтажа // Режим доступу: http://1htv.com/maker/usingthevideocapturewizard.htm

3.              Getting              started              with              Windows              Movie              Maker              //              Режимдоступу: http://windows.microsoft.com/en-US/windows-vista/Getting-started-with-Windows- Movie-Maker

4.              Sound              Forge:              Sound              Editing              Tutorial              //              Режимдоступу:

http://www.alice.org/bvw03/Sound_Forge_Tutorial/sound%20forge%20tutorial.htm

5.              http://photobucket.com/

6.              http://www.snapfish.com/snapfish/welcome

7.              http://sproutvideo.com/

8.              http://corp.kaltura.com/

9.              http://www.onetruemedia.com/otm_site/public_home

10.              http://www.facebook.com/

Додаткова література

1.      Bazelget C. Whatever next? Media Learning 1972 and 2008 / C.Bazelget //

Режим доступу:http://www.carybazalgette.net/Media%20Conf%202006.pdf

2.      Chronology  of  Media  Education  in  Canada  /  Режим  доступу:

http://www.media- awareness.ca/english/teachers/media_education/media_education_chronology.cf

m

3.              Digital media literacy in Australia: Key indicators and research sources, Commonwealth    of    Australia,    June    2009.    –    41    р.    /    Режим

доступу:www.acma.gov.au/webwr/_assets/main/.../acma_dml_report.doc

4.              Education for the Media and the Digital Age. Vienna: UNESCO, 1999, pp.273-274.

5.              Gencarelli T. Media Ecology and Media Education in the United States / T.Gencarelli              //                                        Режимдоступу: http://www.franko.lviv.ua/mediaeco/zurnal/indexukr.htm

6.              Hart A, Suss D.   MediaEducationin 12 EuropeanCountries. Zurich: TheSwissFederalInstituteofTechnology              –                 2002.                 // http://ecollection.ethbib.ethz.ch/show?type=berichtamp;nr=246

7.          Hobbs R. DigitalandMediaLiteracy: A PlanofAction / R.Hobbs// The

Aspen Institute CommunicationsandSocietyProgram, 2010. – 64 р.

8.              Levinson     P.McLuhan    and     Media     Ecology     /     P.Levinson// ProceedingsoftheMediaEcologyAssociation,              2000.  –  Volume  1  /  Режим

доступу: media-ecology.org

9.              Mass           Media           and           Education:           The           Fifty- thirdYearbookoftheNationalSocietyfortheStudyofEducation. Part II / [Editedby

NelsonB.]. -Henry Chicago, Illinois, 1954. – 393 p.

10.        Masterman L. Teaching The Media / The Tailor and Francis e-Library,

2005. – 333 p.

11.              Media              Education              in              Canada:              An              Overview              /              Режим доступу:http://www.media- awareness.ca/english/teachers/media_education/media_education_overview.cfm

12.    New    Zealand    Broadcasting    Act    1989    /    Режим    доступу:

http://www.legislation.govt.nz/act/public/1989/0025/latest/DLM155365.html

13.    Penman R., Turnbull S. Media Literacy – Concepts, Research and

Regulatory Issues / R.Penman, S.Turnbull / the Australian Communications and Media Authority: Commonwealth of Australia, 2007. - 51 p. // Режимдоступу: http://www.acma.gov.au/WEB/STANDARD/pc=PC_311308

14.              Study on the Current Trends  and Approaches to Media Literacy in Europe:                            Country       Profile       France       v        4.0       //         Режим доступу:http://ec.europa.eu/culture/media/literacy/docs/studies/country/france.pd f

15.        Teacher’s/Leader’s Orientation Guide / Centre for Media Literacy, 2003.

– 27 p. // Режимдоступу: www.medialit.org

16.        The      New      Zealand      Curriculum      //      Режим      доступу:

http://nzcurriculum.tki.org.nz/Curriculum-documents

17.              Thoman E. Five Key Questions That Can Change The World / Centre for Media Literacy, 2005. – 87 p. // Режимдоступу: www.medialit.org

18.              Thoman E., Hobbs R. The history of media literacy in the United States / E.Thoman,              R.Hobbs                      //                      Режимдоступу: http://www.xtimeline.com/timeline/History-of-Media-Literacy

19.              КазаковЮ.М. Педагогічні умови застосування медіаосвіти в процесі професійної підготовки майбутніх учителів: автореф. дис... канд. пед. наук:

13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти”/ Ю.М.Казаков. – Луганськ,

2007. – 20 с.

20.              Міщенко  О.А.  Розвиток  мультимедійних  засобів  навчання  в загальноосвітній школі: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.09 „Теорія навчання” / О.А.Міщенко. – Харків, 2010. – 20 с.

21.        Онкович Г.В. Медіаосвіта як інтелектуально-комунікативна мережа

/ Г.В.Онкович // Вища освіта України. - 2008. - № 3. - С.130–137.

22.        ФедоровА.В. Медиаобразование в Германии, Австрии и Швейцарии

/ А.В.Федоров // Медиаобразование. – 2005. – № 2. / Режим доступу:

http://window.edu.ru/window_catalog/files/r36624/media02-05.pdf

23.              Федоров А.В., Челышева И.В. Медиаобразование в России: краткая история развития / А.В.Федоров, И.В.Челышева. – Таганрог: Познание,

2002. - 266 c.

ПРИЛОЖЕНИЕ Л

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.

В.І.ВЕРНАДСЬКОГО

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Проректор з навчальної роботи «              »              2011 р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

зі спецкурсу «Основи аналізу медіа тексту»

для студентів 5 курсу денної форми навчання

напряму підготовки 6.020303 – «Філологія. Мова та література (англійська)»

Факультет Іноземної філології

Кафедра Англійської філології

Сімферополь, 2011 р.

Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського

“Затверджую”

Проректор з навчальної роботи

(підпис,

прізвище, ініц.)

              О.М. Тимохін

“               ”               2011 р.

  Р О Б О Ч А              Н А В Ч А Л Ь Н А              П Р О Г Р А М А

зі спецкурсу «ОСНОВИ АНАЛІЗУ МЕДІА ТЕКСТУ» напряму підготовки 6.020303 – Філологія. Мова та література (англійська).

(номер, найменування спеціальності?

Факультет iноземної фiлологiї              

Кафедра англійської філології              

І. Мета та завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі              

Метою програми є формування важливої складової медіа-культури майбутніх учителів філологічних спеціальностей - знань, умінь та навичок застосування медіа-освітніх технологій у навчанні.

Форма

навчанн я

Кур с

Семест ри

Лекції

(годин)

Практичн.

(семинар) (годин)

Модуль

Усьог о годин

Самост. робота (год.)

Заліки (семес тр)

Экзамен

(семестр)

Денна

5

10

6

14

-

36

8

8

Робоча програма складена асс. каф. Георгіаді О.А.

Робоча програма затверждена на засiданнi кафедри Англійської філології (протокол №              )

«_  »               _               2011 г.

Зав. кафедрою                

доц. О.В.Полховська

Схвалено Вченою радою (методичною комісією) факультету іноземної філології

(протокол №              від              2011 р.)

Голова               

Н.Ю. Валова

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Спецкурс "Аналіз медіа тексту" пропонується для студентів 5 курсу денної форми навчання факультетів Іноземної філології напряму підготовки 7.030502,

8.030502 – "Філологія. Мова та література (англійська)".

Шляхи формування знань та отримання інформації значно змінилися із розповсюдженням Інтернету та розвитком його зв’язків із телебаченням, відео та DVD, рекламою, музикою, газетами, журналами, книжками та навіть сервісами електронної пошти, мобільного зв’язку та миттєвих повідомлень. Для того, щоб бути успішними за умов існування у двадцять першому столітті майбутні учителі філологічних дисциплін мають отримувати набагато більше інформації, ніж містять у собі основні університетські дисципліни. Вони мають знати, як користуватися знаннями та навичками. Для цього треба навчитися критично мислити, застосовувати свої знання у нових ситуаціях, аналізувати інформацію, розуміти нові ідеї, спілкуватися, співпрацювати, вирішувати проблеми, приймати рішення.  Майбутні  учителі-філологи   мають  формувати  навички  навчання протягом усього життя, навички постійного самостійного підвищення власних знань та навичок.

Сучасне інформаційне середовище підвищує роль учителя, який тепер стає людиною, що допомагає студентам розвиватися та засвоювати узгоджений і послідовний процес аналізу змісту та управління інформацією. Аналіз медіатексту не є новою дисципліною, він може бути легко інтегрованим у вивчення інших дисциплін. Вивчення філологічних дисциплін з елементами аналізу медіатексту сприятиме розвитку в студентів здатності застосовувати аналітичні підходи до аналізу текстів будь-якого жанру та тематичного напрямку. Таким чином аналіз медіатексту сприятиме формуванню навичок, що є потрібними для навчання протягом усього життя у світі, що постійно змінюється.

Даний спецкурс є заснованим на програмі навчання та викладання аналізу медіатексту "Five Key Questions That Can Change The World" ("П’ять ключових питань, що можуть змінити світ"). Дана програма була розроблена міжнародним

Центром медіа грамотності (the Center for Media Literacy) як інтегрований план основних концепцій і моделей реалізації для організації та структурування діяльності щодо навчання аналізу медіа тексту. Програму впроваджено в освітні системи багатьох країн світу (США, Австралія, Канада, Філіппіни). Розроблена на засадах цього документу робоча програма зі спецкурсу "Аналіз медіа тексту" забезпечує майбутніх учителів філологічних спеціальностей необхідною теоретичною інформацією щодо аналізу медіа тексту та є основою для організації й проведення практичних занять з аналізу медіа тексту. Зазначена програма була адаптована до академічних вимог та навчального середовища Англійського відділення факультету Іноземної філології Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського із урахуванням розподілу академічних годин спецкурсу та віковими студентами інтересів.

Ціль спецкурсу полягає у формуванні в студентів знань на навичок аналізу тексту як компоненту їхньої професійної компетентності.

Вимоги до знань і умінь:

У результаті вивчення спецкурсу студенти повинні знати основні поняття та методи аналізу медіа текстів.

Студент повинен вміти:

?               отримувати доступ до необхідної інформації;

?               аналізувати й оцінювати знайдену інформацію;

?               формулювати питання для уточнення пошуку;

?               узагальнювати та інтегрувати знайдену інформацію у свої висновки;

?               обмінюватися інформацією та зробленими висновками.

Тематичний план та розподіл годин за видами занять

п/п

Теми курсу

Кількість годин

Лекції

Практ.

зан.

Самос тійна

робота

Індивід.

робота

1 2 4 5 6
1 Вступ. П’ять ключових питань та п’ять ключових понять медіа грамотності. 1 1 - -
2 Авторство.   Ключове Питання              №   1.   Основне поняття №1. 1 2 1 1
3 Формат.              Ключове              Питання

№ 2. Основне поняття №2.

1 2 1 1
4 Аудиторія. Ключове Питання

№ 3. Основне поняття №3.

1 2 1 1
5 Зміст. Ключове Питання №

4. Основне поняття №4.

2 1 1
6 Ціль. Ключове Питання № 5.

Основне поняття №5.

1 2 1 1
7 Додаткові              питання              для аналізу медіатексту. 1 3 3 2
Всього годин - 36 6 14 8 8

ПРОГРАМА СПЕЦКУРСУ

«ОСНОВИ АНАЛІЗУ МЕДІА ТЕКСТУ»

ТЕМА №1. ВСТУП. П’ЯТЬ КЛЮЧОВИХ  ПИТАНЬ ТА П’ЯТЬ КЛЮЧОВИХ ПОНЯТЬ МЕДІА ГРАМОТНОСТІ.

Загальні характеристики предмету. П’ять ключових питань медіа грамотності. Хто створив дане повідомлення?  Які творчі методи будо застосовано, щоб привернути мою увагу? Як інші люди можуть розуміють це повідомлення на відміну від мене? Які цінності, способи життя й точки зору представлено або виключено з повідомлення? З якою метою надіслане це повідомлення?

П'ять основних понять: Всі медіа повідомлення є "побудованими". Медіа повідомлень будуються з використанням творчих засобів, що мають свої правила. Різні люди по-різному сприймають ті ж самі медіа. Засоби масової інформації мають вбудовані цінності й точки зору. Більшість медіа повідомлень створені, щоб отримати прибуток та/ або владу.

ТЕМА № 2. АВТОРСТВО. КЛЮЧОВЕ ПИТАННЯ № 1. ОСНОВНЕ ПОНЯТТЯ №1.

Ключове Питання № 1: Хто створив це повідомлення? Основне поняття №

1: Всі медіа повідомлення є "побудованими". Який це тип "тексту"? З яких елементів (будівельних блоків) складається повідомлення в цілому? Наскільки медіа повідомлення є схожим або відрізняється від інших повідомлень того ж жанру? Які технології використовуються в його створенні? Що можна було зробити              по-іншому?  Скільки  людей  приймали  участь  у  створенні  цього повідомлення? Яку роботу вони виконували?

№2.

ТЕМА № 3. ФОРМАТ. КЛЮЧОВЕ ПИТАННЯ № 2. ОСНОВНЕ ПОНЯТТЯ

Ключове  питання  №  2:  Які  творчі  методи  будо  застосовано,   щоб привернути мою увагу? Основне поняття № 2. Медіа повідомлення побудовано з використанням творчої мові за певними правилами. Що ви помічаєте ... (про те, як повідомлення   побудовано)?   Колір?  Фігури?  Розмір?  Звуки,  слова?  Тиша? Реквізит, декорації, одяг? Рух? Склад? Освітлення? Де розташовано камеру? Що таке точка зору? Як історія розказана візуально? Що роблять люди? Чи є якісь символи? Візуальні метафори? Що таке емоційний заклик? Переконлива пристроїв? Що змушує його здаватися "реальне"?

ТЕМА № 4. АУДИТОРІЯ. КЛЮЧОВЕ ПИТАННЯ № 3. ОСНОВНЕ ПОНЯТТЯ №3.

Ключове питання № 3: Як інші люди можуть розуміють це повідомлення на відміну від мене? Основне поняття № 3: Різні люди переживають одне й теж медіа повідомлення по-різному. Чи Ви коли-небудь відчували щось подібне у своєму житті? Наскільки близько це зображення до Вашого досвіду? Що ви дізналися з даного медіа тексту? Що ви дізналися про себе з даного медіа тексту? Що ви дізналися з відповідей інших людей? Зі їхнього життєвого досвіду? Як багато інших інтерпретацій  може існувати? Як ми можемо дізнатися про них? Чи існують якісь інші точки зору настільки ж актуальні, як і Ваша? Як ви можете пояснити різну реакцію людей на одне і те ж повідомлення?

№4.

ТЕМА № 5. ЗМІСТ. КЛЮЧОВЕ ПИТАННЯ № 4. ОСНОВНЕ ПОНЯТТЯ

Ключове              питання              №              4:              Які              цінності,              способи              життя              й              точки              зору

представлено або виключено з повідомлення? Основне поняття № 4: Медіа повідомлення мають вбудовані цінності й точки зору. Які типи поведінки / наслідки зображено  у повідомленні? Яким типом людини є читач / глядач / слухач, для якого створено повідомлення? Які питання приходять на розум, коли Ви дивитеся / читаєте / слухаєте повідомлення? Які ідеї або цінності "продаються" нам в цьому повідомленні? Які політичні та економічні ідеї транслюються у повідомленні? Які судження або заяви робляться про те, як ми ставимося до інших людей? Яким є загальний світогляд повідомлення? Які ідеї та перспективи залишилися за кадром? Як би ви знайшли те, чого не вистачає?

ТЕМА № 6. ЦІЛЬ. КЛЮЧОВЕ ПИТАННЯ № 5. ОСНОВНЕ ПОНЯТТЯ №5.

Ключове питання № 5: Чому надіслано дане повідомлення? Основне поняття № 5: Більшість медіа повідомлень створено, щоб отримати прибуток та/

або владу. Хто контролює створення та трансляцію даного повідомлення? Чому вони надсилають дане повідомлення? Як Ви це зрозуміли? Кому надіслано це повідомлення? Як Ви це зрозуміли? Що продається у даному повідомленні? Про

що йдеться? Хто отримує прибуток з цього повідомлення? Хто сплачує за повідомлення? Кого обслуговує дане повідомлення / чи хто отримує користь від даного повідомлення: а) публіка; б) приватні інтереси; в) певні особи; г) установи.

Які економічні рішення могли впливати на створення та трансляцію даного повідомлення?

ТЕМА № 7. ДОДАТКОВІ ПИТАННЯ ДЛЯ АНАЛІЗУ МЕДІАТЕКСТУ.

1. Повідомлення і цінності - вивчення змісту медіа повідомлень. 1) Що робить медіа повідомлення реалістичним або нереалістичним? (# 2) 2) Як медіа повідомлення відповідає вашому життєвому досвіду? (# 3) 3) Яким у медіа повідомленні представлено різні соціальні групи? (# 4) 4) Які соціальні або ідеологічні підтексти є наявними у медіа повідомленні? (# 4) 5) Які види поведінки та наслідків зображено у повідомленні? (# 4) 6) З яким типом людини

читачеві пропонується ідентифікувати себе? (# 4) 7) Що виключено з повідомлення? (# 4) 8) Чию точку зору представлено? (# 4)

2. Вивчення форми повідомлення. 1) Яким є жанр повідомлення? (# 1) 2)

Які методи використовуються, щоб привернути мою увагу? (# 2) 3) Які типи оповідання використовувані в цьому повідомленні? (# 2) 4) Які види візуальних і / або словесних символів використовуються для побудови повідомлення? (# 2) 5) Які засоби переконання або емоційні заклики використовуються в цьому повідомленні? (# 2) 6) Які технології були використані для створення цього повідомлення? (# 1) 7) Чим це повідомлення схоже та чим відрізняється від інших схожих за змістом? (# 1)

3. Виробники та споживачі ? вивчення цілей та результатів. 1) Хто створив це повідомлення? (# 1) 2) Яка мета виробника? (# 5) 3) Хто є цільовою аудиторією? (# 5) 4) Як економічні рішення вплинули на створення цього

повідомлення? (# 5) 5)  З яких причин людину може зацікавити дане повідомлення? (# 3) 6) Як емоційно різні люди реагують на це повідомлення? (# 3)

7) Як по-різному люди інтерпретують це повідомлення? (# 3)

ЛІТЕРАТУРА ТА ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ Основна література

1.              Thoman, E., Five Key Questions That Can Change The World, Centre for Media Literacy, 2005. – p. 87, Available: www.medialit.org

2.              Thoman, E., How to Conduct a 'Close Analysis' of a Media 'Text', Available:              http://www.medialit.org/reading-room/how-conduct-close-analysis-

media-text

Додаткова література

1.      Bazelget, C., Whatever next? Media Learning 1972 and 2008, Available:

http://www.carybazalgette.net/Media%20Conf%202006.pdf

2.              Digital media literacy in Australia: Key indicators and research sources, Commonwealth              of              Australia,              June              2009.              –              p.              41,              Available:

www.acma.gov.au/webwr/_assets/main/.../acma_dml_report.doc

3.              Education for the Media and the Digital Age, Vienna: UNESCO, 1999, p. 273-274.

4.              Gencarelli, T., Media Ecology and Media Education in the United States, Available: http://www.franko.lviv.ua/mediaeco/zurnal/indexukr.htm

5.          Hobbs, R., Digitaland Media Literacy: A Plan of Action, The Aspen

Institute Communication sand Society Program, 2010., p 64.

6.      Levinson, P., McLuhan and Media Ecology, Proceedings of the Media

Ecology Association, 2000., Volume 1, Available: media-ecology.org

7.              Mass Media and Education: The Fifty-third Year book of the National Society for the Study of Education,  Part II, [Edited by Nelson B.], Henry Chicago, Illinois, 1954, p. 393.

8.          Masterman, L., Teaching The Media, The Tailor and Francis e-Library,

2005, p. 333.

9.              Teacher’s/Leader’s Orientation Guide, Centre for Media Literacy, 2003, p. 27. Available: www.medialit.org

10.        The            New            Zealand            Curriculum,            Available:

http://nzcurriculum.tki.org.nz/Curriculum-documents

11.              Thoman, E., Five Key Questions That Can Change The World, Centre for Media Literacy, 2005, p. 87. Available: www.medialit.org

ПРИЛОЖЕНИЕ М

Формула для расчета t-критерия Стьюдента

T-критерий Стьюдента для сравнения данных независимых выборок (результаты, полученные в контрольных и экспериментальной  группе между собой в процессе проведения педагогического эксперимента) рассчитывают по

формуле:

где M1, M2 – средние арифметические, ?1,?2 – стандартные отклонения, N1, N2 – размеры выборок.

T-критерий Стьюдента для сравнения данных зависимых выборок (результаты, полученные в контрольных и экспериментальной группе отдельно в процессе проведения педагогического эксперимента) рассчитывают по формуле:

M

t ?              d

? d              N

где Md – средняя разница значений, а ? –              стандартное отклонение разностей.

Проанализируем результаты педагогического эксперимента.

ПРИЛОЖЕНИЕ Н

Средние значения показателей сформированности медиа-

образовательной компетентности будущих учителей филологических специальностей в начале педагогического эксперимента

п/п

Группы

Количество студентов

в группе

Среднее значение показателя, баллы

Среднее квадратическое отклонение сред. знач. показателя

Средняя

погрешность среднего значения показателя

Показатель сформированности информационного компонента

1 Контрольная 74 10,39 2,49 0,29
2 Экспериментальная 80 10,85 2,41 0,27

Показатель сформированности умений применения МОТ

1 Контрольная 74 22,01 7,36 0,86
2 Экспериментальная 80 22,46 8,06 0,9

Показатель сформированности организаторских способностей

1 Контрольная 74 44,87 12,07 1,4
2 Экспериментальная 80 45,88 10,35 1,16

Показатель сформированности творческого потенциала

1 Контрольная 74 84,99 26,65 3,09
2 Экспериментальная 80 87,04 22,42 2,51

Показатель сформированности мотивации к успеху

Контрольная 74 12,9 2,64 0,31
Экспериментальная 80 12,49 3,24 0,36

ПРИЛОЖЕНИЕ О

Динамика уровней сформированности компонентов медиа- образовательной компетентности будущих учителей филологических специальностей

Уровень

Количество студентов контрольной группы, n=74

Количество студентов экспериментальной группы, n=80

исх. данные

кон. данные

в % разница

исх. данные

кон. данные

в % разница

в абсолютных

цифрах

в % от общего количества

в абсолютних

цифрах

в % от общего количества

в абсолютных цифрах

в % от общего количества

в абсолютних цифрах

в % от общего количества

Сформированность информационного компонента

Продуктивны

й

1 1,35 5 6,76

5,41

1

1,25

19 23,75 22,5
Оптимальный 32 43,24 43 58,11

14,87

37

46,25

55 68,75 22,5
Базовый 41 55,41 26 35,14

20,27

43

53,75

6 7,5 46,25

Сформированность умений применения МОТ

Продуктивн

ый

2

2,7

9

12,16

9,46

3

3,75

22

27,5

23,75

Оптимальны

й

34

45,95

32

43,24

2,71

32

40

41

51,25

11,25

Базовый 38 51,35 33 44,6

6,75

45

56,25

17 21,25 35

Сформированность организаторских способностей

Продуктивн

ый

5

6,76

8

10,81

4,05

6

7,5

18

22,5

15

Оптимальны

й

27

36,49

30

40,54

4,05

34

42,5

51

63,75

21,25

Базовый 42 56,76 36 48,65 8,11

40

50

11 13,5 36,5

Продолж. табл...

Уровень

Количество студентов контрольной группы, n=74

Количество студентов

экспериментальной группы, n=80

исх. данные

кон. данные

в % разница

исх.

данные

кон.

данные

в % разница

в абсолютных цифрах

в % от общего количества

абсолютных цифрах

в % от общего количества

абсолютных цифрах в % от общего количества абсолютных

цифрах

в % от общего количества

Сформированность творческого потенциала

Продуктивный 6 8,1 9 12,16 4,06 8 10 28 35 25
Оптимальный 18 24,32 24 32,43 8,11 22 27,5 39 48,75 21,25
Базовый 50 67,57 41 55,4 12,16 50 62,5 13 16,25 46,25

Сформированность мотивации к успеху

Продуктивны

й

8

10,81

13

17,57

6,76

8

10

31

38,75

28,7

Оптимальный 20 27,03 24 32,4 5,4 24 30 35 43,75 13,8
Базовый 46 62,16 37 50 12,16 48 60 14 17,5 42,5

Словарь терминов

ПРИЛОЖЕНИЕ П

Анализ медиатекста: метод исследования текста, содержащего информацию и изложенного в каком-либо виде и жанре медиа (телепередаче, фильме, материале в прессе, интернет сайте и т.п.) путем рассмотрения отдельных его сторон, составных частей, художественного своеобразия с целью развития у аудитории самостоятельных суждений, критического мышления, эстетического вкуса [157, с. 65].

Готовность будущих учителей филологических специальностей к профессиональной деятельности с применением медиа-образовательных технологий: интегративное образование личности, которое характеризуется профессионально значимыми в информационном обществе качествами; знаниями, умениями и навыками, необходимыми для решения задач применения медиа- образовательных технологий в преподавании филологических дисциплин; сформированными мотивами и ценностями педагогической деятельности.

Информационное общество: «общество, в котором каждый мог бы создавать информацию и знания, иметь к ним  доступ, пользоваться и обмениваться ими с тем, чтобы дать отдельным лицам, гражданам и народам возможность в полной мере реализовывать свой потенциал» [52].

Квалификация (от  англ.  Quality  –  качество):  «оценка,  определение качества чего-либо; степень пригодности, уровень подготовки лица к определенной работе (профессии); профессия, специальность» [55, с. 381].

Компетентности учителя: «постоянно совершенствующиеся  и реализуемые на практике способности, деятельные возможности (знания, умения, навыки и опыт), мотивационную направленность и готовность к осуществлению творческой педагогической деятельности с глубоким осознанием ее социальной значимости и личной ответственности за результаты своих действий и поступков» [12, с. 162].

Компетентность: «совокупность личностных качеств ученика (ценностно- смысловых ориентаций, знаний, умений, навыков, способностей), обусловленных опытом его деятельности в определенной социально и личностно-значимой сфере» [89, с. 140].

Компетенции учителя: «права, обязанности и ответственность учителя в сфере педагогической деятельности, выполнение которой обеспечивается комплексом его деятельных способностей и возможностей, наличием мотивационной готовности и направленности на дело, системой необходимых знаний, умений, навыков и опыта» [12, с. 162].

Компетенция: «отчужденное, заранее заданное социальное требование (норму) к образовательной  подготовке ученика, необходимое для его эффективной продуктивной деятельности в определенной сфере» [89, с. 134].

Медиа- и информационная грамотность: «совокупность знаний, установок, умений и навыков, которые позволяют получать доступ к информации и знаниям, анализировать, оценивать, использовать, создавать и распространять их с максимальной продуктивностью в соответствии с законодательными и этическими нормами и с соблюдением прав человека» [97, с. 377].

Медиаграмотность (англ. media literacy): «способность к восприятию, созданию, анализу, оценке медиатекстов, к пониманию социокультурного и политического контекста функционирования медиа в современном мире» [148,

с. 24].

Медиакомпетентность              личности              (media              competence              of              personality):

«совокупность ее мотивов, знаний, умений, способностей…, способствующих выбору, использованию, критическому анализу, оценке, созданию и передаче медиатекстов в различных видах, формах и жанрах, анализу сложных процессов функционирования медиа в социуме» [151, с. 24].

Медиакультура: «совокупность материальных и интеллектуальных ценностей в области медиа, а также исторически определенная система их воспроизводства и функционирования в социуме; по отношению к аудитории –

система уровней развития личности человека, способного воспринимать, анализировать, оценивать медиатекст, заниматься медиатворчеством, усваивать новые знания в области медиа» [151, с. 25].

Медиаобразование: «процесс развития личности с помощью и  на материале средств массовой коммуникации (медиа) с целью формирования культуры общения с медиа, творческих, коммуникативных способностей, критического мышления, умений полноценного восприятия, интерпретации, анализа и оценки медиатекстов, обучения различным формам самовыражения при помощи медиатехники» [151, с. 26].

Медиа-образовательная компетентность будущего учителя филологических специальностей: личностное образование, характеризующееся наличием мотивов, ценностей, знаний, умений и навыков для эффективного обеспечения педагогической деятельности с применением медиа-образовательных технологий.

Медиа-образовательная компетенция будущего учителя филологической специальности: требования, предъявляемые к знаниям, умениям, навыкам и опыту педагогической деятельности с применением медиа- образовательных технологий, которые предполагают использование различных средств мультимедиа, создание собственных медиапродуктов, осуществление критического анализа медиатекстов различных видов и жанров в соответствии с учебной целью.

Медиа-образовательная среда: виртуальное окружение обучаемого, в котором создаются педагогические и социальные условия, соответствующие психофизиологическим и возрастным особенностям и способствующие личностному развитию.

Медиа-образовательные технологии (медийные технологии обучения, media educational technologies): научно обоснованная система обеспечения педагогической деятельности с применением медиа, которая предполагает использование  субъектами  образовательного  процесса  различных  средств

мультимедиа,              создание              собственных              медиапродуктов,              критический              анализ медиатекстов различной модальности в соответствии с учебной целью.

Медиатекст (англ. media text): «сообщение (телепередача, видеоклип, фильм и т.д.), сделанное в любом виде и жанре медиа и предназначенное для одновременного зрительного или слухового восприятия аудиторией» [151].

Мультимедийная технология: «информационная технология, основанная на одновременном использовании различных средств представления информации и представляющую совокупность приемов, методов, способов и средств сбора, накопления, обработки, хранения, передачи, продуцирования аудиовизуальной, текстовой, графической информации в условиях интерактивного взаимодействия пользователя с информационной системой, реализующей возможности мультимедиа-операционных сред» [138, с. 27].

Мультимедийные продукты: «документы, которые несут в себе информацию разных типов и предполагают использование специальных технических устройств для их создания и воспроизведения (то есть мультимедийные продукты создаются средствами мультимедийных технологий)»

[133].

Мультимедийные средства обучения: «средства обучения, сочетающие дидактические возможности традиционных средств обучения  с аудиовизуальными и интерактивными возможностями компьютерных учебных технологий»  [46,  с. 17];  «комплекс  аппаратных  и  программных  средств, позволяющих пользователю общаться с компьютером, используя разнообразные, естественные для себя среды, графику, гипертексты, звук, анимацию, видео» [55, с. 532].

Педагогическая              технология              (технология              обучения              и              воспитания):

«система способов, приемов, шагов, последовательность выполнение которых обеспечивает решение задач воспитания, обучения и развития личности воспитанника,  а сама деятельность  представлена процедурно, т.е. как определенная система действий» [81, с. 349].

Подготовка будущих учителей филологических специальностей к применению медиа-образовательных технологий в профессиональной деятельности:   научно  и  методически  обоснованная  деятельность  высших учебных заведений, направленная на получение студентом в соответствии с определенным сроком обучения уровня профессиональной компетентности, достаточного для преподавания предметов филологической направленности с применением разнообразных средств медиа, необходимых для обеспечения учебно-воспитательного процесса в общеобразовательном учебном заведении.

Подготовка: «действия, направленные на выработку навыков, передачу знаний и формирование жизненной позиции, необходимых для трудоустройства по какой-либо специальности, группе родственных специальностей, для работы в какой-либо отрасли экономики» [13, с. 263].

Применение медиа-образовательных технологий: организация и обеспечение учебного и воспитательного процесса на основе разнообразных средств мультимедиа, собственных медиапродуктов и критического анализа медиатекстов.

Профессиональная компетентность: «формирование на базе общего образования профессионально значимых для личности и общества качеств, которые позволяют человеку наиболее полно реализовать  себя в конкретных видах трудовой деятельности, соответствующих общественно необходимому разделению труда и рыночным механизмам стимулирования» [13, с. 263].

Профессиональная компетентность учителя: «владение учителем необходимой суммой знаний, умений и навыков, определяющих сформированность его педагогической деятельности, педагогического общения и личности учителя как носителя определенных ценностей, идеалов и педагогического сознания; совокупность знаний, опыта, умений гибкого владения педагогической технологией, нахождения оптимальных средств воздействия на ученика с учетом его потребностей и интересов, прав и свободного выбора способов деятельности и поведения» [81, с. 133]. 

<< |
Источник: ГЕОРГИАДИ Александра Анатольевна. ПОДГОТОВКА БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ФИЛОЛОГИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ К ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ С ПРИМЕНЕНИЕМ МЕДИА-ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ. 2014

Еще по теме ПРИЛОЖЕНИЯ:

  1. 4.1.8. Составление приложений и примечаний
  2. ПРИЛОЖЕНИЯ
  3. Обособление приложений
  4. §85. Однородные и неоднородные приложения 1.
  5. § 93. Обособленные приложения 1.
  6. § 185. Согласование сказуемого с подлежащим, имеющим при себе приложение
  7. § 85. Однородные и неоднородные приложения 1.
  8. § 93. Обособленные приложения 1.
  9. § 185. Согласование сказуемого с подлежащим, имеющим при себе приложение 1.
  10. Стилистическая оценка вариантов согласования определений и приложений
  11. Приложение
  12. ПРИЛОЖЕНИЯ
- Коучинг - Методики преподавания - Андрагогика - Внеучебная деятельность - Военная психология - Воспитательный процесс - Деловое общение - Детский аутизм - Детско-родительские отношения - Дошкольная педагогика - Зоопсихология - История психологии - Клиническая психология - Коррекционная педагогика - Логопедия - Медиапсихология‎ - Методология современного образовательного процесса - Начальное образование - Нейро-лингвистическое программирование (НЛП) - Образование, воспитание и развитие детей - Олигофренопедагогика - Олигофренопсихология - Организационное поведение - Основы исследовательской деятельности - Основы педагогики - Основы педагогического мастерства - Основы психологии - Парапсихология - Педагогика - Педагогика высшей школы - Педагогическая психология - Политическая психология‎ - Практическая психология - Пренатальная и перинатальная педагогика - Психологическая диагностика - Психологическая коррекция - Психологические тренинги - Психологическое исследование личности - Психологическое консультирование - Психология влияния и манипулирования - Психология девиантного поведения - Психология общения - Психология труда - Психотерапия - Работа с родителями - Самосовершенствование - Системы образования - Современные образовательные технологии - Социальная психология - Социальная работа - Специальная педагогика - Специальная психология - Сравнительная педагогика - Теория и методика профессионального образования - Технология социальной работы - Трансперсональная психология - Философия образования - Экологическая психология - Экстремальная психология - Этническая психология -